∆урнал≥стика > «воротний звТ¤зок ≥з читачем

”ч≥мос¤ у мудрого нашого села. —ел¤ни давно знають, що культурн≥ рослини виснажують землю, одн≥ Ц б≥льшою м≥рою, ≥нш≥ Ц меншою. јле вони не нар≥кають на аморальн≥сть кукурудзи, наприклад, а просто с≥ють њњ на ≥нших попередниках Ц с≥возм≥ну винайшли, внос¤ть добрива.

÷им шл¤хом ≥де ≥ св≥товий загал: пол≥пшують захисн≥ системи, п≥дсилюють контроль за викидами, створюють систему еколог≥чних податк≥в. «араз розробл¤ють систему м≥ждержавних квот на обс¤ги впливу на довк≥лл¤. «а ц≥Їю системою т≥, хто поглинатиме б≥льший обс¤г природних ресурс≥в, будуть платити своЇр≥дну ренту на користь тих, хто њх використовуватиме менше. ќсь зразок прагматичного п≥дходу до проблеми: вжитт¤ реальних заход≥в зам≥сть непродуктивного галасу ≥ генерац≥њ фантастичних ≥дей.

Ќа початку ¬ашоњ статт≥ наведен≥ дан≥ про негативний вплив тепловоњ електроенергетики на довк≥лл¤. ѕри цьому пропозиц≥й про визнанн¤ њњ "аморальною" не виникаЇ. «а що ж саме атомна енергетика названа аморальною? «а те, що у безперервному ц≥лодобовому режим≥ атомн≥ станц≥њ живл¤ть теплом ≥ св≥тлом половину ”крањни? „и, може, за те, що при цьому половину року вони не одержують н≥ коп≥йки за спожиту електроенерг≥ю?

“ак, справд≥, у нас сталас¤ страшна авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈— Ц трагед≥¤ атомник≥в ≥ всього народу ”крањни. «агинуло багато людей п≥д час авар≥њ ≥ внасл≥док њњ, насамперед, серед атомник≥в. ўо робл¤ть цив≥л≥зован≥ люди, до ¤ких ≥ ми належимо, п≥сл¤ будь-¤ких авар≥й? –озбираютьс¤ у всьому, що спричинило авар≥ю, удосконалюють техн≥ку, автоматику, контрольно-вим≥рювальн≥ засоби Ц робл¤ть усе дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ гарантованоњ безпеки експлуатац≥њ чи роботи устаткуванн¤, т≥Їњ чи ≥ншоњ технолог≥њ, створюють умови, за ¤ких виключаЇтьс¤ сама можлив≥сть такоњ авар≥њ. ¬ ≥деал≥ мають бути створен≥ умови, ¤к≥ унеможливлюють будь-¤ку авар≥ю. ” атомн≥й енергетиц≥ в усьому св≥т≥ саме так ≥ стоњть питанн¤, ≥ там уже давно прийшли до висновку, що безпека експлуатац≥њ ј≈— ≥з суто техн≥чного питанн¤ перетворилось на ф≥нансово-техн≥чне, тобто р≥вень безпеки експлуатац≥њ ј≈— в усьому св≥т≥ визначаЇтьс¤ р≥внем ф≥нансуванн¤ техн≥чних заход≥в забезпеченн¤ цього р≥вн¤. ≤ лише в ”крањн≥ атомники уже волають: "—к≥льки могли, ми п≥дтримували необх≥дний р≥вень безпеки за рахунок економ≥њ на всьому, нав≥ть на зарплат≥. Ќастав край, але ми не просимо ¤кихось ц≥льових ф≥нансувань, ми ≥ дал≥ здатн≥ гарантувати такий р≥вень, але заплат≥ть за спожиту електроенерг≥ю!". ≤ лише в ”крањн≥ процесами в атомн≥й енергетиц≥ керують пол≥тики: то поетизована ¬ерховна –ада накладаЇ моратор≥й на добудову майже готових до експлуатац≥њ енергоблок≥в; то з-за кордону диктують, чи експлуатувати д≥юч≥ блоки, чи припин¤ти њх д≥ю; то у натовп≥ вир≥шують, чи добудовувати т≥ енергоблоки зам≥сть практично уже зупиненоњ „орнобильськоњ ј≈—, чи н≥; то у галас≥ ≥ гамор≥ голосуванн¤м вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про структуру управл≥нн¤ атомноњ енергетики. ѕри цьому Їдиний аргумент, ¤ким виправдовуЇтьс¤ все це безладд¤ ≥ безглузда суЇта: у нас ставс¤ „орнобиль! Ћог≥чн≥ поставар≥йн≥ д≥њ, про ¤к≥ сказано вище, визнан≥ ексклюзивним обов"¤зком атомник≥в-експлу-атац≥йник≥в Ц вони одноособово мають розв"¤зувати т≥ проблеми, ¤к≥ в усьому цив≥л≥зованому св≥т≥ розв"¤зують ≥ ф≥нансують на державному р≥вн≥. ”р¤довим колам, ¬ерховн≥й –ад≥, окремим депутатам ≥ ур¤довц¤м присвоЇне таке ж ексклюзивне право втручатись у д≥њ атомник≥в, вир≥шувати њхню долю, визнавати в≥дпов≥дн≥сть атомноњ енергетики власним нормам морал≥, визначати нав≥ть долю подальшого розвитку атомноњ енергетики Ц ≥ все це без найменшоњ в≥дпов≥дальност≥ за своњ д≥њ! Ќа ¤к≥й п≥дстав≥? Ѕо у нас ставс¤ „орнобиль! "«елен≥" товчутьс¤ над атомною енергетикою, н≥би у нас немаЇ 2,5 м≥ль¤рда тонн токсичних промислових в≥дход≥в, з ¤кими нев≥домо що робитьс¤, н≥би немаЇ ƒн≥пропетровщини, де цих в≥дход≥в по три вагони на кожного мешканц¤, н≥би ≥нших еколог≥чних проблем нема, Ц бо у нас ставс¤ „орнобиль! Ќав≥ть будь-хто через засоби масовоњ ≥нформац≥њ може ¤ку завгодно н≥сен≥тницю нав≥шувати на атомник≥в, ¤кщо спочатку продекларуЇ Ц аби не ставс¤ новий „орнобиль!

÷итую ≥нтерв"ю принциповоњ ≥ мудроњ людини, ¬ашого,  ост¤нтине ћеркур≥йовичу, колеги Ц академ≥ка ћ.јмосова, даного ним журнал≥стов≥ ј.„ирв≥: "як це сталос¤? —першу сусп≥льну думку п≥д≥гр≥ли письменники (чи поети? ™. .). ƒо них приЇдналис¤ пол≥тики, хто зметикував, що на цьому можна зробити кар"Їру: ой, нас отруњли, знищили! ѕот≥м на цю вудку попалис¤ й л≥кар≥, погот≥в що квал≥ф≥кац≥њ в ц≥й справ≥ не густо. «а вченими посп≥шили кер≥вники л≥карень, Ќƒ≤ Ц в≥дкрилис¤ можливост≥ „орнобильського фонду. "¬се погано, давай-давай, сл≥д закупити те й те". ≤ ось цей маховик розкрутивс¤ так, що тепер його не зупиниш. Ќарод бунтуватиме...". –озкручуЇтьс¤ цей маховик ≥ дал≥, вт¤гуючи у коловорот нових ≥ нових людей, нов≥ ≥ нов≥ шари нашого сусп≥льства. ≤ уже не зразу добереш, хто Ї хто серед тих, хто його розкручуЇ: чи це т≥ньовик, ¤кий п≥д загальний гам≥р влаштовуЇ своњ справи за рахунок атомноњ енергетики; чи це черговий пол≥тик, ¤кий заробл¤Ї ≥м≥дж "сов≥ст≥ нац≥њ", прот¤гуючи черговий атомний моратор≥й; чи це кандидат у "зелен≥ депутати", ¤кий свою еколог≥чну безд≥¤льн≥сть прикриваЇ битт¤м на атомний сполох; чи це неупереджена, незаангажована людина, ¤ку вв≥в у оману пот≥к атомноњ дезинформац≥њ. ѕродовжу цитату з того ж ≥нтерв"ю ћ.јмосова: "јле ¤сн≥сть з „орнобилем доведетьс¤ внести, оск≥льки в≥н Ц непосильний т¤гар дл¤ держави, дл¤ людей Ц непосильне навантаженн¤ на псих≥ку".

ј роз≥братись, зрештою, вже потр≥бно ≥ в нашому ставленн≥ до атомноњ енергетики у ц≥лому: чи це об"Їкт дл¤ вправ початкуючих пол≥тик≥в; чи д≥йна корова дл¤ п≥дживленн¤ тих, хто уже не може сто¤ти на ногах; чи один з небагатьох базових блок≥в, що ≥ще лишилис¤ в наш≥й держав≥, на ¤кому можна в≥дбудовувати зруйноване господарство; чи тимчасове аморальне ¤вище, ¤ке наше сусп≥льство поки що терпить ≥ ла¤тиме його на вс≥ заставки до т≥Їњ пори, коли альтернативна енерг≥¤ зам≥нить його, а одним рипом ≥ теплову енергетику.

√оловна ж причина гон≥нь на атомник≥в у нашому сусп≥льств≥, так ¤ вважаю особисто, пол¤гаЇ в тому, що наука не пока¤лас¤ привселюдно у своњй причетност≥ до „орнобил¤; що пол≥тики не пока¤лись за шкоду, завдану усьому украњнському народов≥ моратор≥Їм на добудову атомних енергоблок≥в; що екологи не оприлюднюють ≥нформац≥њ про те, що безавар≥йно працююча атомна станц≥¤ у дес¤тки раз≥в менше шкодить довк≥ллю, н≥ж будь-¤к≥ теплов≥ станц≥њ; що, нарешт≥, контролююч≥ органи не визнають всенародно свою в≥дпов≥дальн≥сть принаймн≥ на р≥вних з атомниками за безавар≥йн≥сть експлуатац≥њ ј≈—.

Ќа завершенн¤ хот≥в би запевнити вас, шановн≥ панове —итник ≥ Ѕагнюк, що економ≥чно ≥ соц≥ально небезпечноњ енергетики не ≥снуЇ у природ≥, ¤к не ≥снуЇ ≥ енергетики аморальноњ (за словниковим визначенн¤м слова "аморальний"), що галузевий вплив на еколог≥ю Ц досить умовний показник, оск≥льки техногенний тиск на довк≥лл¤ Ц комплексне ¤вище. ј тому користуйтесь спок≥йно плодами прац≥ енергетик≥в ≥ нехай вас не мучить сов≥сть, що ви таким чином стаЇте причетними до вс≥х тих лих, про ¤к≥ написали у своњй статт≥.

« повагою ™вген  ќ¬јЋ≈Ќ ќ,
«аслужений прац≥вник промисловост≥ ”крањни.
"”р¤довий кур"Їр", 28 с≥чн¤. 1999 р.

ќсновн≥ групи аудитор≥њ:

ѕерша Ц листи, адресован≥ конкретним особам. ѕубл≥кац≥њ цього типу характеризуютьс¤ ч≥тко вираженими рисами, котр≥ належать засобам м≥жособист≥сного сп≥лкуванн¤, експресивн≥стю, безпосередньою апел¤ц≥Їю до тих можливостей, ¤к≥ маЇ адресат стосовно предмету розмови, до його вчинк≥в, реакц≥њ, ¤к≥ пов"¤зан≥ з предметом листа. ѕри цьому стиль останнього тим в≥льн≥ше, чим ближче до нього за соц≥альним станом його адресат.

ƒруга Ц листи, що адресован≥ ¤ким-небудь соц≥альним групам, населенню крањни в ц≥лому. Ќаприклад:

—кверна

” м≥ськ≥й рад≥ вир≥шено питанн¤ про терм≥нове буд≥вництво загальном≥ського звалища в ѕершотравнев≥й балц≥. ѕередбачаЇтьс¤, що цей об"Їкт п≥двищена еколог≥чн≥й небезпец≥ можна буде експлуатувати 23 роки (дан≥ проекту "ќјќ –ѕ≤≤ ”кркоммунпроЇкт" м. ƒн≥пропетровська), хоч в≥н ще не пройшов сусп≥льну експертизу. ƒосв≥д буд≥вництва нашого сумно в≥домого см≥ттЇспалювального заводу ≥ звалища на ћекенз≥Ївих горах, що привели севастопольц≥в до еколог≥чноњ катастрофи, н≥чому не навчив законодавчу владу м≥ста. ”же трет≥й раз зд≥йснюютьс¤ непродуман≥ д≥њ, адже звалище буде знаходитис¤ всього в к≥лометр≥, а схоже, ≥ того менше, в≥д ун≥кальних башточок фортец≥  алам≥та, над ≥нкерманським —в¤то- лимент≥вским монастирем. «араз, коли ц≥ м≥сц¤ почали в≥дв≥дувати тис¤ч≥ турист≥в ≥ паломник≥в не т≥льки ближнього, але ≥ далекого заруб≥жж¤, коли вчен≥ —Ўј звернули увагу на ун≥кальн≥сть м≥ста-держави ’ерсонес, а ≤нкерманська долина з IV ст. до н. е. була його складовою частиною, коли заруб≥жн≥ вчен≥ й меценати мають нам≥р прикласти вс≥ зусилл¤ дл¤ того, щоб зробити —евастополь ≥сторичним центром св≥тового р≥вн¤, ц≥ м≥сц¤ вир≥шили поганити звалищем. ј ¤кщо брати до уваги той факт, що звалище буде знаходитис¤ на висот≥ 200 метр≥в над р≥внем мор¤, ¤краз над ус≥ма цими пам"¤тниками, що мають багатов≥кову ≥стор≥ю, ≥ розташовуватис¤ п≥д кутом до м≥сц¤ розташуванн¤ ≤нкермана, то в умовах сейсм≥чност≥ ц≥Їњ зони неважко у¤вити, що нас чекаЇ, “им б≥льше, що внасл≥док розробки кар"Їр≥в з видобутку ≥нкерманського камен¤ вже знищено р¤д ≥сторичних ц≥нностей, зокрема чудотворне джерело —в¤того  л≥мента ≥ частина монастирськоњ ст≥ни.

1	2	3	4

Ќазва: «воротний звТ¤зок ≥з читачем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1425 прочитано)