Ѕанк≥вська справа > “ранснац≥ональн≥ банки

ви¤влен≥ найб≥льш важлив≥ напр¤мки розвитку конкурентних стратег≥й ≥ маркетингу “ЌЅ, обірунтован≥ њхн≥ теоретичн≥ основи й особливост≥, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ “ЌЅ, його л≥кв≥дност≥ й ефективност≥, показано, що маркетингов≥ стратеги “ЌЅ мають глобальний характер.

на основ≥ анал≥зу зд≥йсненн¤ державою нагл¤ду ≥ регулюванн¤ д≥¤льност≥ “ЌЅ робл¤тьс¤ висновки про нов≥ п≥дходи державноњ пол≥тики до “ЌЅ, що створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ п≥двищенн¤ пол≥тичноњ рол≥ держави, у ¤кому був створений “ЌЅ, у м≥жнародних в≥дносинах

обірунтоване положенн¤ про активну участь “ЌЅ у ф≥нансово-промислових групах, що даЇ п≥дставу використовувати багатий досв≥д функц≥онуванн¤ великих банк≥в при формуванн≥ ‘ѕ√ ”крањни ≥ зд≥йсненн≥ процесу виходу ”крањнського кап≥талу на св≥товий ринок. ÷е, у свою чергу, може спри¤ти прискоренню входженн¤ ”крањни у св≥тове господарство.

¬ивчен≥ матер≥али даноњ курсовоњ роботи дають повне у¤вленн¤ про транснац≥ональн≥ банки, що займають своЇ м≥сце у св≥товому господарств≥, що допоможе перенеси досв≥д закордонних “ЌЅ на розвиток транснац≥ональних банк≥в в ”крањн≥.

–озд≥л 1. —утн≥сть транснац≥ональних банк≥в.

1.1.ќсновн≥ види д≥¤льност≥ транснац≥ональних банк≥в.

“ранснац≥ональн≥ об'Їднанн¤ ≥снують не т≥льки в промисловост≥, але й у банк≥вськ≥й справ≥. —воЇр≥дним аналогом промисловоњ “Ќ  стали г≥гантськ≥ ф≥нансов≥ ≥мпер≥њ Ц “ранснац≥ональн≥ банки (“ЌЅ). ¬они ¤вл¤ють собою р≥зновид “Ќ , що д≥ють у банк≥вськ≥й сфер≥. “ЌЅ поширили своњ ф≥л≥њ по усьому св≥т≥, провод¤ть небачен≥ ран≥ше по масштабах операц≥њ понад нац≥ональними границ¤ми, ставл¤ть п≥д св≥й контроль валютний ≥ ф≥нансовий зв'¤зок м≥ж державами й економ≥чн≥ процеси усередин≥ окремих крањн.[1] ѕотр≥бно в≥дзначити величезн≥ розм≥ри актив≥в, ¤кими розташовують “ЌЅ.

–≥ст масштаб≥в м≥жнародного ринку кап≥тал≥в, розгортанн¤ банк≥вських операц≥й п≥дштовхнули велик≥ банки до прискореного створенн¤ закордонноњ мереж≥ ф≥л≥й, доч≥рн≥х орган≥зац≥й, п≥дсилили њхн≥й зв'¤зок з банк≥вським кап≥талом ≥нших крањн. –озширенню експанс≥њ банк≥в закордон активно спри¤ла державна економ≥чна пол≥тика. Ѕез могутньоњ державноњ п≥дтримки банк≥вськ≥ компан≥њ не могли дос¤гти такого р≥вн¤ концентрац≥њ кап≥талу, що дозвол¤Ї створювати мережу п≥дрозд≥л≥в у закордонних крањнах, на св≥тових ринках, вести великомасштабн≥ м≥жнародн≥ операц≥њ.

ѕроцес концентрац≥њ банк≥вськоњ моц≥ перетворив транснац≥ональн≥ банки в ун≥версальн≥ банк≥вськ≥ комплекси. ”середин≥ них поступово стираютьс¤ гран≥ м≥ж комерц≥йними, ≥нвестиц≥йними банками, страховими й ≥ншими установами ф≥нансовоњ сфери.

“ранснац≥ональн≥ банки моб≥л≥зують величезн≥ кошти в р≥зних валютах, надають кредити на будь-¤кий терм≥н, зд≥йснюють на м≥жнародному р≥вн≥ операц≥њ з ц≥нними паперами, застосовують сам≥ р≥зноман≥тн≥ форми ф≥нансуванн¤ виробництва ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, розвивають небачен≥ ран≥ше по масштабах дов≥рч≥ операц≥њ. ѕромислов≥ монопол≥њ одержують в≥д “ЌЅ комерц≥йну ≥нформац≥ю, рекомендац≥њ ≥ консультац≥њ з приводу орган≥зац≥њ виробництва, структури керуванн¤, огл¤ди про перспективи розвитку ринк≥в тих чи ≥нших товар≥в ≥ т.д.

ƒосить велику ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть “ЌЅ можна вит¤гти нав≥ть ≥з широко розповсюджуваного рекламного вар≥анта зв≥ту банку, що оф≥ц≥йно адресований численним власникам акц≥й банку. Ќасамперед необх≥дно в≥дзначити м≥жнародний розмах ≥ значне розширенн¤ д≥апазону операц≥й у пор≥вн¤нн≥ нав≥ть з дуже великим, але нац≥онально ор≥Їнтованим банком. Ѕудь-¤кий банк спираЇтьс¤ у своњй д≥¤льност≥ на депозитну базу, тобто внески кл≥Їнт≥в. “ранснац≥ональн≥ банки в цьому в≥дношенн≥ своЇр≥дн≥ ¤к по складу вкладник≥в, так ≥ по географ≥њ операц≥й.

√оловний принцип ≥ ц≥ль д≥¤льност≥ транснац≥ональних банк≥в - моб≥л≥зувати будь-¤к≥ кошти там, де це найб≥льше зручно ≥ дешево, ≥ перекидати њх туди, де њхнЇ використанн¤ об≥ц¤Ї найб≥льшу вигоду. Ќе дивно, що значна частина депозит≥в найб≥льших банк≥в, наприклад, у —Ўј представлена кап≥талами неамериканського походженн¤. “акож, наприклад, у япон≥њ 11 американських транснац≥ональних банк≥в зосередили у своњх ф≥л≥¤х б≥льш 2/3 ус≥х депозит≥в ≥ноземних банк≥в.

¬ умовах, коли св≥това валютна система нестаб≥льна коли р≥зко знец≥нюЇтьс¤ те одна, те ≥нша валюта, найб≥льш≥ банки змушен≥ стежити за р≥вновагою своњх ресурс≥в. ƒл¤ цього ресурси банку перекидаютьс¤ з одного п≥дрозд≥лу в ≥нший й одночасно перевод¤тьс¤ з одн≥Їњ валюти в ≥ншу. “аке маневруванн¤ дозвол¤Ї “ЌЅ не т≥льки уберегти в≥д знец≥нюванн¤ частину внеск≥в, але ≥ робити виг≥дн≥ њм валютн≥ спекул¤ц≥њ.

ѕрийн¤тт¤ внеск≥в - операц≥¤, характерна дл¤ банк≥в будь-¤кого рангу. ƒл¤ транснац≥ональних банк≥в ц¤ операц≥¤ надбала особливост≥, зв'¤зан≥ з м≥жнародним розмахом њхньоњ д≥¤льност≥. ћоб≥л≥зац≥¤ кап≥тал≥в, њхнЇ перекиданн¤ з крањни в крањну з метою одержанн¤ максимального прибутку, висока гнучк≥сть у керуванн≥ ресурсами - усе це в≥дм≥тн≥ риси операц≥й “ЌЅ в≥д операц≥й нац≥ональних банк≥в. ѕотр≥бно в≥дзначити, що “ЌЅ охоплюють ус≥ види заощаджень, починаючи в≥д ур¤дових ≥ к≥нчаючи др≥бними вкладниками.

ƒругий основний вид д≥¤льност≥ “ЌЅ - кредитн≥ операц≥њ. «араз найб≥льш≥ банк≥вськ≥ об'Їднанн¤ надають до 40% вс≥х ≥ноземних кредит≥в промисловим компан≥¤м у св≥т≥. „исло позичальник≥в банку з посиленн¤м м≥жнародного характеру њхньоњ д≥¤льност≥ росте в не меншому ступен≥, чим число вкладник≥в. —еред позичальник≥в ≥ транснац≥ональн≥ корпорац≥њ, ≥ нац≥ональн≥ ф≥рма, ≥ ≥нш≥ банки, ≥ ур¤ду багатьох крањн. ™ серед них ≥ приватн≥ особи. ÷е в б≥льшост≥ випадк≥в - найб≥льш≥ промисловц≥ ≥ банк≥ри, ¤кою без ризику можна надавати позички ≥ кредити. Ќаприклад, головними одержувачами кредит≥в банк≥в —Ўј Ї м≥жнародн≥ промислов≥ компан≥њ. «а транснац≥ональними г≥гантами випливають ур¤ду - позичальники. “акож у даний час ур¤д ”крањни плануЇ в майбутньому ф≥нансуванн¤ житлового буд≥вництва за рахунок кредит≥в найб≥льших транснац≥ональних банк≥в. ўе одна група позичальник≥в “ЌЅ - ≥ноземн≥ банки.

 редити надаютьс¤ практично на будь-¤кий терм≥н ≥ в будь-¤к≥й валют≥. –ан≥ше, наприклад, банки —Ўј видавали м≥жнародн≥ кредити, головним чином по зовн≥шньоторговельних операц≥¤х. “епер транснац≥ональн≥ банки кредитують р≥зноман≥тн≥ операц≥њ своњх кл≥Їнт≥в. Ѕанки видають кредити на буд≥вництво, покупку устаткуванн¤ ≥ т.п. „асто боргов≥ зобов'¤занн¤ ≥ноземних позичальник≥в перетворюютьс¤ в акц≥њ, ≥ тод≥ транснац≥ональн≥ банки стають пр¤мими сп≥ввласниками завод≥в, фабрик, компан≥й у багатьох крањнах.

ƒл¤ проведенн¤ кредитних угод головним критер≥Їм у вибор≥ крањни Ї на¤вн≥сть спри¤тливого економ≥чного ≥ пол≥тичного кл≥мату. ≤накше кажучи, у крањн≥ повинн≥ бути вол¤ д≥й дл¤ ≥ноземного кап≥талу, визначений р≥вень розвитку. ƒуже важливо ≥ те, чи маютьс¤ гарант≥њ, що не буде нац≥онал≥зована власн≥сть ≥ноземних монопол≥й, не в≥дбудутьс¤ зм≥ни в сусп≥льному пристроњ. “аким чином, анал≥з законодавчоњ бази, особливостей регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ в дан≥й крањн≥, обл≥к особливостей оподатковуванн¤, оц≥нка пол≥тичного ризику дл¤ даноњ крањни виход¤ть на перше м≥сце в маркетингових досл≥дженн¤х дл¤ “ЌЅ.

“ранснац≥ональн≥ банки реал≥зують таку можлив≥сть дл¤ ринковоњ економ≥ки функц≥ю, ¤к в≥льний перелив кап≥талу м≥ж галуз¤ми р≥зних крањн.

¬ипливаючи ≥з загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в р≥зних крањнах, банки кредитують найб≥льш перспективн≥ галуз≥ економ≥ки.

ѕо-перше, у процес≥ формуванн¤ кредитного портфел¤ транснац≥ональний банк може вид≥лити ¤к пр≥оритетний напр¤мок д≥¤льност≥ споживче кредитуванн¤, кредитуванн¤ реального чи сектора позички кредитно-ф≥нансовим установам.

ѕо-друге, “ЌЅ проводить р≥зну кредитну пол≥тику вже в рамках кредитуванн¤ промислових п≥дприЇмств: кредити промисловим п≥дприЇмствам з р≥вном≥рним кругооб≥гом кап≥талу, кредитуванн¤ промислових п≥дприЇмств ≥з сезонним характером виробництва, позички с/г п≥дприЇмствам ≥ фермерським господарствам.

ƒовгостроков≥ позички

ќб'Їктами банк≥вського довгострокового кредитуванн¤ можуть бути кап≥тальн≥ вкладенн¤ п≥дприЇмств на витрати по буд≥вництву, придбанню техн≥ки, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в, будинк≥в ≥ споруд, науково-техн≥чноњ продукц≥њ, ≥нтелектуальних ц≥нностей ≥ ≥нших об'Їкт≥в власност≥. “ак≥ позички виг≥дн≥ великим ≥ середн≥м п≥дприЇмствам. ÷е ≥ Ї зовн≥шнЇ ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень. ƒжерелом засоб≥в дл¤ погашенн¤ кредиту звичайно Ї нерозпод≥лений прибуток, одержанн¤ ¤кого реально лише за умови стаб≥льноњ, високорентабельноњ д≥¤льност≥.

ƒовгостроков≥ банк≥вськ≥ позички представл¤ютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ кап≥тальних витрат по створенню основних фонд≥в. «окрема, це буд≥вництво чи придбанн¤ будинк≥в ≥ споруд дл¤ веденн¤ господарства, придбанн¤ техн≥ки, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в, робочоњ ≥ продуктивноњ худоби.

јмериканськ≥ транснац≥ональн≥ банки серед д≥лових позичок (позичок промисловим п≥дприЇмствам) п≥д нерухом≥сть вид≥л¤ють позички п≥д заставну ≥ буд≥вельн≥ позички. ѕерш≥ застосовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ чи покупки буд≥вництва завод≥в, придбанн¤ земл≥. ¬они розрахован≥ на тривалий терм≥н (в≥д 10 до 30 рок≥в). ѕогашенн¤ виробл¤Їтьс¤ щом≥с¤чними внесками по заздалег≥дь установлен≥й шкал≥. Ѕуд≥вельн≥ позички видаютьс¤ на пер≥од буд≥вельного циклу (до 2-х рок≥в). —еред довгострокових позичок, використовуваних у —Ўј, можна вид≥лити позички на ф≥нансуванн¤ великих проект≥в.

јнгл≥йськ≥ “ЌЅ ¤к довгострокову позичку використовують кредит по позичковому рахунку. ” даному випадку кл≥Їнту в≥дкриваЇтьс¤ спец≥альний позичковий рахунок, у дебет ¤кого зараховуЇтьс¤ сума кредиту. “ерм≥ни цих кредит≥в залежать в≥д терм≥н≥в економ≥чного житт¤ устаткуванн¤, що здобуваЇтьс¤, чи в≥д розрахункового часу проекту. ѕогашенн¤ кредиту в≥дбуваЇтьс¤ виплатами, р≥вними м≥с¤чними внесками, що зараховуютьс¤ в кредит позичкового рахунка.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “ранснац≥ональн≥ банки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5315 прочитано)