∆урнал≥стика > ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥

«а даними автора та актив≥стки руху "зелених" ќлени „айки , в ”крањн≥ нараховувалос¤ близько 25 загальнодержавних видань еколог≥чноњ тематики, 15 наукових спец≥ал≥зованих видань, близько 40 бюлетен≥в, в≥сник≥в та ≥нших одиниць пер≥одики локального характеру. Ќа жаль, не вс≥ вони здатн≥ витримати складн≥ умови ринку. —аме тому де¤к≥ з них досить швидко припин¤ють ≥снуванн¤ або суттЇво зменшують наклад та пер≥одичн≥сть.

јле за таких обставин не вс≥ ≥снуюч≥ еколог≥чн≥ виданн¤ можна тод≥ в≥днести до засоб≥в саме масовоњ комун≥кац≥њ. «а даними √.ѕочепцова, украњнського теоретика комун≥кац≥њ, ≥снуЇ така класиф≥кац≥¤ за к≥льк≥стю сп≥врозмовник≥в :

Ј 1 Ц внутр≥шн¤ комун≥кац≥¤, коли людина розмовл¤Ї ≥з собою наодинц≥;

Ј 2 м≥жлюдська комун≥кац≥¤;

Ј 35 Ц комун≥кац≥¤ в малих групах;

Ј 2030 ≥ б≥льше Ц публ≥чна комун≥кац≥¤. Ќаприклад, виступ перед аудитор≥Їю. “ут уже Ї функц≥ональний розпод≥л: активний промовець ≥ пасивна аудитор≥¤;

Ј 100 ≥ б≥льше Ц орган≥зац≥йна комун≥кац≥¤.  оли люди працюють у одн≥й орган≥зац≥њ, вони пов'¤зан≥ багатьма комун≥кац≥йними ситуац≥¤ми, ¤к≥ загалом ≥ формують кл≥мат ф≥рми, заводу тощо. “ут з'¤вл¤Їтьс¤ ≥Їрарх≥чна комун≥кац≥¤: в≥д вищих до нижчих. ћоже виникнути розходженн¤ м≥ж формальним (тобто призначеним) та д≥йсним л≥дерами.

Ј 1000 ≥ б≥льше Ц масова комун≥кац≥¤, ¤ка включаЇ в себе газети, журнали, телебаченн¤, рад≥о.

«ростаюче значенн¤ екопреси зокрема й еколог≥чноњ журнал≥стики взагал≥ залежить в≥д пост≥йного виходу на ширшу аудитор≥ю. Ќасамперед, нов≥ засоби комун≥кац≥њ еколог≥чного характеру повинн≥ мати масовий характер, ≥накше њх ефективн≥сть буде недостатньою.

ќкр≥м ф≥нансових проблем еколог≥чн≥ виданн¤ мають труднощ≥ щодо використанн¤ мовностил≥стичних засоб≥в. Ќа жаль, окрем≥ еколог≥чн≥ виданн¤ не завжди виправдано друкують матер≥али рос≥йською мовою. Ќаприклад, журнал "–≥дна природа" з по¤вою нового головного редактора дек≥лька рок≥в тому вм≥щував матер≥али без перекладу, хоча спочатку заснуванн¤ виданн¤ завжди був украњномовним. ƒосить поширеною практикою еколог≥чних видань Ї в≥дмова в≥д л≥тературного редактора, а ≥нод≥ й коректора. ÷е призводить до численних помилок ≥ Ї, ¤к зазначаЇ професор ќ.ƒ.ѕономар≥в, досить поширеною ситуац≥Їю в сучасн≥й украњнськ≥й прес≥ [ ].

ѕор¤д з друкованими виданн¤ми все б≥льшого значенн¤ й попул¤рност≥ в еколог≥чних орган≥зац≥¤х ”крањни набувають електронн≥ бюлетен≥ на баз≥ комп'ютерних засоб≥в зв'¤зку. ѓх користувач≥ отримують набагато б≥льший обс¤г в≥домостей, н≥ж ≥з преси. —уттЇвою перевагою ≥нформац≥йних мереж Ї оперативн≥сть розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ. ‘актично прот¤гом дек≥лькох годин вона може над≥йти в ”крањну з ≥ншого континенту. ” багатьох випадках дл¤ п≥дтримки еколог≥чних акц≥й, допомоги актив≥стам в ≥нших ситуац≥¤х це чи не Їдиний можливий комун≥кац≥йний зас≥б.  р≥м того, комп'ютерна пам'¤ть дозвол¤Ї збер≥гати велик≥ масиви ≥нформац≥њ й оперативно користуватис¤ ними в раз≥ необх≥дност≥, що суттЇво розширюЇ можливост≥ у створенн≥ журнал≥стського досьЇ.

 омп'ютерна мережа "EnviNet ”крањна" була створена спец≥ально дл¤ еколог≥чних неур¤дових орган≥зац≥й, а також ≥нших користувач≥в, що зац≥кавлен≥ в отриманн≥ ≥нформац≥њ про природоохоронний рух в усьому св≥т≥. ¬она ≥снувала в середин≥ 1990х рок≥в. –≥зноман≥тн≥ в≥домост≥ под≥бного характеру м≥ст¤тьс¤ в ≥нших мережах. ќднак, варто сказати про одну складн≥сть, що обмежуЇ доступ до вказаних мереж, ? це в≥дсутн≥сть у багатьох, особливо рег≥ональних, еколог≥чних актив≥ст≥в ≥ журнал≥ст≥в комп'ютер≥в та необх≥дних дл¤ зв'¤зку модем≥в. “а незважаючи на це, електронн≥ засоби комун≥кац≥њ вже становл¤ть серйозну конкуренц≥ю друкованим виданн¤м.

ƒл¤ њњ подоланн¤ й орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ м≥ж р≥зноман≥тними засобами масовоњ комун≥кац≥њ необх≥дним Ї пост≥йно д≥ючий мон≥торинг аудитор≥њ, ¤ка виступаЇ отримувачем природоохоронноњ й еколог≥чноњ ≥нформац≥њ. ѓњ розповсюджувач≥ повинн≥ враховувати специф≥ку й потреби кожноњ групи.

Ќаприклад, автором було проведено досл≥дженн¤ потенц≥йних отримувач≥в орн≥толог≥чноњ ≥нформац≥њ, мотивац≥й, що здатн≥ зац≥кавити конкретних адресат≥в у охорон≥ й залученн≥ птах≥в, а також потреби р≥зних категор≥й споживач≥в у вузькозор≥Їнтован≥й ≥нформац≥њ . Ќав≥ть у сфер≥ ч≥тко обмежених в≥домостей ≥снуЇ р≥зноман≥тн≥сть ≥нтерес≥в. « виходом на б≥льший обс¤г матер≥алу, вона зб≥льшуЇтьс¤. “ому зараз дл¤ усп≥шного розвитку екопреси важливим Ї момент знаходженн¤, вибору та ствердженн¤ конкретних видань у власн≥й еколог≥чн≥й н≥ш≥. ѕрикладом под≥бноњ практики можуть бути науков≥ виданн¤. ћаючи невеликий тираж, вони збер≥гають пост≥йну читацьку аудитор≥ю, що Ї одним з критер≥њв стаб≥льност≥ виданн¤. “акий п≥дх≥д спри¤Ї виживанню екопреси в майбутньому.

ƒосл≥дники екопреси, члени рос≥йського еколог≥чного руху, бажаючи оц≥нити ефективн≥сть роботи ековидань ™враз≥њ, ввели так званий "≥ндекс пер≥одичност≥" . ÷е сп≥вв≥дношенн¤ реальноњ пер≥одичност≥ до т≥Їњ, ¤ка за¤влена редакц≥Їю. Ѕ≥льш≥сть власне самост≥йних видань (94 з 154 розгл¤нутих) маЇ ≥ндекс в≥д 0,67 до 1. ўе 28 оц≥нен≥ в≥д 0 до 0,66. ƒл¤ 32 визначити ≥ндекс не вдалос¤. « цього можна зробити висновок, що певна частина видань маЇ значно меншу пер≥одичн≥сть, н≥ж заплановано. “акий стан речей викликаний, насамперед, економ≥чною ситуац≥Їю видань, недостатньою к≥льк≥стю матер≥алу дл¤ публ≥кац≥њ або ≥ншими вагомими причинами.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть видань з'¤вилас¤ у 1990 роц≥, що викликано демократичними зм≥нами у сусп≥льств≥, та у 199495 роках, до чого призвела насамперед ф≥нансова п≥дтримка м≥жнародних орган≥зац≥й. ѕроте половина з видань, котр≥ перестали виходити, про≥снували не б≥льш н≥ж п≥втора роки (¤к правило, лише за рахунок наданих грошей).

Ќаступний сплеск, почавшись у друг≥й половин≥ 1994 року, триваЇ ≥ зараз. —учасних видавц≥в вир≥зн¤ють велик≥ прагматизм ≥ обережн≥сть.  ольоровими й товстими журналами вже н≥хто не бавитьс¤, виданн¤, котр≥ виход¤ть, наближаютьс¤ до форм класичного самвидату, програючи в ¤кост≥ оформленн¤, але виграючи за рахунок вартост≥ та незалежност≥ в≥д пол≥граф≥чних потужностей. ѕрактично кожна еколог≥чна група, ураховуючи дит¤ч≥ або шк≥льн≥, зум≥вши отримати коп≥ювальну техн≥ку, починаЇ випускати власний друкований бюлетень, а освоњвши комп'ютер та електрону пошту Ц бюлетень електронний. ≤нод≥ так надаЇтьс¤ перевага в доступ≥ до ≥нформац≥њ обмеженому числу користувач≥в електронного ≥нформац≥йного обм≥ну. «анепокоЇнн¤ викликаЇ тенденц≥¤ в≥дходу багатьох екоактив≥ст≥в з еколог≥чноњ до видавничоњ та ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥.

—ильною Ї ор≥Їнтац≥¤ б≥льшост≥ видань не на широке коло читач≥в, а на внутр≥шнЇ користуванн¤ або зах≥дного читача (особливого типу, звичайно, читача з великим банк≥вським рахунком).

—хожу картину можна спостер≥гати й у оф≥ц≥йних еколог≥чно зор≥Їнтованих виданн¤х.  ожен орган влади видаЇ тепер власне еколог≥чне виданн¤. ћайже в кожному рег≥он≥ ≥снуЇ по дек≥лька таких проект≥в.

¬иданн¤ "газета в газет≥" стали з'¤вл¤тис¤ насамперед у 19921993 роках, що пов'¤зано з посиленн¤м орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та реорган≥зац≥Їю державних структур охорони довк≥лл¤.

"¬нутр≥шн≥" виданн¤, ¤к громадських, так ≥ державних орган≥зац≥й не користуютьс¤, за р≥дк≥сним виключенн¤м, будь¤ким попитом нав≥ть у актив≥ст≥в еколог≥чного руху.

” тому раз≥, коли еколог≥чна катастрофа не матиме ос¤жних дл¤ кожноњ людини обр≥њв, будуть непотр≥бними еколог≥чн≥ засоби масовоњ комун≥кац≥њ (посправжньому масовоњ, звичайно). Ћюди, ¤к ≥ ран≥ше, будуть в≥ддавати перевагу загальнопол≥тичним виданн¤м ≥ брати зв≥дти необх≥дну њм еколог≥чну ≥нформац≥ю. ” цьому випадку масова комун≥кац≥¤ здаЇтьс¤ перспективн≥шою, ¤кщо буде працювати через традиц≥йн≥ «ћ , н≥ж через створенн¤ власних.

«агальна к≥льк≥сть пер≥одичних видань в ”крањн≥ понад 10 тис¤ч. « них зареЇстровано й перереЇстровано видань дл¤ загальнодержавноњ, рег≥ональноњ та заруб≥жноњ сфери розповсюдженн¤ 4479: газет Ц 1858, журнал≥в Ц 2000, бюлетен≥в Ц 236. ѕроте, наприклад, прот¤гом 1997 року в ”крањн≥ зареЇстровано лише 7 еколог≥чних видань. як зазначають пров≥дн≥ украњнськ≥ журнал≥стикознавц≥, саме ц≥ виданн¤ потребують б≥льшого п≥клуванн¤ з боку держави .

„астка еколог≥чних видань с¤гаЇ понад 50 ≥ пор≥внюючи з ≥ншими вигл¤даЇ не такою значною. ѕроте ц¤ преса маЇ певну аудитор≥ю, до ¤коњ належать ≥ колективн≥ передплатники Ц орган≥зац≥њ. “ому незважаючи на пор≥вн¤но незначну к≥льк≥сть видань та обмежений њх наклад, ц¤ преса охоплюЇ б≥льш≥сть зац≥кавлених читач≥в, адже досить часто новий номер виданн¤ потрапл¤Ї до к≥лькох ос≥б. јле нав≥ть за таких умов вимоги до ч≥тко ор≥Їнтованоњ на "свого" читача преси пост≥йно зростають.

÷е призвело до того, що останн≥ми роками спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до виникненн¤ нових видань еколог≥чних орган≥зац≥й, ¤к≥ робл¤тьс¤ видавцем дл¤ обмеженоњ за к≥льк≥стю, але ч≥тко визначеноњ аудитор≥њ. ƒо таких видань насамперед сл≥д в≥днести р≥зноман≥тн≥ ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥. ѓх характеризують спр¤мован≥сть зм≥сту на член≥в або прихильник≥в орган≥зац≥њ, переважанн¤ невеликих пов≥домлень та зам≥ток з контактними адресами, мала к≥льк≥сть або повна в≥дсутн≥сть анал≥тичних матер≥ал≥в. ” цьому раз≥ виданн¤ ≥нод≥ нагадуЇ дошку об'¤в, а не газету. јле ¤кщо ми д≥йсно хочемо впливати на сучасного читача, то повинн≥ вести його шл¤хом нових роздум≥в, дл¤ чого ¤к м≥н≥мум вишикувати факти в лог≥чн≥й посл≥довност≥, ¤ка в≥дображаЇ х≥д наших думок. ” матер≥алах маЇ бути журнал≥стський анал≥з, а не лише ≥нформац≥¤. Ќедол≥ком таких видань Ї ≥ недостатнЇ або повн≥стю в≥дсутнЇ л≥тературне редагуванн¤ Ц важлива складова в журнал≥стиц≥ .

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2199 прочитано)