∆урнал≥стика > «воротний звТ¤зок ≥з читачем

ћи, св¤щеннослужител≥, прихожани, паломники, жител≥ ≤нкермана, категорично протестуЇмо проти такого р≥шенн¤ ≥ вимагаЇмо в≥дм≥нити його, щоб потомству залишити —¬я“»Ќ≤ не зневаженими, а приклад г≥дний.

√р≥х жити за принципом: "ѕ≥сл¤ нас ≥ трава не рости!"

≤Їромонах о.≤л≥ак,
нам≥сник ≤нкерманського монастир¤ з брат≥Їю
(з еколог≥чного ≤нтернет-виданн¤
http://www.sevastopol-eco.chat.ru/nauc.htm)

Ўановне панство!

ѕавлоград ≥ так перебуваЇ у стан≥ еколог≥чноњ катастрофи. Ћюди в нас мруть ¤к мухи. ѕ≥вм≥ста вже затоплене ірунтовими водами. ѕропадаЇ п≥дземна вода. —ус≥дн≥ р≥чки отруЇн≥. ƒуже забруднене пов≥тр¤. Ќам т≥льки знищенн¤ ракет бракуЇ, щоб ѕавлоград перейменувати на ѕавлогроб...

ќлекс≥й ћјЋј ќ¬,
шахтар, депутат ѕавлоградськоњ м≥ськради,
член еколог≥чного блоку "—ол≥дарн≥сть в ≥м"¤ виживанн¤".
ƒн≥пропетровська область.
"–об≥тнича газета", 4 листопада 2001 р.

ћожливо, що ступ≥нь емоц≥йного зверненн¤ до адресата в цьому матер≥ал≥ значно нижчий, н≥ж у листах першоњ групи. Ѕагато в чому це по¤снюЇтьс¤ тим, що дол¤ ѕавлограда залежить далеко не в≥д читач≥в газети, а в≥д владних структур, ≥ сам автор це розум≥Ї.

якщо говорити про сприйн¤тт¤ цього листа конкретним читачем газети, то воно буде залежати в≥д занепокоЇност≥ цим питанн¤м. …ого реакц≥¤ в даному раз≥ може ви¤витьс¤ й у форм≥ схваленн¤ думки автора листа, ≥ у форм≥ байдужого перегл¤ду публ≥кац≥њ.

ѕ≥дготовка будь-¤кого листа починаЇтьс¤ з усв≥домленн¤ мети написанн¤ його автором. ¬ид≥л¤ютьс¤ так≥ ц≥л≥ публ≥кац≥њ.

1. ≤нформувати газету, щоб привернути њњ увагу до будь-¤кого факту. ѕриводом дл¤ под≥бних лист≥в ≥нод≥ Ї статт≥ в ц≥й газет≥, що торкаютьс¤ под≥бних тем, ¤к≥ читач сприймаЇ залежно в≥д особистого соц≥ального досв≥ду. ѕ≥сл¤ прочитанн¤ в газет≥ такого матер≥алу в читача виникаЇ у¤вленн¤ про теми, ¤к≥ ц≥кавл¤ть редакц≥ю, ≥ ¤кщо його досв≥д п≥дказуЇ йому под≥бн≥ теми, то в≥н пов≥домл¤Ї про це в лист≥.

¬≥д попереднього типу так≥ листи в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що несуть у соб≥ не т≥льки опис, фактаж под≥њ, а й ретельний анал≥з. Ћисти такого типу найб≥льше в≥дображають сусп≥льний ≥нтерес. ≤нколи читач≥ сам≥ формулюють загальнозначущу проблему, висловлюють баченн¤ вир≥шенн¤ проблеми, ¤ку винесла на обговоренн¤ редакц≥¤.

3. Ќадрукувати св≥й тв≥р.

4. ќтримати компетентну думку редакц≥њ чи читач≥в, аби пересв≥дчитис¤ у своњй правот≥ чи вир≥шити, ¤к бути у складн≥й ситуац≥њ. ÷¤ мета зумовлена потребою читача у соц≥альн≥й ор≥Їнтац≥њ, його намаганн¤м зв≥рити своњ погл¤ди з ц≥нност¤ми та життЇвими нормами, ¤к≥ в≥дстоюЇ газета. ≤нколи листи такого роду св≥дчать про соц≥альну незр≥л≥сть читач≥в-кореспондент≥в, про њх недостатньо розвинене самоусв≥домленн¤. Ќайчаст≥ше це стосуЇтьс¤ молодих людей, що розгубилис¤ перед складн≥стю житт¤.

5. ¬плинути за допомогою газети на той чи ≥нший соц≥альний ≥нститут, на ¤кусь групу людей, на громадську думку. ÷е листи критичного характеру або скарги. ¬они св≥дчать про невдоволенн¤ автора, про обмеженн¤ його прав. ¬ очах автор≥в лист≥в газета Ї авторитетним органом, Ї представником громадських ≥нтерес≥в, ¤кий маЇ вплив на окремих особистостей, груп людей чи соц≥альн≥ ≥нститути. “ому найчаст≥ше в газету звертаютьс¤ люди, ¤ким було в≥дмовлено в допомоз≥.

6. ќтримати в≥д газети будь-¤ку ≥нформац≥ю. ÷е може бути ¤к п≥знавальна, так ≥ утил≥тарна ≥нформац≥¤. ќсновною причиною по¤ви таких лист≥в Ц брак в≥домостей у сусп≥льств≥ або невм≥нн¤ використовувати ≥снуючи джерела ≥нформац≥њ. Ќайб≥льше в≥дчуваЇтьс¤ брак юридичних знань. “аким чином у читач≥в формуЇтьс¤ у¤ва про те, ¤кою ≥нформац≥Їю волод≥Ї редакц≥¤, на ¤к≥ питанн¤ даЇ вона в≥дпов≥д≥.

≤нформац≥¤, ¤ку хочуть отримати автори лист≥в, може бути пов"¤зана з опубл≥кованим ран≥ше матер≥алом. ѕитанн¤, що стосуютьс¤ статт≥, можуть бути найр≥зноман≥тн≥шими: читач≥ хочуть познайомитис¤ з журнал≥стом, д≥знатис¤ про його героњв, отримати роз"¤сненн¤ з приводу незрозум≥лих њм под≥й матер≥алу.

7. ѕод≥литис¤ з газетою своњми думками щодо конкретноњ статт≥, щоб редакц≥¤ врахувала побажанн¤ читача. “аким чином, автори лист≥в беруть участь у редакц≥йному процес≥ керуванн¤ газетою. ¬ посланн¤х такого типу може висловлюватис¤ згода з позиц≥Їю редакц≥њ, визнанн¤ важливост≥ порушеноњ теми, часто навод¤тьс¤ приклади, ¤к≥ п≥дтверджують правильн≥сть суджень. „итач≥ можуть також ≥ виражати свою незгоду щодо вибору чи висв≥тленн¤ теми.

8. ѕов≥домити газет≥ свою думку про њњ д≥¤льн≥сть у ц≥лому, дл¤ того, щоб уз¤ти участь у регулюванн≥, керуванн≥ ц≥Їю д≥¤льн≥стю. ÷¤ мета дуже близька до попередньоњ. јле тут об"Їктом висловлюванн¤ автора служать не окрем≥ матер≥али газети, а њњ д≥¤льн≥сть у ц≥лому. Ћисти такого роду часто св≥дчать про б≥льш серйозн≥ше ставленн¤ читача до газети, про широке розум≥нн¤ њњ характеру та функц≥њ. як правило, вони вм≥щують конкретн≥ рекомендац≥њ, ¤к≥ мають спри¤ти повн≥шому задоволенню редакц≥њ ≥нтерес≥в та погл¤д≥в аудитор≥њ.

9. «вернутис¤ через газету до певноњ людини або групи людей, встановити з ними зв"¤зок. √азета в цьому випадку виконуЇ роль трибуни, ¤ку хоче використовувати автор. Ќайчаст≥ше в таких листах читач намагаЇтьс¤ когось розшукати.

10. ≤снують посланн¤, читаючи ¤к≥, важко зрозум≥ти, чого намагавс¤ дос¤гти автор. ≤нколи в≥н сам пише, що не може по¤снити, чого в≥н хоче й нав≥що написав цього листа. ” такому раз≥, мова йдетьс¤ про приховану мету м≥ж р¤дками. ќдним ≥з характерних приклад≥в Ї так зван≥ листи-спов≥д≥.

“аким чином, метод класиф≥кац≥њ та типолог≥њ Ї одним з основних метод≥в анал≥зу редакц≥йноњ пошти, в ¤кому б аспект≥ вона б не вивчалас¤. –озгл¤нувши метод вивченн¤ лист≥в, перейдемо до такого питанн¤: ступ≥нь задоволеност≥ особистост≥ ¤к фактор, що впливаЇ на зверненн¤ в редакц≥ю.

ќсновну роль у зверненн≥ особи до газети граЇ не соц≥альна ситуац≥¤, а особистий фактор. ÷е положенн¤ носить загальний характер ≥ це можна охарактеризувати так:

1. ƒо газети пишуть соц≥ально активн≥ люди, ¤к≥ зор≥Їнтован≥ на газету й так≥, що позитивно ставл¤тьс¤ до нењ.

2. “акож пишуть люди, чимось невдоволен≥, хоча схвально налаштован≥ щодо виданн¤.

“аким чином, вплив трьох основних типолог≥чних властивостей особистост≥ (соц≥альна активн≥сть, ступ≥нь задоволеност≥, позитивне ставленн¤ до газети) на зверненн¤ в редакц≥ю зд≥йснюЇтьс¤ не окремо один в≥д одного, а в певному поЇднанн≥ двох фактор≥в. —тавленн¤ до газети Ї загальним фактором ¤к дл¤ першоњ, так ≥ дл¤ другоњ групи.  р≥м того, одне положенн¤ не виключаЇ ≥ншого, тому що невдоволенн¤ може бути одним з мотив≥в активност≥.

«а досл≥дженн¤ми соц≥олог≥в, чолов≥ки соц≥ально активн≥ш≥, н≥ж ж≥нки. ÷¤ перевага особливо значуща в трьох групах ≥з чотирьох. ќднак серед тих, хто звертаЇтьс¤ з проханн¤ми, скаргами к≥льк≥сть саме ж≥нок зб≥льшуЇтьс¤.

ѕотреба висловлювати свою думку стосовно певних под≥й у газет≥ ≥снуЇ насамперед у тих читач≥в, кому вже за 40 рок≥в. ћожливо, молодь маЇ б≥льше змоги задовольнити свою потребу у сп≥лкуванн≥ з людьми. Ќа активн≥сть листуванн¤ також впливаЇ р≥д д≥¤льност≥. Ќайчаст≥ше пишуть або пенс≥онери, ¤к≥ мають достатньо в≥льного часу, або молодь, ¤ка шукаЇ в≥дпов≥д≥ на хвилюючи њњ питанн¤.

јвторами лист≥в, ¤к≥ несуть у соб≥ ≥нформац≥ю про р≥зноман≥тн≥ под≥њ та факти, про читацьк≥ ≥нтереси й думки, або ставл¤ть проблему перед редакц≥Їю, ус≥Їю аудитор≥Їю, найчаст≥ше Ї читач≥ у в≥ц≥ в≥д 50 рок≥в та молодь в≥д 16 до 29 рок≥в.

“рет≥й вид пошти Ц це проханн¤ про допомогу або скарги. ѓх автори розраховують на втручанн¤ газети, на силу друкованого слова. ƒалеко не завжди автор оч≥куЇ, що його листа буде надруковано на шпальтах газети. Ќайчаст≥ше в≥д редакц≥њ оч≥кують ≥нших д≥й: це може бути втручанн¤ кореспондента або оф≥ц≥йний документ в≥д редакц≥њ. «розум≥ло, що за кожною д≥Їю, документом газети стоњть њњ авторитет. —аме на це й розраховують читач≥, коли, звертаючись до редакц≥њ, оч≥кують впливу на певн≥ соц≥альн≥ ≥нститути, розраховують на п≥дтримку сусп≥льства. ≤нод≥ написанню листа передуЇ конфл≥ктна ситуац≥¤, в ¤к≥й брали участь сам≥ автори.

„етвертий вид пошти Ц листи з найр≥зноман≥тн≥шими запитанн¤ми до редакц≥њ. „астина њх може стосуватис¤ ¤ких-небудь виступ≥в газети. „итачу буваЇ не все зрозум≥ло в надрукованому матер≥ал≥ або в нього виникаЇ бажанн¤ д≥знатис¤ про подробиц≥, поближче познайомитис¤ з його автором тощо. Ћисти такого характеру вказують на те, що газетна публ≥кац≥¤ в≥дпов≥дала ≥нтересам читача, привернула його увагу до ≥нших тем. ¬они в≥дображають п≥знавальн≥ потреби аудитор≥њ. „асом ≥з газетним матер≥алом пов"¤занн≥ побутов≥ чи ≥нш≥ утил≥тарн≥ ≥нтереси. «азвичай це в≥дбуваЇтьс¤ з пов≥домленн¤ми про новини в науц≥, техн≥ц≥, медицин≥ тощо.

„астина лист≥в ≥з запитами не пов"¤зана з виступами газети, а стосуЇтьс¤ сфер житт¤, про ¤к≥ читач отримуЇ недостатньо ≥нформац≥њ.а також часто в≥дчуваЇ потребу в юридичн≥й ≥нформац≥њ.

ѕрот¤гом ус≥Їњ ≥стор≥њ теор≥њ масових комун≥кац≥й мали м≥сце дв≥ кардинально протилежн≥ думки щодо пасивност≥ та активност≥ аудитор≥њ мас-мед≥а. ќстанн≥м часом досл≥дники висловлюютьс¤ на користь активност≥ читач≥в.

Ќа думку украњнських журнал≥стикознавц≥в √. ривошењ та ¬.Ўкл¤ра, сучасн≥ читач≥ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ категор≥њ:

Ј так≥, що читають пер≥одику, обговорюють м≥ж собою ≥ аж н≥¤к не реагують на опубл≥коване чи передане засобами масовоњ ≥нформац≥њ. “аких б≥льше, це основа читацькоњ аудитор≥њ;

1	2	3	4

Ќазва: «воротний звТ¤зок ≥з читачем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1425 прочитано)