Ѕанк≥вська справа > —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥

јнал≥з ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в за 1999 р≥к св≥дчить, що в ц≥лому склалис¤ позитивн≥ тенденц≥њ стаб≥л≥зац≥њ њхнього ф≥нансового стану. —умарний показник фактично сплачених статутних фонд≥в зр≥с в 1.7 раза. «меншилась к≥льк≥сть банк≥в, ¤к≥ мають нестачу власних кошт≥в, к≥льк≥сть збиткових банк≥в, зб≥льшилась валюта балансу комерц≥йних банк≥в ≥ сума власних кошт≥в банку.

ƒе¤к≥ банки ведуть невиправдано ризиковану кредитну пол≥тику, де¤к≥ не повн≥стю виконують нормативи ЌЅ”, не у вс≥х банках дотримано виконанн¤ норматив≥в щодо страхового, резервного фонд≥в.

ѕор¤д з цим в процес≥ анал≥зу ви¤влено ≥ р¤д негативних тенденц≥й. ƒл¤ окремих банк≥в проблематичним залишаЇтьс¤ стан Ђкредитного портфел¤ї, бо зросли обс¤ги простроченоњ ≥ пролонгованоњ заборгованост≥.

“аким чином, поки що кредитн≥ портфел≥ ледь-ледь зб≥льшуютьс¤. як≥сть же наданих кредит≥в майже не зм≥нилас¤: за даними Ќацбанку, п'¤та частина позик не повертаЇтьс¤ до банк≥в.

« огл¤ду на структуру кредитного портфел¤ комерц≥йн≥ банки повинн≥ були сформувати резерв на покритт¤ можливих ризик≥в на суму 1044,4 млн. грн. ‘актично на 01.01.99 р. комерц≥йн≥ банки мали 725,4 млн. грн., або 69% розрахунковоњ суми резерву. «агальна сума фактично сформованого резерву на кредитн≥ ризики зб≥льшилас¤ за 1998 р. на 505,4 млн. грн., або в 3,3 раза.

” умовах ринковоњ економ≥ки ≥стотн≥ зм≥ни сталис¤ в банк≥вському контрол≥. якщо ран≥ше за банку грали роль державних контролер≥в за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в господарюванн¤, то в цей час цей контроль, ¤к правило зд≥йснюЇтьс¤ на партнерських в≥дносинах м≥ж банками ≥ њх кл≥Їнтами.

Ќапр¤мки роботи ЌЅ” ≥ самих комерц≥йних банк≥в по п≥двищенню њх ф≥нансовоњ стаб≥льност≥.

Ѕанк≥вська система ”крањни на чол≥ з ЌЅ” Ї прогресивним надбанн¤м сусп≥льства пер≥оду незалежност≥ ≥ реально виконуЇ своњ сусп≥льн≥ функц≥њ, а саме: забезпечуЇ стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ валюти, зд≥йснюЇ розрахунки ≥ платеж≥, акумулюЇ в≥льн≥ кошти ≥ спр¤мовуЇ њх у найб≥льш ефективн≥ галуз≥ економ≥ки.

Ќин≥ житт¤ ставить перед банк≥вською системою завданн¤ зд≥йсненн¤ ¤к≥сних внутр≥шньо системних зм≥н, њх треба вир≥шити, аби галузь була готова до економ≥чного зростанн¤ та ≥нвестиц≥йного процесу, аби завтра банки не стали гальмом реформ зам≥сть того, щоб бути њхн≥м локомотивом. јдже без над≥йного ≥ сильного банк≥вського сектора не може бути усп≥шна економ≥чна пол≥тика будь-¤кого ур¤ду.

‘ормуванн¤ резерв≥в дл¤ покритт¤ ризик≥в за позиками Ї важливим елементом серед заход≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ над≥йност≥ ≥ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи.

‘акти банкрутства де¤ких банк≥в та розм≥ри проблемних кредит≥в потребують нагального вир≥шенн¤ питанн¤ щодо створенн¤ резерв≥в на покритт¤ безнад≥йних борг≥в. јдже банкрутство одного банку спричинюЇ проблеми дл¤ вс≥Їњ економ≥ки.

Ќараз≥ джерелом прибутк≥в залишаЇтьс¤ валютний ринок. ѕ≥сл¤ к≥лькам≥с¤чного затишш¤, в≥н знову почав "рухатис¤", ≥ де¤к≥ банки мають змогу заробити на коливанн¤х курсу гривн≥ до ≥ноземних валют. ”т≥м, небагато ф≥нансових установ дозвол¤ють соб≥ заробл¤ти на спекул¤тивних операц≥¤х. јдже "гн≥вати" центробанк ризиковане - можна наразитис¤ на чергов≥ санкц≥њ.

≈коном≥чне становище у 1999 роц≥ зм≥нилос¤ на г≥рше. «вуженн¤ ресурсноњ бази особливо далос¤ взнаки. ѕричин до цього багато, тому варто назвати лише основн≥:

Х в ”крањн≥ триваЇ трансформац≥йна криза економ≥ки, ¤ка ще раз доводить нездатн≥сть державних структур оживити виробництво;Х триваЇ протисто¤нн¤ м≥ж парламентом ≤ ур¤дом, а пол≥тична
нестаб≥льн≥сть завжди позначаЇтьс¤ на д≥¤льност≥ банк≥вських структур;

збер≥гаЇтьс¤ низька ≥нвестиц≥йна приваблив≥сть нац≥ональноњ економ≥ки ¤к дл¤ внутр≥шн≥х, так ≥ дл¤ зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в.

якщо влада не подолаЇ цих негативних фактор≥в, то банк≥вська система њй н≥чим не допоможе.

 омерц≥йн≥ банки, будучи складовою банк≥вськоњ системи, в≥дчувають на соб≥ весь спектр д≥њ ¤к загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, так ≥ державних заход≥в грошова-кредитного регулюванн¤.

¬ наш≥й крањн≥ також широко застосовують р≥зн≥ методи регулюванн¤ л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ комерц≥йних банк≥в. як≥ пол¤гають у встановленн≥ ЌЅ” р≥зних норм ≥ обмежень д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, так ≥ в ≥снуюч≥й систем≥ оподаткуванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в.

 р≥м того, на л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть комерц≥йних банк≥в впливають м≥кроеконом≥чн≥ фактори, основн≥ з ¤ких це: ресурсна база комерц≥йного банку, ¤к≥сть вкладень, р≥вень менеджменту, а також функц≥ональна структура ≥ мотивац≥¤ д≥¤льност≥ банку.

¬ умовах переходу до ринку проблема формуванн¤ ресурс≥в стала вин¤тково актуальною дл¤ банк≥в. —учасна ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ тим, що р≥зко звузивс¤ загальнодержавний фонд банк≥вських ресурс≥в, банки в умовах комерц≥йноњ самост≥йност≥ ≥ конкуренц≥њ багато сил ≥ часу прид≥л¤ють формуванню власного кап≥талу ≥ залученню ресурс≥в.

–есурси комерц≥йних банк≥в (банк≥вськ≥ ресурси) звичайно визначають ¤к сукупн≥сть власних ≥ залучених кошт≥в, ¤к≥ Ї в розпор¤дженн≥ банку ≥ визначають ¤к сукупн≥сть власних ≥ залучених банками в результат≥ проведенн¤ пасивних, а також активно-пасивних операц≥й (в частин≥ перевищенн¤ пасиву над активом), ≥ т≥, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ активних операц≥й банк≥в.

–азом з тим розгл¤д ресурсноњ бази комерц≥йних банк≥в необх≥дно пов¤зати з межами використанн¤ моб≥л≥зованих в банку джерел грошових засоб≥в дл¤ наданн¤ кредиту ≥ зд≥йсненн¤ ≥нших операц≥й. ѕроблема пол¤гаЇ в тому, що не вс¤

сукупн≥сть моб≥л≥зованих в банку засоб≥в в≥льна дл¤ зд≥йсненн¤ активних операц≥й банку. ÷¤ обставина вимагаЇ визначити пон¤тт¤ кредитного потенц≥алу комерц≥йних банк≥в - це величина моб≥л≥зованих в банку засоб≥в за м≥нусом резерву л≥кв≥дност≥.

¬ заруб≥жн≥й практиц≥ загальний резерв л≥кв≥дност≥ под≥л¤Їтьс¤ на первинний ≥ вторинний.

ѕервинний резерв л≥кв≥дност≥ - це головне джерело л≥кв≥дност≥ банку. ѕри цьому в балансових в рол≥ первинних резерв≥в ф≥гурують активи, що становл¤ть кошти на рахунках обовТ¤зкових резерв≥в, кошти на коррахунках в ≥нших банках, гот≥вка ≥ чеки в сейф≥, а також ≥нш≥ плат≥жн≥ документи в ≥нкасац≥њ.

ƒол¤ (частка) первинних резерв≥в оц≥нюЇтьс¤ в≥дношенн¤м гот≥вкових актив≥в до суми вклад≥в чи до суми вс≥х актив≥в.

¬торинн≥ резерви л≥кв≥дност≥ - високол≥кв≥дн≥ доходн≥ активи, ¤к≥ з м≥н≥мальною затримкою ≥ незначних втрат можна перетворити в гот≥вку. ƒо них в≥днос¤ть активи, ¤к≥ зазвичай складають портфель ур¤дових ц≥нних папер≥в, ≥ в де¤ких випадках - кошти на позичкових рахунках. ќсновне призначенн¤ вторинних резерв≥в - служити джерелом поповненн¤ первинних резерв≥в.

ƒан≥ законом≥рност≥ сл≥д використати дл¤ виробленн¤ правильноњ пол≥тики в област≥ розпод≥лу засоб≥в кредитного потенц≥алу ≥ л≥кв≥дност≥ банку. ќдна з основних ц≥лей банк≥вськоњ пол≥тики в розпод≥л≥ кошт≥в кредитного потенц≥алу Ї важливим фактором в практиц≥ п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ банку.

јнал≥з основних аспект≥в регулюванн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в, був би неповним без визначенн¤ ще одного важливого моменту. —тан л≥кв≥дност≥ банку не завжди залежить в≥д механ≥зму орган≥зац≥њ його анал≥тичноњ роботи та р≥вн¤ ф≥нансового менеджменту, а в≥дсутн≥сть у банку можливост≥ та вимоги кл≥Їнт≥в не завжди Ї насл≥дком недол≥к≥в у його д≥¤льност≥. Ќа загальний р≥вень банк≥вськоњ л≥кв≥дност≥ значний вплив справл¤Ї стан в економ≥ц≥ в ц≥лому. «окрема, так≥ негативн≥ ¤вища, ¤к спад виробництва, бюджетний деф≥цит, ≥нфл¤ц≥¤, структурн≥ диспропорц≥њ в економ≥ц≥, плат≥жна криза призвод¤ть до пог≥ршенн¤ л≥кв≥дност≥ багатьох банк≥в.

«розум≥ло, що вир≥шенн¤ зазначених проблем виходить за меж≥ компетенц≥њ банк≥вських установ, а тому ≥стотно обмежуЇ њхн≥ можливост≥ щодо регулюванн¤ власноњ л≥кв≥дност≥. Ќеобх≥дн≥ заходи з метою пол≥пшенн¤ ситуац≥њ насамперед мають охоплювати регулюванн¤ економ≥чних процес≥в на макрор≥вн≥, що е прерогативою держави, а не окремих комерц≥йних банк≥в.

ќтже, беручи до уваги те, що резервн≥ в≥драхуванн¤ перешкоджають розвитку активних доходних операц≥й банку, вони повинн≥ мати не ст≥льки податковий характер (внасл≥док вилученн¤ њх суми з об≥гу дл¤ депонуванн¤ на рахунках в ЌЅ”, за ¤кими не виплачуютьс¤ в≥дсотки), ск≥льки регулюючий ≥ стимулюючий. ¬раховуючи св≥товий досв≥д щодо вдосконаленн¤ методики утворенн¤ резерв≥в, ¤к≥ формують грошову позиц≥ю банку, можна запропонувати так≥ стимулюючи ≥ регулююч≥ заходи: з метою переор≥Їнтац≥њ структури портфел¤ розм≥щенн¤ ф≥нансових
ресурс≥в у б≥к зб≥льшенн¤ довгострокових ≥нвестиц≥й варто виключати ≥з суми зобовТ¤зань, ¤к≥ п≥дл¤гають резервуванню, кошти, що њх банки ≥нвестують у державн≥ проекти, формуючи резервний фонд; враховувати пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ комерц≥йних банк≥в; зменшувати оподатковуваний доход на суму прибутку, ¤кий банк отримав в≥д ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень; дл¤ зб≥льшенн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ комерц≥йних банк≥в виплачувати њм часткову компенсац≥ю за втрачен≥ в≥дсотки при депонуванн≥ м≥н≥мальних резерв≥в, а також надавати можлив≥сть вкладати зарезервован≥ банком кошти у державн≥ ц≥нн≥ папери; дл¤ орган≥зац≥њ р≥вн¤ грошовоњ позиц≥њ банку диференц≥ювати розм≥р м≥н≥мального резерву залежно в≥д того, до ¤кого агрегату грошовоњ маси належить сума, що депонуЇтьс¤, оск≥льки дл¤ грошових компонент≥в, ¤к≥ вход¤ть до складу попереднього грошового агрегату, р≥вень резервуванн¤ буде вищий, н≥ж у складових часток наступних грошових агрегат≥в; з метою зм≥цненн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни в ц≥лому диференц≥ювати резерв залежно в≥д в≥дпов≥дност≥ кредитноњ банк≥вськоњ установи м≥жнародним стандартам (Ѕћ—), ¤к≥ встановлен≥ Ѕазельським ком≥тетом ≥з нагл¤ду, а також залежно в≥д типу ≤ терм≥ну д≥¤льност≥ комерц≥йного банку , особливостей рег≥ону, стану грошового ринку, вид≥в ≥ строк≥в депозит≥в та обс¤г≥в ≥ структури актив≥в банку.

1	2	3	4

Ќазва: —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3686 прочитано)