∆урнал≥стика > –оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики

ћетоди збиранн¤ й ф≥ксац≥њ отриманоњ ≥нформац≥њ досл≥джено в багатьох роботах . ≈фективн≥сть знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д активност≥ журнал≥ст≥в, ¤к≥ збирають ≥ ф≥ксують ≥нформац≥ю. ”рахуванн¤ р≥зних позиц≥й та об'Їктивне висв≥тленн¤ проблем довк≥лл¤ неможливе без залученн¤ р≥зноман≥тних джерел. Ќими Ї, насамперед, редакц≥йн≥ та позаредакц≥йн≥. –озгл¤немо њх з додатковим акцентом на тих, котр≥ використовуютьс¤ ще замало.

–едакц≥йн≥:

Ј 1. ¬ласн≥ розсл≥дуванн¤ та ≥дењ журнал≥ста;

Ј 2. ≤нформац≥¤, завданн¤ та пропозиц≥њ редактора й колег виданн¤;

Ј 3. Ћисти, дзв≥нки читач≥в та в≥дв≥дувач≥ редакц≥њ.

ѕозаредакц≥йн≥:

Ј 1. ≤нформац≥¤ ур¤дових та державних структур:зв≥ти, допов≥д≥, закони, документи та постанови, промови пол≥тик≥в, за¤ви ур¤довц≥в, пресрел≥зи та ≥нш≥ пов≥домленн¤ оф≥ц≥йних пресслужб. ќсобливо треба звернути увагу на налагодженн¤ контакт≥в ≥з в≥дпов≥дними в≥дд≥лами таких структур, ¤к ¬ерховна –ада, ћ≥н≥стерство еколог≥њ та природних ресурс≥в, ћ≥н≥стерство надзвичайних ситуац≥й, ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ, ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤, ƒержавна еколог≥чна ≥нспекц≥¤, еколог≥чна прокуратура, ƒержкомг≥дрометеослужба тощо.

Ј 3. Ќовини та бюлетен≥ ≥нформац≥йних агенц≥й.

Ј 4. ѕов≥домленн¤ та пер≥одичн≥ виданн¤ м≥жнародних орган≥зац≥й.

Ј 5. ≈колог≥чна наукова та попул¤рна преса, матер≥али журнал≥ст≥в ≥нших «ћ .

Ј 6. ќрган≥зац≥њ охорони здоров'¤, санеп≥дстанц≥њ.

Ј 7. ќрган≥зац≥њ захисту прав споживач≥в.

Ј 8. ќб'Їднанн¤ за ≥нтересами: рибалки, бджол¤р≥ тощо

Ј 9. Ќауковц≥ вуз≥в, досл≥дних ≥нститут≥в, насамперед соц≥ологи, географи, аграр≥њ.

Ј 10. ƒепутати та њх передвиборна кампан≥¤.

Ј 11. ѕрац≥вники л≥сництв, с≥льського господарства, водопостачанн¤ тощо.

Ј 12. “уристичн≥ орган≥зац≥њ.¬ ”крањн≥ д≥Ї —п≥лка спри¤нн¤ розвитку с≥льського зеленого туризму. Ќею дл¤ пропаганди еколог≥чно безпечних вид≥в в≥дпочинку створено журнал "“уризм с≥льський зелений". ќкрем≥ матер≥али з еколог≥чного вихованн¤ молод≥ друкував ≥ журнал "ћ≥жнародний туризм" .

Ј 13. «апов≥дники, заказники, нац≥ональн≥ парки, станц≥њ юннат≥в, ƒоми природи.

Ј 14. ≈колог≥чна м≥л≥ц≥¤, прац≥вники контролю дорожнього руху.

Ј 15. ¬≥йськов≥, громадська оборона та —лужба безпеки ”крањни.

Ј 16. —удов≥ установи.

Ј 17. ѕотенц≥йн≥ чи реальн≥ забруднювач≥ довк≥лл¤ Ц п≥дприЇмства р≥зних напр¤м≥в д≥¤льност≥, атомн≥ та ≥нш≥ станц≥њ.

Ј 18. Ќеур¤дов≥ еколог≥чн≥ орган≥зац≥њ.

Ј 19. ‘онди та орган≥зац≥њ, котр≥ займаютьс¤ розпод≥лом грошей на еколог≥чн≥ проекти або благод≥йницькою д≥¤льн≥стю.

Ј 20. ÷ерква.

¬сесв≥тн≥й ѕатр≥арх ѕравославноњ ÷еркви ¬арфоломей ѕерший запропонував об'Їднати зусилл¤ дл¤ пор¤тунку „орного ћор¤. « ц≥Їю метою ¬селенська церква спри¤ла створенню ≈колог≥чного ≤нституту в “уреччин≥ та проведенню двотижневого сем≥нару еколог≥чних журнал≥ст≥в у червн≥ 1999 року.

÷¤ ун≥кальна ≥н≥ц≥атива маЇ об'Їднати науков≥ й рел≥г≥йн≥ сили дл¤ захисту навколишнього середовища. ” в≥дкритт≥ ≥нституту та сем≥нар≥ брали участь 70 св¤щеник≥в, журнал≥ст≥в та вчених з ”крањни, Ѕолгар≥њ, √руз≥њ, –умун≥њ, –ос≥њ, “уреччини, —Ўј, √рец≥њ й „ех≥њ.

ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ "–ел≥г≥¤, наука та довк≥лл¤" також оп≥куЇтьс¤ проблемами „орного мор¤ та стала ≥н≥ц≥атором ще одного заходу за спри¤нн¤ ѕатр≥арха ¬арфоломе¤ та ™вропейськоњ ком≥с≥њ Ц еколог≥чного симпоз≥уму з в≥дв≥дуванн¤м ус≥х дунайських крањн. Ќа одинадц¤тий день подорож≥ форум зав≥тав ≥ до ”крањни, на дунайськ≥ береги ¬илково.

"” серц¤х людей нашого сусп≥льства необх≥дно в≥дновити почутт¤ св¤тост≥ житт¤, ¤ке було властиво нашим предкам. —аме житт¤ на «емл≥ зараз знаходитьс¤ п≥д загрозою через недалекогл¤дн≥ й егоњстичн≥ д≥њ людей ", Ц вважаЇ ѕатр≥арх.

≈колог≥чна ≥н≥ц≥атива ¬сесв≥тньоњ ѕатр≥арх≥њ ≥снуЇ вже прот¤гом дек≥лькох рок≥в ≥ намагаЇтьс¤ зробити, на перший погл¤д, неможливе Ц об'Їднати науковий ≥ рел≥г≥йний п≥дходи до розв'¤занн¤ еколог≥чних проблем. јби пол≥пшити еколог≥чну ситуац≥ю, необх≥дно спочатку зм≥нити св≥дом≥сть людей. “ому програма сем≥нару передбачала окрему частину Ц трен≥нг дл¤ еколог≥чних журнал≥ст≥в, котр≥ й мають донести цю думку до громадськост≥. ” ход≥ сем≥нару журнал≥сти причорноморських крањн створили мережу профес≥йноњ сп≥впрац≥. –озум≥нн¤ еколог≥чних ≥ духовних проблем, пов'¤заних з „орним морем, в≥дкриваЇ нов≥ можливост≥ дл¤ прац≥вник≥в «ћ . ∆урнал≥сти з≥ —Ўј Ѕоб Ќессон, ћон≥ка јлен та ƒев≥д ’елварг зн≥мали й монтували разом з учасниками сем≥нару ф≥льми та репортаж дл¤ CNN, розробл¤ли нов≥ теми з проблем „орного мор¤.

¬сесв≥тн¤ ѕатр≥арх≥¤ запропонувала делегац≥¤м крањн ≥ невеличк≥ кошти дл¤ конкретних природоохоронних справ. —в¤т≥ отц≥ з  иЇвоѕечерськоњ лаври п≥дтримали проект розчистки колод¤з≥в на територ≥њ ц≥Їњ св¤тин≥ та збереженн¤ чорних гриф≥в у  риму. ≤дею було запропоновано тележурнал≥сткою “ет¤ною ЎаманаЇвою, котра вже дек≥лька рок≥в веде спостереженн¤ за цими р≥дк≥сними птахами та п≥дтримуЇ њх у т¤жк≥ зимов≥ часи.

Ј 21. ƒит¤ч≥ установи та навчальн≥ заклади.

Ј 22. Ќаукова л≥тература та спец≥альн≥ виданн¤ дл¤ журнал≥ст≥в з наукових проблем.

Ј 23. –≥зноман≥тн≥ заходи дл¤ журнал≥ст≥в:

пресконференц≥њ, бриф≥нги, поњздки, зустр≥ч≥ та "кругл≥ столи", робота та зас≥данн¤ клубу —п≥лок журнал≥ст≥в та ≥нших профес≥йних об'Їднань, сем≥нари п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ тощо.

Ќа сем≥нарах дл¤ журнал≥ст≥в варто зупинитис¤ окремо. ƒобре орган≥зован≥, ≥з залученн¤м фах≥вц≥в ¤к у сфер≥ комун≥кац≥њ, так ≥ еколог≥њ, так≥ заходи здатн≥ стати поштовхом до тривалого опрацюванн¤ еколог≥чноњ тематики, п≥дказати багато нових тем, налагодити ц≥кав≥ контакти на майбутнЇ.

Ј 24. ≤нтернет та електронна пошта.

 онкурентом традиц≥йноњ журнал≥стики стаЇ комп'ютерна, що детально досл≥джують у численних роботах украњнськ≥ журнал≥стикознавц≥, зокрема ¬.¬.–≥зун, ¬.‘.≤ванов, та ќ. .ћелещенко , . ѕерес≥чний споживач ≥нформац≥њ все част≥ше звертаЇтьс¤ не т≥льки до газетного к≥оску, а й до комп'ютерних мереж. ќсобливо це стаЇ важливим тод≥, коли в≥д оперативност≥ отриманн¤ ≥нформац≥њ залежить њњ ц≥нн≥сть.

Ѕ≥льш≥сть науковц≥в та представник≥в еколог≥чних орган≥зац≥й з метою оперативного отриманн¤ ≥нформац≥њ використовують ≤нтернет, технолог≥ю "всесв≥тнього павутинн¤" World Wide Web та електронну пошту. Ќа думку ј.«.ћоскаленка, "розширенн¤ ≥ диференц≥ац≥¤ аудитор≥њ преси, нов≥ соц≥альн≥ завданн¤, науковотехн≥чна революц≥¤ породжують необх≥дн≥сть виникненн¤ нових вид≥в ≥ тип≥в пер≥одичних видань, включаючи програми ≥ канали електронноњ преси" .

Ќаприклад, матер≥али бюлетеню "ћедична еколог≥¤" кињвськоњ орган≥зац≥њ "≈копреса" можна було прочитати ¤к на папер≥ в традиц≥йному вигл¤д≥, так ≥ в ≤нтернет. ” ц≥й мереж≥ в електронному вигл¤д≥ чимало еколог≥чн≥х видань майже з усього св≥ту.

Ј 25. –≥зноман≥тн≥ заходи дл¤ громадськост≥:

Ц науковопопул¤рн≥ допов≥д≥, виступи, конференц≥њ;

Ц св¤та та народн≥ традиц≥њ тощо.

Ј 26. ѕод≥њ Ц в≥д катастроф та акц≥й протесту до орган≥зац≥њ виставок, ¤рмарок, концерт≥в тощо.

Ј 27. Ќаселенн¤ (наприклад, перес≥чна людина "з вулиц≥").

Ј 28. ќсобист≥ знайомства, с≥м'¤ тощо.

ƒоступ до еколог≥чноњ ≥нформац≥њ Ї одним ≥з важливих чинник≥в роботи журнал≥ста. ” раз≥ в≥дмови надати необх≥дну ≥нформац≥ю треба вдатис¤ до оф≥ц≥йного листуванн¤ та зробити запит .

«апит на еколог≥чну ≥нформац≥ю

___________________________________________________________________________________________________________

(назва державного органу, установи, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства)

___________________________________________________________________________________________________________

(адреса державного органу, установи, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства)

___________________________________________________________________________________________________________

(пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥ запитувача, його повна адреса або назва громадськоњ орган≥зац≥њ, њњ адреса зг≥дно з державною реЇстрац≥Їю)

ѕрошу ¬ас надати мен≥ (нам) таку ≥нформац≥ю___________________________________________________________________

(зазначити конкретний вид необх≥дноњ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ)

«азначена ≥нформац≥¤:

Ј а) стосуЇтьс¤ моњх (наших) еколог≥чних прав та ≥нтерес≥в;

Ј б) викликаЇ громадський ≥нтерес ≥ не вимагаЇ необх≥дност≥ формулювати свою зац≥кавлен≥сть у н≥й.

ћоЇ (наше) право на одержанн¤ зазначеноњ ≥нформац≥њ гарантуЇтьс¤ чинним законодавством ”крањни, а саме:

Ј 1.  онституц≥Їю ”крањни, статт≥ 16, 32, 34, 40, 50.

Ј 2. «аконом ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища", статт¤ 9.

Ј 3.ќсновами законодавства ”крањни про охорону природи, ст. 6.

Ј 4. «аконом ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥олог≥чного благополучч¤ населенн¤", статт¤ 4.

Ј 5. «аконом ”крањни "ѕро в≥дходи", сттатт¤ 14.

Ј 6. «аконом ”крањни "ѕро захист людини в≥д впливу ≥он≥зуючих випром≥нювань", статт¤ 4.

Ј 7. «аконом ”крањни "ѕро ≥нформац≥ю", статт≥ 9, 35, 47.

Ј 8. ћ≥жнародною  онвенц≥Їю "ѕро доступ до ≥нформац≥њ, участь громадськост≥ у прийн¤тт≥ р≥шень ≥ доступ до правосудд¤ з питань, що стосуютьс¤ навколишнього середовища", ратиф≥кованою ¬ерховною –адою ”крањни 6.07.1999 року.

1	2	3	4	5

Ќазва: –оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2207 прочитано)