∆урнал≥стика > –оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики

–оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики

 омун≥кац≥¤ ¤к ≥нструмент еколог≥чноњ пол≥тики

 омун≥кац≥¤ ? це св≥доме прискоренн¤ процес≥в ≥нформац≥йного обм≥ну, у зв'¤зку з чим набагато зб≥льшуЇтьс¤ ефективн≥сть таких обм≥н≥в.

Ќiмецький дослiдник Ћуман пiд комунiкацiЇю розумiЇ процес, ¤кий об'ЇднуЇ iнформацiю, повiдомленн¤ та розумiнн¤ в Їдине цiле, до чого здатнi приЇднатис¤ iншi комунiкацiйнi одиницi .  омун≥кац≥¤ Ц це також вербальн≥ та невербальн≥ стосунки, обм≥н ≥нформац≥Їю, поводженн¤, порозум≥нн¤ ≥ його спроба, зв'¤зки, взаЇмозалежн≥сть тощо.

Ќ≥мецький досл≥дник «аксер вважаЇ, що "сьогодн≥ пол≥тичний процес стаЇ все б≥льш ≥ б≥льш комун≥кативним, ≥ журнал≥сти беруть у ньому участь поруч з пол≥тиками

 омун≥кац≥¤ ¤к прискоренн¤ процес≥в ≥нформац≥йного обм≥ну здатна п≥двищити ефективн≥сть пол≥тичних процес≥в ≥ в галуз≥ охорони навколишнього середовища.

як зазначаЇ всесв≥тньо в≥домий н≥мецький учений, професор ¬айцзекер , еколог≥чна пол≥тика ≥снуЇ вже давно. ќбмеженн¤ на мисливську д≥¤льн≥сть чи, наприклад, облаштуванн¤ канал≥зац≥њ беруть св≥й початок з ранн≥х час≥в. «ахист п≥д час роботи, г≥г≥Їна, вив≥з см≥тт¤ мають тис¤чол≥тню ≥стор≥ю. ѕриродоохоронна думка розвиваЇтьс¤ в ’≤’ ст. јле лише у ’’ ст. починаЇтьс¤ систематизоване використанн¤ природних ресурс≥в ≥ проведенн¤ природоохоронних заход≥в.

¬ажливим моментом дл¤ досл≥дженн¤ Ї те, що саме журнал≥сти та письменники сто¤ть б≥л¤ джерел природоохоронного руху в усьому св≥т≥. —аме робота журнал≥стки й письменниц≥ з≥ —получених Ўтат≥в јмерики –ейчел  арсон стала поштовхом дл¤ розвитку еколог≥чноњ пол≥тики. ¬она досл≥дила прот¤гом багатьох рок≥в отруЇнн¤ довк≥лл¤ х≥м≥катами, особливо пестицидами. ¬исновки було оприлюднено в книз≥ "Ѕезмовна весна" . —початку х≥м≥чна ≥ндустр≥¤ спробувала запоб≥гти впливу цього виданн¤ на громадськ≥сть, придбавши його прим≥рники. ѕроте книга вже стала бестселером. ѕозиц≥¤ журнал≥стки та письменниц≥ мала величезний вплив на громадськ≥сть. —аме тод≥ з'¤вилис¤ й природоохоронн≥ громадськ≥ ≥н≥ц≥ативи.

„ерез активн≥сть јмерики та —кандинав≥њ еколог≥чн≥ проблеми прийшли до ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й. ” 1972 роц≥ в —токгольм≥ пройшла всесв≥тн¤ конференц≥¤, ¤ка наголосила важлив≥сть вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем в усьому св≥т≥ та стимулювала розвиток еколог≥чноњ пол≥тики.

якщо пол≥тику визначають ¤к мистецтво управл≥нн¤ державою, або ¤к орган≥зац≥ю сусп≥льства, що знаходитьс¤ п≥д владою , то "еколог≥чна пол≥тика Ц система заход≥в, спр¤мована на забезпеченн¤ ¤кост≥ навколишнього середовища, в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в ≥ створенн¤ в≥дпов≥дних еколог≥чних умов дл¤ житт¤ населенн¤. «а характером зд≥йсненн¤ вид≥л¤ють так≥ види: глобальна, державна, локальна; за засобами зд≥йсненн¤ Ц адм≥н≥стративна та за допомогою економ≥чних (ринкових) метод≥в регулюванн¤. √лобальна Ц зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в з пол≥пшенн¤ ¤кост≥ середовища, ¤к≥ мають планетарний (глобальний) характер; державна Ц забезпеченн¤ ¤кост≥ середовища шл¤хом законодавчих акт≥в, метод≥в адм≥н≥стративного втручанн¤ та економ≥чних механ≥зм≥в у межах певноњ держави ".

Ќа думку украњнського досл≥дника ¬.—.—кл¤ра , до екопол≥тичних стратег≥й належать:

Ј Ц технократична (вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем на основ≥ розвитку науки ≥ технолог≥й),

Ј Ц утил≥таристська (принцип "л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в"),

Ј Ц л≥беральна (ринков≥ в≥дношенн¤, але "природний" регул¤тор взаЇмод≥њ сусп≥льства й природи),

Ј Ц плановоцентрал≥зована тощо.

як зазначено, наприклад, у законодавчих актах ™вропейськоњ —п≥льноти: "≈колог≥чна пол≥тика —п≥льноти маЇ на мет≥:

Ј п≥дтримувати довк≥лл¤, збер≥гати його та пол≥пшувати його ¤к≥сть;

Ј спри¤ти захисту людського здоров'¤;

Ј гарантувати обачне та рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в" .

‘ормулюванн¤ мети та њњ конкретизац≥¤ Ї необх≥дною, але недостатньою передумовою дл¤ ефективноњ еколог≥чноњ пол≥тики. ћета маЇ бути дос¤гнена за допомогою конкретних заход≥в або ≥нструмент≥в. „исленн≥ ≥нструменти еколог≥чноњ пол≥тики включають в себе також ≥ ≥нформац≥йн≥.

«а визначенн¤м н≥мецького науковц¤ ¬≥ке, п≥д еколог≥чними ≥нструментами розум≥ють заходи держави, спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ екологопол≥тичних ц≥лей . ” нашому випадку ≥нструменти ¤вл¤ють собою також зв'¤зуючий елемент м≥ж ≥нституц≥¤ми еколог≥чноњ пол≥тики та громадськими групами ¤к адресатами, на ¤к≥ спр¤мован≥ державн≥ заходи . ≤нформац≥йн≥ ≥нструменти мають на мет≥ вплив на ставленн¤ адресат≥в до певноњ проблеми за допомогою ≥нформац≥њ та переконанн¤ до еколог≥чно зор≥Їнтованих д≥й .

ƒержавна ≥нформац≥йна ≥ консультативна д≥¤льн≥сть спр¤мована насамперед на п≥дтримку еколог≥чноњ св≥домост≥. ¬она д≥Ї на певн≥ ц≥льов≥ групи та мультипл≥катор≥в у ≥нформац≥йних процесах. ƒо них належать: журнал≥сти вс≥х засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ, еколог≥чн≥ орган≥зац≥њ, громадськ≥ ≥н≥ц≥ативи, сп≥лки споживач≥в, п≥дприЇмц≥, рег≥ональн≥ владн≥ структури, а також громад¤ни в певних рол¤х, таких ¤к споживач≥, автокористувач≥, дачники тощо .

ѕод≥бна консультац≥йна робота розрахована на обмежений у час≥ стан громадськоњ по≥нформованост≥. ¬≥д невеличкоњ ≥нформац≥њ до сталого зростанн¤ св≥домост≥ можна перейти лише в процес≥ довгостроковоњ еколог≥чноњ осв≥ти. ≤нформац≥йн≥ ≥нструменти найб≥льш ефективн≥ ¤к превентивн≥ заходи.

јнал≥з показав, що нема ≥деального еколог≥чного ≥нструменту, ¤кий би вир≥зн¤вс¤ серед ≥нших альтернатив. —ильним аспектам будь¤кого ≥нструменту зг≥дно з одним критер≥Їм оц≥нки протисто¤ть слабк≥ аспекти цього ≥нструменту зг≥дно з ≥ншим критер≥Їм.  ≥нецьк≥нцем розумна еколог≥чна пол≥тика повинна використовувати наб≥р р≥зноман≥тних та повн≥стю узгоджених м≥ж собою ≥нструмент≥в .

‘ункц≥ю п≥двищенн¤ ефективност≥ пол≥тичних процес≥в у галуз≥ охорони навколишнього середовища виконуЇ ≥ такий важливий ≥нструмент еколог≥чноњ пол≥тики, ¤к еколог≥чна комун≥кац≥¤. ≤снуЇ ¤к вербальна, так ≥ невербальна еколог≥чна комун≥кац≥¤. ƒо останньоњ належить, наприклад, маркуванн¤ позитивних еколог≥чних характеристик продукт≥в ¤к на нац≥ональному, так ≥ на м≥жнародному р≥вн¤х. ≈колог≥чна комун≥кац≥¤, наприклад, в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою "™вропейського еколог≥чного знака". Ќа думку фах≥вц≥в , еколог≥чний знак виступаЇ в сучасних умовах важливим ≥нструментом еколог≥чноњ пол≥тики, ор≥Їнтованоњ на ринкову економ≥ку з урахуванн¤м ус≥х аспект≥в конкурентноњ боротьби ¤к на внутр≥шньому, так ≥ зовн≥шньому ринках. ”крањнськ≥ споживач≥ також усе б≥льше звертають увагу на те, чи Ї товар еколог≥чно безпечним.

¬≥дкрите громадське обговоренн¤ пол≥пшуЇ умови дл¤ усп≥ху при використанн≥ економ≥чних екопол≥тичних стратег≥й. „им краще по≥нформован≥ окрем≥ вир≥шальн≥ сторони ≥ чим б≥льше вони здатн≥ критикувати, тим краще функц≥онуЇ економ≥чно спланована пол≥тика, основана на автоном≥њ ≥ндив≥да. ѕ≥д властив≥стю критикувати тут (≥накше, н≥ж це розум≥Їтьс¤ в екопол≥тичн≥й дискус≥њ) треба розум≥ти властив≥сть критики ≥ндустр≥њ (промисловост≥). ћова йде, насамперед, про властив≥сть у ц≥лому розп≥знавати супров≥д ≥нтерес≥в аргументами, ¤к≥ висловлюютьс¤ в сусп≥льств≥. ÷е стосуЇтьс¤ не т≥льки зац≥кавленост≥ представник≥в промисловост≥ примножувати витрати на свою продукц≥ю. јле й журнал≥сти (учен≥) не повинн≥ бути байдужими до привабливост≥ своњх пов≥домлень. “ак≥ матер≥али мають спри¤ти за≥нтересованост≥ пол≥тик≥в њхньою д≥¤льн≥стю.

Ќа думку н≥мецького вченого ј.≈ндрюса, еколог≥чна пол≥тика маЇ миритис¤ з тим, що люди не повною м≥рою по≥нформован≥, а њх погл¤ди на варт≥сть де¤ких товар≥в (природн≥ блага та придатн≥ дл¤ ринку товари) можуть зм≥нюватис¤ . “ака позиц≥¤, проте, маЇ дещо пасивний характер. ≈колог≥чна пол≥тика не повинна миритис¤, а навпаки ? робити все можливе, аби всеб≥чно по≥нформувати населенн¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ комун≥кац≥њ п≥д час оц≥нки впливу на довк≥лл¤ ¤к ≥нструменту превентивноњ еколог≥чноњ пол≥тики .

ƒо реч≥, Ќ≥меччина Ї членом ™вропейськоњ —п≥льноти, законодавство ¤коњ ? ƒиректива ™— 90/313 ? ч≥тко вказуЇ на в≥льний доступ до ≥нформац≥њ про стан навколишнього середовища. —таттею 7 передбачено активну форму такоњ д≥¤льност≥ ? держава маЇ забезпечити громад¤н ≥нформац≥Їю про стан довк≥лл¤ без проханн¤ з њх боку . ¬ ”крањн≥ чинне законодавство також надаЇ под≥бн≥ можливост≥, хоча питанн¤ в≥льного доступу до ≥нформац≥њ про стан навколишнього середовища врегульовано лише останн≥ми роками .

ќдночасно ј.≈ндрюс визнаЇ, що розвиваЇтьс¤ "≥нформац≥йна економ≥ка", у результат≥ створенн¤ ¤коњ по≥нформован≥сть стор≥н, котр≥ приймають р≥шенн¤, не вважаЇтьс¤ б≥льше зовн≥шньою стратег≥Їю. ѕо≥нформован≥сть ≥нтегрована в "орган≥зм" економ≥чноњ теор≥њ. “ут процес поширенн¤ та переробки ≥нформац≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к економ≥чна складова .

як зазначають украњнськ≥ вчен≥, "природа еколог≥чних проблем загальнопланетарна, њх неможливо вир≥шити окремо в т≥й чи ≥нш≥й держав≥. ¬иникло нове ¤вище в розвитку цив≥л≥зац≥њ Ц еколог≥чна пол≥тика. ” сучасному сусп≥льств≥ вона стала самост≥йною сферою в пол≥тичн≥й д≥¤льност≥ держав. Ћ≥дером у формуванн≥ принцип≥в еколог≥чноњ пол≥тики та њњ проведенн¤, безумовно, Ї крањни «ах≥дноњ ™вропи... ”крањна ¤к Ївропейська держава приЇдналас¤ до процесу державного та правового регулюванн¤ збереженн¤ ¤кост≥ природного середовища" .

«ростаюча еколог≥чна св≥дом≥сть населенн¤ Ї передумовою розвитку еколог≥чноњ пол≥тики в≥д вузько спец≥ал≥зованоњ ланки до тематики, ¤ка викликаЇ значне пол≥тичне зац≥кавленн¤.

Ќаприклад, найб≥льшу увагу населенн¤ Ќ≥меччини прид≥л¤Ї глобальним проблемам (зм≥на кл≥мату, забрудненн¤ мор≥в, загибель окремих вид≥в тварин чи рослин тощо) Ц в≥д 70 до 84 в≥дсотк≥в опитуваних. Ћокальн≥ проблеми (см≥тт¤, забрудненн¤ пов≥тр¤, знищенн¤ ландшафт≥в) недооц≥нюютьс¤ Ц в≥д 14 до 29 в≥дсотк≥в . ÷е пов'¤зано з недостатн≥м сприйн¤тт¤м важливост≥ з одного боку ≥, можливо, впливом засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ з ≥ншого. јдже журнал≥сти б≥льш активно пов≥домл¤ють про глобальн≥ чи далек≥, але гостр≥ випадки, ¤к≥ призвели до еколог≥чноњ кризи, н≥ж про малопом≥тн≥ локальн≥ небезпеки довк≥ллю.

1	2	3	4	5

Ќазва: –оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2207 прочитано)