∆урнал≥стика > “еор≥¤ масовоњ комун≥кац≥њ

 омпТютерна техн≥ка входить у д≥¤льн≥сть людини своњми апаратно-програмними засобами у вигл¤д≥ автоматизованих робочих м≥сць (ј–ћ), ≥нформац≥йно-пошукових систем (≤ѕ—), автоматизованих ≥нформац≥йних систем (ј≤—), експертних систем (≈—), банк≥в даних (Ѕƒ), ≥нформац≥йних мереж тощо. ÷¤ техн≥ка не просто включаЇтьс¤ у виробничу д≥¤льн≥сть людей, вона формуЇ нов≥тн≥ технолог≥њ, вит≥сн¤ючи традиц≥йну, що повТ¤зано з соц≥ально-психолог≥чною ≥ профес≥йною пер≥ор≥Їнтац≥Їю та адаптац≥Їю виробник≥в. ѕриродно, що зм≥на найменшого технолог≥чного ланцюжка порушуЇ весь технолог≥чний процес, робить переоц≥нку вс≥х зад≥¤них у дан≥й сфер≥ виробничих технолог≥й. “ому соц≥альна адаптац≥¤ компТютерноњ технолог≥њ - це соц≥ально складний процес, що зач≥паЇ ≥нтереси установ ≥ виробник≥в. ÷¤ нов≥тн¤ технолог≥¤ примушуЇ переосмислити нав≥ть сам процес виробництва. “ак, трапилос¤ з редакц≥йно-видавничими технолог≥¤ми, ¤к≥ завд¤ки компТютерн≥й техн≥ц≥ гуман≥зувалис¤, оск≥льки майже кожн≥й людин≥ став доступним процес виготовленн¤ ориг≥налу-макета на персональному компТютер≥.

 омпТютерн≥ технолог≥њ зачепили ≥нтереси кожного прац≥вника ≥нформац≥йноњ сфери, змусили його позбавитис¤ виробничих стереотип≥в, дбати про п≥двищенн¤ своЇњ квал≥ф≥кац≥њ, освоњти нову техн≥ку, зм≥нити культуру виробництва, виробнич≥ стосунки. “ак, компТютерн≥ технолог≥њ фактично переорган≥зували редакц≥йно-видавничий процес у б≥к розширенн¤ зони функц≥й редакц≥њ ≥ скороченн¤ функц≥й друкарн≥. ѕроцеси макетуванн¤, верстки перейшли в редакц≥ю, а друкарн≥ залишилис¤ процеси пол≥граф≥чного в≥дтворенн¤ та тиражуванн¤. «авд¤ки програмному забезпеченню, спец≥ально зор≥Їнтованому на видавничу д≥¤льн≥сть, перестають ≥снувати окремо процеси набору, коректури й правки. “ехнолог≥чно це може бути Їдиний процес, ц≥л≥сн≥сть ¤кого залежить в≥д програмного продукту.

як≥сне, високотехнолог≥чне виготовленн¤ нос≥њв ≥нформац≥њ зумовлене сусп≥льною необх≥дн≥стю виробл¤ти досконал≥, естетично оформлен≥ нос≥њ ≥нформац≥њ, потр≥бн≥ дл¤ розвитку людини й сусп≥льства в ц≥лому, збереженн¤ й передач≥ ≥нформац≥њ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, формуванн¤ ≥нформац≥йноњ системи сусп≥льства, розвитку науки, техн≥ки, культури тощо. Ѕудь-¤кий текст, в≥д к≥лькох надрукованих р¤дк≥в до багатотомного виданн¤, Ї неоц≥ненним джерелом ≥нформац≥њ, вм≥стилищем духу народного, ≥нформац≥йним каналом м≥ж минувшиною ≥ прийдешн≥стю.  ожен текст Ї про¤вом загальнонародноњ ≥нформац≥йноњ системи, в ¤к≥й живе дане покол≥нн¤. ¬ осмисленн≥ ц≥Їњ значимост≥ тексту б≥льш важливою й вагомою здаЇтьс¤ робота друкарки, складальника, коректора, ¤к≥ своЇю працею створюють справд≥ граф≥чн≥ шедеври нац≥ональноњ культури.

ƒл¤ ≥нформац≥йноњ системи сусп≥льства технолог≥¤ виготовленн¤ нос≥њв ≥нформац≥њ не Ї ≥ндиферентною (байдужою). јдже в≥д швидкост≥, зокрема, друкарських процес≥в залежить швидк≥сть розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ. « погл¤ду природного, передача ≥нформац≥њ маЇ бути латентним, безпереб≥йним, прискореним процесом, ≥ будь-¤к≥ збоњ, що зач≥пають ц≥ характеристики процесу передач≥ ≥нформац≥њ, згубно позначаютьс¤ на сам≥й же природ≥. ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ в сусп≥льств≥ ¤к соц≥олог≥зован≥ способи й процеси передач≥ ≥нформац≥њ, на в≥дм≥ну в≥д природних, Ї певним чином гром≥здкими, упов≥льненими процесами через низький р≥вень автоматизац≥њ, диспропорц≥ю м≥ж здатн≥стю вводити й виводити ≥нформац≥ю, неспроможн≥стю оперативно переробл¤ти й видавати велик≥ ≥нформац≥йн≥ масиви, ф≥ксувати њх на паперових чи ≥нших нос≥¤х. ¬≥дкрит≥сть ≥ св≥дома регульован≥сть ≥нформац≥йних процес≥в у сусп≥льств≥, з одного боку, позитивний факт, бо дозвол¤Ї робити селекц≥ю ≥нформац≥њ, визначати канали њњ поширенн¤ тощо. ≤нформац≥йн≥ потоки у певному соц≥ум≥ завжди сусп≥льно регульован≥, ≥ в цьому пол¤гаЇ сам механ≥зм розвитку й ≥снуванн¤ соц≥альних ≥нформац≥йних систем, де р≥зн≥ сусп≥льн≥ ≥нститути - в≥д особи до певного колективу - впливають на формуванн¤ ≥нформац≥йних поток≥в. ј з ≥ншого боку, Ї негативним ¤вищем, оск≥льки стороннЇ втручанн¤ в сокровенне ≥нформац≥йних процес≥в не завжди коректне, буваЇ надто субТЇктивним.

ќтже, активний розвиток ≥нформац≥йних технолог≥й у наш час, що спричинив формуванн¤ ц≥лоњ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ, повТ¤заний ≥з впливом науково-техн≥чного прогресу на систему масовоњ комун≥кац≥њ. "” 80-т≥ роки, - пише ќ. ¬. «ернецька,- кардинально зм≥нивс¤ св≥товий ландшафт у галуз≥ масовоњ комун≥кац≥њ через низку глобальних трансформац≥й, що в≥дбулис¤ в н≥й. ѕередус≥м, це техн≥чн≥ в≥дкритт¤ та технолог≥чн≥ зм≥ни останньоњ чверт≥ ’’ ст. ¬они забезпечили стр≥мкий розвиток Ќ«ћ , зокрема кабельного ≥ супутникового телебаченн¤. «а одне дес¤тил≥тт¤ ≥ндустр≥ально розвинен≥ крањни перейшли в≥д одн≥Їњ телев≥з≥йноњ епохи до ≥ншоњ, ¤ку можна назвати епохою нечуваного розкв≥ту вс≥х вид≥в телебаченн¤" [«ернецька ќ. ¬., 54]. ƒиджитальна революц≥¤, ¤к пише дал≥ ќ. ¬. «ернецька, тобто використанн¤ в техн≥ц≥ запису, передач≥ та обробки ≥нформац≥њ за допомогою б≥нарних код≥в, спричинила тектон≥чн≥ зм≥ни в глобальних процесах масовоњ комун≥кац≥њ. ¬она стала початком глобал≥зац≥њ системи масовоњ комун≥кац≥њ, що про¤вилос¤, зокрема, в конгломеруванн≥ мас-мед≥а з компТютерною мультимед≥а. ”творюютьс¤ велик≥ компан≥њ, концерни, конгломерати, групи, у волод≥нн¤ ¤ких вход¤ть р≥зн≥ «ћ . ћультимед≥а-концерни у сфер≥ масовоњ комун≥кац≥њ стають ознакою нашого часу.

”крањна з часу проголошенн¤ незалежност≥ теж стала на шл¤х глобал≥зац≥њ системи масовоњ комун≥кац≥њ, розвитку власноњ ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ. ћи в≥дчули потребу у формуванн≥ свого, власного ≥нформац≥йного простору, не залежного в≥д ћоскви. "якщо ран≥ше, - писав ј. «. ћоскаленко, - абсолютну б≥льш≥сть становила компарт≥йна преса, то нин≥ картина докор≥нно зм≥нилас¤" [ћасова комун≥кац≥¤, 7]. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть пер≥одичних видань наприк≥нц≥ 90-х рок≥в. —творенн¤ недержавних «ћ  пор¤д з державними засв≥дчило те, що в ”крањн≥ будуЇтьс¤ демократичне сусп≥льство. «а даними ј. «. ћоскаленка, серед засновник≥в видань, ¤к≥ розповсюджуютьс¤ по вс≥й ”крањн≥, перше м≥сце пос≥дають комерц≥йн≥ структури, друге - приватн≥ особи, третЇ - науков≥ та науково-виробнич≥ установи, четверте й пТ¤те в≥дпов≥дно под≥л¤ють органи державного управл≥нн¤ та громадськ≥ орган≥зац≥њ. Ѕ≥льш≥сть видань ≥з загальнодержавною та заруб≥жними сферами розповсюдженн¤ (54%) заснован≥ недержавними структурами.

Ќа сьогодн≥, за даними компТютерного банку ƒержком≥нформу (дов≥дка є 301/4 в≥д 06.09 2000 р.), загальна к≥льк≥сть пер≥одичних видань в ”крањн≥ понад 10 тис. « них зареЇстровано ≥ перереЇстровано видань дл¤ загальнодержавноњ, рег≥ональноњ й заруб≥жноњ сфери розповсюдженн¤ 4479: газет - 1858, журнал≥в - 2000, бюлетен≥в - 236, альманах≥в - 52, зб≥рник≥в - 273, календар≥в - 45, дайджест≥в - 15. ѕер≥одичних видань з м≥сцевою сферою розповсюдженн¤ управл≥нн¤ми у справах преси станом на 01.01 2000 р. зареЇстровано ≥ перереЇстровано 6410. « них газет - 5432, журнал≥в - 662, зб≥рник≥в - 110, альманах≥в - 42, дайджест≥в - 6, бюлетен≥в - 149, календар≥в - 9.

ѕрот¤гом 1995-1999 рок≥в Ќац≥ональною радою ”крањни з питань телебаченн¤ й рад≥омовленн¤ видано л≥ценз≥њ 791 телерад≥оорган≥зац≥њ. « них 73 орган≥зац≥њ телерад≥омовн≥ (67 еф≥рних, 2 еф≥рно-кабельн≥, 4 еф≥рно-проводов≥), 346 - телемовн≥ (258 еф≥рних, 76 кабельних, 8 еф≥рно-кабельних, 4 супутников≥), 372 - рад≥омовн≥ (113 еф≥рних, 255 проводових, 4 еф≥рно-проводов≥) ” тому числ≥ видано 78 л≥ценз≥й 28 державним телерад≥оорган≥зац≥¤м, з ¤ких 24 телерад≥омовн≥, 2 телемовн≥, 2 рад≥омовн≥.

–озвиток ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ, ¤к бачимо, в≥дбуваЇтьс¤ в ус≥х сферах ≥нформац≥йного виробництва, ¤к≥ можна назвати галуз¤ми. √алуз≥ ≥нформац≥йного виробництва: преса, ауд≥ов≥зуальна галузь (телебаченн¤, рад≥омовленн¤), книговиданн¤, електронна галузь, галузь ≥нформац≥йного забезпеченн¤.

—еред названих галузей особливоњ уваги заслуговуЇ нов≥тн¤ сфера ≥нформац≥йного виробництва - електронна галузь. ¬иготовленн¤ електронних видань, що поширюютьс¤, зокрема, через мережу Internet, Ї технолог≥чно особливим процесом, ¤кий поЇднуЇ в соб≥ видавнич≥ й компТютерн≥ технолог≥њ. ќкр≥м того, п≥д упливом компТютерноњ технолог≥њ модерн≥зуЇтьс¤ структура виданн¤, процес користуванн¤ ним. ћожливо, зм≥нюЇтьс¤ сама ≥деолог≥¤ виданн¤ ¤к виокремленого в ≥нформац≥йному простор≥ нос≥¤ ≥нформац≥њ. ≈лектронне виданн¤ ¤к частинка загальноњ ≥нформац≥йноњ системи входить у нењ не т≥льки ≥деолог≥чно, а й ф≥зично; воно ≥снуЇ в тому ж в≥ртуальному св≥т≥, що й ≥нш≥ електронн≥ виданн¤, ≥ повТ¤зане з ними на основ≥ р≥зних, зокрема, г≥пертекстових звТ¤зк≥в. „ерез це перех≥д в≥д виданн¤ до виданн¤ може зд≥йснюватис¤ на основ≥ програмно й ф≥зично змодельованих структурних звТ¤зк≥в, ¤к≥ твор¤ть Їдину глобальну ≥нформац≥йну систему - паралельний соц≥альн≥й реальност≥ ≥нформац≥йний св≥т, ¤кий поступово стаЇ частиною ц≥Їњ соц≥альноњ реальност≥.

ќкремо необх≥дно сказати ≥ про галузь ≥нформац≥йного забезпеченн¤. ѕор¤д з виготовленн¤м «ћ  ≥снуЇ спец≥альна сфера збору, обробки, анал≥зу, збереженн¤, виготовленн¤ й поширенн¤ ≥нформац≥њ, ¤ку використовують виробники «ћ . —правою ≥нформац≥йного забезпеченн¤ займаютьс¤ ≥нформац≥йн≥ агентства, прес-служби, спец≥альн≥ служби, ¤к≥ Ї виробниками ≥нформац≥њ.

ƒо виробник≥в «ћ  в≥днос¤тьс¤ журнал≥сти, письменники, прац≥вники друкарень, редакц≥й, видавництв, студ≥й тощо. —еред виробник≥в «ћ  можна вид≥лити виробники-орган≥зац≥њ: редакц≥њ, видавництва, студ≥њ, агенц≥њ, бюро, а також профес≥йн≥ групи виробник≥в «ћ : клуби, сп≥лки, асоц≥ац≥њ.

≤снують м≥жнародн≥ ур¤дов≥ й неур¤дов≥ асоц≥ац≥њ, сп≥лки виробник≥в «ћ  та ≥нформац≥њ: ™вропейська телерад≥омовна сп≥лка (EBU), јсоц≥ац≥¤ комерц≥йного телебаченн¤ (ACT), —п≥лка асоц≥ац≥њ редактор≥в газет (CAEJ), ™вропейська асоц≥ац≥¤ рекламних агентств (EAAA), ™вропейський рекламний тр≥умв≥рат (EAT - European Advertising Trepartite), ¬сесв≥тн¤ асоц≥ац≥¤ христи¤нськоњ комун≥кац≥њ, ћ≥жнародна католицька сп≥лка преси, ћ≥жнародна комун≥кац≥йна асоц≥ац≥¤, ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ журнал≥ст≥в (ћќ∆), ћ≥жнародна федерац≥¤ журнал≥ст≥в (ћ‘∆), ‘едерац≥¤ арабських журнал≥ст≥в (‘ј∆),  онфедерац≥¤ аз≥атських журнал≥ст≥в ( ј∆) тощо (за даними [«ернецька ќ. ¬., 11-12]).

1	2	3	4	5	6

Ќазва: “еор≥¤ масовоњ комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4784 прочитано)