Ѕанк≥вська справа > “ранснац≥ональн≥ банки

‘ранцузьк≥ “ЌЅ видають середньо -≥ довгостроков≥ кредити дл¤ ф≥нансуванн¤ покупок нерухомост≥, устаткуванн¤ ≥ машин, засоб≥в транспорту. ÷е ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в трьох формах: класичн≥ банк≥вськ≥ позички на терм≥н, л≥зингов≥ угоди, позички участ≥(сп≥льн≥ кредити приватних банк≥в ≥ державних установ др≥бному б≥знесу).

 ороткостроков≥ позички

Ѕлизько 40% [2] кредит≥в промисловим компан≥¤м у —Ўј -крак5осрочные позички, надан≥ на поповненн¤ оборотного кап≥талу. „астина цих кредит≥в носить сезонний характер ≥ швидко погашаЇтьс¤. ≤нша частина використовуЇтьс¤ п≥дприЇмствами дл¤ покритт¤ кап≥тальних витрат, ¤к правило, з наступною конверс≥Їю цих позичок у довгостроков≥ позики шл¤хом розм≥щенн¤ на ринку чи обл≥гац≥й акц≥й.  ороткостроковим кредитом широко користаютьс¤ компан≥њ в харчов≥й, легк≥й промисловост≥, роздр≥бн≥й торг≥вл≥ ≥з сезонним режимом виробництва. ÷ей вид кредиту менш залежить в≥д рис, зв'¤заних з низькою кредитоспроможн≥стю чи зм≥ною ринкових процентних ставок. Ѕ≥л¤ половини вс≥х короткострокових позичок д≥ловим п≥дприЇмствам не мають забезпеченн¤. ” —Ўј до короткострокових кредит≥в п≥дприЇмствам в≥днос¤тьс¤ кредитн≥ л≥н≥њ, позички на надзвичайн≥ нестатки, перманентн≥ позички на поповненн¤ оборотного кап≥талу.

‘ранцузьк≥ транснац≥ональн≥ банки надають д≥ловим п≥дприЇмствам наступн≥ види короткострокових кредит≥в: касов≥ кредити (короткостроковий овердрафт, продовжений овердрафт, сезонний кредит), кредити на ф≥нансуванн¤ боргових зобов'¤зань, кредити п≥д товари, гарант≥йн≥ кредити.

ѕотреба в короткостроковому кредит≥, терм≥ни ≥ суми його погашенн¤ прот¤гом року визначаютьс¤ на п≥дстав≥ кошторису витрат ≥ доход≥в, складеного на р≥к.

“аким чином, можна сказати, що конкретн≥ форми кредитуванн¤ п≥дприЇмств, умови наданн¤ цих позичок залежать в≥д технолог≥чному освоЇнн≥ галуз≥, у ¤к≥й функц≥онуЇ компан≥¤, в≥д загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥. « огл¤ду на ц≥ фактори, транснац≥ональн≥ банки будують свою кредитну пол≥тику, нац≥лену з одного боку, на максимальне задоволенн¤ потреб кл≥Їнта в кредитних ресурсах, а з ≥ншого боку, на одержанн¤ стаб≥льного доходу.

Ќаступний вид великого банк≥вського б≥знесу - розрахунков≥ операц≥њ. ≤ тут головн≥ кл≥Їнти банк≥в - м≥жнародн≥ промислов≥ корпорац≥њ. ќсоблив≥сть розрахункових операц≥й “ЌЅ пол¤гаЇ в тому, що вони ведутьс¤ одночасно в дек≥лькох валютах. –ан≥ш банки виступали на валютних ринках т≥льки лише ¤к посередники, купуючи ≥ продаючи валюту з дорученн¤ великих кл≥Їнт≥в, те тепер вони обслуговують усю складну систему розрахунк≥в м≥ж крањнами.

” св≥т≥ склалос¤ ≥сторично, що депозитними, кредитними, розрахунковими операц≥¤ми займалис¤ комерц≥йн≥ банки. Ќаст≥льки попул¤рн≥ ≥ високоприбутков≥ угоди з ц≥нними паперами були прерогативою спец≥альних ≥нвестиц≥йних ф≥рм ≥ банк≥в. јле з укрупненн¤м ≥ розвитком могутност≥ великих комерц≥йних банк≥в вони стали перетворюватис¤ в установи ун≥версального характеру. “акож потр≥бно в≥дзначити, що ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ д≥¤льност≥ банк≥в значно прискорила перетворенн¤ великих банк≥в у транснац≥ональн≥ банки ≥ розвиток у найб≥льших транснац≥ональних банках нетрадиц≥йних вид≥в операц≥й.

Ќаприклад, ¤кщо промислова корпорац≥¤, що Ї кл≥Їнтом банку, маЇ потребу в додатковому кап≥тал≥, то можуть залучатис¤ не т≥льки кредитн≥ ресурси, але ≥ кошти за рахунок ем≥с≥њ ≥ продажу обл≥гац≥й. ≤снуЇ м≥жнародний ринок обл≥гац≥й, через ¤кий залучаютьс¤ кошти окремих крањн. «вичайно, “ЌЅ не могли залишити без уваги дану сторону д≥¤льност≥ промислових монопол≥й. ¬они виконують операц≥њ по випуску, продажу обл≥гац≥й ≥ гарантують ц≥ операц≥њ. јле багато з даних операц≥й заборонен≥ банк≥вським законодавством. Ќаприклад, комерц≥йн≥ банки —Ўј за законом √ласса-—т≥гола не можуть брати участь у б≥ржовому б≥знес≥.[3] јле “ЌЅ, звичайно, мають у своњй мереж≥ спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли, що у прав≥ займатис¤ покупкою ≥ продажем акц≥й на закордонних б≥ржах. « цим зв'¤зан≥ перспективн≥ напр¤мки в д≥¤льност≥ транснац≥ональних банк≥в.

“акож потр≥бно в≥дзначити, що в д≥¤льност≥ “ЌЅ з'¤вилис¤ й ≥нш≥ види операц≥й, не характерн≥ ран≥ше дл¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ” њхньому числ≥ участь в угодах по оренд≥ устаткуванн¤, чи л≥зинг. ѕрикладом Ї досить в≥дом≥ спец≥ал≥зован≥ л≥зингов≥ п≥дрозд≥ли ЂЅенкамер≥ка корпорейшнї у япон≥њ ≥ ћексиц≥. ” даних операц≥¤х банк або виступаЇ пр¤мим сп≥ввласником л≥зингових компан≥й, або кредитуЇ под≥бн≥ операц≥њ.

ƒосить розвинута участь транснац≥ональних банк≥в в операц≥¤х ≥з землею ≥ з ≥ншою нерухом≥стю ¤к у нац≥ональному, так ≥ м≥жнародному масштаб≥. ѕочинаючи з другоњ половини 70-х рок≥в швидко розвиваютьс¤ так називан≥ Ђгонорарн≥ї операц≥њ, тобто нов≥ види д≥¤льност≥, не зв'¤зан≥ з прийомом депозит≥в ≥ видачею кредит≥в. «а визначений гонорар банки надають консультац≥йн≥ послуги по ф≥нансових питанн¤х, виступають посередниками при покупц≥ ц≥нних папер≥в, земл≥, окремих п≥дприЇмств ≥ ц≥лих компан≥й у м≥жнародному масштаб≥.

ѕри зд≥йсненн≥ м≥жнародних операц≥й (¤к ≥ в≥тчизн¤них) головним джерелом прибутку “ЌЅ усе-таки залишаЇтьс¤ наданн¤ кредит≥в.[4] ѕринципи м≥жнародного ≥ в≥тчизн¤ного кредиту багато в чому однаков≥. јле ще раз потр≥бно в≥дзначити, що кл≥Їнти транснац≥ональних банк≥в дуже в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного.  л≥Їнтами транснац≥ональних банк≥в можуть бути:

≥мпортери й експортери, ¤ким необх≥дно проф≥нансувати свою м≥жнародну торг≥влю

кореспондентськ≥ банки, котр≥ потребують кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ торгових чи ≥нвестиц≥йних операц≥й своњх кл≥Їнт≥в

велик≥ м≥жнародн≥ ф≥рми, що мають потребу у фондах дл¤ закордонних ≥нвестиц≥й, контролю над процентним ≥ валютно-курсовим ризиком

≥ноземн≥ ур¤ди, котр≥ потребують грошей дл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту плат≥жного балансу чи дл¤ виконанн¤ програм розвитку

ѕотр≥бно в≥дзначити, що при досл≥дженн¤х потенц≥йних ≥ д≥ючих кл≥Їнт≥в, транснац≥ональний банк особливу увагу прид≥л¤Ї саме цим групам.

“ранснац≥ональний банк при цьому зд≥йснюЇ м≥жнародну кредитну д≥¤льн≥сть у дек≥лькох формах:

надаЇ фонди безпосередньо позичальнику

пом≥щаЇ фонди на депозит у кореспондентський банк

укладаЇ контракти з кл≥Їнтом про наданн¤ фонд≥в прот¤гом де¤кого майбутнього пер≥оду

даЇ зобов'¤занн¤ повернути кошти ≥ншому кредитору (трет≥й сторон≥), ¤кщо кл≥Їнт не зможе цього зробити.

“ранснац≥ональний банк у де¤кому розум≥нн≥ дос¤г ун≥версал≥зац≥њ даного виду д≥¤льност≥.

ѕри зд≥йсненн≥ м≥жнародноњ д≥¤льност≥ транснац≥ональн≥ банки, кр≥м валютного кредитуванн¤, пропонують багато ≥нших некредитних ф≥нансових м≥жнародних послуг ≥ ≥нструмент≥в, широке поширенн¤ ¤ких виникло в результат≥ досить твердоњ конкуренц≥њ з боку неф≥нансових ≥нститут≥в. ћ≥жнародн≥ комерц≥йн≥ банк≥вськ≥ послуги дуже схож≥ на послуги, що надаютьс¤ на в≥тчизн¤них ринках. –азом з тим, ≥снують значн≥ в≥дм≥нност≥ м≥жнародних комерц≥йних банк≥вських послуг. ќстанн≥ можуть бути п≥дрозд≥лен≥ м≥н≥мум на с≥м агрегованих категор≥й, у тому числ≥:

прийн¤тт¤ депозит≥в на оншорних ринках за кордоном ≥ на оффшорних (Ївровалютних) ринках

зд≥йсненн¤ м≥жнародних ди≥л≥нговых операц≥й з ≥ноземною валютою, м≥жбанк≥вськими депозитами, дорогоц≥нними металами

послуги по ф≥нансуванню м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ грошовому менеджменту

м≥жнародн≥ ≥нвестиц≥йн≥ банк≥вськ≥ послуги у форм≥ андеррайтингу ≥ торг≥вл≥ м≥жнародними ем≥с≥¤ми кап≥тальних, боргових ≥ пох≥дних ц≥нних папер≥в

трастов≥ послуги дл¤ ≥нституц≥ональних кл≥Їнт≥в ≥ дл¤ багатих ф≥зичних ос≥б, а також роздр≥бний м≥жнародний бенк≥нг у р≥зн≥й форм≥, наприклад, туристських чек≥в чи кредитних карток

” ц≥лому розмањт≥сть ≥ складн≥сть р≥зних тип≥в м≥жнародних ф≥нансових послуг вражаЇ. “ак, г≥гантськ≥ приватн≥ державн≥ Ђф≥нансов≥ супермаркетиї продають практично повний р¤д м≥жнародних банк≥вських продукт≥в по сам≥й широк≥й шкал≥.

“аким чином, д≥¤льн≥сть “ЌЅ дос¤гла д≥йсно величезних масштаб≥в. Ќеобх≥дно в≥дзначити наступн≥ основн≥ риси д≥¤льност≥ транснац≥ональних банк≥в:

м≥жнародний характер банк≥вських операц≥й, що у першу чергу дос¤гаЇтьс¤ за рахунок могутн≥х ф≥л≥альних мереж по усьому св≥ту та освоЇнн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й, що дозвол¤ють робити операц≥њ в м≥жнародному масштаб≥.

ун≥версал≥зац≥¤ д≥¤льност≥ “ЌЅ. “ранснац≥ональний банк перетворюЇтьс¤ в так називаний Ђсупермаркетї ф≥нансових послуг, у ¤кому кл≥Їнт може одержати практично будь-¤ку ф≥нансову послугу, що ≥снуЇ у св≥т≥ на даний момент. ќсвоЇнн¤ нових вид≥в ф≥нансових послуг можливих ринк≥в в≥дбуваЇтьс¤ насамперед у результат≥ твердоњ конкуренц≥њ з боку небанк≥вських ≥нститут≥в, тобто р≥зних ≥нвестиц≥йних ф≥рм, ф≥нансово-консультац≥йних, р≥зних пенс≥йних фонд≥в ≥ т.п.

високий ступ≥нь захищеност≥ практично вс≥х операц≥й “ЌЅ, наданн¤ високих гарант≥й на чинен≥ угоди, ≥ншими словами, гарний ступ≥нь захисту в≥д можливих ризик≥в у дан≥й област≥. ÷е насамперед дос¤гаЇтьс¤ за рахунок пол≥тики високонад≥йних кл≥Їнт≥в, з ¤кими в≥дбуваютьс¤ угоди ≥ ¤ким “ЌЅ робл¤ть послуги, а також за рахунок пол≥тики вибору Ђнад≥йноњї крањни в процес≥ розм≥щенн¤ ф≥л≥й ≥ проведенн¤ операц≥й на закордонних ринках. ≤ в даному випадку дуже важливим стаЇ оц≥нка ризик≥в, зв'¤зана з пол≥тичною та економ≥чною ситуац≥Їю в т≥й крањн≥, де транснац≥ональний банк збираЇтьс¤ проводити ¤к≥-небудь операц≥њ чи розм≥щати свою ф≥л≥ю.

—аме в цих трьох напр¤мках ≥ розробл¤ютьс¤ маркетингов≥ програми “ЌЅ. ћаркетингов≥ досл≥дженн¤, основн≥ стратег≥њ “ЌЅ спр¤мован≥ насамперед на розвиток цих трьох напр¤мк≥в, њхнЇ удосконаленн¤ ≥ поглибленн¤.

1.2. ќрган≥зац≥йна структура транснац≥онального банку в умовах глобал≥зац≥њ.

“ранснац≥онал≥зац≥¤ господарськоњ д≥¤льност≥ стала найважлив≥шою рисою розвитку св≥товоњ економ≥ки в що ≥де XX стол≥тт≥. ” сучасних умовах вона розгл¤даЇтьс¤ в загальному контекст≥ глобал≥зац≥њ, що представл¤Ї собою поступово наростаючий в ≥сторичному масштаб≥ процес взаЇмод≥њ р≥зних культур ≥ цив≥л≥зац≥й, що виникли в б≥льш-менш ст≥йких територ≥альних границ¤х. ¬их≥д кап≥талу за меж≥ нац≥ональних держав, внутр≥шньо властив≥й його природ≥, в≥дпов≥даЇ основним стратег≥чним установкам суб'Їкт≥в ринку, до спонукальних мотив≥в ¤ких при зд≥йсненн≥ пр¤мих закордонних ≥нвестиц≥й можна в≥днести наступне:

ѕрагненн¤ до технолог≥чного л≥дерства, що Ї в сучасному св≥т≥ гарантом конкурентноњ переваги на ринках.

ќптим≥зац≥¤ розм≥р≥в корпорац≥њ й економ≥¤ на масштаб≥ орган≥зац≥њ, уже не зд≥йсненна у вузьких рамках нац≥ональних ринк≥в.

ƒоступ до ≥ноземних природних, ф≥нансових, людських ресурс≥в дл¤ над≥йного забезпеченн¤ власного виробництва товар≥в ≥ послуг.

Ѕоротьба за нов≥ ринки, подоланн¤ зовн≥шньоеконом≥чних бар'Їр≥в.

«ниженн¤ соб≥вартост≥ ≥ зб≥льшенн¤ конкурентноздатност≥ своЇњ продукц≥њ за рахунок розосередженн¤ виробництва ≥ рац≥онал≥зац≥њ окремих операц≥й в≥дтворювального процесу.

”веденн¤ Їдиноњ системи керуванн¤ п≥дприЇмствами корпорац≥њ, орган≥зац≥¤ внутр≥шнього корпоративного ринку.

”становленн¤ м≥цного контролю за ринками ≥ноземних держав не т≥льки через ф≥л≥њ материнських компан≥й, але ≥ за допомогою союзу з пол≥тичними верхами, через ¤к≥ вони можуть впливати на приймаюч≥ держави.

–еал≥зац≥¤ у вс≥л¤ких сполученн¤х ≥ пропорц≥¤х цих базових стратег≥чних елемент≥в породила р≥зноман≥тн≥ стратег≥њ й орган≥зац≥йн≥ структури д≥ючих транснац≥ональних корпорац≥й ≥ транснац≥ональних банк≥в.

ќрган≥зац≥йна структура “ЌЅ ≥ його в≥дд≥лень т≥сно зв'¤зана з≥ стратег≥чним напр¤мком д≥¤льност≥ банку в ц≥лому, з його глобальними задачами. —тратег≥¤ багато в чому визначаЇ ¤к структуру самого банку, так ≥ структуру вс≥х служб у банку. ѕотр≥бно в≥дзначити, що ¤кщо зм≥нюЇтьс¤ стратег≥¤ банку, то й зм≥нюЇтьс¤ його орган≥зац≥йна структура.

ѕо типу ор≥Їнтац≥њ орган≥зац≥њ структура може будуватис¤ по наступним принципах:

ѕо функц≥ональному принципу: даний тип б≥льш розповсюджений серед нац≥ональних банк≥в, хоча ≥ зустр≥чаЇтьс¤ в “ЌЅ. ƒл¤ нього характерно глобальне керуванн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ фах≥вц¤ми, що керують в≥дд≥лами.

ѕо географ≥чному принципу: даний вид припускаЇ зосередженн¤ д≥¤льност≥ банку на визначених рег≥онах. …ого метою Ї географ≥чне розширенн¤ д≥¤льност≥ банку. —аме цьому принципу прид≥л¤ють увагу транснац≥ональн≥ банки.

ѕо товарному чи ринковому принципу: у даному випадку банки ор≥Їнтуютьс¤ на визначен≥ банк≥вськ≥ продукти чи галуз≥. ƒаний тип у даний час стаЇ б≥льш розповсюдженим ≥ дл¤ нац≥ональних, ≥ дл¤ транснац≥ональних банк≥в.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що найефективн≥ша структура м≥стить в соб≥ вс≥ три напр¤мки. “ранснац≥ональн≥ банки в б≥льшост≥ випадк≥в поЇднують географ≥чний ≥ товарно-ринковий принципи, ≥ тим самим забезпечують соб≥ б≥льш ефективну роботу, чим нац≥ональн≥ банки.

ќрган≥зац≥йна структура транснац≥онального банку ≥ структура його служби досить складна. ¬иход¤чи на новий закордонний ринок, “ЌЅ повинен спочатку вир≥шити, у ¤к≥й орган≥зац≥йно-≥нституц≥ональн≥й форм≥ в≥н це зд≥йснить. ƒане р≥шенн¤ дуже важливе дл¤ подальшоњ д≥¤льност≥ “ЌЅ, ≥ воно приймаЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з≥ стратег≥Їю транснац≥онального банку ≥ по сут≥, ≥ по функц≥ональних можливост¤х, можна назвати наступн≥:

утворенн¤ неоперац≥йного п≥дрозд≥лу за кордоном (представницького оф≥су чи просто представництва) дл¤ зд≥йсненн¤ в основному управл≥нських ≥ маркетингових функц≥й дл¤ головного банку. ƒан≥ функц≥њ нос¤ть в основному ≥нформац≥йний, контактний, рекламний ≥ ≥м≥джевий характер.

”творенн¤ м≥жнародного департаменту (валютного чи зовн≥шньоеконом≥чного керуванн¤) у в≥тчизн¤ному оф≥с≥ штаб-квартири “ЌЅ, встановленн¤ кореспондентських в≥дносин ≥з р¤ду спец≥ально в≥д≥браних банк≥в за кордоном ≥ проведенн¤ м≥жнародних операц≥й через кореспондентськ≥ м≥жбанк≥вськ≥ канали.

”творенн¤ операц≥йного в≥дд≥ленн¤ за рубежем у т≥Їњ чи ≥нший доступн≥й дл¤ “ЌЅ орган≥зац≥йн≥й форм≥ (закордонноњ ф≥л≥њ, агентства, доч≥рнього чи сп≥льного банку) дл¤ зд≥йсненн¤ повноњ чи обмеженоњ д≥¤льност≥ на територ≥њ перебуванн¤ ≥ дл¤ м≥жнародних операц≥й.

Ќеобх≥дно дати б≥льш докладну оц≥нку кожн≥й орган≥зован≥й структур≥ п≥дрозд≥лу “ЌЅ.

«вичайно транснац≥ональний банк засновуЇ закордонний представницький оф≥с у столиц≥ чи ведучому ф≥нансовому центр≥ закордонноњ держави, ¤кщо в≥н бажаЇ бути присутн≥м там, але не маЇ достатнього обс¤гу оч≥куваних операц≥й чи мало ≥нформац≥њ про ф≥нансовий ринок даноњ крањни, щоб виправдати витрати, що вимагаютьс¤ дл¤ утворенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ф≥л≥њ. ѕредставником такого банку звичайно призначаЇтьс¤ досв≥дчений прац≥вник з головного оф≥су “ЌЅ, штат представницького оф≥су “ЌЅ звичайно малий. ѕредставники не можуть зд≥йснювати ¤ких-небудь банк≥вських операц≥й, таких, ¤к прийн¤тт¤ депозит≥в, наданн¤ кредит≥в, але вони направл¤ють в≥дпов≥дн≥ пропозиц≥њ ≥ за¤вки м≥сцевих ф≥рм ≥ ф≥нансових установ головному оф≥су банку йди його ф≥л≥¤м в ≥нших крањнах.

Ќайчаст≥ше в≥дкритт¤ представницького оф≥су передуЇ створенню ф≥л≥њ. ѕредставництво виконуЇ корисну функц≥ю збору ф≥нансово-економ≥чноњ ≥нформац≥њ про крањну базуванн¤, а саме про податки, особливост≥ регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ в ц≥й крањн≥, про ринков≥ умови. ” де¤ких крањнах ( типу ћексики ≥  олумб≥њ) в≥дкритт¤ нових ф≥л≥й ≥ноземних банк≥в заборонено. ќтже, багато великих банк≥в присутн≥ в таких крањнах, використовуючи представництва.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що в ”крањн≥ “ЌЅ в основному в≥дкривають своњ в≥дд≥ленн¤ у вид≥ представництва, тому що украњнський ринок досить хитливий ≥ ризикований, тому транснац≥ональному банку насамперед необх≥дний ретельний анал≥з структури ≥ тенденц≥й розвитку украњнського ф≥нансового ринку.

“ЌЅ може почати своњ операц≥њ в ≥нш≥й крањн≥, утворивши у в≥тчизн¤ному оф≥с≥ м≥жнародний департамент. ¬нутр≥шн¤ побудова такого в≥дд≥лу керуванн¤ пристосовуЇтьс¤ до обслуговуванн¤ визначених потреб ¤к кл≥Їнт≥в (наприклад, по ф≥нансуванню зовн≥шньоњ торг≥вл≥), так ≥ самого банку (наприклад, по валютним д≥ли≥нговим угодам). “акий в≥дд≥л чи департамент може бути малим ≥ ун≥версальним або великим та вузькоспец≥ал≥зованим.

ќсобливе м≥сце в даному вид≥ орган≥зац≥њ займаЇ використанн¤ потужностей великих закордонних банк≥в Ц кореспондент≥в, що надаЇ можлив≥сть зб≥льшити обс¤г грошових переказ≥в при пор≥вн¤но малих витратах часу ≥ кап≥талу.

ћ≥жнародний департамент банку, активного в закордонному б≥знес≥, Ї банком у м≥н≥атюр≥. “ак, з одного боку, м≥жнародний департамент виконуЇ так≥ ж операц≥њ з ≥ноземною валютою, що зд≥йснюютьс¤ в≥тчизн¤ним банком у в≥тчизн¤н≥й валют≥. « ≥ншого боку, м≥жнародний департамент зд≥йснюЇ р¤д операц≥й, з ¤кими в≥тчизн¤н≥ в≥дд≥ленн¤ банку можуть не мати справи.

—еред таких угод можна назвати наступн≥:

в≥дкритт¤ ≥ виконанн¤ комерц≥йних (товарних) акредитив≥в дл¤ обслуговуванн¤ зовн≥шньоторговельних операц≥й кл≥Їнт≥в

торг≥вл¤ ≥ноземною валютою

покупка ≥ продаж ≥ноземних банкнот

створенн¤ банк≥вських акцепт≥в ≥ торг≥вл¤ ними

кредитуванн¤ позичальник≥в в ≥нших крањнах, а також де¤к≥ ≥нш≥ м≥жнародн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ

ќсобливе м≥сце серед орган≥зац≥йних структур “ЌЅ займають закордонн≥ ф≥л≥њ банку. ¬ даний час велик≥ транснац≥ональн≥ банки (наприклад, базован≥ в —Ўј) маю ф≥л≥њ майже в кожному ≥ноземному грошовому ринку ≥ практично обов'¤зково в м≥жнародних ф≥нансових центрах. Ѕагато банк≥в, маючи лише к≥лька закордонних ф≥л≥й, розташовують њх у найб≥льш важливих д≥лових центрах (таких, ¤к Ћондон чи Ќью-…орк) чи в офшорних територ≥¤х (типу Ѕагамських остров≥в ≥  ≥пру), де закони дозвол¤ють заснувати ф≥л≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ спец≥альних операц≥й з в≥дносно малими витратами грошей ≥ часу. Ѕагато ф≥л≥й пропонують повний наб≥р банк≥вських послуг дл¤ нац≥ональних ≥ м≥жнародних компан≥й, дл¤ ф≥зичних ос≥б. ќднак р¤д крањн заборон¤Ї надавати ≥ноземним банкам де¤к≥ послуги, так≥, ¤к прийом м≥сцевих депозит≥в. “ак само де¤к≥ крањни дозвол¤ють ≥ноземним банкам засновувати незалежн≥ доч≥рн≥ банки, заборон¤ючи в≥дкривати ф≥л≥њ. Ѕезв≥дносно до њхньоњ форми, дл¤ того, щоб в≥дкрити ф≥л≥ю чи доч≥рн≥й банк в ≥нш≥й крањн≥, банк практично будь-¤коњ держави повинний одержати дозв≥л в≥д приймаючого ур¤ду, а також дозв≥л центрального банку своЇњ крањни. “ому особливу роль у керуванн≥ транснац≥ональних банк≥в граЇ анал≥з особливостей регулюванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ в т≥й крањн≥, де банк збираЇтьс¤ в≥дкрити св≥й п≥дрозд≥л.

якщо незабаром ми заговорили про офшорн≥ банки, то необх≥дно пом≥тити, що дан≥ закордонн≥ ф≥л≥њ “ЌЅ створюютьс¤ не дл¤ загальноњ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, а дл¤ спец≥альноњ мети Ц служити своЇр≥дною оболонкою дл¤ проведенн¤ м≥жнародних Ївровалютних операц≥й. ƒан≥ операц≥њ найчаст≥ше зд≥йснюютьс¤ в головному оф≥с≥ банку чи у велик≥й закордонн≥й ф≥л≥њ. ƒан≥ ф≥л≥њ, ¤к правило, мають невеликий персонал, а в де¤ких випадках керуютьс¤ ном≥нально лише уповноваженим м≥сцевим чи банк≥ром адвокатом. “ак≥ офшорн≥ ф≥л≥њ ≥нод≥ називають шелл-ф≥л≥¤ми, тобто ф≥л≥¤ми типу Ђпоштовоњ скринькиї. ¬они розташовуютьс¤ в крањнах з≥ спри¤тливим податковим кл≥матом, що даЇ можлив≥сть банку одержувати економ≥ю на податкових платежах.

≤снують також ≥ оффшорно-оншорн≥ банки. ƒан≥ банк≥вськ≥ п≥дрозд≥ли зд≥йснюють операц≥њ оффшорного типу з територ≥њ крањни базуванн¤ головного оф≥су. ≤снують дв≥ форми орган≥зац≥њ: ≈ƒ∆ банки ≥ м≥жнародн≥ банк≥вськ≥ одиниц≥.

≈ƒ∆ корпорац≥њ були дозволен≥ в 1919 роц≥ ¬иправленн¤м до ‘едерального резервного акту —Ўј, що дозволила нац≥ональним банкам створювати доч≥рн≥ п≥дрозд≥ли в —Ўј спец≥ально дл¤ того, щоб зд≥йснювати м≥жнародн≥ операц≥њ. ѕод≥бним до корпорац≥й дозвол¤лос¤ також засновувати в≥тчизн¤н≥ оф≥си поза усього Ђдомашньогої штату дл¤ зд≥йсненн¤ м≥жнародних операц≥й. “аким чином, ≈ƒ∆ корпорац≥¤ могла зд≥йснювати угоди ≥ з закордонними, ≥ з в≥тчизн¤ними кл≥Їнтами по ф≥нансуванню м≥жнародних операц≥й. ≈∆ƒ корпорац≥њ могли створюватис¤ дл¤ ≥ноземних банк≥вських чи ≥нвестиц≥йних ц≥лей. ƒе¤к≥ банки мали по одн≥Їњ ≈∆ƒ корпорац≥њ дл¤ кожноњ ц≥л≥. ѕричому банк≥вськ≥ ≈∆ƒ корпорац≥њ складали переважну к≥льк≥сть таких одиниць ≥ охоплювали б≥льш 90% в≥д њхн≥х загальних актив≥в.[5]

Ѕ≥льш≥сть ≈∆ƒ корпорац≥й розташовано в штат≥ Ќью-…орк, хоча багато батьк≥вських банк≥в знаход¤тьс¤ в ≥нших штатах. ¬икористовуючи так≥ корпорац≥њ, на нашу думку, банк може пропонувати м≥жнародним кл≥Їнтам ≥ кореспондентським банкам послуги оф≥су в Ќью-…орку додатково до послуг, доступним у його Ђдомашньомуї штат≥, тобто комб≥нац≥ю послуг, що не дозволена при звичайному ф≥л≥альному бенкингу в ц≥й крањн≥. ≈∆ƒ одержали широке поширенн¤ в „икаго, ћайам≥, —ан-‘ранциско ≥ Ћос- јнжелес≥.

«а законом ≈∆ƒ корпорац≥¤ повинна мати м≥н≥мальний власний кап≥тал у 2 млн. долар≥в, кр≥м того, нац≥ональний банк не може ≥нвестувати б≥льш 10 % свого кап≥талу в ≈∆ƒ корпорац≥ю.[6] ƒан≥ вимоги говор¤ть про те, що под≥бн≥ корпорац≥њ можуть створюватис¤ лише великими транснац≥ональними банками з активами, що перевищують 200-300 млн. долар≥в.

≈∆ƒ корпорац≥њ можуть мати ¤к нечисленний персонал, так ≥ великий, що нараховуЇ б≥льш 500 службовц≥в. ≈ƒ∆ банк орган≥зуЇтьс¤ ¤к повноц≥нний банк, що надаЇ вс≥ послуги великого ≥ноземного департаменту. “акож ≈∆ƒ банк може орган≥зувати ф≥л≥њ в ≥нших штатах.

« 1981 року банкам —Ўј дозволено п≥дтримувати спец≥альн≥ рахунки у в≥тчизн¤них оф≥сах дл¤ зд≥йсненн¤ Ївро-доларових операц≥й, що одержали назву м≥жнародних банк≥вських одиниць (дал≥ ћЅќ). ћЅќ маЇ риси закордонноњ шелл-ф≥л≥њ, ф≥зично розташованоњ в —Ўј, вона може приймати Ївро-доларов≥ депозити в≥д нерезидент≥в, але п≥дл¤гаюч≥ регулюванню ‘едеральноњ резервноњ системи, а також надавати Ївро-доларов≥ кредити. ћЅќ можуть бути створен≥ будь-¤ким американським банком, ≈∆ƒ корпорац≥Їю, американською ф≥л≥Їю чи агентством ≥ноземного банку. –≥зн≥ штати зв≥льн¤ють ћЅќ в≥д податку штату, щоб залучити њх на свою територ≥ю.[7] јле ћЅќ п≥дл¤гають ≥ р¤ду обмежень. ¬они можуть зд≥йснювати операц≥њ лише з ≥ноземними резидентами, ≥ншими ћЅќ чи з одиниц¤ми, заснованими самими ћЅќ.  редити, надан≥ ≥ноземним банк≥вським кл≥Їнтам, можуть бути використан≥ лише поза —Ўј. ћетою цих обмежень Ї ≥золюванн¤ ринку —Ўј, дл¤ операц≥й в ¤ких застосовуютьс¤ резервн≥ вимоги й ≥нш≥ регул¤тори. ƒепозити, розташован≥ в ћЅќ корпорац≥¤ми, мають м≥н≥мальний терм≥н у 2 дн≥, тод≥ ¤к банки в ≥ноземних державах можуть приймати одноденн≥ депозити. ћ≥н≥мальний р≥вень депозиту законодавчо визначений у 100 000 долар≥в.  р≥м того, ћЅќ не може ем≥тувати так≥ ≥нструменти, ¤к депозитн≥ сертиф≥кати.

“ранснац≥ональний банк, що створив одну чи дек≥лька ћЅќ, знижуЇ своњ витрати шл¤хом розпод≥лу њх на вс≥ операц≥њ банку в ц≥лому (тобто використовуЇ ефект економ≥њ на масштабах). “ак, той самий прац≥вник може прот¤гом дн¤ зд≥йснювати м≥жнародн≥ операц≥њ дл¤ ћЅќ ≥ виконувати в≥тчизн¤н≥ операц≥њ дл¤ батьк≥вського банку. јле все-таки багато ≥ноземних кл≥Їнт≥в вол≥ють зд≥йснювати угоди в оффшорних банк≥вських центрах.

 р≥м ф≥л≥й за кордоном велик≥ банки можуть створювати п≥дрозд≥ли ≥ншого типу доч≥рн≥ банки чи сп≥льн≥ банки. «акордонний доч≥рн≥й банк ¤вл¤Ї собою ≥ноземну компан≥ю, у ¤к≥й в≥тчизн¤ний батьк≥вський банк волод≥Ї контрольним пакетом акц≥й чи маЇ ≥нший контроль. —п≥льний банк - це ≥ноземна компан≥¤, у ¤к≥й батьк≥вський в≥тчизн¤ний банк не волод≥Ї контрольним пакетом акц≥й. “ранснац≥ональн≥ банки створюють доч≥рн≥ банки насамперед дл¤ пол≥пшенн¤ своЇњ м≥жнародноњ конкурентноњ позиц≥њ, м≥н≥м≥зац≥њ ≥ноземних податкових зобов'¤зань, а також використовують можливост≥, що представл¤Ї дана орган≥зац≥йна форма. Ѕ≥льш≥сть же великих банк≥в вол≥ють оперувати через власн≥ ф≥л≥њ. јле доч≥рн≥ банки можуть бути використан≥ в тих крањнах, де заборонен≥ ≥ноземн≥ ф≥л≥њ. ƒоч≥рн≥ банки одночасно обслуговують м≥сцевих кл≥Їнт≥в ≥ працюють в ≥нтересах батьк≥вського банку, виконуючи, зокрема, операц≥њ, заборонен≥ дл¤ головного оф≥су в батьк≥вськ≥й крањн≥.

—п≥льний банк засновуЇтьс¤ дек≥лькома р≥зними банками, що под≥л¤ють власн≥сть ≥ в де¤ких випадках керуванн¤ банком. “ака форма дозвол¤Ї банкам з р≥зних крањн мати операц≥йну одиницю в крањн≥, у ¤к≥й не дозволен≥ ф≥л≥њ, що належать нерезидентам, чи в ¤кий обмежена д≥¤льн≥сть ≥ноземних банк≥в.  ожен акц≥онер ≥нвестуЇ визначену частку кап≥талу в сп≥льний банк ≥ одержуЇ в≥дпов≥дне представництво в –ад≥ директор≥в. —п≥льний банк функц≥онуЇ ¤к незалежний банк, одержуючи загальн≥ директиви, нормативи, л≥м≥ти в≥д акц≥онер≥в через –аду директор≥в. Ѕ≥льш≥сть сп≥льних банк≥в Ї власн≥стю ведучих м≥жнародних банк≥в, однак, у сп≥льних банках беруть участь ≥ мал≥ банки, що бажають бути присутн≥м на окремих ≥ноземних ринках. “енденц≥¤ злитт≥в ≥ поглинень у св≥товому господарств≥ не могла пройти ≥ повз транснац≥ональних банк≥в.

 ожна з приведених вище орган≥зац≥йних форм маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки. “ранснац≥ональний банк повинен прагнути рац≥онал≥зувати свою м≥жнародну ф≥нансову мережу, що складаЇтьс¤ з того чи ≥ншого набору ран≥ше перерахованих орган≥зац≥йних п≥дрозд≥л≥в, з метою ефективного виконанн¤ за¤вок корпоративних, ур¤дових , банк≥вських чи ≥ндив≥дуальних кл≥Їнт≥в, а також дл¤ ефективного зд≥йсненн¤ валютно-ф≥нансових операц≥й за св≥й власний рахунок.

ќтже, транснац≥ональний банк. який маЇ нам≥р розширити свою м≥жнародну д≥¤льн≥сть, маЇ можлив≥сть вибору орган≥зац≥йно-≥нституц≥ональноњ форми, кожна з ¤кий маЇ своњ визначен≥ переваги ≥ витрати. “ак, орган≥зац≥¤ м≥жнародного департаменту (чи валютного керуванн¤) у головному оф≥с≥ банку ≥ встановленн¤ кореспондентських в≥дносин ≥з закордонними банками Ї першим лог≥чним кроком. ”станова закордонних ф≥л≥й, доч≥рн≥х ≥ сп≥льних банк≥в буде виправданим лише у випадку, ¤кщо ≥снуЇ достатнЇ поле д≥¤льност≥, здатне принести прибуток дл¤ покритт¤ дуже ≥стотних витрат.

ќстанн≥м часом розвиваЇтьс¤ тенденц≥¤, що пол¤гаЇ в тому, що транснац≥ональн≥ банки стають усе б≥льш складними орган≥зац≥¤ми. ќдночасно з ростом “ЌЅ звичайно розширюють перел≥к пропонованих послуг, операц≥й, представл¤ють усе б≥льш складн≥ схеми кредитуванн¤. ѕаралельно з цим процесом з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ п≥дрозд≥ли, що допомагають кер≥вництву банку б≥льш ефективно розпод≥л¤ти ≥ контролювати ресурси.

–озд≥л 2. јнал≥з зовн≥шн≥х фактор≥в ¤к основна частина маркетингових досл≥джень транснац≥ональних банк≥в.

2.1. ќсновн≥ напр¤мки конкурентноњ стратег≥њ транснац≥ональних банк≥в.

ѕри визначенн≥ банком своЇњ д≥ловоњ стратег≥њ звичайно використовуютьс¤ вже розроблен≥ св≥товою економ≥чною наукою ≥ практикою п≥дходи.

Ќайб≥льш загальними стратег≥чними альтернативами дл¤ д≥ловоњ сфери Ї р≥ст ≥ скороченн¤. ќск≥льки б≥льш≥сть банк≥вських галузей в ”крањн≥ розвиваютьс¤ в даний час достатньо швидко, основна маса рос≥йських банк≥в дотримуЇ стратег≥њ росту, дл¤ ¤коњ характерно насамперед систематичне п≥двищенн¤ р≥вн¤ короткострокових ≥ довгострокових ц≥лей над р≥внем показник≥в попередн≥х пер≥од≥в. —аме тому вивченн¤ стратег≥й транснац≥ональних банк≥в становить великий ≥нтерес. ≤снують р≥зн≥ вар≥анти стратег≥њ росту. Ќайб≥льш в≥домим ≥ застосовноњ дл¤ банк≥вськоњ справи Ї матриц¤ Ђринок-товари-ринкиї американського економ≥ста ≤. јнсоффа.[8]

ћј“–»÷я ≤ . јЌ—ќ‘‘ј

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “ранснац≥ональн≥ банки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5315 прочитано)