≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ >  рањни ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи 1945 Ц 1994рр

¬ибори в Ќародн≥ збори. ѕрийн¤тт¤ УкласовоњФ

конституц≥њ

Ќа виборах в Ќародн≥ збори в листопад≥ 1945 р., котр≥ не були в≥льними, перем≥г, зрозум≥ло, ¬‘. ”р¤д знову очолив  . √еорг≥Їв. ѕерш≥ зони, прийн¤т≥ Ќародними зборами, - закон проти реакц≥њ, про конф≥скац≥ю майна, нажитого перед в≥йною ≥ вход≥ њњ, про л≥кв≥дац≥ю монарх≥в Ц св≥дчили про розгортанн¤ широкого наступу на хил≥ паг≥нц≥ демократ≥њ, посиленн¤ терору та свав≥лл¤. јдже п≥д закон про реакц≥ю можна було п≥двести будь-кого неугодного. 15 березн¤ 1946 р. була проголошена республ≥ка.

22 листопада 1946 р. головою ур¤ду став √. ƒимитров, ≥ це означало, що шл¤х до так званоњ диктатури пролетарату розчищавс¤ швидко ≥ ефективно, а комун≥сти переходили до монопарт≥йноњ влади в крањн≥. ¬ значн≥й м≥р≥ завд¤ки ƒимитрову Ѕолгар≥¤, ¤к н≥хто, послушно сл≥дувала рад¤нськ≥й модел≥ тотал≥таризму.

 урс на встановленн¤ в крањн≥ тотал≥таризму закр≥пила прийн¤та в грудн≥ 1947 р. нова конституц≥¤, зг≥дно ¤коњ вс¤ влада УпереходилаФ до рук народу, властн≥сть ставала народною, а земл¤ того, хто њњ обробл¤Ї.  омуфл¤жн≥ лозунги та стереотипи прикривали тотал≥тарний характер влади нових правител≥в, номенклатурний режим парт≥йних та державних чиновник≥в. “ак звана народна власн≥сть стала працювати на задоволенн¤ њх ≥нтерес≥в. “аким чином заходи, проведен≥ в 1946-1947 рр. в Ѕолгар≥њ, в к≥нцевому результат≥ привели до тотал≥таризму, хоча комун≥стична пропаганда подавала њх ¤к заходи, що зд≥йснюютьс¤ в ≥нтересах народу.

Ѕолгар≥¤ та перебудова в —–—–

√орбачовська перебудова та економ≥чна криза II половини 80-х рок≥в спонукали болгарське кер≥вництво до манерв≥в в межах системи. ¬ 1986 р. вс≥ галузев≥ м≥н≥стерства були скасован≥, а ƒержавний плановий ком≥тет перетворено в ƒержавну планову ком≥с≥ю. ¬ с≥чн≥ 1989 р. прийн¤то р≥шенн¤ про скороченн¤ видатк≥в на оборону.

√орбачовська перебудова ∆ивкову та оточенню ¤вно була не до вподиби. ¬ березн≥ 1988 р. на прийом≥ молодих письменник≥в в своњй резиденц≥њ “. ∆ивков буквально вибухнув на одне ≥з запитань: Уѕро що говоримо? ѕро перебудову в –ад¤нському —оюз≥? “а вона ¤к тайга, вверху шумить, а внизу н≥чого не чути. “ам п≥дн≥маЇтьс¤ брудна пол≥тична п≥на. ≤ ми не дозволимо переносити цю брудну пол≥тичну п≥ну на васФ. ¬≥дмова —–—– в≥д рол≥ сторожа соц≥ал≥зму вибивала головну опору з-п≥д тотал≥тарних режим≥в крањн ÷ѕ—™, в тому числ≥ й Ѕолгар≥њ.

3. ¬еликобритан≥¤

Ќасл≥дки в≥йни дл¤ јнгл≥њ. ¬нутр≥шн¤

та зовн≥шн¤ пол≥тика лейборист≥в

ƒруга св≥това в≥йна дл¤ јнгл≥њ була тр≥умфом ≥ трагед≥Їю. « одного боку, јнгл≥¤ була в числ≥ переможц≥в, а здругого, - перемога ви¤вилас¤ Уп≥рровоюФ. јнгл≥¤ втратила 25 % нац≥онального багатства, 30% торгового флоту, зовн≥шн≥й борг складав 3,335 млрд. ф.с. ѕослабились звТ¤зки з колон≥¤ми. ¬ 1947р. експорт —Ўј в британськ≥ колон≥њ на 70% перевищував англ≥йський.

ќднак п≥сл¤воЇнна в≥дбудова йшла досить швидко. –≥ст виробництва складав не менше 6% на р≥к. ”же в 1947р. англ≥¤ дос¤гла довоЇнного р≥вн¤ виробництва. ѓњ дол¤ в промисловому виробництв≥ кап≥тал≥стичного св≥ту склала 11,9%. Ўвидк≥сть п≥сл¤воЇнн≥й в≥дбудов≥ спри¤ло оновленн¤ основного кап≥талу, значн≥ в≥йськов≥ витрати. ѕроте усп≥хи визначалис¤ лише в нових галуз¤х. ј хрон≥чний деф≥цит плат≥жного балансу та част≥ ф≥нансов≥ кризи (1947, 1946, 1951 рр.) дуже скоро змусили вдаватис¤ до системи державного регулюванн¤ економ≥ки.

Ќа виборах 1945р. перемогла лейбористська парт≥¤, котра нарахувала в той час 3 млн. ос≥б, причому 80% вс≥Їњ чисельност≥ давали колективн≥ члени Ц тред-юн≥они (профсп≥лки). Ћейбористи прийшли до влади п≥д лозунгами нац≥онал≥зац≥њ, житлового буд≥вництва, в≥дм≥ни закону 1927р., котрий обмежував профсп≥лкову д≥¤льн≥сть, збереженн¤ союзу з крањнами антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ. ¬ пропагандистськ≥й д≥¤льност≥ лейбористи використали також попул¤рний тод≥ лозунг переростанн¤ кап≥тал≥зму в соц≥ал≥зм шл¤хом реформ. ѕремТЇр-м≥н≥стром став  . ≈ттл≥в. ј герой в≥йни, не т≥льки знаменитий, але й великий пол≥тик, ¤к т≥льки минув час Унац≥ональноњ кризиФ перестав бути главою ур¤ду. „ому так? Ќевд¤чн≥сть сп≥вв≥тчизник≥в „ерч≥лл¤? ћабуть, головна причина була в тому, що англ≥йц≥ прагнули перем≥н в економ≥ц≥ та пол≥тиц≥.

ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни почавс¤ розпад Ѕританськоњ колон≥альноњ ≥мпер≥њ. ѕол≥тика метропол≥њ щодо визнанн¤ права колон≥й на незалежн≥сть ≥снувала в двох вим≥рах. якщо ви¤вл¤лос¤, що ту чи ≥ншу колон≥ю не вдастьс¤ втримати в ≥снуючому стан≥, то наданн¤ територ≥њ статусу дом≥н≥она чи повноњ незалежност≥ оголошувалос¤ ¤к акт милосерд¤ та великодушност≥ з боку британськоњ корони. “ак в 1947р. ставс¤ под≥л на дом≥н≥они ≤ндостану (≤нд≥йський —оюз та ѕакистан), в 1948р. права дом≥н≥она отримав ÷ейлон, незалежною стала Ѕ≥рма. “им часом в јфриц≥ (”ганда,  ен≥¤, «олотий берег, Ќ≥гер≥¤), јз≥¤ (ћалай¤) англ≥йц≥ вдалис¤ до воЇн з метою збереженн¤ колон≥альних волод≥нь.

¬одночас јнгл≥¤ намагалас¤ повернутис¤ до своЇњ традиц≥йноњ пол≥тики на Ївропейському континент≥ Ц рол≥ арб≥та. ќднак ситуац≥¤ в ™вроп≥ та св≥т≥ зм≥нилас¤ наст≥льки, що Ѕритан≥њ довелось визнати кер≥вну роль —Ўј. Ѕритан≥¤ стала брати активну участь в ус≥х акц≥¤х та орган≥зац≥¤х, котр≥ повинн≥ були протид≥¤ти просуванню комун≥зму на Ївропейському континент≥. ¬еликобритан≥¤ прийн¤ла план ћаршалла (1947р.), стала членом «ах≥дноЇвропейського союзу (1948р.), Ќј“ќ (1949р.). „ерч≥лль називав стал≥н≥зм варварством, ¤ке несло страшну катастрофу ™вроп≥. “ака обстановка

примусила ¬еликобритан≥ю вз¤ти участь в гонц≥ озброЇнь, переозброЇнн≥ Ќ≥меччини тощо.

—учасна ¬еликобритан≥¤

1990 р. на парламентських виборах знову перемогла консервативна парт≥¤. ќднак м≥сце премТЇр-м≥н≥стра пос≥ла не знаменита ћ. “етчер, а њњ соратник по парт≥њ ƒжон ћейджор, котрий в економ≥ц≥ та пол≥тиц≥ притримувавс¤ курсу вз¤того ур¤ду “етчер. ≈коном≥чн≥ труднощ≥ св≥тового сп≥втовариства з початку 90-х рок≥в охопили також ¬еликобритан≥ю. —пов≥льнилис¤ темпи росту виробництва. «г≥дно даних за 1993р., р≥вень продуктивност≥ прац≥ в британськ≥й економ≥ц≥ в≥дстаЇ в≥д анолог≥чних показник≥в у ‘ранц≥њ на 25%, у Ќ≥меччин≥ Ц на 30%, в япон≥њ Ц 30-40%, у —Ўј на 50-60%. —корочуЇтьс¤ к≥льк≥сть роб≥тник≥в, зайн¤тих у промисловост≥. ќкрем≥ галуз≥ дл¤ п≥дтримки конкурентноздатност≥ на св≥товому ринку вимагають дотац≥й. “ак вуг≥льна промислов≥сть щороку потребуЇ 18 млрд. ф.с. ѕарламентська опозиц≥¤, очолювала лейбористом ƒжоном —м≥том, гостр≥й критиц≥ п≥ддаЇ консерватор≥в та њх л≥дера ћейджора.

ќдна з гострих внутр≥шн≥х проблем сучасноњ јнгл≥њ Ц расова. ѕрикмета сучасноњ јнгл≥њ Ц присутн≥сть багатьох виходц≥в з колишн≥х британських колон≥й. ѓх к≥льк≥сть з 0,2% населенн¤ в 50-х роках виросла до 5% на початку 90-х рок≥в. Ќац≥онал≥сти з Ѕританськоњ нац≥ональноњ парт≥њ стверджують, що джерелом вс≥х б≥д британц≥в Ї кольоров≥ ем≥гранти. ќднак, прагненн¤ ультраправих завоювати дов≥рТ¤ з допомогою гасла УЅритан≥¤ дл¤ британц≥вФ особливого усп≥ху не мають.

Ќезважаючи на те, що ¬еликобритан≥¤ з повоЇнного другого перем≥стилас¤ на 6 м≥сце у св≥т≥ за обс¤гом ¬Ќѕ (у 1989р. в≥н становив 830 млрд. дол.), вона й надал≥ залишаЇтьс¤ одн≥Їю з пров≥дних крањн св≥ту. —кладаючи лише один в≥дсоток земноњ суш≥, ¬еликобритан≥¤ волод≥Ї значним нац≥ональним багатством та потужним потенц≥алом науково-техн≥чних досл≥джень. ѕо ≥нвестиц≥¤х за рубежем Ц 15% вс≥х св≥тових кап≥таловкладень Ц випереджуЇ япон≥ю, ‘–Ќ, та ‘ранц≥ю. 5,5 млрд. дол. щороку даЇ туризм. ¬ 1994р. јнгл≥¤ зТЇдналас¤ з ‘ранц≥Їю тунелем, котрий проритий п≥д Ћа-ћаншем.

¬ с≥льському господарств≥ 3% працездатних задов≥льн¤Ї до 75% потреб в продуктах харчуванн¤. ¬ крањн≥ 243 тис¤ч≥ фермер≥в, 180 тис. з них Ї членами збутових та постачальницьких кооператив≥в, ч≥льною орган≥зац≥Їю ¤ких виступаЇ створена ще в 1944р. јсоц≥ац≥¤ с≥льськогосподарських кооператив≥в, котра займаЇтьс¤ питанн¤ми встановленн¤ ц≥н, заключенн¤м договор≥в тощо. ѕродуктивн≥сть в с≥льському господарств≥ за останн≥ 20 рок≥в виросла в п≥втора рази. јнгл≥¤, про ¤ку к≥лька дес¤тир≥ч тому писали, що вона њсть своњ продукти лише 3 м≥с¤ц≥ на р≥к, зараз ввозить все менше ≥ менше с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

4.≤спан≥¤

≤сран≥¤ в перш≥ п≥сл¤ воЇнн≥ роки

”роки в≥йни франк≥стська ≤спан≥¤ п≥дтримувала фашистську Ќ≥меччину. « ≤спан≥њ йшли поставки стратег≥чноњ сировини, ≥спанська Уголуба див≥з≥¤Ф добровольц≥в воювала на рад¤нсько-н≥мецькому фронт≥. ¬кладенн¤ грошей п≥д час в≥йни у важку та в≥йськову промислов≥сть обернулос¤ труднощ¤ми у виробництв≥ предмет≥в першоњ необх≥дност≥ та продовольчих товар≥в. —крутну ситуац≥ю поглиблювала м≥жнародна ≥зол¤ц≥¤ фашистського режиму. Ћише на початку 50-х рок≥в ≥спанська економ≥ка дос¤гла р≥вн¤ 1935р.

–ежим ‘ранко шукав вих≥д в обережн≥й та поступов≥й л≥берал≥зац≥њ сусп≥льного житт¤. 17 липн¤ 1945р. була проголошена ’арт≥¤ ≥спанц≥в Ц основний закон про права та обовТ¤зки громад¤н. ѕравда ’арт≥¤ м≥стить ц≥лий р¤д застережень. “ак, право на створенн¤ орган≥зац≥й обумовлювалось збереженн¤м Уосновних устоњв державиФ, тобто йшлос¤ про незм≥нн≥сть ≥снуючоњ диктатури. ¬се ж, до складу ≥спанського ур¤ду пор¤д з У≤спанською фаланогоюФ Ц фашистською парт≥Їю генерала франко Ц були включен≥ представники орган≥зац≥њ У атолицька д≥¤Ф, котру очолював ј. ћарт≥н јрхато.

Ќа фон≥ загальноњ в≥дрази у св≥т≥ до фашизму ставленн¤ демократичних крањн «аходу до режиму було негативним. ¬ грудн≥ 1946р. на сес≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ була прийн¤та резолюц≥¤, котра рекомендувала крањнам-членам ќќЌ в≥дкликати з ≤спан≥њ своњх посл≥в ≥ не прийн¤ти њњ в ќќЌ. Ћише ѕортугал≥¤ та јргентина зберегли з ≤спан≥Їю попередн≥ взаЇмини.

1	2	3	4

Ќазва:  рањни ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи 1945 Ц 1994рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2873 прочитано)