∆урнал≥стика > «воротний звТ¤зок ≥з читачем

«воротний звТ¤зок ≥з читачем

ƒл¤ ефективного висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем надзвичайно важливо мати зворотний зв"¤зок. —аме завд¤ки реакц≥њ читач≥в на ту чи ≥ншу под≥ю або публ≥кац≥ю журнал≥сти можуть зрозум≥ти, наск≥льки њх активн≥сть корисна дл¤ аудитор≥њ. Ќайпоширен≥шими видами зворотного зв"¤зку Ї листи та дзв≥нки читач≥в, анкетуванн¤ аудитор≥њ.

Ѕагато з редакц≥й сьогодн≥ задовольн¤ютьс¤ своЇр≥дною в≥дпискою: "Ћистуванн¤ з читачами ведетьс¤ на стор≥нках газети". –обл¤чи цей крок, вони позбавл¤ють себе ще недостатньо оц≥неного ресурсу Ц майбутн≥х читацьких лист≥в.

Ћист ¤к журнал≥стський жанр виник у результат≥ пристосуванн¤ форми особистого та д≥лового листуванн¤ до потреб журнал≥стики. ќпубл≥кований лист стаЇ здобутком масовоњ аудитор≥њ. “ому на стор≥нках преси мають з"¤вл¤тис¤ т≥льки т≥ з них, ¤к≥ важлив≥ дл¤ вс≥Їњ аудитор≥њ. ѕривнесенн¤ в д≥лове та особисте листуванн¤ ≥дей, значущих дл¤ сусп≥льства в ц≥лому, було необх≥дною умовою становленн¤ листа ¤к самост≥йного жанру журнал≥стики.

ѕубл≥кац≥њ, що виконан≥ в такому жанр≥, часто називають еп≥стол¤рною журнал≥стикою (в≥д грецького Ц посланн¤). ≈п≥стол¤рну журнал≥стику варто вир≥зн¤ти пом≥ж ≥нших жанр≥в, починаючи ≥з зам≥тки ≥ зак≥нчуючи огл¤дом, ¤к≥ теж друкуютьс¤ в рубриц≥ "Ћисти наших читач≥в" у багатьох газетах та журналах.

Ћист ¤к еп≥стол¤рний жанр маЇ своњ особлив≥ характерн≥ риси. ѕершою з цих рис Ц форма безпосереднього зверненн¤ автора до адресата. ƒруга риса Ц прагненн¤ автора змусити адресата активно д≥¤ти.

ћожлив≥сть листа бути не просто засобом сп≥лкуванн¤, але й ≥нструментом ефективного впливу на широке коло читач≥в, супроводжуЇтьс¤ певними ознаками.

ѕо-перше, у своњх листах автори ≥нод≥ висловлюють найпотаЇмн≥ш≥ почутт¤. “ому вважаЇтьс¤, що в еп≥столах ≥нших людей також можна прочитати те, що т≥ думають ≥нколи насправд≥. ÷¤ психолог≥чна установка закр≥плювалас¤ у св≥домост≥ прот¤гом стол≥ть. ≤ не враховувати њњ журнал≥сти не можуть.

ѕо-друге, у лист≥, ¤к н≥ в одному ≥ншому матер≥ал≥, автор може висловити своњ думки, що набол≥ли, в≥дображати вс≥ в≥дт≥нки почутт≥в. ј це кращий шл¤х дл¤ дос¤гненн¤ взаЇморозум≥нн¤ м≥ж автором ≥ читачем.

ѕо-третЇ, лист ч≥тко вид≥л¤Ї та називаЇ коло адресат≥в, обраних автором. “аким чином зосереджуЇтьс¤ увага аудитор≥њ, зростаЇ оч≥куванн¤ нею реакц≥њ на опубл≥кований лист. —учасна преса часто використовуЇ листи ¤к зас≥б зверненн¤ до в≥домих особистостей чи пол≥тичних д≥¤ч≥в, розраховуючи на њх участь у вир≥шенн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ проблеми, ¤ка в≥дтепер знаходитьс¤ п≥д контролем ус≥Їњ аудитор≥њ.

ѕо-четверте, часто лист у газет≥ Ц це привселюдний виклик адресату, запрошенн¤ до в≥дкритоњ дискус≥њ, в ¤к≥й в≥н маЇ продемонструвати не т≥льки своњ профес≥йн≥ ¤кост≥ чи свою владу, а й особисту мужн≥сть, ≥нтелект, моральну ст≥йк≥сть.

«вичайно, що не кожен може виступити у рол≥ лицар¤ на турн≥р≥, обличч¤м до обличч¤ опонента. “ому мало кому до вподоби под≥бн≥ виклики. ” результат≥ м≥ж автором листа та адресатом може виникнути часом незрима, але вс≥м ч≥тко зрозум≥ла конфл≥ктна ситуац≥¤. ј це приваблюЇ читач≥в, тримаЇ њх у стан≥ напруженого оч≥куванн¤, спонукаЇ сл≥дкувати за кожним наступним номером газети чи журналу, в ¤ких може з"¤витис¤ в≥дпов≥дь на лист. ÷е, зрозум≥ло, примножуЇ можлив≥сть впливу публ≥кац≥њ на читач≥в.

–озгл¤немо один ≥з приклад≥в. ѕроанал≥зуйте аргументац≥ю.

"ћи живемо у ноосфер≥!"

¬≥дкритий лист пану  ост¤нтину —итнику, народному депутату ”крањни, академ≥ку ЌјЌ”

—початку цитата з написаноњ ¬ами у сп≥вавторств≥ з паном Ѕагнюком статт≥ "„и ув≥йдемо в ноосферу?" з "”р¤дового кур"Їра" за 12 грудн¤ 1998 року: "ќтже, атомна промислов≥сть (сл≥д, мабуть, читати "енергетика") не т≥льки економ≥чно, соц≥ально й еколог≥чно небезпечна, вона аморальна за своЇю суттю ≥ њњ потр≥бно ¤кнайшвидше зам≥нити на еколог≥чно чист≥ джерела енерг≥њ".

ƒов≥дка: на сьогодн≥ 47 в≥дсотк≥в спожитоњ в ”крањн≥ електроенерг≥њ виробл¤Їтьс¤ на атомних електростанц≥¤х. ” св≥т≥ нин≥ в експлуатац≥њ перебуваЇ 440 атомних енергоблок≥в, що виробл¤ють 17, 3 в≥дсотка загальносв≥тового вироб≥тку електроенерг≥њ. ” стад≥њ буд≥вництва Ц 43 блоки (зб≥льшенн¤ потужност≥ на 10 в≥дсотк≥в) ≥ заплановано буд≥вництво ще 51 енергоблока.

ћарк јврел≥й свого часу сказав: "Ќаше житт¤ Ц це те, у що його перетворюють наш≥ думки". якщо ¬и, пане  ост¤нтине, у своњй статт≥ написали те, що думаЇте, ¬ам не позаздриш: щовечора ¬ашу оселю осв≥тлюЇ наполовину аморальна електроенерг≥¤; ¬аш телев≥зор наполовину живитьс¤ в≥д соц≥ально небезпечного джерела; наполовину економ≥чно небезпечна музика ллЇтьс¤ з ¬ашого приймача; ¤кщо ¬и њдете у трамвањ, метро або тролейбус≥, ¬ас везе наполовину аморальна ≥ соц≥ально небезпечна сила. Ќав≥ть ¤кщо ¬и десь виходите до м≥крофона, половину ¬аших сл≥в до слухач≥в доносить економ≥чно, соц≥ально, еколог≥чно небезпечна, аморальна атомна енерг≥¤, ¤ку потр≥бно ¤кнайшвидше зам≥нити на еколог≥чно чист≥ джерела енерг≥њ (у статт≥, щоправда, не сказано, чи мають бути ц≥ джерела енерг≥њ такими ж чистими морально та економ≥чно й соц≥ально безпечними). Ѕ≥льше того, вибачте, що ¤ ¬ам про це сказав, але ≥ в самому ¬ашому орган≥зм≥ ц¤ аморальна енерг≥¤ д≥Ї.

ѕосп≥вчувавши ¬ам, шановний  ост¤нтине ћеркур≥йовичу, ≥ ¬ашому сп≥вавторов≥ Ц члену Ќью-…оркськоњ академ≥њ наук панов≥ Ѕагнюку, перечитав статтю ще раз ≥ побачив, що ¬ам можна допомогти, дати раду викладеним у статт≥ переживанн¤м.

Ќасамперед хочу порадувати не т≥льки ¬ас, а й ус≥х, кого це ц≥кавить: ми живемо у ноосфер≥, б≥льше того, з нењ ≥ вийти неможливо. ÷е, ¤к з"¤сувалось, не Ї ¤кийсь окремий прост≥р, куди можна потрапл¤ти, а частина б≥осфери, освоЇна людством, куди с¤гаЇ його д≥¤льн≥сть, ≥ ноосферогенез (творенн¤ людством сфери розуму) Ц це процес, ¤кому нема к≥нц¤ ≥ краю. ѕро це ≥ ще багато про що можна прочитати у того-таки ¬олодимира ≤вановича ¬ернадського Ц корифе¤ св≥товоњ науки ("–азмышление натуралиста", кн.2 "Ќаучна¤ мысль как планетарное ¤вление", ћ., "Ќаука", 1977), на ¤кого ≥ ¬и посилаЇтесь.

„ерговий раз в≥ддавши шану незламному духов≥ ≥ видатному ≥нтелекту —т≥вена ’ок≥нга, погл¤ньмо ближче, навкруг себе, на своњх земл¤к≥в Ц видатних науковц≥в ≥ не дуже. ћоже, це когось здивуЇ, але й вони незалежно в≥д —т≥вена ’ок≥нга говор¤ть про збереженн¤ довк≥лл¤ дл¤ забезпеченн¤ подальшого розвитку ≥ нав≥ть самого ≥снуванн¤ нашоњ цив≥л≥зац≥њ. ѕро це в енергетичному аспект≥ ще раз нещодавно говорив академ≥к ¬.Ѕар"¤хтар, Ї ≥ спец≥альне досл≥дженн¤ у такому ж аспект≥ групи науковц≥в п≥д кер≥вництвом професора, доктора техн≥чних наук ј.≤.Ўевцова з ƒн≥пропетровського ф≥л≥алу Ќац≥онального ≥нституту стратег≥чних досл≥джень –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни "ядерна енергетика Ц гарант чи загроза нац≥ональн≥й безпец≥?". ѕравда, висновки ≥з виступу академ≥ка ≥ зазначених матер≥ал≥в трохи не т≥, що у ваш≥й, пане —итник, статт≥, ≥ де¤к≥ дан≥ суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д наведених ¬ами.

ƒавайте спробуЇмо роз≥братись разом, пов≥рте, н≥чого надскладного не потр≥бно, вистачить здорового глузду ≥ невеликоњ за обс¤гом, але точноњ (не перекрученоњ) ≥нформац≥њ.

ѕоловина зм≥сту ¬ашоњ статт≥ присв¤чена техногенному впливу на еколог≥ю у процес≥ енергозабезпеченн¤ людства, головним чином, при виробництв≥ електроенерг≥њ. ≤ ¬аша, пане академ≥ку ≥ народний депутате, статт¤ Ц це теж спроба вплинути на сусп≥льство: див≥тьс¤, люди добр≥, ось енергетика, з ¤кого краю до нењ не п≥дходь Ц одна б≥да дл¤ еколог≥њ, дл¤ усього живого. ” той же час, кажете ¬и, Ї альтернативн≥ джерела, ¤к≥ могли б задовольн¤ти потребу людства уже зараз бодай на третину! Ќа п≥дтвердженн¤ ц≥Їњ тези ¬и посилаЇтесь на твердженн¤ јгентства охорони навколишнього природного середовища —Ўј. Ќав≥що ¬ам, пане академ≥ку Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, сумн≥вн≥ дан≥ цього агентства або академ≥й чужоњ крањни? Ќевже в≥д таких "п≥дп≥рок" зазначена теза стаЇ переконлив≥шою? ѕов≥рте, незчуЇтесь, ¤к заведуть у халепу: то 17 % св≥тового виробництва електроенерг≥њ на атомних станц≥¤х перетвор¤ть на 5 %, то 2 % "альтернативноњ" електроенерг≥њ роздують до 30 %, а ¬и п≥д ц≥Їю, вибачте, брехнею поставите св≥й п≥дпис. ™ ж в≥дом≥ широкому загалу ”крањни дан≥: на сьогодн≥ у св≥т≥ з загального обс¤гу вироб≥тку електроенерг≥њ на теплових станц≥¤х виробл¤Їтьс¤ 63 %, на г≥дростанц≥¤х Ц 19,3 %, на атомних Ц 17,3 %. Ќе важко п≥драхувати частку альтернативних джерел Ц 0,4 %. ™ й прогноз ¬сесв≥тньоњ енергетичноњ ради щодо розвитку виробництва електроенерг≥њ до 2020 року: атомн≥ й г≥дростанц≥њ Ц по 20 %, альтернативн≥ Ц аж 2 % ≥ решта Ц теплов≥. ≤ знову вибачте великодушно, але нањвно звучить, що альтернативну електроенерг≥ю не пускають "енергетичн≥ велети, ¤к≥ "робл¤ть грош≥" на традиц≥йному палив≥ ≥ "мирному атом≥". ÷≥ 0,4 % альтернативноњ енерг≥њ сьогодн≥ ≥ 2 %, прогнозован≥ на 2020 р≥к, ф≥нансуютьс¤ здеб≥льшого цими ж "велетами". ≤ ¤кщо альтернативна енергетика стане зрештою прибутковою, тобто у дес¤тки раз≥в б≥льш ефективною, н≥ж сьогодн≥, н≥хто не зможе цих "велет≥в" утримати: на альтернативн≥й електроенерг≥њ вони заробл¤тимуть не менше, н≥ж на атомн≥й чи традиц≥йн≥й. ј мен≥ дивно, що про це потр≥бно говорити, Ц сьогодн≥ школ¤р≥ знають, що грош≥ там, де вони дають прибуток, ≥ њх палицею не заженеш туди, де сам≥ збитки!

јле справд≥, проблема техногенного руйнуванн¤ довк≥лл¤ не т≥льки ≥снуЇ, вона дедал≥ б≥льше загострюЇтьс¤. як бути? як на мене, то аморально говорити розореному народов≥, що Їдиний шл¤х Ц м≥н¤ти теплову ≥ атомну енергетику на в≥трову чи сон¤чну або енергетику з використанн¤м морських хвиль, приплив≥в ≥ в≥дплив≥в або геотермальну.  ому кортить виходити з такими порадами, нехай в≥зьмуть аркуш паперу у кл≥тинку, поспитають, ск≥льки коштуЇ створенн¤ 1 к¬т "альтернативноњ" потужност≥ ≥ ¤ка потужн≥сть д≥ючих на сьогодн≥ теплових ≥ атомних станц≥й, помножать одне на друге, а пот≥м гл¤нуть на бюджетний нуль, передбачений на розвиток енергетики. якщо його не обпече сором п≥сл¤ цього, ¤ знаю, що про нього можна подумати!

1	2	3	4

Ќазва: «воротний звТ¤зок ≥з читачем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1425 прочитано)