Ѕанк≥вська справа > “ранснац≥ональн≥ банки

“аким чином, ц≥нн≥сть концепц≥њ життЇвого циклу продукту дл¤ розробки конкурентноњ стратег≥њ транснац≥онального банку пол¤гаЇ в переконанн≥ банк≥вських менеджер≥в у необх≥дност≥ розробки нових продукт≥в на зм≥ну що ≥де, що допомагаЇ забезпечувати стаб≥льний обс¤г збуту ≥ р≥вень прибутку.

ўо стосуЇтьс¤ транснац≥ональних банк≥в, то њхн¤ стратег≥¤ розвитку характеризуЇтьс¤ насамперед освоЇнн¤м нових географ≥чних ринк≥в, впровадженн¤м у нов≥ сфери ф≥нансового ринку, зайн¤т≥ не ф≥нансовими ≥нститутами, розширенн¤м асортименту пропонованих послуг ≥ ун≥версал≥зац≥Їю банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

як приклад конкретноњ стратег≥чноњ д≥¤льност≥ транснац≥ональних банк≥в можна привести стратег≥њ диверсиф≥кованост≥ д≥¤льност≥ Ђ—≥т≥ Ѕанкуї

Ђ—≥т≥ Ѕанкї виник у 1812 роц≥ ¤к маленький комерц≥йний банк у Ќью-…орку. …ого здатн≥сть визначати перспективн≥ тенденц≥њ й уловити нов≥ в≥¤нн¤ на ринках ф≥нансових послуг допомогло цьому банку перетворитис¤ в один ≥з самих найб≥льших транснац≥ональних банк≥в св≥ту. ” 60-70-≥ роки —≥т≥ Ѕанк проводив стратег≥чну перебудову своЇњ д≥¤льност≥ по двох основних напр¤мках. ƒана перебудова вплинула на весь ринок ф≥нансових послуг у —Ўј. ѕо Ц перше, була створена банк≥вська холдингова компан≥¤, що дозволило значно розширити ¤к спектр пропонованих послуг, так ≥ географ≥чну сферу д≥¤льност≥ банку.

¬еличезний вплив на усп≥х д≥¤льност≥ —≥т≥ Ѕанку зробив правильний виб≥р орган≥зац≥йноњ структури банку. —труктура банку у форм≥ холдинговоњ компан≥њ дозвол¤ла, не вступаючи в конфл≥кт з американським банк≥вським законодавством, перебороти географ≥чну обмежен≥сть ринку —Ўј, але проводити придбанн¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств ≥ ф≥рм по усьому св≥ту, а також створювати принципово нов≥ структури. Ќа початку 90-х рок≥в уже планувалос¤ створити мережу, що надавала споживачам весь спектр ф≥нансових послуг у 60-70-ти крањнах св≥ту ≥ це зд≥йснилос¤!

Ќа початку 70-х рок≥в —≥т≥ банк докор≥нно перегл¤нув свою стратег≥ю ≥ зробив перех≥д в≥д американського комерц≥йного банку з в≥дд≥ленн¤ми в —Ўј ≥ за кордоном, до п≥дприЇмства транснац≥онального масштабу в сфер≥ ф≥нансових послуг, що у даний час охоплюЇ увесь св≥т ≥ використовуЇ —Ўј лише ¤к свою базу. ” 80-≥ роки сильно п≥дсилилас¤ конкуренц≥¤ на ринку ф≥нансових послуг з боку не ф≥нансових ≥нститут≥в (пенс≥йних фонд≥в, ≥нвестиц≥йних компан≥й ≥ страхових ф≥рм). —аме до цього часу —≥т≥ Ѕанк ще б≥льш розширив спектр ф≥нансових послуг, визначивши свою д≥лову ф≥лософ≥ю ¤к р≥шенн¤ ус≥х ф≥нансових проблем дл¤ ус≥х вид≥в споживач≥в, тобто перетворивс¤ у своЇр≥дний Ђсупермаркетї ф≥нансових послуг.

—тратег≥¤ —≥т≥ Ѕанку, що перетворивс¤ в могутню банк≥вську групу, ірунтуЇтьс¤ на опор≥, що складаЇтьс¤ з трьох доч≥рн≥х банк≥в св≥тового класу. —аме ≤нвестиц≥йний Ѕанк дозволив —≥т≥ Ѕанку стати ведучим посередником ≥ учасником у св≥тових потоках перем≥щенн¤ кап≥талу з обс¤гом угод б≥льш н≥ж у 6 млрд. долар≥в. ≤нституц≥йний Ѕанк був одним з ведучих св≥тових банк≥в в обслуговуванн≥ ф≥нансових нестатк≥в ур¤ду ≥ великих корпорац≥й. ≤ндив≥дуальний Ѕанк обслуговував приватних споживач≥в по усьому св≥ту. “аким чином, —≥т≥ Ѕанк зум≥в охопити три ведучих напр¤мки в банк≥вськ≥й д≥¤льност≥ ≥ розвити њх до м≥жнародного р≥вн¤.

Ќа початку 80-х рок≥в —≥т≥ Ѕанк додав до спектру ф≥нансових послуг, охоплюваних трьома м≥жнародними банками, що входили в його структуру, ≥нформац≥йний ≥ страховий б≥знес.

—тратег≥¤ розвитку банк≥вськоњ групи лог≥чно визначило входженн¤ банку в страховий б≥знес. ” 1985 роц≥ на страховий б≥знес приходилос¤ 40% вартост≥ ус≥х ф≥нансових послуг у св≥т≥, кр≥м того, в≥дсутн≥сть усередин≥ корпорац≥њ страхового п≥дприЇмства не дозвол¤ло створити всеохоплюючоњ системи ф≥нансових послуг дл¤ ус≥х вид≥в споживач≥в, тобто ун≥версиф≥кувати д≥¤льн≥сть. «аконодавство —Ўј заборон¤ло американським банкам займатис¤ страховим б≥знесом усередин≥ крањни. “ому кер≥вництво почало спробу займатис¤ страхуванн¤м за рубежем, що ≥ привело —≥т≥ Ѕанк у транснац≥ональний банк. ” 1986 роц≥ —≥т≥ банк одержав дозв≥л в≥д ‘едеральноњ –езервноњ системи на створенн¤ страхового б≥знесу у ¬еликобритан≥њ, оск≥льки це не суперечило законодавству ¬еликобритан≥њ. —≥т≥ Ѕанк почав проникненн¤ на англ≥йський страховий ринок за три роки до придбанн¤ страховоњ ф≥рми. ” результат≥ анал≥зу в ц≥лому ринку ф≥нансових послуг дл¤ населенн¤ у ¬еликобритан≥њ фах≥вц≥ —≥т≥ Ѕанку зробили висновок, що ф≥нансов≥ послуги под≥л¤ютьс¤ на п'¤ть категор≥й : наданн¤ поточних рахунк≥в населенню, заощадженн¤, ф≥нансуванн¤ буд≥вництва чи покупки житла, позики ≥ страхуванн¤.

ƒаний досв≥д транснац≥онального банку доводить, що впровадженн¤ банку в нову дл¤ себе область б≥знесу вимагаЇ ретельного проробленн¤ питанн¤ на високому р≥вн≥, анал≥зу ≥ проробленн¤ вс≥х можливих альтернатив р≥шенн¤ проблем, ц≥леспр¤мованого пошуку конкретних вар≥ант≥в зд≥йсненн¤ ≥дењ ≥ њхн≥х вивчень.

2.2. ќц≥нка ≥ стратег≥¤ пол≥тичного ризику в д≥¤льност≥ транснац≥онального банку.

як в≥дзначалос¤ вище, дл¤ проведенн¤ будь-¤ких операц≥й транснац≥ональним банком головним критер≥Їм у вибор≥ крањни Ї на¤вн≥сть спри¤тливого економ≥чного ≥ пол≥тичного кл≥мату. “аким чином, оц≥нка пол≥тичного ризику дл¤ даноњ крањни займаЇ важливе м≥сце в маркетингових досл≥дженн¤х дл¤ “ЌЅ.

ѕ≥д оц≥нкою пол≥тичного ризику транснац≥ональн≥ банки розум≥ють оц≥нку наступних фактор≥в:

пол≥тична нестаб≥льн≥сть, що асоц≥юЇтьс¤ раптовими зм≥нами в пол≥тичному режим≥ крањни, включаючи в≥йну й ≥нш≥ пол≥тичн≥ потр¤с≥нн¤.

нестаб≥льн≥сть економ≥чноњ пол≥тики крањни, насамперед у таких област¤х, ¤к валютний режим

нестаб≥льн≥сть обм≥нного курсу, що веде до уразливост≥ банку в≥д його коливань ≥ зниженню р≥вн¤ прибутковост≥

≥нш≥ елементи ≥нвестиц≥йного кл≥мату

¬исокий р≥вень пол≥тичного ризику характерний дл¤ крањн, що розвиваютьс¤. ƒл¤ крањн «аходу характерний менший р≥вень пол≥тичного ризику, тому що тут д≥ють не т≥льки принцип нац≥онального режиму ≥ система державних гарант≥й прав ≥ ≥нтерес≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в, але ≥ взагал≥ малоймов≥рн≥ сильн≥ пол≥тичн≥ потр¤с≥нн¤.

ƒл¤ транснац≥онального банку найб≥льш важлив≥ в досл≥дженн¤х т≥ ризики, що зв'¤зан≥ з плат≥жним потенц≥алом крањни ≥ тому њм необх≥дний анал≥з макроеконом≥чних показник≥в. “ут можна використовувати ≥ метод ƒелф≥ (наб≥р прийом≥в, за допомогою ¤ких група фах≥вц≥в прогнозуЇ розвиток под≥й, вивчаючи склад ≥ питому вагу фактор≥в, що визначають майбутнЇ крањни.), чи можна використовувати публ≥кац≥њ консультативних ф≥рм. Ќаприклад, ф≥рма Ђ‘рост енд —алл≥венї публ≥куЇ зв≥ти ≥ так називан≥ листи по б≥льш н≥ж 80 станам. «в≥ти ¤вл¤ють собою пол≥тичн≥ полуторор≥чн≥ ≥ п'¤тир≥чн≥ прогнози за даними крањнам, а листи несуть ту ж ≥нформац≥ю, але в стиснутому вид≥. ÷¤ ф≥рма використовуЇ метод експертноњ оц≥нки.

Ќаступна в≥дома компан≥¤ в дан≥й галуз≥ ЂЅ≥знес ≤нтернешнлї випускаЇ широкий наб≥р анал≥тичних матер≥ал≥в приблизно по 70 крањнам, у т.ч. прогнози по крањнах на 5 рок≥в, що базуютьс¤ на 56 показниках (факторах) ризику. ” це число фактор≥в вход¤ть так≥ ¤к: пол≥тична стаб≥льн≥сть, ≥мов≥рн≥сть експропр≥ац≥њ, обмеженн¤ власност≥, стан плат≥жного балансу, зовн≥шн≥й борг крањни. ќдночасно оц≥нюютьс¤ в≥дношенн¤ до ≥ноземних ≥нвестиц≥й, р≥вень ≥ прибутков≥сть ≥ноземних ≥нвестиц≥й, правова система крањни, ступ≥нь њњ бюрократизац≥њ, в≥дкрит≥сть культури, р≥вень оподатковуванн¤ компан≥њ, на¤вн≥сть робочоњ сили та ≥н.

‘≥рма Ђ≤нтернешнл р≥портсї (International Reports, Inc) кожн≥ п≥вроку п≥дготовл¤Ї прогнози по 47 крањнам на р≥к уперед за назвою Ђћ≥жнародний дов≥дник по крањнному ризикуї. ” цьому дов≥днику ризики розбиваютьс¤ на три групи: пол≥тичн≥ (13 показник≥в), ф≥нансов≥ (15) ≥ економ≥чн≥. ћаксимальна сума бал≥в, що можлива в благополучн≥й крањн≥ - 100. “аким чином, використанн¤ даного дов≥дника “ЌЅ даЇ досить повне у¤вленн¤ про крањну на основ≥ базових м≥кро ≥ макроеконом≥чних показник≥в.

Ќ≥мецька ф≥рма BERI под≥л¤Їтьс¤ на три служби. ѕерша ор≥ЇнтуЇтьс¤ на наданн≥ ≥нформац≥њ м≥жнародним ≥нвесторам, друга - забезпечуЇ трич≥ в р≥к м≥жнародних кредитор≥в р≥чними ≥ п'¤тил≥тн≥ми прогнозами по 50 крањнам ≥ складаЇтьс¤ з трьох ≥ндекс≥в: здатност≥ виплачувати позики, складеного ≥ндексу, що характеризуЇ бажанн¤ оплачувати позики, складного ≥ндексу, що в≥дбиваЇ соц≥ально-пол≥тичн≥ й економ≥чн≥ умови в крањн≥. “рет¤ служба трич≥ в р≥к випускаЇ прогнози по 30 крањнам, що охоплюють њхню пол≥тику, економ≥ку, ф≥нансово-кредитну систему.

ƒл¤ транснац≥онального банку можлив≥ наступн≥ способи зниженн¤ пол≥тичного ризику:

в≥дх≥д в≥д ризику - банк утримуЇтьс¤ в≥д ризикованих крањн ≥ проект≥в

зменшенн¤ ризику - страхуванн¤ ризику силами самого банку, наприклад, через резервн≥ фонди

диверсиф≥кован≥сть ризику - розосередженн¤ портфел¤ закордонних актив≥в банку

запоб≥ганн¤ збитк≥в ≥ контроль за ними

переклад ризику - використанн¤ неакц≥онерних форм власност≥ (франчайз≥нг, наприклад)

“ранснац≥ональн≥ банки мають можлив≥сть використовувати державн≥ служби й орган≥зац≥њ дл¤ страхуванн¤ в≥д пол≥тичного ризику. ” —Ўј це ≈кспортно-≤мпортний Ѕанк.

“аким чином, можна зробити висновок, що в даний час легше одержати достов≥рну ≥нформац≥ю про ризикован≥сть д≥¤льност≥ в будь-¤к≥й крањн≥ св≥ту. “ранснац≥ональн≥ банки прид≥л¤ють особливе значенн¤ оц≥нц≥ ризик≥в у крањн≥ перебуванн¤, оск≥льки вони займаютьс¤ високонад≥йними операц≥¤ми ≥ при вибор≥ крањни строго враховують пол≥тичну й економ≥чну стаб≥льн≥сть. Ќаприклад, у –ос≥њ представництва ≥ ф≥л≥њ транснац≥ональних банк≥в у б≥льшост≥ випадк≥в брали участь в угодах ≥з √ ќ, що до серпн¤ 1998 року вважалис¤ неризикованими. јле ц≥ угоди ви¤вилис¤ невдалими, що ще раз п≥дтвердило нестаб≥льн≥сть кл≥мату в –ос≥њ ≥ п≥дсилило необх≥дн≥сть б≥льш ретельних маркетингових розробок транснац≥ональних банк≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “ранснац≥ональн≥ банки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5315 прочитано)