∆урнал≥стика > –оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики

≤нформац≥ю прошу (необх≥дне зазначити)

Ј а) видати особисто;

Ј 6) вислати за адресою;

Ј в) надати можлив≥сть ознайомитис¤.

” раз≥ в≥дмови в наданн≥ ≥нформац≥њ прошу дати письмову аргументовану в≥дпов≥дь, ¤ка за необх≥дност≥ дозволить оскаржити ¬аш≥ д≥њ в судовому пор¤дку.

ƒата ѕ≥дпис

ѕрим≥тки:

Ј а) запит направл¤Їтьс¤ листом на замовленн¤ з пов≥домленн¤м про врученн¤;

Ј 6) квитанц≥¤ про в≥дправленн¤ листа й оф≥ц≥йне пов≥домленн¤ про в≥дмову в наданн≥ ≥нформац≥њ Ї необх≥дними в раз≥ зверненн¤ до суду.

≈тика й еколог≥чна ≥нформац≥¤

ƒоступ до ≥нформац≥њ не вир≥шуЇ вс≥х ≥снуючих проблем. ћаЇ бути й в≥дпов≥дальн≥сть за правдиве та конструктивне висв≥тленн¤ проблем довк≥лл¤. Ќеобх≥дно протид≥¤ти зловживанню еколог≥чною ≥нформац≥Їю дл¤ провокуванн¤ неспокою й недов≥ри м≥ж людьми р≥зних держав.

ѕросв≥та широкоњ громадськост≥ й п≥дтримка добров≥льноњ д≥¤льност≥ повинн≥ стати головними завданн¤ми. —л≥д також мати на уваз≥ участь у дискус≥¤х ≥з великих проект≥в, що мають значенн¤ дл¤ довк≥лл¤, а також у пошуках њх найкращих зд≥йснень.

÷≥ принципи потр≥бно враховувати при розгл¤д≥ ≥нформац≥њ на м≥жнародному р≥вн≥. Ќедооц≥нка цих фактор≥в призводить до неадекватного сприйн¤тт¤ матер≥ал≥в на еколог≥чну тематику, а при в≥дхиленн≥ в≥д певних норм нав≥ть викликаЇ неспод≥вану дл¤ автор≥в реакц≥ю.

ѕод≥бн≥ ситуац≥њ виникали в початковий пер≥од висв≥тленн¤ „орнобильськоњ катастрофи, коли внасл≥док когн≥тивного дисонансу споживач ≥нформац≥њ в≥дчував дискомфорт. ѕочутт¤ протир≥чч¤ виникаЇ у людини в тому раз≥, коли вона одночасно волод≥Ї двома психолог≥чно несум≥сними фактами щодо того чи ≥ншого предмету . ќдразу п≥сл¤ трагед≥њ 1986 року д≥ю «ћ  було направлено, з одного боку, на применшенн¤ масштаб≥в ≥ насл≥дк≥в того, що сталос¤. ј з ≥ншого, звучав заклик суворо й ретельно дотримуватис¤ р≥зноман≥тних заход≥в проф≥лактики рад≥оактивного забрудненн¤ орган≥зму людини й довк≥лл¤. Ќаселенн¤ потрапило в складну психолог≥чну ситуац≥ю, адже головним джерелом ≥нформац≥њ дл¤ нього були саме «ћ  .

”крањнський журнал≥стикознавець ¬.Ѕугрим, анал≥зуючи це ¤вище, визначив принципи журнал≥стики екстремальних под≥й. "ƒосл≥дженн¤ д≥¤льност≥ засоб≥в ≥нформац≥њ з висв≥тленн¤ „орнобильськоњ катастрофи даЇ п≥дстави сформулювати де¤к≥ науковоприкладн≥ фактори журнал≥стики екстремальних под≥й:

Ј 1. ѕрогностична ймов≥рн≥сть, що охоплюЇ передбаченн¤ кризових ситуац≥й ≥ обов'¤зково готовн≥сть властей ≥ населенн¤ до стохастичноопов≥щувальних ефект≥в. „орнобильською  асандрою стала Ћ. овалевська з≥ своЇю публ≥кац≥Їю в "Ћ≥тературн≥й ”крањн≥" 27 березн¤ 1986 р.

Ј 2. ≤нформац≥йнокомун≥кативна адекватн≥сть матер≥ал≥в засоб≥в ≥нформац≥њ реальност≥ ¤вища, що передбачаЇ максимальну оперативн≥сть, достов≥рн≥сть ≥ повноту пов≥домлень.

Ј 3. —оц≥альнопсихолог≥чна оптим≥зац≥¤ матер≥ал≥в засоб≥в ≥нформац≥њ, п≥д ¤кою розум≥Їтьс¤ задоволенн¤ найважлив≥ших ≥нформац≥йних потреб населенн¤ щодо безпеки, здоров'¤ ≥ життЇд≥¤льност≥ та формуванн¤ емоц≥йного стану людини. «'¤суванн¤ "ризику" ситуац≥њ та компенсац≥йних д≥й.

Ј 4. ”правл≥нськопрагматична функц≥ональн≥сть, що означаЇ своЇчасне ≥нформуванн¤ людей про способи й засоби розв'¤занн¤ неординарних проблем, х≥д л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в катастрофи.

Ј 5. ѕлюрал≥стичне в≥дображенн¤ екстремальноњ под≥њ вс≥ма каналами засоб≥в ≥нформац≥њ.

Ј 6.  оординац≥¤ взаЇмод≥њ засоб≥в комун≥кац≥њ (редакц≥њ, програми, служби, агентства) з метою уникненн¤ дублюванн¤ ≥ розпод≥ленн¤ сил дл¤ всеб≥чного охопленн¤ ¤вища, системн≥сть матер≥ал≥в".

” контекст≥ журнал≥стики екстремальних под≥й ц≥кав≥ досл≥дженн¤ еколог≥чноњ комун≥кац≥њ з елементом страху. Ќiмецький дослiдник Ћуман вважаЇ [ ], що новi екологiчнi теми змiнили напр¤м диференцiацiњ проблем вiд схеми "другворог" до "системаперспектива довкiлл¤". Ќовi теми, наповненi страхом, потребують нових властивостей. Ќа думку вченого, не треба бо¤тис¤ показати страх.  оли в≥н починаЇ обговорюватис¤, то набуваЇ моральноњ сутностi. ¬она у свою чергу робить необхiдними турботи про стан довкiлл¤, що й стаЇ попереджуючим фактором, з усiма моральними ризиками. ≈кологiчна комунiкацi¤ перетворюЇтьс¤ в такому випадку на моралiзовану та наповнену страхом. “а тiльки майбутнЇ може показати, наскiльки цей страх був виправданий.

ƒл¤ того, аби розтлумачити широким масам громадськост≥ певну проблему, њњ р≥шенн¤, журнал≥стам потр≥бно самим розум≥тис¤ на висв≥тлюваних питанн¤х. якщо цього немаЇ, то помилков≥ д≥њ, а тим паче заклик до них, завдаЇ великоњ шкоди ¤к довк≥ллю, так ≥ сусп≥льству взагал≥. ќсобливо болюче питанн¤ екотематики на газетних шпальтах Ц порушенн¤ журнал≥стськоњ етики. ƒосл≥дник ќ. .ћелещенко наводить один ≥з таких приклад≥в у «апор≥жж≥.

«а ш≥сть дес¤тк≥в рок≥в забрудненн¤ пов≥тр¤ й скиданн¤ в р≥ку своњх в≥дход≥в 114 промисловими п≥дприЇмствами 29 м≥н≥стерств ≥ в≥домств зробили цей рег≥он еколог≥чно неблагополучним. ј розсекречен≥ дан≥ санеп≥демстанц≥њ м≥ста про те, що з 50 шк≥дливих речовин у пов≥тр¤ному басейн≥ 18 мають мутагенну активн≥сть (тобто, можуть уражати спадковий апарат полових кл≥тин людини) п≥дготували грунт дл¤ к≥лькох газетних сенсац≥й.

"Ў≥сть м≥с¤ц≥в 1991 року в «апор≥зьк≥й област≥ нападав на велику рогату худобу ≥ людей потворний мутант ≥з зв≥р¤чими щелепами, ¤кого народила ≥ викинула на см≥тник матипроститутка". ѕл≥д творчоњ фантаз≥њ молодого журнал≥ста ¬.—ергЇЇва з м≥сцевоњ молод≥жноњ газети "ћ≤√" п≥сл¤ к≥лькох публ≥кац≥й викликав справжню пан≥ку: у в≥дд≥л реклами посипалис¤ об'¤ви про продаж та обм≥н будинк≥в ≥з ц≥Їњ м≥сцевост≥ Ц села в 27 к≥лометрах в≥д «апор≥жж¤, зривалис¤ зан¤тт¤ в школах, д≥тей не пускали в л≥сопосадки, обурен≥ директори радгосп≥в пов≥домл¤ли про неприбутт¤ роб≥тник≥в на пос≥вн≥ роботи, а в'¤зн≥ з найближчоњ зони в≥дправл¤ли в р≥зноман≥тн≥ ≥нстанц≥њ проханн¤ про добров≥льне переведенн¤ до м≥сць ув'¤зненн¤ бодай на ѕ≥вн≥ч, аби подал≥ в≥д мутанта". ¬игадку "молод≥жки" змушена була викрити республ≥канська газета " омсомольское знам¤", в≥дчувши, що в даному випадку колеги перестаралис¤ .

¬≥д час≥в „орнобильськоњ катастрофи й в≥дтод≥, ¤к де¤к≥ «ћ≤ почали ор≥Їнтуватис¤ на найг≥рш≥ зразки "жовтоњ преси", виникла проблема перенасиченн¤ екоматер≥ал≥в "чорнухою". —к≥льки с≥мей в≥дмовились мати д≥тей п≥сл¤ ≥нформац≥њ про дитинумутанта, ¤ку розповсюдили вс≥ газети. ∆урнал≥сти не повинн≥ зовс≥м замовчувати под≥бн≥ факти. јле й не треба смакувати ними, наводити на людей жах. ѕроте журнал≥сти багатьох видань, ≥ не т≥льки "жовтоњ преси", продовжують вм≥щувати фото д≥тей≥нвал≥д≥в, зображенн¤ скелет≥в тощо.

¬иход¤чи з  одексу етики еколог≥чного журнал≥ста, розробленого ћ≥жнародною ‘едерац≥Їю еколог≥чних журнал≥ст≥в (IFEJ) у 1999 роц≥, прац≥вник «ћ  маЇ поводитис¤ таким чином:

Ј 1. ѕраво на чисте середовище ≥ довгостроковий розвиток аргументоване й т≥сно пов'¤зане з правом на житт¤, здоров'¤ та добробут. ≈колог≥чний журнал≥ст повинен ≥нформувати громадськ≥сть про загрозу навколишньому середовищу на глобальному, рег≥ональному та м≥сцевому р≥вн¤х.

Ј 2. „асто «ћ≤ Ї Їдиним джерелом ≥нформац≥њ про навколишнЇ середовище. ќбов'¤зок журнал≥ста Ц п≥двищувати р≥вень усв≥домленн¤ громадськ≥стю проблем довк≥лл¤ та в≥дображати плюрал≥зм думок.

Ј 3. Ўл¤хом ≥нформуванн¤ журнал≥ст в≥д≥граЇ життЇво важливу роль у моб≥л≥зац≥њ зусиль громадськост≥ дл¤ захисту довк≥лл¤. ќбов'¤зок журнал≥ста Ц не лише в≥дкривати оч≥ людей на певну загрозу, а й в≥дсл≥дковувати ц≥ небезпеки, тримати громадськ≥сть у курс≥ розвитку под≥й. ∆урнал≥ст маЇ також писати й про можлив≥ шл¤хи розв'¤занн¤ еколог≥чних проблем.

Ј 4. ∆урнал≥ст не повинен керуватис¤ впливом заангажованих ≥нтерес≥в, чи то комерц≥йних, пол≥тичних, ур¤дових чи неур¤дових орган≥зац≥й. ∆урнал≥сту сл≥д дистанц≥юватис¤ в≥д таких ≥нтерес≥в ≥ не вступати з ними в об'Їднанн¤. як правило, журнал≥сти мають надавати слово вс≥м сторонам у будь¤кому конфл≥кт≥, пов'¤заному з еколог≥Їю.

Ј 5. ≈колог≥чн≥ журнал≥сти по можливост≥ повинн≥ посилатис¤ на джерела ≥нформац≥њ та уникати такого висв≥тленн¤, що може викликати пан≥ку або спекул¤ц≥њ, а також р≥зноман≥тн≥ тенденц≥йн≥ коментар≥. ∆урнал≥ст мусить перев≥р¤ти автентичн≥сть джерела ≥нформац≥њ.

Ј 6. ≈колог≥чний журнал≥ст повинен в≥дстоювати р≥вний доступ до такоњ ≥нформац≥њ й допомагати орган≥зац≥¤м ≥ громад¤нам промислово нерозвинених крањн в одержанн≥ електронноњ ≥нформац≥њ, що допоможе цим крањнам у вир≥шенн≥ еколог≥чних проблем.

Ј 7. ∆урнал≥ст також маЇ поважати права людей, ¤к≥ потерп≥ли в≥д природних катастроф та стих≥йних лих, не втручатис¤ в особисте житт¤.

Ј 8. ≈колог≥чний журнал≥ст мусить без вагань виправити ≥нформац≥ю, ¤ка ран≥ше вважалас¤ достов≥рною ≥ могла справл¤ти вплив на громадську думку, ¤кщо анал≥з ≥ наступн≥ под≥њ показали њњ помилков≥сть.

1	2	3	4	5

Ќазва: –оль засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ у формуванн≥ еколог≥чноњ пол≥тики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2207 прочитано)