∆урнал≥стика > “еор≥¤ масовоњ комун≥кац≥њ

¬ ≥ншому визначенн≥ масовоњ комун≥кац≥њ, вз¤тому з≥ словника Ellmore R. T. Mass Media Dictionary (Lincolnwood, 1992.- —. 351), наголос зроблено на швидкому розповсюдженн≥ коп≥й ≥нформац≥њ, виготовлених механ≥чно або електронно дл¤ гетерогенноњ (р≥знор≥дноњ) ≥ дуже великоњ к≥лькост≥ ≥ндив≥дуум≥в. ÷е швидке розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ згадуваний уже досл≥дник √. √. ѕочепцов нав≥ть поклав в основу визначенн¤ комун≥кац≥њ взагал≥: "ЕпропонуЇмо визначити комун≥кац≥ю ¤к процес прискоренн¤ обм≥ну ≥нформац≥Їю" [ѕочепцов √. √., 1999, 19].

ќтже, беручи до уваги профес≥ональний аспект масовоњ комун≥кац≥њ на сучасному етап≥, ми можемо запропонувати таке њњ визнанн¤:

ѕрофес≥ональна масова комун≥кац≥¤ - це майстерно орган≥зоване сп≥лкуванн¤ у вигл¤д≥ сусп≥льно-культурноњ д≥¤льност≥, учасниками ¤кого Ї, з одного боку, профес≥ональн≥ мовц≥ (комун≥катори, або комун≥канти), що чин¤ть зг≥дно з сусп≥льно-етичними нормами, законами держави, вимогами технолог≥њ орган≥зац≥њ мовленн¤ й сп≥лкуванн¤, ≥, з ≥ншого боку, маса людей (маси, комун≥кат), на ¤ку зд≥йснюють уплив профес≥ональн≥ мовц≥ через засоби масовоњ комун≥кац≥њ, що Ї продуктом профес≥йноњ масово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ у сфер≥ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ ¤к "≥нституал≥зованоњ форми виробництва ≥ розповсюдженн¤ загальнодоступних (публ≥чних) пов≥домлень, ¤к≥ поширюютьс¤ у великому масштаб≥, включаючи значний розпод≥л прац≥ в њхньому виробничому процес≥ та функц≥онуванн≥ через складне посередництво друку, ф≥льму, фотограф≥њ та звукозапису" (J. Watson, A. Hill).

—тановленн¤ масовоњ комун≥кац≥њ ¤к сфери профес≥онально орган≥зованоњ сусп≥льно-культурноњ д≥¤льност≥ так чи ≥накше повТ¤зано з виникненн¤м профес≥њ комун≥катора, ¤ка у сусп≥льств≥ оф≥ц≥йно ще не Ї визнаною (нав≥ть ≥дуть дискус≥њ навколо того, журнал≥ст ¤к комун≥катор - це профес≥¤ чи н≥), ≥ розвитком виробничоњ сфери дл¤ забезпеченн¤ масовоњ комун≥кац≥њ.

ѕрофес≥¤ виникаЇ там ≥ тод≥, де й коли починають говорити про профес≥онал≥зм, майстерн≥сть. ѕрофес≥онал≥зм журнал≥ста ¤к комун≥катора сьогодн≥ Ї очевидним. ¬ласне, ми й намагаЇмос¤ розр≥зн¤ти у журнал≥стськ≥й справ≥ профес≥онал≥в ≥ непрофес≥онал≥в, любител≥в, "чайник≥в". ѕрофес≥¤ журнал≥ста ≥снуЇ, ≥нша р≥ч, ¤кий њњ статус ≥ до ¤коњ сфери людськоњ д≥¤льност≥ вона належить. ¬≥дпов≥дь одна: до сфери профес≥ональноњ масовоњ комун≥кац≥њ ¤к виду сусп≥льно-культурноњ д≥¤льност≥ ≥ маЇ статус творчоњ профес≥њ, повТ¤заноњ з≥ створенн¤м неповторних, ориг≥нальних твор≥в.

“ворча прац¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д нетворчоњ тим, що при творч≥й прац≥ не можна поставити на пот≥к виготовленн¤ стандартних предмет≥в виробництва. ѕродукт творчоњ прац≥ завжди ≥снуЇ в одному прим≥рнику й позначений ≥ндив≥дуальн≥стю вигот≥вника, його св≥тобаченн¤м, розум≥нн¤м житт¤ тощо. ѕ≥д час комун≥кац≥њ сказане мовцем слово - це т≥льки його слово, що виражаЇ т≥льки його задум, спод≥ванн¤, т≥льки його емоц≥њ. јле це зовс≥м не означаЇ, що творча прац¤ раз ≥ назавжди позбавлена технолог≥зац≥њ процес≥в прац≥, ун≥ф≥кац≥њ певних операц≥й. ћежа м≥ж "творчим" ≥ "нетворчим" зм≥нна, вона залежить в≥д стану профес≥њ, р≥вн¤ наукового розвитку сусп≥льства, осв≥ченост≥ виконавц¤ роботи. ќчевидним сьогодн≥ Ї те, що, наприклад, пошук ≥нформац≥њ дл¤ написанн¤ твор≥в б≥льшою м≥рою стаЇ вже справою технолог≥чноњ осв≥ченост≥, н≥ж творчого натхненн¤.

” складних формах д≥¤льност≥, ¤к ≥ профес≥ональноњ масовоњ комун≥кац≥њ, р¤д процес≥в може мати чисто творчий характер, а ≥нш≥ процеси можуть технолог≥зуватис¤ й "ставати на пот≥к", а також переходити у сферу виробництва.

ƒл¤ розум≥нн¤ сп≥вв≥дношенн¤ творчого й виробничого у структур≥ д≥¤льност≥ необх≥дно у¤вити њњ структуру.

ћасова комун≥кац≥¤ ¤к сусп≥льно-культурна д≥¤льн≥сть включаЇ д≥њ мовц≥в (комун≥кант≥в), а також д≥њ мас (комун≥кат≥в). ќчевидним Ї те, що контакт м≥ж комун≥каторами опосередкований засобами масовоњ комун≥кац≥њ, ¤к≥ функц≥онують у систем≥ масовоњ комун≥кац≥њ дл¤ забезпеченн¤ впливу комун≥кант≥в на комун≥кат≥в.

1. яке ж сп≥вв≥дношенн¤ творчих ≥ нетворчих процес≥в у структур≥ масовоњ комун≥кац≥њ та чим зумовлене це сп≥вв≥дношенн¤? 2. „ому виробнич≥ процеси у структур≥ масовоњ комун≥кац≥њ привели до п≥днесенн¤ масово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ у наш час ≥ чим позначений розвиток сучасноњ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ у св≥т≥?

ѕостараЇмос¤ ¤комога коротко в≥дпов≥сти на поставлен≥ запитанн¤.

1.  омун≥кац≥¤ в≥д природи своЇњ Ї конституюючим фактором сусп≥льного розвитку. ЌемаЇ сп≥лкуванн¤ - немаЇ сп≥льноти. якщо ми, фантазуючи, припустимо, що сусп≥льство, ¤ке не розвиваЇтьс¤, може бути без науки, осв≥ти, то без сп≥лкуванн¤, без передач≥ ≥нформац≥њ сусп≥льство ≥снувати не може взагал≥.

Ќа ранн≥х етапах сусп≥льного розвитку комун≥кац≥¤ маЇ виключно операц≥ональний рефлекторно-повед≥нковий характер ≥ залежить в≥д в≥тальних, тобто життЇвозабезпечувальних, потреб людей. Ћюди обТЇднувалис¤ в колективи, групи з метою отриманн¤ њж≥, буд≥вництва житла тощо. ” ц≥й ситуац≥њ комун≥кац≥¤ виступала знар¤дд¤м обТЇднанн¤ у групи.

« сусп≥льним розвитком ≥ перетворенн¤м комун≥кац≥њ в систему усв≥домлених, ц≥леспр¤мованих д≥й, скерованих на процес св≥домого встановленн¤ й п≥дтриманн¤ контакт≥в м≥ж членами сусп≥льства, сп≥лкуванн¤ могло набирати характеру творчого процесу, коли реакц≥¤ комун≥ката прогнозувалас¤ мовцем, подумки "створювалас¤", "проробл¤лас¤" у своњй у¤в≥ ≥ була н≥би витвором мовц¤.

« глобал≥зац≥Їю процесу комун≥кац≥њ, зокрема виникненн¤м форми масового сп≥лкуванн¤, творчий характер комун≥кац≥њ м≥г поступово втрачатис¤ через св≥доме втручанн¤ в акт комун≥кац≥њ: його плануванн¤, прогнозуванн¤ реакц≥њ мас, св≥доме керуванн¤ масами тощо.  омун≥кац≥¤ н≥би стаЇ на "виробничий конвеЇр".

ћи, сучасники, Ї св≥дками того, ¤к у структуру профес≥ональноњ масовоњ комун≥кац≥њ включаютьс¤ елементи виробничого процесу, повТ¤зан≥ з аг≥тац≥Їю, пропагандою, ман≥пулюванн¤м масами, зомбуванн¤м людей. якщо комун≥кац≥ю розгл¤дати ¤к виробничу д≥¤льн≥сть, це означаЇ, що ми повинн≥ ставитис¤ до нењ ¤к до процесу, що в≥дбуваЇтьс¤ з використанн¤м певних технолог≥й; масу людей, що зазнала такого технолог≥чного впливу, розгл¤дати ¤к предмет комун≥кативного виробництва. ÷е означаЇ, що ≥нтелектуальна й емоц≥йно-вольова повед≥нка мас поставлена на "виробничий конвеЇр", що мовець чи мовц≥ н≥би виробл¤ють повед≥нку мас, штампують њњ за певними алгоритмами, на основ≥ певних наукових розробок.

я намалював вам жахливу картину впливу на людей. як бути? „и можна обмежити людство у втручанн≥ в процеси комун≥кац≥њ? Ќа ¤кому р≥вн≥ варто розгл¤дати вплив на маси?

ƒумаю, ¤ не зроблю в≥дкритт¤, коли скажу, що поступ людства в п≥знанн≥ самого себе ≥ своњх процес≥в зупинити не можливо. ѕримусова, диктаторська зупинка людства матиме так≥ ж жахлив≥ насл≥дки, ¤к ≥, скаж≥мо, зомбуванн¤ мас. Ћюдству н≥чого б≥льше не залишаЇтьс¤, ¤к т≥льки скерувати свою розумову енерг≥ю у правильне русло, хоч межа м≥ж "правильним" ≥ "неправильним" наст≥льки хистка, що њњ неможливо завжди правильно провести.

¬ ус≥ часи комун≥кац≥¤ ¤к вплив людини на людину залишитьс¤ ≥ на р≥вн≥ повед≥нки, зокрема, у побутових ситуац≥¤х, простих ситуац≥¤х мовленн¤, ≥ на творчо-д≥¤льн≥сному р≥вн≥, коли, наприклад, учитель готуЇтьс¤ до уроку, лектор до виступу й прогнозуЇ реакц≥ю аудитор≥њ. јле н≥хто не заборонить людству розгл¤дати комун≥кац≥ю ≥ на виробничо-д≥¤льн≥сному р≥вн≥. ≤нша р≥ч, на що маЇ бути спр¤мована така комун≥кац≥¤. ÷е вже залежить в≥д вихованн¤, культури тих, хто розгл¤даЇ комун≥кац≥ю ¤к працю, спр¤мовану на перетворенн¤ мас з одного стану в ≥нший. ј х≥ба комун≥кац≥¤, включена у сферу педагог≥чноњ д≥¤льност≥, не Ї позитивним фактором у формуванн≥ молодшого покол≥нн¤? ’≥ба такоњ комун≥кац≥њ треба бо¤тис¤? Ќе можна допускати культовоњ комун≥кац≥њ, ¤ку пережив колишн≥й –ад¤нський —оюз, фашистсько-гебельс≥вськоњ пропаганди, ¤коњ зазнала Ќ≥меччина. “реба на сторож≥ слова й д≥й поставити честь ≥ сов≥сть, мудр≥сть ≥ далекогл¤дн≥сть, щоб уникнути сп≥лкуванн¤ ¤к форми духовного рабства ≥ закабаленн¤, розробленоњ у царств≥ темних сил ≥ застосованоњ до людей за шк≥дливими технолог≥¤ми.

¬иробничий п≥дх≥д до процесу масовоњ комун≥кац≥њ був зумовлений самою структурою масовоњ комун≥кац≥њ та переходом людства на р≥вень побудови ≥ндустр≥ального сусп≥льства. якщо усне сп≥лкуванн¤ могло мати повед≥нковий характер, то письмове, повТ¤зане з≥ створенн¤м текст≥в, так чи ≥накше набувало творчого характеру, оск≥льки мовець уже св≥домо працював над твором,, творив свою картину св≥ту. ¬ той же час написанн¤ текст≥в твору, зокрема, њх дублюванн¤ набувало виробничого характеру, бо було повТ¤зане з виготовленн¤м знакових форм твору за певними правилами й на основ≥ конкретних друкарських технолог≥й, що час в≥д часу удосконалювалис¤.

« розвитком технолог≥й у виробничу сферу потрапили й так≥ процеси масовоњ комун≥кац≥њ, ¤к зб≥р даних через ≥нформац≥йн≥ мереж≥ й збереженн¤ ≥нформац≥њ у вигл¤д≥ банк≥в даних, виробництво нос≥њв ≥нформац≥њ - книг, газет, журнал≥в тощо, виготовленн¤ засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ ¤к ≥нформац≥йно-знакових систем, ¤к≥, з одного боку, Ї творчим продуктом, бо створен≥ одним або к≥лькома авторами, дизайнерами, художниками, редакторами, сценаристами, режисерами тощо, а з ≥ншого боку, оформлен≥ за певними правилами й стандартами й розмножен≥ у велик≥й к≥лькост≥. “аким чином, у структуру масовоњ комун≥кац≥њ, особливо профес≥ональноњ, були включен≥ виробнич≥ процеси, що л¤гли в основу виникненн¤ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ.

2. Ќамаганн¤ поставити масову комун≥кац≥ю на рейки виробництва дало поштовх розвитку масово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥ ¤к виробничоњ й становленню галузей ≥нформац≥йного виробництва, таких ¤к преса, телебаченн¤, рад≥омовленн¤, книговиданн¤ тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “еор≥¤ масовоњ комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4784 прочитано)