≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ >  урс з Ќов≥тноњ ≥стор≥њ

як≥ ж були причини того, що людство опинилос¤ на меж≥ тотал≥тарноњ безодн≥, а де¤к≥ сусп≥льн≥ сили ≥ до сьогодн≥ сп≥вають хвалу ц≥й антилюдськ≥й систем≥? —у≠часн≥ досл≥дники вид≥л¤ють њх дек≥лька:

Х економ≥чна: наприк≥нц≥ XIX - на початку XX ст. в ре≠зультат≥ об'Їктивного "економ≥чного розвитку державно-мо≠нопол≥стичного кап≥тал≥зму держава отримала у своњ руки величезну власн≥сть (заводи, фабрики, зал≥зниц≥ тощо), во≠на стала не т≥льки втручатис¤ в економ≥чне житт¤ сусп≥льства, а й п≥дпор¤дковувати соб≥ ≥ндив≥дуальне житт¤ людини. «а роки ѕершоњ св≥товоњ в≥йни владними структу≠рами у кожн≥й держав≥ кожного ≥з воюючих блок≥в, що прагнули здобути перемогу, було накопичено певний досв≥д керуванн¤ сусп≥льством, соц≥ально-пол≥тичними та соц≥аль≠но-економ≥чними процесами. ” д≥њ було перев≥рено моб≥л≥зац≥йн≥ можливост≥ сусп≥льства, ≥деолог≥њ, економ≥ки. ƒосв≥д св≥товоњ в≥йни дов≥в можлив≥сть велетенськоњ концен≠трац≥њ народногосподарських ресурс≥в в руках держави, м≥л≥таризац≥њ економ≥ки на тривалий час, управл≥нн¤ соц≥альними процесами за допомогою моб≥л≥зац≥њ бага≠том≥льйонних мас населенн¤;

Х структурна: технолог≥чний розвиток людства значно випереджаЇ його соц≥альний ≥ духовний розвиток - людина н≥ духовно, н≥ ф≥зично не встигаЇ за тими техн≥чними пере≠творенн¤ми, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у сусп≥льств≥. јби њх Ђпере≠травитиї, потр≥бен час;

Х психолог≥чна: ≥спанський ф≥лософ X. ќртега-≥-√ассет пов'¤зуЇ по¤ву тотал≥таризму з виходом на пол≥тичну аре≠ну в XX ст. Ђмасовоњ людиниї, ¤ка у кризових ситуац≥¤х легко п≥дпадаЇ п≥д вплив антилюдських ≥дей;

Х пол≥тико-технолог≥чна: насамперед, повинн≥ були з'¤витис¤ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (спершу це були дешев≥ газети, котр≥ ор≥Їнтувалис¤ на масового читача, згодом рад≥о й телебаченн¤), сформуватис¤ њхн≥й масовий споживач (принаймн≥ м≥н≥мально осв≥чен≥ прошарки населенн¤). ¬насл≥док цього умогл¤дн≥ проекти тотал≥тарноњ перебудови сусп≥льства, ¤к≥ перед тим розробл¤лис¤ поодинокими теоретиками, д≥стали змогу трансформуватис¤ в ≥деолог≥ю, ¤ка за спри¤тливих обста≠вин могла спонукати до д≥й велик≥ маси населенн¤. —уттЇвою обставиною був ≥ вих≥д на арену сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ наприк≥нц≥ XIX - на початку XX ст. масових пол≥тичних парт≥й. ¬≥дбулос¤ це, коли було скасовано цензи - майновий та ос≥лост≥, роздвинуто в≥ков≥ рамки участ≥ громад¤н у голосуванн≥, до виборчих кам≠пан≥й допущено ж≥нок. ¬≥дтак поступово сформувалис¤ демократичн≥ норми, зг≥дно з ¤кими пол≥тична парт≥¤, котра перемагаЇ на виборах, могла виступити у рол≥ вершител¤ дол≥ сусп≥льства.

ќчевидно, це були лише об'Їктивн≥ передумови дл¤ встановленн¤ тотал≥тарного режиму у т≥й або ≥нш≥й крањн≥, ¤к≥ ≥снували потенц≥йно - тобто ¤к можлив≥сть, котра могла реал≥зуватис¤, а могла так ≥ залишитис¤ лише можлив≥стю. Ѕагато важив в цьому в≥дношенн≥ зб≥г суб'Їктивних чинник≥в, ≥сторичн≥ традиц≥њ конкретноњ крањни (наприклад, монархо-деспотичн≥, ¤к у –ос≥њ, м≥л≥таристськ≥ - у ѕрусс≥њ та ширше - Ќ≥меччин≥ тощо).

“отал≥тарна диктатура в XX ст. мала дек≥лька вид≥в: нацистська диктатура ј. √≥тлера в Ќ≥меччин≥; комун≥стична - …. —тал≥на в —–—–; фашистськ≥ диктатури в ≤тал≥њ, ≤спан≥њ, ѕортугал≥њ, ”горщин≥; в≥йськово-монарх≥чн≥ режими в Ѕолгар≥њ, –умун≥њ, ёгослав≥њ.

3. ѕер≥одизац≥¤ першоњ частини нов≥тньоњ ≥стор≥њ:

Х 1914 - 1918 рр. - ѕерша св≥това в≥йна, розв'¤зана крањнами “роњстого союзу проти крањн блоку јнтанти;

Х 1918 - 1923 рр. - пер≥од п≥сл¤воЇнноњ нестаб≥льност≥.  риза посилила революц≥йн≥ процеси в ™вроп≥, загострила класову боротьбу, актив≥зувала демократичн≥ та роб≥тнич≥ рухи - створено  ом≥нтерн, —оц≥нтерн. ” таких крањнах ™вропи, ¤к ≤тал≥¤, ”горщина, –ад¤нська –ос≥¤, встановлено диктатури; в≥дроджено п≥д назвою —–—– –ос≥йську ≥мпер≥ю, щоправда, у дещо ур≥заному вигл¤д≥. —творено ¬ерсальсько-¬ашингтонську систему повоЇнного врегулюванн¤;

Х 1924 - 1929 рр. - пер≥од економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ. ѕо≠долано насл≥дки в≥йни - стаб≥л≥зован≥ ф≥нанси, оновлено виробництво, запроваджено нов≥ методи виробництва -конвеЇр, стандартизац≥ю деталей. Ќасл≥дком стало еко≠ном≥чне п≥днесенн¤ - Ђзолот≥ 20-т≥ї, Ђера процв≥танн¤ї. ” цей же час встановлено диктаторський режим в ёго≠слав≥њ;

Х 1929 - 1933 рр. - пер≥од Ђвеликоњ депрес≥њї. ≈ко≠ном≥чно розвинут≥ крањни охоплюЇ криза, причинами ¤коњ були перевиробництво, надмонопол≥зац≥¤ виробництва, неконтрольований з боку держави розвиток кап≥тал≥зму -нер≥вном≥рн≥сть у розпод≥л≥ нац≥ональних багатств, незнач≠не втручанн¤ держави у в≥дносини м≥ж працею ≥ кап≥талом. Ќайб≥льше постраждали в≥д кризи —ѕ≤ј ≥ Ќ≥меччина. ¬она була найсильн≥шою в ≥стор≥њ ™вропи XX стол≥тт¤. ¬стано≠влено диктатури в Ќ≥меччин≥ ≥ Ѕолгар≥њ; в —–—– розпочато ≥ндустр≥ал≥зац≥ю ≥ проведено колектив≥зац≥ю с≥льського гос≠подарства;

Х 1933 - 1939 рр. - пер≥од назр≥ванн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.  рањни, не задоволен≥ результатами ѕершоњ св≥товоњ в≥йни - Ќ≥меччина, ≤тал≥¤, япон≥¤, —–—–, починають бо≠ротьбу за перерозпод≥л св≥ту. ѕосилюЇтьс¤ державне втру≠чанн¤ в економ≥ку - у скандинавських крањнах, —Ўј, јнгл≥њ,  анад≥ проведено л≥беральн≥ реформи в ≥нтересах найширших верств населенн¤, а в Ќ≥меччин≥, ≤тал≥њ, —–—– посиленн¤ державного регулюванн¤ призвело до остаточного утвердженн¤ тотал≥тарних диктатур, за ¤ких держава стала контролювати вс≥ сторони житт¤ крањни. ¬становлено диктатури в ≤спан≥њ ≥ –умун≥њ. « метою захисту в≥д фашиз≠му утворено Ќародн≥ фронти - у ‘ранц≥њ, ≤спан≥њ, „ил≥.

¬ир≥шити мирним шл¤хом суперечки, що назр≥ли, не вдалос¤, ≥ св≥т було вт¤гнуто у ƒругу св≥тову в≥йну 1939 - 1945 рр.

«ј¬ƒјЌЌя “ј «јѕ»“јЌЌя:

1.1. як зм≥нилос¤ сп≥вв≥дношенн¤ сил на св≥тов≥й арен≥ по зак≥нченн≥ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни?

1.2. ¬ ¤ких крањнах в≥дбулис¤ революц≥њ, посиливс¤ нац≥онально-визвольний рух? як≥ насл≥дки цих под≥й?

1.3. ќхарактеризуйте основн≥ тенденц≥њ соц≥альна-економ≥чного ≥ пол≥тичного розвитку крањн св≥ту в повоЇнний пер≥од.

1.4. ¬изначте основн≥ пер≥оди св≥тового розвитку, дайте њм коротку характеристику.

2.1. –еволюц≥њ в≥дбулис¤ в: –ос≥њ, јвстро-”горщин≥, —Ўј, Ќ≥меччин≥, ‘≥нл¤нд≥њ, —ловаччин≥, ‘ранц≥њ, Ѕритан≥њ (вибер≥ть необх≥дне).

2.2. –озвалилис¤ ≥мпер≥њ: –ос≥йська, ‘ранцузька, Ѕританська, јвстро-”горська, Ќ≥мецька, ќсманська (вибер≥ть необх≥дне).

2.3. ƒемократ≥¤ Х це ..., а диктатура - ... (зак≥нч≥ть реченн¤).

2.4. ƒо кожного пер≥оду добер≥ть хронолог≥чн≥ рамки:

а) пер≥од назр≥ванн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни; пер≥од економ≥чноњ стаб≥льност≥; пер≥од великоњ депрес≥њ; пер≥од повоЇнноњ не≠стаб≥льност≥; ѕерша св≥това в≥йна.

б>) 1929 - 1933; 1918- 1923; 1933 - 1939; 1924 - 1929; 1914- 1918 роки.

2.5. Ќазв≥ть крањни, де особливо посиливс¤ нац≥онально-визвольний рух.

3.1. „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ тотал≥тарна диктатура в≥д авторитарноњ? ¬ ¤ких крањнах була встановлена на початку XX ст. та чи ≥нша форма диктатури?

3.2. ”. „ерч≥лль казав: Ђƒемократ≥¤ - дуже недосконалий вид державного правл≥нн¤, однак н≥чого кращого людство не придумалої. „и згодн≥ ¬и з цим висловлюванн¤м? ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

3.3. як зм≥нивс¤ характер кап≥тал≥стичного виробництва п≥сл¤ кризи 1929 - 1933 рр.?

3.4. „им була викликана св≥това економ≥чна криза 1929 - 1933 рр.?

а) –≥зким пад≥нн¤м курсу акц≥й ≥ пан≥кою на Ќью-…оркськ≥й б≥рж≥;

б) надвиробництвом товар≥в, значним зниженн¤м њх збуту внасл≥док анарх≥њ виробництва ≥ високого ступен¤ монопол≥зац≥њ ос≠новних галузей промисловост≥; в) некомпетентним втручанн¤м ур¤ду у сферу виробництва, що спричинило потр¤с≥нн¤ на фондових б≥ржах ≥ викликало загальноеконом≥чну кризу.

“≈ћј 2

ѕ≈–Ўј —¬≤“ќ¬ј ¬≤…Ќј (1914 - 1918)

“≈–ћ≤Ќ»:

ѕлан Ўл≥фена - план н≥мецького генерального штабу, розрахований на Ђблискавичну в≥йнуї з ‘ранц≥Їю ≥ –ос≥Їю.

ƒј“»:

28 липн¤ 1914 р. - оголошенн¤ јвстро-”горщиною в≥йни —ерб≥њ, початок ѕершоњ св≥товоњ втни

ѕ≈–—ќЌјЋ≤ѓ:

ЎЋ≤‘≈Ќ јльфред (1833 - 1913) - граф, н≥мецький командуючий, генерал-фельдмаршал, теоретик блискавичноњ в≥йни. ” 1891 - 1905 рр. начальник генерального штабу н≥мецькоњ арм≥њ. —клав план в≥йни, за ¤ким передбачалос¤ швидко розгромити ‘ранц≥ю шл¤хом удару через Ѕельг≥ю на ѕариж, а пот≥м спр¤мувати основн≥ сили проти –ос≥њ

1. Ўвидкий економ≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту, завершенн¤ в них промислового перевороту призвели до остаточного под≥лу св≥ту. Ќа початку XX ст. загострилис¤ протир≥чч¤ м≥ж двома воЇнно-пол≥тичними блоками крањн - “роњстим союзом (Ќ.,ј-”.,≤.) та јнтантою (ј.,‘.,–.). ¬ основ≥ протир≥ч - сп≥р за колон≥њ м≥ж Ќ≥меччиною та јнгл≥Їю.

Ќ≥меччина намагалас¤ пок≥нчити з пануванн¤м јнгл≥њ на мор¤х, послабити њњ вплив на св≥товий ринок ≥ захопити колон≥њ. Ќ≥меччина також бажала приЇднати промислове розвинут≥ п≥вн≥чно-сх≥дн≥ рег≥они ‘ранц≥њ, захопити у –ос≥њ ѕрибалтику, ”крањну, ƒон ≥  авказ.

јвстро-”горщина прагнула розширити сферу впливу на Ѕалканах, захопити —ерб≥ю, в≥д≥брати у –ос≥њ ѕольщу, ѕравобережну ”крањну (ѕод≥лл¤ та ¬олинь).

ќсманська ≥мпер≥¤, що виступила на боц≥ “роњстого союзу в жовтн≥ 1914 р., розраховувала захопити рос≥йське «акавказз¤ ≥ в≥дновити св≥й вплив на Ѕалканах.

јнгл≥¤ спод≥валас¤ послабити Ќ≥меччину, захопити частину н≥мецьких колон≥й в јфриц≥, под≥лити ќсманську ≥мпер≥ю - забрати багат≥ нафтою ћесопотам≥ю та частину јрав≥йського п≥вострова.

‘ранц≥¤ прагнула повернути ≈льзас ≥ —х≥дну Ћотаринг≥ю, що були захоплен≥ Ќ≥меччиною п≥сл¤ франко-прусськоњ в≥йни, захопити —аарську область (вуг≥льн≥ шахти) та л≥вий берег –ейну - природний кордон з Ќ≥меччиною, кр≥м того, там знаходилис¤ сучасн≥ промислов≥ п≥дприЇмства.

1	2	3	4	5

Ќазва:  урс з Ќов≥тноњ ≥стор≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (6782 прочитано)