Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

Ѕанк≥вська справа > —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥


—итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥

—тор≥нка: 1/4

¬ступ.

—учасн≥ кредитно-банк≥вськ≥ системи мають складну, структуру. якщо за основу класиф≥кац≥њ прийн¤ти характер послуг, що надаютьс¤ кл≥Їнтам, то можна вид≥лити три найважлив≥ших елементи сучасноњ кредитноњ системи :

центральний банк

комерц≥йн≥ банки

спец≥ал≥зован≥ ф≥нансов≥ заклади ( страхов≥, ≥потечн≥, ощадн≥,
≥нвестиц≥йн≥ банки )

 омерц≥йн≥ банки в≥днос¤тьс¤ до особливоњ категор≥њ д≥лових п≥дприЇмств, що одержали назву ф≥нансових посередник≥в. ¬они заохочують кап≥тали, заощадженн¤ населенн¤ ≥ ≥нш≥ грошов≥ кошти, що вив≥льнюютьс¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ надають њх в тимчасове користуванн¤ ≥ншим економ≥чним суб'Їктам, що потребують додаткового кап≥талу. Ѕанки створюють нов≥ вимоги ≥ зобов'¤занн¤, що стають товаром на грошовому ринку. “ак, приймаючи вклади кл≥Їнт≥в, комерц≥йний банк створюЇ нове зобов'¤занн¤ -депозит, а видаючи позику - нова вимога до позичальника. ÷ей процес утворенн¤ нових зобов'¤зань складаЇ суть ф≥нансового посередництва. ÷¤ трансформац≥¤ дозвол¤Ї подолати складност≥ пр¤мого контакту заощаджувач≥в ≥ позичальник≥в, що виникають ≥з-за несп≥впаданн¤ сум, що пропонуютьс¤ ≥ необх≥дних сум, њх терм≥н≥в, прибутковост≥, ≥ т.д. ћасштаби ф≥нансового посередництва в сучасн≥й економ≥ц≥ по ≥стин≥ велик≥. ƒан≥ про це надаЇ статистика грошових поток≥в. ¬ ц≥й систем≥ обл≥ку господарство под≥лено на р¤д сектор≥в : домашн≥ господарства, д≥лов≥ п≥дприЇмства, державн≥ заклади, ф≥нансов≥ ≥нститути, закордонний сектор.

¬ крањнах з розвиненою економ≥кою сектор домашн≥х господарств, ¤к правило Ї постачальником кап≥талу дл¤ ≥нших сектор≥в. —ектор д≥лових ф≥рм в умовах нормальноњ економ≥чноњ кон'юнктури маЇ деф≥цит грошових кошт≥в. ƒержавний сектор звичайно деф≥цитний, тому держава виступаЇ позичальником на ринку позичкових кап≥тал≥в. «акордонний сектор може мати ¤к деф≥цит, так ≥ збиток кошт≥в в залежност≥ в≥д стану плат≥жного балансу крањни по поточним операц≥¤м ≥ сальдо м≥ждержавного руху кап≥талу.

 омерц≥йн≥ банки Ї багатофункц≥ональними закладами, що оперують в р≥зноман≥тних секторах ринку позичкового кап≥талу. ¬они надають кл≥Їнтам повний спектр послуг, включаючи кредити, прийом депозит≥в розрахунк≥в ≥ т. д. ÷им вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д спец≥ал≥зованих заклад≥в, що обмежен≥ певними функц≥¤ми.  омерц≥йн≥ банки традиц≥йно грають роль базовоњ ланки кредитноњ системи.

”правл≥нн¤ в ц≥лому та управл≥нн¤ в банк≥вськ≥й справ≥ зокрема Ї сьогодн≥ одними з найб≥льш актуальних дисципл≥н в економ≥чн≥й науц≥. ÷е, в першу чергу, повТ¤зано з≥ значними ¤к≥сними зм≥нами в св≥товому господарств≥, ¤к≥ зачепили ¤к роль банк≥в так ≥ банк≥вськоњ справи в економ≥ц≥, так ≥ взаЇмод≥њ всередин≥ самих банк≥в.

ѕочинаючи з пер≥оду п≥знього —ередньов≥чч¤ значенн¤ банк≥в дл¤ функц≥онуванн¤ економ≥ки було достатньо великим, але т≥льки у XX стол≥тт≥, коли остаточно сформувавс¤ св≥товий ринок, воно набуло наст≥льки всеохоплюючий характер. —ьогодн≥ практично жодний економ≥чний процес не в≥дбуваЇтьс¤ без активноњ участ≥ банк≥в. «м≥ни ¤к≥сного характеру банк≥вськоњ д≥¤льност≥, в свою чергу, викликали значне зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ банк≥в ≥, ¤к насл≥док, зб≥льшенн¤ конкурентноњ боротьби м≥ж ними.

 ожний р≥к в р≥зних крањнах св≥ту з'¤вл¤ютьс¤ сотн≥ нових банк≥в, ¤к≥ прагнуть пот≥снити вже ≥снуюч≥ ≥ зайн¤ти м≥сце п≥д сонцем, завоювати свою долю на ринку. ¬ той самий час л≥беризац≥¤ банк≥вського законодавства призвела до ≥нтернал≥зац≥њ банк≥вськоњ справи, а також до зростанн¤ конкуренц≥њ м≥ж банками та ≥ншими кредитно-ф≥нансовими установами. ¬исто¤ти та вийти з оптимальними показниками д≥¤льност≥ без створенн¤ системи ефективного менеджменту в ц≥й сфер≥ просто таки неможливо.


ќсобливост≥ формуванн¤ системи комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥.

 омерц≥йн≥ банки - основна ланка кредитноњ системи крањни, в ¤ку вход¤ть кредитн≥ установи, що зд≥йснюють р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в на податках комерц≥йного розрахунку. ƒл¤ цього вони використовують не т≥льки св≥й власний кап≥тал, але ≥ залучений ф≥нансовий кап≥тал у вигл¤д≥ внеск≥в, депозит≥в, м≥жбанк≥вських кредит≥в ≥ ≥нших джерел. ѕричому залучен≥ кошти, ¤к правило, значно перевищують об'Їм власного кап≥талу комерц≥йних банк≥в.

‘ормуванн¤ сучасноњ банк≥вськоњ системи ”крањни в≥дбувалос¤ в основному у 1989 Ч 1994 рр. ¬она маЇ двор≥вневу структуру: перший р≥вень Ч Ќац≥ональний банк ”крањни, другий - система комерц≥йних банк≥в.

ќсновною метою комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ стали створювати в ”крањн≥ в 1989 роц≥, було оперативне отриманн¤ њх засновниками ≥ кл≥Їнтами широкого спектра банк≥вських послуг (включаючи отриманн¤ кредит≥в), р≥шенн¤ засновниками за допомогою власного банку своњх групових або ≥ндив≥дуальних проблем, отриманн¤ максимального прибутку дл¤ своњх акц≥онер≥в або пайовик≥в, а також дл¤ власного розвитку.

—початку комерц≥йн≥ банки створювалис¤ переважно ¤к галузев≥. ƒе¤к≥ банки виникли ¤к доч≥рн≥ банки державних спец≥ал≥зованих банк≥в. “ак, наприклад, був осв≥чений ”кр≥нбанк.

“ак≥ банки, ¤к ƒемосбанк,  ињвський кооперативний банк - попередник √радобанка, виникли ¤к кооперативн≥ комерц≥йн≥ банки. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в той час кооперативи по виробництву товар≥в, виконанню роб≥т ≥ наданню послуг були першими ринковими структурами, що д≥¤ли в оточенн≥ державних п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ установ, а часто ≥ при них. ўоб легше ≥ оперативн≥ше вир≥шувати питанн¤ отриманн¤ позик на св≥й розвиток, кооперативи стали створювати своњ банки.

Ќадал≥ акц≥онерами або пайовиками комерц≥йних банк≥в все б≥льше ставали р≥зн≥ комерц≥йн≥ структури ≥ приватн≥ особи. ÷ей процес особливо посиливс¤ в 1998 роц≥ значно зменшилис¤ темпи зростанн¤ чистого прибутку системи комерц≥йних банк≥в ”крањни.

«а 1998 р. прибуток системи комерц≥йних банк≥в в ц≥лому становив 449 млн. грн. проти 1114 млн. грн. у 1997 р., тобто зменшивс¤ у 2,5 раза.

ѕершим розчарував ф≥нансист≥в м≥жбанк≥вський кредитний ринок. ѕ≥сл¤ того ¤к м≥с¤ць тому варт≥сть грошових ресурс≥в впала до 5-6% р≥чних (т≥льки п≥д час останньоњ валютноњ кризи процентн≥ ставки зросли до 20% р≥чних), банки почали використовувати в≥льн≥ кошти на кредити юридичним особам. ќднак кредитоспроможним п≥дприЇмц¤м ц≥ ресурси сьогодн≥ не потр≥бн≥. якщо в с≥чн≥-травн≥ банки потроху кредитували своњх пост≥йних кл≥Їнт≥в, то останн≥ два м≥с¤ц≥ (коли попиту на цю послугу немаЇ) все активн≥ше шукають нових позичальник≥в. «а словами голови правл≥нн¤ банку "јж≥о" —тан≥слава јржев≥т≥на, сп≥вроб≥тники кредитних управл≥нь њзд¤ть по рег≥онах, де шукають п≥дприЇмц≥в-позичальник≥в.  р≥м того в банках розробл¤ють кредитн≥ ноу-хау.

јби використати в≥льн≥ кошти, менеджери комерц≥йних банк≥в дедал≥ част≥ше почали виходити на фондовий ринок. ’оча, зв≥сно, п≥сл¤ державних "жарт≥в" з конверс≥¤ми ц≥нних папер≥в, дол¤ вкладень у ќ¬ƒѕ зменшилас¤ на 43,2%. «а п≥вроку в державн≥ обл≥гац≥њ банки вклали т≥льки 293 млн. грн., останн≥м часом вони активн≥ше працюють з "короткими" ќ¬ƒѕ, ¤к≥ дають хоч ¤к≥сь прибутки.

—таном на 01.01.99 р. в ”крањнськ≥й республ≥канськ≥й книз≥ реЇстрац≥њ зареЇстровано 214 комерц≥йних банк≥в, з ¤ких 177 мають л≥ценз≥ю ЌЅ” на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й ≥ Ї д≥Їздатними (граф≥к 1). 54 банки Ќац≥ональним банком ”крањни в≥днесен≥ до категор≥њ проблемних, 20 з них працюють у режим≥ ф≥нансового оздоровленн¤, у 4 банк≥в в≥д≥зван≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й, «ќ банк≥в перебувають у стан≥ л≥кв≥дац≥њ. ” крањн≥ щор≥чно реЇструЇтьс¤ 3Ч8 банк≥в, одночасно л≥кв≥дуютьс¤ або реорган≥зуютьс¤ банки, ¤к≥ стали неплатоспроможними. ¬≥д 01.01.96 р. було зареЇстровано 23 ≥ л≥кв≥довано 37 банк≥в.

—умарн≥ активи ус≥х комерц≥йних банк≥в станом на 01.01.99 р. становили 21429 млн. грн., за минулий р≥к вони зросли на 5240 млн. грн., або на 32,4%.

ƒ≥юч≥ комерц≥йн≥ банки за р≥внем кап≥талу й обс¤гу операц≥й можна розд≥лити на 4 групи:

≤ група Ч найб≥льш≥ банки з активами понад 1000 млн. грн. Ч 7 банк≥в. —ума њхн≥х актив≥в становить 52,28% загальних актив≥в ус≥Їњ банк≥вськоњ системи. ѕ група Ч велик≥ банки з активами понад 100 млн. грн. “аких банк≥в нал≥чуЇтьс¤ 22, њхн¤ частка у загальн≥й сум≥ актив≥в становить 23,24%.

Ў група Ч середн≥ банки з розм≥ром актив≥в в≥д 10 до 99 млн. грн. ÷е 98 банк≥в з часткою у загальних активах 17,35%.

IV група Ч мал≥ банки з активами до 10 млн. грн. њх «ќ з часткою у загальних активах 0,93%.

“аким чином, к≥льк≥сно (майже на 70%) банк≥вська система ”крањни складаЇтьс¤ переважно ≥з середн≥х ≥ малих банк≥в. ѕроте у загальн≥й сум≥ актив≥в њхн¤ частка становить т≥льки 24,48%.

 ап≥тал комерц≥йних банк≥в станом на 01.03.99 р. обчислювавс¤ у 4581 млн. грн., що екв≥валентно $ 1,2 млрд. Ќом≥нальне сума загального кап≥талу комерц≥йних банк≥в за минулий р≥к зросла на 730 млн. грн., або на 19%.



ѕ≥дсумки д≥¤льност≥ банк≥в за перше п≥вр≥чч¤ 1999 р. (за даними Ћ”Ѕ)

є

Ѕанки

„ист≥ активи

 ап≥тал

ƒепозити ф. ос≥б

ƒепозити юр. ос≥б

‘≥нансовий результат

1.

ѕриватбанк

2211,13

248,86

477,675

747,73

14,237

2.

јваль

1465,60

124,62

180,821

1007,01

4,320

3.

ќщадбанк

1279,21

97,05

858,108

81,77

0,00

4.

ѕ”ћЅ

543,88

162,85

51,407

195,25

16,331

5.

—ловТ¤нський

501,93

186,49

61,314

66,49

44,524

6.

Ѕракб≥знесбанк

446,35

56,39

23,270

107,66

0,664

7.

Ќадцї

409,11

46,55

63,065

67,04

4,160

8.

‘≥нанси ≥ кредит

357,66

27,45

11,627

98,12

2,251

9.

”крањнський кредитний банк

285,96

30,44

23,799

69,62

0,280

10.

”кр≥нбанк

270,35

60,76

51,912

106,52

0,061

11.

ѕравекс-банк

235,92

38,66

103,363

51,22

0,371

12.

 ред≥ Ћ≥оне ”крањна

233,29

28,37

1,455

179,88

2,698

13,

”крсњббанк

232,70

121,33

13,072

69,30

6,594

14.

ћ√-Ѕанк

226,10

75,32

3,474

130,54

16,083

15.

¬јбанк

221,53

43,57

27,892

69,94

0,231

16.

 редит-ƒн≥про

194,94

35,16

36,032

26,89

1,135

17.

ћорський транспортний банк

168,56

27,61

0,915

65,36

0,075

18.

ƒонб≥ржбанк

138,41

21,79

23,120

31,61

0,547

19.

јвтозазбанк

136,57

18,58

8,461

99,00

2,458

20.

ћегабанк

129,81

18,63

2,698

94,10

2,112

Ќазва: —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3686 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.288 seconds
Хостинг от uCoz