Ѕанк≥вська справа > —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥

“аким чином н≥велювати негативний вплив Ђподаткового ефектуї на розвиток ≥ становленн¤ ¤к окремих банк≥в, так ≥ банк≥вськоњ системи ”крањни в ц≥лому можна, т≥льки шл¤хом застосуванн¤ регулюючих та стимулюючих заход≥в, ¤к≥ спри¤ють оптим≥зац≥њ утворенн¤ грошових резерв≥в.

јнал≥з ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в маЇ дл¤ украњнських банк≥р≥в особливе значенн¤ в умовах загальноњ пол≥тичноњ, економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ нестаб≥льност≥. јнал≥з ф≥нансового стану комерц≥йного банку проводитьс¤ двома шл¤хами: з позиц≥й зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього аудиту. “ому сл≥д дбати про високий профес≥йний р≥вень ≥ обТЇктивн≥сть таких перев≥рок.

¬ажливим напр¤мом вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи крањни, п≥двищенн¤ њњ стаб≥льност≥, Ї подальша розробка теор≥њ ≥ практики анал≥зу ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в за такими напр¤мками:

Х розробка ЌЅ” Їдиноњ методики рейтинговоњ системи оц≥нки банк≥в,

узгодженоњ з представниками комерц≥йних банк≥в; створенн¤ Ђрег≥ональнихї методик анал≥зу ф≥нансового стану
комерц≥йних банк≥в установами Ѕ” з метою повн≥шоњ ≥ точноњ оц≥нки њх
д≥¤льност≥ з врахуванн¤м кон'юнктури ≥ особливостей м≥сцевого ринку;

Х повна ≥ всеохоплююча автоматизац≥¤ ≥ комп'ютеризац≥¤ анал≥зу
ф≥нансового стану комерц≥йного банку, створенн¤ ≥ вдосконаленн¤ ≥снуючого
програмного забезпеченн¤ дл¤ оц≥нки результат≥в роботи банку.

“аким чином, в св≥т≥ не ≥снуЇ Їдиного п≥дходу до проведенн¤ такоњ роботи, але необх≥дн≥сть ≥ доц≥льн≥сть анал≥зу ф≥нансового стану комерц≥йного банку не викликаЇ сумн≥в≥в нав≥ть у скептик≥в. —аме тому необх≥дно консол≥дувати зусилл¤ вс≥х зац≥кавлених стор≥н по створенню ≥ широкому застосуванню на практиц≥ методик ЌЅ” по рейтингов≥й оц≥нц≥ ф≥нансового стану комерц≥йних банк≥в ≥ вдосконаленн¤ вже ≥снуючих п≥дход≥в до анал≥зу њх д≥¤льност≥.

«аходи Ќацбанку по перебудов≥ плат≥жноњ системи.

√оловною проблемою банк≥вськоњ системи ”крањни найближчим часом залишаЇтьс¤ подоланн¤ галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ ≥ стаб≥л≥зац≥¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ - гривни. ќчевидно, що в таких умовах виключно монетарними чинниками подолати ≥нфл¤ц≥ю неможливо, тобто стаб≥л≥зац≥¤ грошовоњ системи неможлива без стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, а останнЇ залежить в≥д стаб≥льноњ нац≥ональноњ валюти. ” цьому перебуваЇ складн≥сть проведенн¤ майбутньоњ грошовоњ (гривневоњ) реформи.

—еред першочергових завдань Ќац≥онального банку ”крањни та комерц≥йних банк≥в сьогодн≥ варто виокремити так≥:

пост≥йна кап≥тал≥зац≥¤ банк≥в шл¤хом залученн¤ додаткового акц≥онерного кап≥талу, кап≥тал≥зац≥њ њх прибутку та реорган≥зац≥њ ? злитт¤ або приЇднанн¤; проведенн¤ банками виваженоњ кредитноњ пол≥тики з обов'¤зковим урахуванн¤м напр¤м≥в та специф≥ки д≥¤льност≥, а також тенденц≥й розвитку рег≥он≥в, у ¤ких розташован≥ банки та розм≥щен≥ њх кредитн≥ ресурси;

удосконаленн¤ системи реЇстрац≥њ банк≥в та пор¤дку л≥цензуванн¤ банк≥вських операц≥й, приведенн¤ њх у в≥дпов≥дн≥сть з Ѕазовими принципами ефективного нагл¤ду за банк≥вською д≥¤льн≥стю, розробленими Ѕазельським ком≥тетом з питань банк≥вського регулюванн¤;

зд≥йсненн¤ ефективноњ валютноњ пол≥тики, ор≥Їнтованоњ на розвиток валютного ринку з метою забезпеченн¤ конкурентного середовища та скороченн¤ витрат на ф≥нансове посередництво;

встановленн¤ жорсткого контролю за регулюванн¤м л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в;

розробка стратег≥њ довгостроковоњ життЇздатност≥ великих банк≥в на основ≥ програм зб≥льшенн¤ њх кап≥талу та реструктуризац≥њ актив≥в;

подальший розвиток безгот≥вкових форм розрахунк≥в комерц≥йних банк≥в з ф≥зичними особами у торговельн≥й, побутов≥й та ≥нших сферах обслуговуванн¤ населенн¤, у сфер≥ споживчоњ кооперац≥њ шл¤хом створенн¤ системи електронних пластикових карток, переказ≥в доход≥в громад¤н на вклади ≥ розрахунков≥ рахунки

в банках, проведенн¤ розрахунк≥в чеками, перерахуванн¤ кошт≥в з банк≥вських

рахунк≥в за придбан≥ товари ≥ спожит≥ послуги, комунальн≥ платеж≥ тощо;

удосконаленн¤ механ≥зму залученн¤ кошт≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в у банк≥вську

систему ”крањни;

в≥дновленн¤ л≥кв≥дного вторинного ринку державних ц≥нних папер≥в, зокрема:

створенн¤ необх≥дноњ правовоњ бази, вивченн¤ можливостей концентрац≥њ ринку;

л≥берал≥зац≥¤ ринку п≥сл¤ дос¤гненн¤ ним р≥вн¤ високоњ л≥кв≥дност≥; розширенн¤

обс¤г≥в операц≥й; удосконаленн¤ пор¤дку оподаткуванн¤ операц≥й з державними

ц≥нними паперами;

створенн¤ умов дл¤ послабленн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ;

зниженн¤ активност≥ ЌЅ” на первинному ринку ќ¬ƒѕ;

зб≥льшенн¤ обс¤г≥в валютних резерв≥в Ќац≥онального банку ”крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни вживаЇ нев≥дкладних заход≥в по перебудов≥ плат≥жноњ системи, ¤к≥ можна розд≥лити на технолог≥чн≥ (впровадженн¤ електронних платеж≥в), ≥нституц≥йн≥ (створенн¤ рег≥ональних кл≥рингових розрахункових центр≥в), орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ (сертиф≥кац≥¤ комерц≥йних банк≥в, що п≥двищить њх в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю розрахунк≥в, включаючи дисципл≥ну платеж≥в, а також буде спри¤ти створенню конкурентного середовища). ѕри цьому ”р¤д з≥ своЇњ сторони повинно забезпечити заходи по максимальному прискоренню розмежуванн¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ≥ держави, впровадити реальний механ≥зм банкрутства, прискорити процес акц≥онуванн¤ господарських одиниць, що знаход¤тьс¤ у власност≥ держави. „им пов≥льн≥ше будуть впроваджуватис¤ ц≥ процеси, тим довше нам прийдетьс¤ звертатис¤ до екстраординарних заход≥в - взаЇмозал≥кам з њх кредитно-ем≥с≥йним п≥дкр≥пленн¤м.

≈фективне виконанн¤ комплексних заход≥в оздоровленн¤ банк≥вськоњ системи за умов продовженн¤ структурного реформуванн¤ економ≥ки спри¤тиме зм≥цненню економ≥ки крањни та стаб≥л≥зац≥њ в≥тчизн¤ного виробництва, п≥двищенню життЇвого р≥вн¤ населенн¤.

п≥сл¤ того, ¤к в к≥нц≥ 1992 року державним п≥дприЇмствам було заборонено виступати засновниками комерц≥йних структур, в тому числ≥ ≥ банк≥в, а в 1993 роц≥ було прийн¤те р≥шенн¤ про перерахуванн¤ належних вказаним п≥дприЇмствам див≥денд≥в в прибуток в≥дпов≥дно п≥дпор¤дкуванн¤ державного або м≥сцевого бюджету.  ооперативн≥ банки були зр≥вн¤н≥ в правах з комерц≥йними.

ѕоступово статус комерц≥йних отримали колишн≥ державн≥ спец≥ал≥зован≥ банки. “ак, на баз≥ республ≥канських ∆≥лсоцбанка був орган≥зований ”крсоцбанк, јгропромбанк, јѕЅ "”крањна" ј , ѕромстройбанка, ѕром≥нвестбанк. “аке роздержавленн¤ вказаних трьох банк≥в привело до створенн¤ в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни нер≥вних умов дл¤ д≥¤льност≥ банк≥в, поставивши в скрутне положенн¤ знову орган≥зован≥ банки.

Ѕ≥льш правильним було б за колишн≥ми державними банками залишити статус державних спец≥ал≥зованих банк≥в, через ¤к≥ пр¤мувала б державна кредитна ≥ ф≥нансова п≥дтримка пр≥оритетним напр¤мам розвитку економ≥ки. “ак, в б≥льшост≥ крањн така п≥дтримка ви¤вл¤Їтьс¤ с≥льському господарству, науц≥, державним п≥дприЇмствам, житловому буд≥вництву ≥ так дал≥.

1995 р≥к був роком подальшого розгалуженн¤ та становленн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни. 1996 р≥к св≥дчить про те, що, незважаючи на пад≥нн¤ р≥вн¤ виробництва, ≥ надал≥ в≥дбувавс¤ процес накопиченн¤ банк≥вською системою кап≥талу, зростаЇ валюта балансу, досить швидко зб≥льшуЇтьс¤ загальна сума сплаченого статутного фонду.

1998 р≥к можна вважати роком подальшого розгалуженн¤ та становленн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни. –озвиток под≥й св≥дчить про те, що, незважаючи на пад≥нн¤ р≥вн¤ виробництва, ≥ надал≥ в≥дбуваЇтьс¤ процес накопиченн¤ кап≥талу банк≥вськоњ системи, зростаЇ валюта балансу, досить швидко зростаЇ сума загального сплаченого статутного фонду (значно випереджаючи зростанн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ).спостер≥гаЇтьс¤ в≥дносне зменшенн¤ л≥кв≥дност≥ актив≥в банк≥вськоњ системи, зростаЇ р≥зниц¤ м≥ж залученими коштами та наданими кредитами. ”

¬исновок.

¬ умовах економ≥чноњ нестаб≥льност≥ д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ви¤вилась дуже пов'¤заною з проблемою неповерненн¤ кредит≥в, до чого призвело р≥зке зниженн¤ спроможност≥, тобто неможлив≥сть своЇчасного та в повному обс¤з≥ поверненн¤ одержаних позичок. ÷¤ проблема, в свою чергу, пов'¤зана з р≥зким спадом виробництва в реальному сектор≥ економ≥ки, але суттЇвий вплив на нењ мала ≥ недостатньо виважена пол≥тика багатьох комерц≥йних банк≥в "новоњ хвил≥", що виникли в умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ ≥ головне джерело своњх прибутк≥в вбачають у високих в≥дсотках за кредити. ’оча частково ситуац≥¤ й зм≥нюЇтьс¤ на краще, але все ще залишаЇтьс¤ вкрай напруженою, оск≥льки такого натиску не витримують не т≥льки кл≥Їнти банк≥в, але й банки.

«а останн≥ роки темпи кредитуванн¤ комерц≥йними банками суб'Їкт≥в господарюванн¤ суттЇво спов≥льнились.

ќц≥нюючи ситуац≥ю в банк≥вськ≥й сфер≥, потр≥бно пом≥тити: хоч в сусп≥льств≥ ≥ Ї думка про то, що банки "жир≥ють", але насправд≥ умови њх д≥¤льн≥сть зм≥нилас¤ у б≥к пог≥ршенн¤. ÷е ≥ не дивне: не може нормально працювати банк≥вська система ¤к ринкова структура в неринковому економ≥чному середовищ≥. ѕоложенн¤ економ≥ки визначаЇ ¤к≥сть актив≥в банк≥в. Ќа сьогодн≥ в економ≥ц≥ немаЇ рентабельних проект≥в, ¤к≥ могли б давати прибутки на вкладен≥ кошти. јле р¤д банк≥в в погон≥ за великими прибутками вкладали кошти саме в нерентабельн≥ ≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ проекти. ¬елику роль з≥грало також порушенн¤ банкам законодавства ≥ нормативних акт≥в ЌЅ”, внасл≥док чого так≥ банки ви¤вилис¤ в складному предбанкрутному становищ≥.

« метою захисту самих же банк≥р≥в в≥д необдуманих ризик≥в, за межею ¤ких банк стаЇ неплатоспроможним, ЌЅ” встановив обов'¤зков≥ дл¤ вс≥х комерц≥йних банк≥в економ≥чн≥ нормативи по м≥н≥мальному розм≥ру статутного фонду, платоспроможност≥ банку, показник≥в л≥кв≥дност≥ балансу, максимального розм≥ру ризику на одного позичальника, обов'¤зкових резерв≥в, ¤к≥ розм≥шуютьс¤ в ЌЅ”.

1	2	3	4

Ќазва: —итуац≥¤ з комерц≥йними банками в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3686 прочитано)