≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ‘ашизм

‘ашизм

ѕ Ћ ј Ќ

¬ступ.

ѕрих≥д фашист≥в до влади.

ћехан≥зм фашистськоњ диктатури, державний устр≥й та пол≥тичний

режим.

 аральн≥ органи, ¤к головна опора фашистськоњ диктатури.

¬исновки.

¬ступ

"“рет≥й рейх", залишивши такий пом≥тний сл≥д в ≥стор≥њ 20 стол≥тт¤, ¤к це не парадоксально, про≥снував лише 12 рок≥в, з 1933 по 1945 рр. в крањн≥, що дала св≥тов≥ Ћютера, √ете, класичну ф≥лософ≥ю, Ќ≥цше, ѕланка, ≈йнштейна. ¬ цей незначний нав≥ть дл¤ одного покол≥нн¤ строк Ќ≥меччина перетерп≥ла жахливу метаморфозу.

"“рет≥й рейх" - оф≥ц≥йна нацистська назва режиму правл≥нн¤, що ≥снував у Ќ≥меччин≥ з с≥чн¤ 1933 по травень 1945 рок≥в. ¬ епоху становленн¤ нацистськоњ держави верховенство √≥тлера було абсолютним. √≥тлер розц≥нював нацистське правл≥нн¤ ¤к лог≥чне продовженн¤ двох попередн≥х Ќ≥мецьких ≥мпер≥й. ѕерший рейх - —в¤щенна –имська ≥мпер≥¤ н≥мецькоњ нац≥њ - ≥снував з 962, з часу коронац≥њ у –им≥ ќтто ¬еликого, другого правител¤ ≥з —аксонськоњ династ≥њ, до його покоренн¤ Ќаполеоном у 1806 роц≥. ƒругий рейх був заснований ќтто фон Ѕ≥смарком у 1871 роц≥ ≥ про≥снував до 1918 року. ” 1923 роц≥ н≥мецький письменник-нац≥онал≥ст јртур ћЇллЇр ¬ан ден Ѕрук використав терм≥н "“рет≥й рейх" дл¤ назви своЇњ книжки. √≥тлер з наснагою сприйн¤в цю назву дл¤ визначенн¤ новоњ ≥мпер≥њ, ¤ка, на його думку, про≥снуЇ тис¤чу рок≥в. ÷¤ назва приваблювала його ще й тому, що мала ¤кийсь м≥стичний зв'¤зок з середньов≥чч¤м, коли "третЇ царство" вважалось тис¤чор≥чним.

ќдним з г≥рких урок≥в революц≥њ у листопад≥ 1918 року було усв≥домленн¤ того, що ≥снуЇ не¤сний взаЇмозв'¤зок м≥ж демократ≥Їю та анарх≥Їю, що хаотичн≥ стани ≥ Ї власним, неп≥дробленим виразом ≥стинного народовладд¤, а свавол¤ - його законом. «в≥дси неважко витлумачити сходженн¤ √≥тлера ¤к останню спробу утримати стару ™вропу в умовах звичноњ велич≥. Ќе складаЇ прац≥, розширивши ц≥ у¤вленн¤ до глобального р≥вн¤, розп≥знати в них ситуац≥ю раннього етапу знаходженн¤ фашизмом своњх прихильник≥в: це т≥ маси середнього прошарку, ¤к≥ - на фон≥ загального пан≥чного настрою - бачили себе у пов≥льно задушливих њх об≥ймах, з одн≥Їњ сторони, профсп≥лок, а з ≥ншоњ - ун≥версальних магазин≥в, в об≥ймах комун≥ст≥в ≥ анон≥мних концерн≥в. ≤, врешт≥ решт, по¤ву √≥тлера можна розум≥ти ≥ ¤к спробу затвердженн¤ свого роду третьоњ позиц≥њ - м≥ж обома пануючими силами епохи, м≥ж л≥вими та правими. ’оча трет¤ позиц≥¤, до ¤коњ прагнув √≥тлер, ≥ повинна була загарбати весь континент, але њњ енергетичним ¤дром повинна була бути Ќ≥меччина: сучасна м≥с≥¤ рейху заключалась в тому, щоб дати ™вроп≥ нов≥ стимули ≥ використати њњ ¤к резервуар сил дл¤ св≥тового пануванн¤ Ќ≥меччини. √≥тлер рвавс¤ надолужити втрачене на ≥мпер≥ал≥стичн≥й стад≥њ н≥мецького розвитку та виграти головний ≥з можливих приз≥в - гарантоване г≥гантською експанс≥Їю влади на —ход≥ пануванн¤ над ™вропою, а завд¤ки цьому - над вс≥м св≥том. «в≥сно, б≥льш п≥зн≥ше вже з 1918 року в Ќ≥меччин≥ в≥дбувавс¤ процес гострих зм≥н. ¬ той же час цей процес проходив половинчасто ≥ дуже нер≥шуче. ≤ т≥льки √≥тлер надав йому ту радикальн≥сть, ¤ка ≥ зробила цей процес по сут≥ революц≥йним ≥ кардинально зм≥нила застиглу ≥ утримувану в рамках визначених авторитарних соц≥альних структур крањну. “≥льки тепер, п≥д д≥Їю домагань фюрерськоњ держави, рухнули ушанован≥ ≥нститути, були вирван≥ ≥з звичних зв'¤зк≥в люди, усунут≥ прив≥лењ ≥ зруйнован≥ ус≥ авторитети, ¤к≥ не виходили в≥д самого √≥тлера або не були санкц≥онован≥ ним. ѕри цьому йому вдалось чи згасити страхи, ¤к≥ супроводжують звичайно розрив з минулим, чи перетворити њх в енерг≥ю на користь сусп≥льства, тому що в≥н вм≥в достатньо достов≥рним чином п≥днести себе масам в ¤кост≥ загального авторитету, але головним тут Ї те, що в≥н л≥кв≥дував найб≥льш конкретну форму ви¤вленн¤ страху перед революц≥йним майбутн≥м.

ѕрих≥д фашист≥в до влади

‘ашизм у Ќ≥меччин≥ з'¤вивс¤ в≥дразу ж п≥сл¤ зак≥нченн¤ першоњ св≥товоњ в≥йни в ¤кост≥ одного з р≥зновид≥в реакц≥йних м≥л≥таристських нац≥онал≥стичних теч≥й, коли антил≥беральн≥, антидемократичн≥ рухи здобули загальноЇвропейський характер. "¬ 1920 г. √итлер выступил с программой из "25 пунктов", ставшей впоследствии программой Ќационал-социалистской немецкой рабочей партии. ѕронизанна¤ националистическими, шовинистическими иде¤ми превосходства германской нации, программа требовала реванша дл¤ восстановлени¤ "справедливости попранной ¬ерсалем"".[1]

ѕрограма Ќац≥онал-соц≥ал≥стськоњ роб≥тничоњ парт≥њ Ќ≥меччини (Ќ—–ѕЌ) ("25 пункт≥в"), що затверджена 24 лютого 1920 року (основн≥ положенн¤):

ќб'Їднанн¤ ус≥х н≥мц≥в у кордонах ¬еликоњ Ќ≥меччини.

¬≥дмова в≥д умов ¬ерсальського договору та п≥дтвердженн¤ права Ќ≥меччини самост≥йно будувати в≥дносини з ≥ншими нац≥¤ми.

¬имога додаткових територ≥й дл¤ виробництва продукт≥в споживанн¤ та розселенн¤ зростаючого н≥мецького населенн¤.

Ќаданн¤ громад¤нства за расовими ознаками; Їврењ не можуть бути громад¤нами Ќ≥меччини.

Ќе н≥мц≥ в Ќ≥меччин≥ Ї лише гост¤ми ≥ суб'Їктами в≥дпов≥дних закон≥в.

ѕризначенн¤ на оф≥ц≥йн≥ пости не може в≥дбуватись за принципом кум≥вства, а лише у в≥дпов≥дност≥ до квал≥ф≥кац≥њ та можливостей.

«абезпеченн¤ умов ≥снуванн¤ громад¤н - перший обов'¤зок держави.

¬'њзд у крањну не н≥мц≥в повинен бути припинений.

”часть у виборах - право ≥ обовТ¤зок ус≥х громад¤н.

 ожен громад¤нин повинен працювати на загальне благо.

Ќезаконно отриманий прибуток п≥дл¤гаЇ конф≥скац≥њ.

”с≥ прибутки, одержан≥ за рахунок в≥йни, п≥дл¤гають конф≥скац≥њ.

¬с≥ велик≥ п≥дприЇмства повинн≥ бути нац≥онал≥зован≥.

”часть роб≥тник≥в ≥ службовц≥в в прибутках на вс≥х великих п≥дприЇмствах.

Ќалежна пенс≥¤ по старост≥.

Ќеобх≥дно п≥дтримувати малих виробник≥в ≥ торговц≥в; велик≥ магазини повинн≥ бути передан≥ њм.

–еформа землеволод≥нн¤ та припиненн¤ спекул¤ц≥й землею.

Ѕезжал≥сне карне покаранн¤ за злочин та введенн¤ смертноњ кари за спекул¤ц≥ю.

«вичайне римське право повинно бути зм≥нене на "н≥мецьке право".

ѕовна реорган≥зац≥¤ нац≥ональноњ системи осв≥ти.

ƒержава повинна п≥дтримувати материнство та заохочувати розвиток молод≥.

«ам≥на найманоњ профес≥йноњ арм≥њ на нац≥ональну арм≥ю; введенн¤ загальноњ воњнськоњ повинност≥.

«асобами масовоњ ≥нформац≥њ можуть волод≥ти т≥льки н≥мц≥.

¬ол¤ в≥роспов≥данн¤, за виключенн¤м рел≥г≥й, небезпечних дл¤ н≥мецькоњ раси; парт≥¤ на зв'¤зуЇ себе ¤ким-небудь виключним в≥ровченн¤м, але веде боротьбу з Їврейським матер≥ал≥змом.

—ильна центральна влада, ¤ка здатна ефективно зд≥йснювати законодавство.

” 1921 роц≥ складаютьс¤ орган≥зац≥йн≥ основи фашистськоњ парт≥њ, що заснована на так названому фюрер-принцип≥, необмежен≥й влад≥ вожд¤ (фюрера). √оловною метою створенн¤ парт≥њ стаЇ поширенн¤ фашистськоњ ≥деолог≥њ, п≥дготовка спец≥ального терористичного апарату дл¤ придушенн¤ демократичних, антифашистських сил ≥, в к≥нцевому рахунку, дл¤ захопленн¤ влади. ” 1923 роц≥ сл≥дом за загальним страйком н≥мецького пролетар≥ату фашисти застосовують пр¤му спробу захопленн¤ влади ("пивний путч"). "ѕивний путч" в≥дбувс¤ 8-9 листопада 1923 року в ћюнхен≥. ’оча в≥н ≥ проваливс¤, але певних пол≥тичних результат≥в в≥н все ж таки дос¤г. ћало кому в≥домий г≥тлер≥вський рух став в≥домий не т≥льки Ќ≥меччин≥, але ≥ усьому св≥тов≥.  р≥м цього √≥тлер засвоњв важливий урок, щоб отримати серйозну перемогу, необх≥дно залучити на свою сторону широк≥ прошарки населенн¤ та заручитис¤ п≥дтримкою ¤к можна б≥льшоњ к≥лькост≥ ф≥нансових ≥ промислових магнат≥в. “≥льки таким чином можна було забезпечити соб≥ дорогу до пол≥тичного ол≥мпу законними методами. ¬же у 1928 роц≥ ц¤ тактика даЇ своњ перш≥ плоди, фашисти отримують 12 м≥сць у рейхстаз≥.

—в≥това економ≥чна криза, ¤ка почалась у 1929 роц≥, здобула особливу гостроту у Ќ≥меччин≥.  риза вразила вс≥ сфери економ≥чного житт¤ крањни. ѕромислове виробництво скоротилось майже у дв≥ч≥.  ≥льк≥сть безроб≥тних с¤гнула 7,5 млн. чолов≥к. –≥зко пог≥ршивс¤ стан не т≥льки роб≥тничого класу, але ≥ середн≥х м≥ських прошарк≥в.  риза промисловост≥ перепл≥талась з кризою аграрною.  риза загострила класову боротьбу в крањн≥. ” с≥чн≥ 1931 року в≥дбувс¤ страйк г≥рн¤к≥в –ура, в ¤кому приймали участь майже 350 тис. роб≥тник≥в. ” авангард≥ роб≥тник≥в йшла  омун≥стична парт≥¤ Ќ≥меччини ( ѕЌ). ” 1930 роц≥ вона опубл≥кувала "ѕрограму нац≥онального та соц≥ального визволенн¤ н≥мецького народу". ’оча б≥льша частина ще йшла за соц≥ал-демократами, авторитет  ѕЌ зростав. ¬ умовах економ≥чноњ кризи ≥ зростаючоњ класовоњ боротьби пануюч≥ класи Ќ≥меччини схил¤лись до думки, що буржуазно-демократичн≥ методи керуванн¤ крањною стають неможливими. —тавка була зроблена на фашистську парт≥ю, ¤ка мала оф≥ц≥йну назву Ќ—–ѕЌ. јктив≥зувалась д≥¤льн≥сть штурмових загон≥в г≥тлер≥вськоњ парт≥њ (—ј), ¤к≥ разом з охоронними загонами (——) ¤вл¤ли собою апарат насильства. ѕовсюди виникали осередки фашистськоњ молод≥жноњ орган≥зац≥њ "√≥тлерюгенд". Ќа виборах у рейхстаг вл≥тку 1932 року г≥тлер≥вц≥ отримали 13,8 млн. голос≥в виборц≥в. «агроза захопленн¤ влади г≥тлер≥вц¤ми ставала все б≥льш реальною.

™диною парт≥Їю, ¤ка р≥шуче ≥ посл≥довно вела боротьбу проти фашизму, була  ѕЌ. ¬ обстановц≥ кризи ≥ р≥зкого загостренн¤ класовоњ боротьби у ¬еймарськ≥й республ≥ц≥ найкрупн≥ш≥ н≥мецьк≥ монопол≥њ та значна частина генерал≥тету остаточно перейшли на сторону √≥тлера. ўоб прискорити передачу влади фашистам, президент √≥нденбург 30 с≥чн¤ 1933 року назначив √≥тлера рейхсканцлером (главою ур¤ду), що означало встановленн¤ в Ќ≥меччин≥ в≥дкритоњ терористичноњ диктатури найб≥льш реакц≥йних, шов≥н≥стичних ≥ агресивних елемент≥в ф≥нансового кап≥талу. "ќн приходит к власти как глава коалиционного правительства, так как его парти¤ даже с немногочисленными союзниками не имела большинства в рейхстаге. Ёто обсто¤тельство не имело, однако, значени¤, поскольку кабинет √итлера был "президентским кабинетом", а √итлер - "президентским канцлером". ¬месте с тем результаты выборов 1932 г. придали определенный ореол легитимности его канцлерству. «а √итлера голосовали самые разные социальные слои и группы населени¤. Ўирока¤ социальна¤ база √итлера создавалась за счет тех, у кого после поражени¤ √ермании была выбита почва из-под ног, той самой сбитой с толку агрессивной толпы, чувствующей себ¤ обманутой, потер¤вшей вместе с имуществом жизненную перспективу, испытывающей страх перед завтрашним днем. —оциальную, политическую и психологическую неустроенность этих людей он сумел использовать, показыва¤ им путь к спасению себ¤ и униженного отечества, обеща¤ различным кругам и группам населени¤ все, что они хотели: монархистам - восстановление монархии, рабочим - работу и хлеб, промышленникам - военные заказы, рейхсверу - новое возвышение в св¤зи с грандиозными военными планами и пр. Ќационалистические лозунги фашистов привлекали немцев больше, чем призывы к "разуму и терпению" социал-демократов или к "пролетарской солидарности" и построению "советской √ермании" коммунистов".[2] —клад нового каб≥нету м≥н≥стр≥в, сформований √≥тлером п≥сл¤ 30 с≥чн¤ 1933 року: √≥тлер - канцлер, фон ѕапен - в≥це-канцлер, ‘р≥к (Ќ—ƒјѕ) - м≥н≥стр внутр≥шн≥х справ, √еринг (Ќ—ƒјѕ) - м≥н≥стр без портфелю, п≥зн≥ше м≥н≥стр ¬ѕ—, ’угенберг (Ќ≥мецька нац≥онал≥стична парт≥¤) - м≥н≥стр економ≥ки, генерал фон Ѕломберг (безпарт≥йний) - м≥н≥стр оборони, «ельдте (Ќ≥мецька нац≥онал≥стична парт≥¤) - м≥н≥стр прац≥, фон Ќейрат (безпарт≥йний) - м≥н≥стр ≥ноземних справ, граф Ўвер≥н фон  роз≥г (безпарт≥йний) - м≥н≥стр ф≥нанс≥в, √юртнер (Ќ≥мецька нац≥онал≥стична парт≥¤) - м≥н≥стр юстиц≥њ, фон ≈льтц-–юЇнах (безпарт≥йний) - м≥н≥стр зв'¤зку.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ашизм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3380 прочитано)