∆урнал≥стика > “еор≥¤ масовоњ комун≥кац≥њ

ќсобливого розвитку масово≥нформац≥йна д≥¤льн≥сть набрала в ’’ стол≥тт≥, позначеному глобальними економ≥чними й соц≥альними трансформац≥¤ми. ¬ той же час св≥това ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤, що сформувалас¤ на основ≥ розвиненоњ масово≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, стаЇ причиною глобальних трансформац≥й у св≥т≥. як зауважуЇ досл≥дниц¤ ќ. ¬. «ернецька, характер цих нових глобальних трансформац≥й "великою м≥рою визначаЇтьс¤ й тим, що людство нин≥ вступаЇ в ≥нформац≥йну еру - еру складних процес≥в комун≥кац≥йноњ революц≥њ, ≥нформац≥йних вибух≥в, ¤к≥ врешт≥-решт впливають на встановленн¤ нового св≥тового пор¤дку". ≤ дал≥: "√лобальний розвиток систем масовоњ комун≥кац≥њ дедал≥ б≥льше впливаЇ на епохальн≥ зрушенн¤" [«ернецька ќ. ¬., 7].

≤нформац≥йна ≥ндустр≥¤ (або ≥ндустр≥¤ «ћ , чи мас-мед≥а) займаЇтьс¤, зокрема, виробництвом нос≥њв масовоњ ≥нформац≥њ ¤к засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ, формуЇ ≥нформац≥йний прост≥р держави, веде пол≥тику в ≥нформац≥йному простор≥, збираЇ, збер≥гаЇ, переробл¤Ї й поширюЇ ≥нформац≥ю. —тановленн¤ й розвиток ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ ¤к сфери виробництва засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ («ћ ), або засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ (масового ≥нформуванн¤) («ћ≤), зумовлений (1) розширенн¤м сфери ≥нформац≥йних потреб сусп≥льства, (2) сусп≥льно-економ≥чним ≥ науково-техн≥чним розвитком сусп≥льства, (3) процесами глобал≥зац≥њ системи масовоњ комун≥кац≥њ, а також ≥нших комун≥кац≥йних систем - виробничих, профес≥йних тощо.

—в≥дченн¤м розвитку ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ в ”крањн≥ Ї хоч би такий факт: у 1997 роц≥ в ”крањн≥ було зареЇстровано 4824 пер≥одичн≥ виданн¤, у 1999 - 5700 [÷ит. за: ћасова комун≥кац≥¤, 7; ќснови, 510].

«а даними —. —. —вириденка на 1989 р≥к, з початку XV ст. ≥нформац≥йний пот≥к зр≥с десь у 30 раз≥в. ўор≥чно у св≥т≥ друкуЇтьс¤ близько 100 тис. журнал≥в ш≥стдес¤тьма мовами, 5 млн. наукових статей, книг, брошур, 150 тис. дисертац≥й ≥ зв≥т≥в. “аке найважлив≥ше дл¤ науково-техн≥чного прогресу джерело ≥нформац≥њ, ¤к всесв≥тн≥й фонд списку винаход≥в (патент≥в) становить близько 500 млн. стор≥нок тексту ≥ щор≥чно поповнюЇтьс¤ на 1 млн. документ≥в. ўохвилини у св≥т≥ друкуЇтьс¤ близько 2 тис. стор≥нок наукових текст≥в [—вириденко —. —., 9; –≥зун ¬. ¬. та ≥н., 3-4]. «розум≥ло, що такий обс¤г ≥нформац≥њ не може збиратис¤, збер≥гатис¤, анал≥зуватис¤, обробл¤тис¤, готуватис¤ й поширюватис¤ без спец≥альних метод≥в, техн≥к, технолог≥й, без техн≥чних засоб≥в. ўе у травн≥ 1984 року на м≥жнародному сем≥нар≥ в Ѕалатонсеплаке (”горщина), ¤кий в≥дбувс¤ з ≥н≥ц≥ативи ≤нституту досл≥джень ≥ документац≥њ при ћ≥жнародн≥й орган≥зац≥њ журнал≥ст≥в ≥ був присв¤чений проблем≥ нових технолог≥й у масов≥й комун≥кац≥њ, прозвучала фраза, що прот¤гом в≥с≥мдес¤тих рок≥в у св≥т≥ розповсюджено ≥нформац≥њ б≥льше, н≥ж за всю ≥стор≥ю людства. ќбс¤г ≥нформац≥њ подвоюЇтьс¤ через с≥м-в≥с≥м рок≥в. “акий ≥нформац≥йний вибух спричинив розвиток нов≥тн≥х ≥нформац≥йних технолог≥й, оск≥льки в ус≥х сферах д≥¤льност≥ стала пом≥тною нер≥вновага м≥ж уведенн¤м ≥ виведенн¤м ≥нформац≥њ (пропорц≥¤ десь м≥ж 5:1 ≥ 13:1, тобто з пТ¤ти-тринадц¤ти введених одиниць виводитьс¤ лише одна). —усп≥льство, ¤ке користуЇтьс¤ паперовою технолог≥Їю, неспроможне обробити ≥ вчасно видати ≥нформац≥ю. ѕриродно, питанн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й постало ¤к першочергове. ј р≥вень майстерност≥ журнал≥ста почав оц≥нюватис¤ його ум≥нн¤м волод≥ти нов≥тн≥ми ≥нформац≥йними технолог≥¤ми [–≥зун ¬. ¬., 5].

–озвиток ≥нформац≥йних технолог≥й ¤к способ≥в, прийом≥в, процес≥в, засоб≥в орган≥зац≥њ ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, теоретичних знань про них Ї складником розвитку культури народу, оск≥льки вони повТ¤зан≥ з освоЇнн¤м важливоњ й складноњ форми руху матер≥њ - ≥нформац≥њ. "“ак, в ≥стор≥њ культури, зг≥дно з ф≥лософ≥Їю процесу, визначним представником ¤коњ став американський ф≥лософ „арлз —. ѕ≥рс (1839-1914), етап ц≥леспр¤мованого перетворенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ Ї трет≥м, вищим етапом розвитку культури людства ≥ технолог≥й зокрема. ÷ей ≥сторичний пор¤док розвитку технолог≥й - в≥д ц≥леспр¤мованого перетворенн¤ ≥ використанн¤ матер≥альних предмет≥в (перший етап) та ц≥леспр¤мованого перетворенн¤ ≥ використанн¤ енерг≥њ (другий етап) аж до ц≥леспр¤мованого перетворенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ (трет≥й етап) - Ї водночас лог≥чним пор¤дком, оск≥льки енергетичн≥ нос≥њ ≥ машини передбачають ≥снуванн¤ звичайних засоб≥в прац≥, а також вони Ї необх≥дною передумовою розвитку ≥ використанн¤ ≥нформац≥йних нос≥њв - компютер≥в, супутник≥в тощо" [–≥зун ¬. ¬., 9].

Ќа¤вн≥сть технолог≥њ прац≥ лежить в основ≥ розвитку певного виробництва та ц≥лоњ ≥ндустр≥њ. ”сп≥х розвитку ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ незм≥нно повТ¤заний з≥ створенн¤м досконалих засоб≥в орган≥зац≥њ прац≥, з автоматизац≥Їю процес≥в ≥нформац≥йного виробництва. јвтоматизац≥¤ виникаЇ лише на високотехнолог≥чних д≥л¤нках виробничих процес≥в, оск≥льки схематичне, автоматичне виконанн¤ певних виробничих операц≥й, введенн¤ будь-¤кого пристрою в д≥ю може бути лише там, де виробнич≥ операц≥њ легко формал≥зуютьс¤ або усп≥шно були формал≥зован≥, а значить, глибоко усв≥домлен≥, проанал≥зован≥. јвтоматизац≥¤ виробничих процес≥в Ї про¤вом високого р≥вн¤ технолог≥зац≥њ виробництва ≥ складовою частиною будь-¤ких технолог≥й.

≤нформац≥йн≥ технолог≥њ базуютьс¤ на пон¤тт≥ ≥нформац≥њ ¤к "зн¤того" в неживому матер≥ал≥ в≥дображенн¤ д≥йсност≥, ¤ке отримують, збер≥гають, переробл¤ють, видають, розпод≥л¤ють ≥ використовують. ”же цей перел≥к операц≥й, на думку ¬. ѕ.  ашир≥на, св≥дчить про те, що ≥нформац≥¤ Ї предметом ≥ продуктом ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ ≥ под≥бна до речовини та енерг≥њ. «аслуга в цьому перш за все належить к≥бернетиц≥ [ аширин ¬. ѕ., 58].

ќсновними атрибутами будь-¤коњ технолог≥њ Ї технолог≥чний предмет (об"Їкт), технолог≥чн≥ засоби прац≥ та технолог≥чний процес [√уман≥тарн≥ технолог≥њ, 13]. “ехнолог≥чний процес складаЇтьс¤ з багатьох операц≥й, ¤к≥ в своњй сукупност≥ можуть становити певну техн≥ку. “аким чином, технолог≥чний процес може бути визначений ¤к система техн≥к, що використовуютьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети.

¬ ≥нформац≥йному виробництв≥ технолог≥чним предметом Ї ≥нформац≥¤ на певному нос≥њ, або зас≥б масовоњ комун≥кац≥њ. “ехнолог≥чними засобами прац≥ Ї засоби отриманн¤, збер≥ганн¤, обробки ≥ т. д. ≥нформац≥њ на матер≥альних нос≥¤х. —юди належить, зокрема, компТютерна техн≥ка, пол≥граф≥чн≥ машини. “ехнолог≥чний процес включаЇ процеси збору ≥нформац≥њ, њњ обробки, анал≥зу, збер≥ганн¤, виготовленн¤, тиражуванн¤, поширенн¤. ¬≥дпов≥дно, вид≥л¤ютьс¤ техн≥ки: техн≥ка збору ≥нформац≥њ, техн≥ка анал≥зу тощо. Ќа жаль, система техн≥к дл¤ ≥нформац≥йних технолог≥й не досить розгалужена ≥ в≥дпрацьована, що повТ¤зано з неможлив≥стю алгоритм≥зувати й автоматизувати сьогодн≥ де¤к≥ комун≥кац≥йн≥ процеси. “ак, виб≥р актуальноњ теми, њњ анал≥з важко ун≥ф≥куютьс¤ й алгоритм≥зуютьс¤.

—пособи орган≥зац≥њ виробничого процесу ≥ сам виробничий процес залежать в≥д предмета прац≥, в≥д знанн¤ про нього. ” цьому випадку прийн¤то говорити про матер≥алознавство ¤к основу технолог≥чного процесу, оск≥льки в≥д знанн¤ про предмет прац≥ залежить ≥ сама орган≥зац≥¤ прац≥. “ому знанн¤ про матер≥альн≥ нос≥њ ≥нформац≥њ й саму ≥нформац≥ю (газету, журнал, книгу, телепередачу, текст, виданн¤ тощо) Ї основою ≥нформац≥йноњ технолог≥њ.

ўодо технолог≥чних засоб≥в, то ≥нформац≥йна ≥ндустр≥¤ все ж не Ї багатою, про що св≥дчить неспроможн≥сть наших машинобуд≥вних технолог≥й виготовл¤ти так≥ машини, ¤к≥ б змогли матер≥ал≥зувати техн≥ки анал≥зу, зм≥стовоњ обробки ≥нформац≥њ та ≥н. ≤снуюч≥ техн≥чн≥ засоби, що вже стали традиц≥йними, - магн≥тофон, друкарська машинка, рад≥оприймач тощо - виконують здеб≥льшого репродуктивну функц≥ю ≥ можуть матер≥ал≥зувати т≥льки т≥ операц≥њ, ¤к≥ повТ¤зан≥ з в≥дтворенн¤м голосу та зображенн¤. ÷≥ засоби виконують свою продуктивну роль, але особливого значенн¤ вони набувають в комплекс≥ з нов≥тн≥ми техн≥чними засобами, до ¤ких необх≥дно в≥днести, зокрема, компТютерну та ≥ншу електронну техн≥ку. ÷¤ техн≥ка принципово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д репродуктивних техн≥чних засоб≥в. ¬она, пор¤д ≥з функц≥Їю в≥дтворенн¤, здатна матер≥ал≥зувати операц≥њ отриманн¤, збереженн¤ та обробки ≥нформац≥њ. Ћюдський мозок, попри всю його досконал≥сть, не здатен збер≥гати й обробл¤ти швидкоплинний ≥нформац≥йний пот≥к. ≈лектронна техн≥ка уможливила матер≥ал≥зац≥ю ≥нформац≥йних процес≥в ≥ дала поштовх дл¤ розвитку компТютерних ≥нформац≥йних технолог≥й.

 омпТютерна техн≥ка завд¤ки своњй здатност≥ керувати ≥нформац≥йними процесами стала важливим технолог≥чним засобом в ≥нформац≥йн≥й сфер≥. —учасний фах≥вець фактично маЇ п≥д рукою (1) ≥нформац≥йне джерело у вигл¤д≥ банк≥в даних, де ≥нформац≥¤ Ї малодискретною (малороз≥рваною) у простор≥ й час≥, доступною завд¤ки ≥нформац≥йним мережам у будь-¤кому куточку земноњ кул≥; (2) анал≥тичний пристр≥й, ¤кий допомагаЇ фах≥вцю приймати р≥шенн¤; (3) д≥агностичний пристр≥й, здатний контролювати ситуац≥ю взаЇмод≥њ фах≥вц¤ з технолог≥чним обТЇктом ≥ коригувати д≥њ фах≥вц¤; (4) к≥бернетичний пристр≥й, що здатен керувати д≥¤ми фах≥вц¤ через систему ≥нтерфейсних пристроњв (динам≥к, принтер, мон≥тор, телефон тощо).

 омпТютерна техн≥ка ¤коюсь м≥рою моделюЇ д≥¤льн≥сть фах≥вц¤ через матер≥ал≥зац≥ю основних техн≥к, ¤к≥ доводилос¤ фах≥вцю виконувати вручну. ѕрийде час фах≥вц≥в-к≥бер≥в, але це стане можливим т≥льки на баз≥ штучного ≥нтелекту. ѕоки що компТютерна техн≥ка дл¤ людини залишаЇтьс¤ лише потужним технолог≥чним засобом, особливо в ≥нформац≥йн≥й сфер≥. ¬иникаЇ питанн¤ доц≥льност≥ включенн¤ в д≥¤льн≥сть фах≥вц¤ ≥нформац≥олог≥чного проф≥лю компТютерноњ техн≥ки. ¬она повинна використовуватис¤ лише на етапах рутинноњ роботи людини або в ситуац≥¤х, повТ¤заних ≥з великими енергетичними людськими затратами чи значними потужност¤ми.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “еор≥¤ масовоњ комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4784 прочитано)