≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ‘ашизм

"ѕриход к власти фашистов не был обычной сменой кабинета. ќн ознаменовал начало планомерного разрушени¤ всех институтов буржуазно-демократического парламентского государства, всех демократических завоеваний немецкого народа, создание "нового пор¤дка" - террористического антинародного режима".[3] ўоб виправдати терор ≥ не допустити усп≥ху  ѕЌ на виборах до рейхстагу, призначених 5 березн¤, г≥тлер≥вськ≥ кер≥вники п≥шли на провокац≥ю. «а њх наказом 27 лютого група фашист≥в проникла в будинок рейхстагу та п≥дпалила його. ” п≥дпал≥ рейхстагу ур¤д звинуватив  ѕЌ, ¤ка н≥бито готувала комун≥стичне повстанн¤. ѕ≥д цим хибним приводом п≥зн≥ше були в≥дм≥нен≥ вс≥ пункти ¬еймарськоњ конституц≥њ, що гарантували свободу особистост≥, слова, друку, збор≥в та союз≥в. Ќа початку березн¤ 1933 року г≥тлер≥вц≥ арештували “ельмана.  ѕЌ була об'¤влена поза законом. ” березн≥ був прийн¤тий закон про наданн¤ ур¤ду надзвичайних повноважень. √≥тлер≥вц≥ роз≥гнали нефашистськ≥ профсп≥лки та ≥нш≥ масов≥ орган≥зац≥њ труд¤щих. ¬ червн≥ була заборонена —ƒѕЌ. « часом вс≥ буржуазн≥ парт≥њ за¤вили про саморозпуск, а пот≥м були видан≥ закони, за ¤кими в крањн≥ могла ≥снувати одна Ќац≥онал-соц≥ал≥стська парт≥¤, об'¤влена ур¤довою орган≥зац≥Їю. ѕ≥сл¤ смерт≥ √≥нденбурга у 1934 роц≥ √≥тлер обТЇднав пости президента ≥ рейхсканцлера, зосередивши в своњх руках всю повноту влади. ћасовий терор супроводжувавс¤ гон≥нн¤ми проти прогресивноњ ≥нтел≥генц≥њ. ѓњ кращ≥ представники ем≥грували з крањни, той хто не встиг це зробити, опинивс¤ в кат≥вн¤х √естапо.  рањну захлеснули хвил≥ кривавих Їврейських розгром≥в. «в≥рство та варварство злочин≥в фашистськоњ диктатури жахали весь св≥т.

ћехан≥зм фашистськоњ диктатури, державний устр≥й та пол≥тичний

режим

"— первых дней прихода к власти √итлер начал осуществл¤ть свою программу, в соответствии с которой √ермани¤ должна добитьс¤ нового величи¤. ≈е осуществление предполагалось провести в два этапа. Ќа первом - ставилась задача сплотить немцев в некую "народную общность", на втором - превратить ее в "общность боевую". ƒл¤ сплочени¤ немцев в единую общность необходимо было очистить арийскую расу от "чужой крови", преодолеть классовые, конфессиональные, идеологические противоречи¤, что достигалось путем устранени¤ политических партий, кроме Ќ—–ѕ√, чуждой идеологии, общественных организаций, кроме нацистских, верных "фюреру и рейху", а также путем "унификации государственного аппарата" и пр. ѕроделав эту "внутреннюю работу", √ермани¤, по плану √итлера, могла приступить к работе "внешней", важнейшей задачей которой ¤вл¤лось завоевание жизненного пространства, вытеснение живущих там народов, главным образом народов ¬осточной ≈вропы, путем беспощадной, кровопролитной войны".[4] ”р¤д та Ќ—–ѕЌ до 1935 року займалась вир≥шенн¤м задач першого етапу. « того часу почалась тотальна п≥дготовка до в≥йни, а пот≥м ≥ сама в≥йна. ѕочались зм≥ни в законодавств≥ та в механ≥зм≥ фашистськоњ диктатури. 24 березн¤ 1933 року вступив у д≥ю закон "ѕро захист народу та рейху", що надавав √≥тлеру надзвичайн≥ повноваженн¤ ≥ конституц≥йн≥ основи дл¤ режиму диктатури, по сут≥ анулювавши ¬еймарську конституц≥ю. ”р¤д отримав законодавч≥ права, у тому числ≥ з питань бюджету. ƒопускалось, що норми закон≥в, що прийн¤т≥ ур¤дом, можуть пр¤мо в≥дхил¤тись в≥д норм ¬еймарскоњ конституц≥њ. ” статт≥ 4 закону п≥дкреслено, що договори рейху з ≥ноземними державами та њх виконанн¤ не потребують затвердженн¤ рейхстагом, ур¤д Ї уповноваженим видавати необх≥дн≥ постанови дл¤ виконанн¤ цих договор≥в. ‘ормально закон був прийн¤тий ¤к тимчасовий до 1 кв≥тн¤ 1937 року, фактично в≥н став пост≥йно д≥ючим основним законом фашистськоњ держави.

‘ункц≥њ парт≥йних ≥ державних орган≥в були т≥сно пов'¤зан≥. ”правл≥нський апарат фашистськоњ Ќ≥меччини був багаточисельним, гром≥здким, в≥н перебудовувавс¤ за волею √≥тлера, котрий поЇднував функц≥њ президента, рейхсканцлера, фюрера фашистськоњ парт≥њ та верховного головнокомандуючого. “ак, пор¤д з ≥снуванн¤м ≥мперського ур¤ду в фашистськ≥й Ќ≥меччин≥ були створен≥ –ада м≥н≥стр≥в з питань оборони ≥мпер≥њ (ур¤довий орган, ¤кий займавс¤ питанн¤ми переозброЇнн¤ та п≥дготовки до в≥йни), “аЇмний каб≥нет (заснований √≥тлером 4 лютого 1938 року особливий каб≥нет м≥н≥стр≥в, на котрий покладались питанн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики, в його склад входили командуюч≥ трьома родами в≥йськ та начальник штабу верховного головнокомандуванн¤ ¬ермахт), колег≥¤ трьох уповноважених (входили начальник парт≥йноњ канцел¤р≥њ, начальник ≥мперськоњ канцел¤р≥њ та начальник штаба верховного командуванн¤ збройних сил, в завданн¤ входило проведенн¤ тотальноњ моб≥л≥зац≥њ та вир≥шенн¤ великого кола економ≥чних та в≥йськових питань). ¬с≥ ц≥ установи, що п≥дпор¤дковувались безпосередньо √≥тлеру, мали законодавч≥ повноваженн¤. "√ермани¤ была разделена на 32 партийные области во главе с партийными гаул¤йтерами, но сохранилось и старое административное деление на земли и провинции, администраци¤ которых продолжала существовать и играть большую роль в проведении в жизнь нацистских планов".[5]

¬ажливою ланкою механ≥зму фашистськоњ диктатури стали органи, що зд≥йснювали широкомасштабну обробку н≥мецького народу. ¬проваджуючи пол≥тику держави та парт≥њ, нацисти ун≥ф≥кували не т≥льки парт≥њ, але ≥ пресу. ќргани друку, кр≥м нацистських, чи л≥кв≥довувались, чи включались в систему фашистськоњ пропаганди, ¤кою керував м≥н≥стр народноњ осв≥ти та пропаганди √еббельс. ћ≥н≥стр пропаганди п≥дкорив своњй влад≥ вс≥ сфери ≥деолог≥чного впливу на св≥дом≥сть мас - пресу, рад≥омовленн¤, л≥тературу, музику, к≥нематограф≥ю, театр, образотворче мистецтво, комерц≥йну д≥¤льн≥сть, туризм. ќсобливу увагу прид≥л¤ли обробц≥ в дус≥ м≥л≥таризму, шов≥н≥зму та расизму молод≥, контроль над умонастроЇм котроњ зд≥йснювавс¤ фашистськими молод≥жними орган≥зац≥¤ми - ёнгфольк (молодша в≥кова група орган≥зац≥њ "√≥тлерюгенд", складалась з хлопчик≥в в≥д 10 до 14 рок≥в), "√≥тлерюгенд" (молод≥жна нацистська орган≥зац≥¤ воЇн≥зованого типу, створена декретом в≥д 1 грудн¤ 1936 року, складалась з хлопчик≥в з 14 до 18 рок≥в) та ≥ншими. ѕ≥сл¤ 1937 року участь в г≥тлер≥вських молод≥жних орган≥зац≥¤х стала обов'¤зковою. ÷≥ орган≥зац≥њ включались в розгалужену систему р≥зноман≥тних нацистських орган≥зац≥й, що охоплювали вс≥ сторони життЇд≥¤льност≥ держави.

ёридична система "“ретього рейху" повн≥стю в≥дпов≥дала особистим у¤вам фюрера про юстиц≥ю. —тавши канцлером Ќ≥меччини, в≥н прагнув не допустити контролю чи обмежень своЇњ влади з боку закону. ѕрийшовши до влади, √≥тлер приступив до перегл¤ду н≥мецькоњ юридичноњ системи. …ого мало ц≥кавили розд≥ли цив≥льного права, в≥н дозволив залишити њх фактично без зм≥н. "ќсновополагающим принципом проекта нового гражданского кодекса, работа над которым была начата в 1938 г., стала формула: "право - это то, что полезно народу и рейху". ¬ соответствии с этим пересматривались пон¤ти¤ "собственность", "юридическое лицо", отвергалась така¤ его форма, как "общество с ограниченной ответственностью", непременным условием де¤тельности акционерного общества становилось его партийное руководство и партийный контроль. ¬ ст. 70 «акона "ќб акционерных обществах", прин¤того в 1937 г. пр¤мо указывалось, что правление акционерного общества "должно руководствоватьс¤ сознанием ответственности перед общим благом народа и рейха"".[6] ќднак велику увагу в≥н прид≥лив карному праву, ¤к базовому моменту дл¤ збереженн¤ власноњ диктатури. «а ≥н≥ц≥ативою √≥тлера була видана ц≥ла сер≥¤ дракон≥вських закон≥в, направлених проти вс≥х, хто опиравс¤, чинив оп≥р чи намагавс¤ орган≥зовувати змови проти його держави, ≥ в першу чергу «акон "ѕро надзвичайн≥ повноваженн¤", ¤кий зробив владу фюрера безмежною. —удов≥ процеси проходили пост≥йно прот¤гом вс≥х рок≥в ≥снуванн¤ "“ретього рейху". ќдною з головних турбот √≥тлера було зв≥льнити н≥мецьку юридичну систему в≥д Їврењв. ѕрактикуюч≥ адвокати, правознавц≥, судд≥ Їврейського походженн¤ були зв≥льнен≥.  онституц≥йна система Ќ≥меччини була зм≥нена в умовах "“ретього рейху" структурою, заснованою на особистих у¤вах √≥тлера про юридичну систему. Ѕула в≥дм≥нена виборн≥сть та незалежн≥сть судд≥в, усунутий ≥нститут прис¤жних. ¬с≥ судд≥ призначались нацистським м≥н≥стром юстиц≥њ. ѓх патр≥отичним обов'¤зком було прийн¤тт¤ судових р≥шень, виход¤чи з принцип≥в нацистського св≥тогл¤ду. –оль прокурор≥в у судових процесах була п≥дсилена, в той же час коли роль судд≥в та адвокат≥в послаблена. јдвокатськ≥ групи на карних процесах затверджувались прокурором. —удов≥ процедури та вердикти на м≥сц¤х знаходились п≥д повним контролем м≥сцевого кер≥вництва або кер≥вництва ——. ¬в≥йшло в практику призначати на ключов≥ юридичн≥ посади молодих недосв≥дчених нацист≥в, котр≥ вважалис¤ над≥йними. —туденти ун≥верситет≥в, що вивчали право, знаходились п≥д пост≥йним контролем ≥ проходили обробку нацистською ≥деолог≥Їю. —уди "“ретього рейху" набули сумноњ слави внасл≥док насильству та свав≥льству. ѕол≥тичних звинувачених часто засуджували до примусового ув'¤зненн¤ в псих≥атричну л≥карню. ” 1937 роц≥ був виданий наказ м≥н≥стерства юстиц≥њ про те, що побитт¤ арештованих у процес≥ сл≥дства вважаЇтьс¤ припустимим в ≥нтересах справи. ” 1939 роц≥ було засновано особливий п≥дрозд≥л ¬ерховного суду, котрий зд≥йснював поданн¤ позову в обх≥д суд≥в нижчих ≥нстанц≥й. ѕ≥сл¤ початку 2-оњ св≥товоњ в≥йни нацистська юридична система набула ще б≥льшоњ жорсткост≥. „исло страт зб≥льшилось, причому не було н≥¤коњ р≥зниц≥ м≥ж дорослими ≥ п≥дл≥тками; починаючи з 1941 року смертн≥ вироки могли бути винесен≥ хлопчикам у в≥ц≥ 14-16 рок≥в. ƒо 1942 року зникла останн¤ ознака незалежност≥ судд≥в, коли стало стандартною прцедурою визначати вих≥д справи до початку суду. ƒл¤ захисту власного режиму в≥д ¤кого-небудь пос¤ганн¤ √≥тлер у 1942 роц≥ заснував Ќародний трибунал, що займавс¤ особливо небезпечними державними злочинами ≥ став парод≥Їю на законн≥сть. ”никнути смертного вироку в цьому суд≥ не було н≥¤коњ можливост≥. ¬ зв'¤зку з заснуванн¤ Ќародного трибуналу юридична система нацизму повн≥стю в≥дкинула останн≥ ознаки ¤коњ-небудь законност≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ашизм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3380 прочитано)