≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ‘ашизм

4 - державна таЇмна пол≥ц≥¤ √естапо. ¬ його завданн¤ входило ви¤вленн¤ ворог≥в "“ретього рейху" та боротьба з ними;

5 - крим≥нальна пол≥ц≥¤ рейха ( –≤ѕќ), њњ завданн¤м була боротьба з≥ злочинн≥стю. —кладалась з чотирьох в≥дд≥л≥в: крим≥нальна пол≥ц≥¤ ≥ превентивн≥ м≥ри; репресивна крим≥нальна пол≥ц≥¤, злочини та правопорушенн¤; д≥знанн¤ ≥ розшук; ≤нститут крим≥нал≥стики «≤ѕќ (√естапо ≥  –≤ѕќ);

6 - служба зовн≥шньоњ розв≥дки —ƒ.

¬осени 1940 року в≥дбулась подальша реорган≥зац≥¤ –—’ј. 1 управл≥нн¤ прийн¤ло на себе кадров≥ питанн¤, систему навчанн¤ та орган≥зац≥њ —ƒ ≥ «≤ѕќ. Ѕуло створене нове 2 управл≥нн¤, ¤ке займалось господарсько-адм≥н≥стративними справами та постачанн¤м. 2 управл≥нн¤ було перетворене в 7 управл≥нн¤, котре займалось анал≥зом ситуац≥й в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥, воно виконувало роль цензора вих≥дних публ≥кац≥й рейха.

—ј - штурмов≥ загони, нап≥вв≥йськов≥ зТЇднанн¤ нацистськоњ парт≥њ, почали утворюватись в Ќ≥меччин≥ з серпн¤ 1921 року. Ѕули знар¤дд¤м ф≥зичноњ розправи з супротивниками нацистського режиму ≥ насамперед комун≥стами. ” 1931 роц≥ —ј нал≥чували приблизно 100 тис. чолов≥к, у 1932 - 400 тис., а на початку 1934 - приблизно 3 млн. чолов≥к. ѕ≥сл¤ приходу √≥тлера до влади штурмов≥ загони —ј були перетворен≥ в допом≥жну пол≥ц≥ю, несли охорону в концентрац≥йних таборах, зд≥йснювали декотр≥ види в≥йськовоњ та нап≥вв≥йськовоњ п≥дготовки.

—ƒ - нацистська секретна служба безпеки, розв≥дувальне управл≥нн¤ ——. ”творена у 1934 роц≥, спочатку з метою забезпеченн¤ безпеки √≥тлера ≥ нацистського кер≥вництва. ѕерший час —ƒ була ¤к допом≥жна пол≥ц≥¤, ¤ка п≥дпор¤дкована нацистськ≥й парт≥њ. “еоретично —ƒ п≥дпор¤дковувалась м≥н≥стру внутр≥шн≥х справ, на практиц≥ вона повн≥стю п≥дпор¤дковувалась √≥ммлеру. як ≥ √естапо, займаючись в основному питанн¤ми внутр≥шньоњ безпеки "“ретього рейху", —ƒ тим часом була самост≥йною службою. ќргани —ƒ займались досл≥дженн¤м ≥ п≥дготовкою експертиз ≥ матер≥ал≥в загального характеру - плани опозиц≥йних парт≥й та теч≥й, сфери њх впливу, системи зв'¤зк≥в ≥ контакт≥в, вплив окремих нелегальних орган≥зац≥й ≥ таке ≥нше. ” розпор¤дженн≥ —ƒ опинилась розгалужена ≥нформац≥йна мережа в середин≥ крањни та за кордоном, досьЇ та особов≥ справи на супротивник≥в нацистського режиму.

√естапо - тайна державна пол≥ц≥¤ "“ретього рейху", призначена дл¤ боротьби з супротивниками нацистського режиму, що стала символом нацистського терору. 26 кв≥тн¤ 1933 року √еринг опубл≥кував спец≥альний декрет, ¤ким створювалась таЇмна державна пол≥ц≥¤, п≥дпор¤дкована особисто йому. Ѕули видан≥ спец≥альн≥ ≥нструкц≥њ, в ¤ких наказувалось вс≥м чиновникам сл≥дкувати за характером виказувань державних службовц≥в, пов≥домл¤ти м≥н≥стерству про будь-¤ку критику та вводилась практика донесенн¤ серед роб≥тник≥в та службовц≥в. 10 лютого 1936 року √еринг, ¤к прем'Їр-м≥н≥стр ѕрус≥њ, п≥дписав текст наказу, ¤кий назвали пот≥м основним законом √естапо. ¬≥н проголошував, що √естапо доручаЇтьс¤ розсл≥дуванн¤ д≥¤льност≥ ус≥х ворожих держав≥ сил на вс≥й територ≥њ; в ньому також говорилос¤, що накази та справи √естапо не можуть п≥дл¤гати розгл¤ду адм≥н≥стративними судами. ¬ червн≥ 1936 року ≥мперським кер≥вником √естапо був призначений √≥ммлер. ƒекретом в≥д 17 червн¤ 1936 року гестапо був наданий законний статус. ѕ≥сл¤ створенн¤ –—’ј √естапо вв≥йшло до нього в ¤кост≥ 4 управл≥нн¤. « цього моменту ≥ до к≥нц¤ "“ретього рейху" гестапо очолював ћюллер. …ого центральна служба складалась з 1500 сп≥вроб≥тник≥в. ¬нутр≥шн¤ структура √естапо нал≥чувала п'¤ть в≥дд≥л≥в:

ј - боротьба з супротивниками нацизму, зд≥йснював заходи проти саботажу та заходи загальноњ безпеки;

¬ - нагл¤д за пол≥тичною д≥¤льн≥стю католицькоњ та протестантськоњ церков, рел≥г≥йних сект, Їврењв, франкмасон≥в та опозиц≥йних теч≥й молод≥;

— - картотека, друк, складанн¤ досьЇ, а також превентивн≥ арешти та сл≥дкуванн¤;

D - справи окупованих територ≥й;

≈ - контррозв≥дка, боротьба з≥ шпигунством.

ѕ≥сл¤ реорган≥зац≥њ у 1943 роц≥ √естапо ¤к 4 управл≥нн¤ –—’ј отримало назву "¬и¤вленн¤ та боротьба з супротивником". —фера д≥¤льност≥ залишилась без зм≥н, був створений в≥дд≥л F, що складавс¤ з двох сектор≥в: прикордонноњ пол≥ц≥њ та бюро паспорт≥в. ” боротьб≥ з супротивниками нацистського режиму √естапо широко застосовувало катуванн¤ над заарештованими. « кожним роком зростала к≥льк≥сть розстр≥л¤них заложник≥в. ѕо вс≥й Ќ≥меччин≥ та на окупованих нею територ≥¤х створювалась широка агентурна мережа з ос≥б, котрих вдалось зламати за допомогою ф≥зичного та психолог≥чного тиску, р≥зних форм шантажу та загроз. ѕ≥сл¤ розгрому "“ретього рейху" √естапо у 1945 роц≥ було визнано поза законом.

ћ≥жнародний в≥йськовий трибунал в Ќюрнберз≥ у 1946 роц≥ визнав вс≥ каральн≥ органи фашистськоњ Ќ≥меччини злочинними орган≥зац≥¤ми. Ѕ≥льш≥сть з њх головних орган≥затор≥в та кер≥вник≥в були засудженн≥ до смертноњ кари та р≥зних строк≥в ув'¤зненн¤ за злочини перед людством.

¬исновки

ћайже без переходу, немов одна мить зм≥нила ≥ншу, з≥ смертю √≥тлера ≥ кап≥тул¤ц≥Їю зник ≥ нац≥онал-соц≥ал≥зм, н≥би в≥н був лише рухом, станом оп'¤н≥нн¤ та катастрофою, ¤кий в≥н же й породив. ўе раз з'¤сувалось, наск≥льки нац≥онал-соц≥ал≥зм - та ≥ фашизм взагал≥ - по своњй сут≥ залежав в≥д переважаючоњ сили, амб≥ц≥йност≥, тр≥умфу, ≥ ¤ким неп≥дготованим в≥н був, по сут≥, на момент поразки. Ќедарма ж вказувалось на те, що Ќ≥меччина була Їдиною крањною, що не породила н≥¤кого руху ќпору. ÷¤ в≥дсутн≥сть не в останню чергу нагл¤дно простежуЇтьс¤ в повед≥нц≥ пров≥дних д≥ючих ос≥б ≥ функц≥онер≥в режиму. Ќасамперед х≥д Ќюрнберзького процесу продемонстрував ¤вн≥ спроби ≥деолог≥чно дистанц≥юватис¤ в≥д того, що в≥дбувалось, а злочинн≥ д≥¤нн¤ зменшити чи оспорити, щоб в к≥нцевому результат≥ все - насильство, в≥йна, геноцид - набуло характеру ¤когось страшного ≥ прикрого непорозум≥нн¤. ¬се це допомагало створенню враженн¤, н≥бито нац≥онал-соц≥ал≥зм зовс≥м не був ¤вищем, що охоплювало ц≥лу епоху, а був породженн¤м жаги влади у одноњ конкретноњ людини, а також комплексу почутт≥в заздрост≥ та зневаги у одного неспок≥йного, що прагнув завоювань, народу, бо ¤кщо б нац≥онал-соц≥ал≥зм мав глибш≥ корен≥ в св≥й час ≥ був одним з неодм≥нних рух≥в його, то воЇнна поразка на змогла б усунути ≥ так круто вит≥снити його в забутт¤. јле ж в≥н всього лиш за ¤к≥сь-то дванадц¤ть рок≥в надав св≥тов≥ новий вигл¤д, ≥ вочевидь, що так≥ потужн≥ процеси не можуть бути достатн≥м образом по¤снен≥ капризом одиночки, котрий дорвавс¤ до влади. ¬ такому вигл¤д≥ ще раз постаЇ роль та значенн¤ √≥тлера по в≥дношенню до оточуючих його сил: ≥снував г≥гантський, невпор¤дкований потенц≥ал агресивност≥, страху, самов≥ддач≥ та егоњзму, що лежав у спокоњ ≥ потребував т≥льки того, щоб ¤кесь владне ¤вище збудило, сфокусувало та використало його. ќднак √≥тлер був не т≥льки ф≥гурою, що б'Їднувала так багато тенденц≥й часу; в ще б≥льш≥й м≥р≥ в≥н ≥ сам надавав под≥¤м њх напр¤мок, масштаби та радикальн≥сть. —при¤ло йому при цьому ще й те, що його думки не були обт¤жен≥ ¤кими-небудь попередн≥ми умовами ≥ що буквально все - антагон≥зми супротивник≥в, партнер≥в по сп≥лц≥, нац≥њ, ≥дењ - в≥н також холоднокровно, ¤к ≥ ман≥акально п≥дкор¤в своњм ц≥л¤м. …ого екстрем≥зм в≥дпов≥дав т≥й внутр≥шн≥й дистанц≥њ, котр≥ в≥н збер≥гав по в≥дношенню до вс≥х сил. «м≥сту та правоти того, що зд≥йснилос¤, в≥н не усв≥домлював зовс≥м. —аме таким чином йшов в≥н на зд≥йсненн¤ своњх замисл≥в. ¬ той же час ¤к ≥нш≥ державн≥ д≥¤ч≥ враховували реальн≥сть ≥снуючого сп≥вв≥дношенн¤ сил, в≥н в≥дштовхувавс¤ в≥д чистого м≥сц¤: саме так, ¤к почав в≥н не дивл¤чись на ≥снуюче проектувати новий мегапол≥с Ѕерл≥н, планувалась ≥ ним повна перебудова ™вропи та всього св≥ту. Ќе звертаючи увагу на кордони на географ≥чн≥й карт≥ ™вропи, що закр≥плен≥ в результат≥ в≥йн та зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ сил, в≥н переробив цю карту на св≥й лад, зруйнував держави та допом≥г п≥дн¤тис¤ новим силам, визвав революц≥њ та поклав край стол≥ттю колон≥ал≥зму. ќск≥льки фашизм занурюЇтьс¤ своњми корен¤ми в почутт¤ кризи епохи, в≥н бере св≥й к≥нець т≥льки разом з епохою. “ак ¤к в≥н значною м≥рою ¤вл¤Ї собою реакц≥ю та в≥дчайдушний оборонний рефлекс, то його природ≥ належне, що передумови, на ¤ких в≥н базуЇтьс¤, ≥ Ї всього лиш передумовами, тобто фашистськ≥ рухи потребують б≥льше, чим ≥нш≥ пол≥тичн≥ угрупуванн¤, видатного вожд¤. —аме в≥н акумулюЇ вс≥ негативн≥ емоц≥њ, називаЇ по ≥мен≥ ворог≥в, перетворюЇ депрес≥ю в оп'¤н≥нн¤ та призводить безсилл¤ до усв≥домленн¤ ним своЇњ сили. ƒо найб≥льш значних дос¤гнень √≥тлера ≥ в≥дноситьс¤ ¤к раз те, що в≥н зм≥г вгадати велик≥ перспективи в криз≥ нерв≥ та використати њх; ¤к н≥хто ≥нший, зум≥в в≥н п≥дкорити соб≥ ≥деолог≥чн≥ та динам≥чн≥ можливост≥ м≥жвоЇнних рок≥в. јле з його к≥нцем все це неминуче рухнуло, ≥ зведен≥ в ступ≥нь, сфокусован≥ та ц≥леспр¤мовано введен≥ у д≥ю почутт¤ негайно повернулись до свого розслабленого, невпор¤дкованого початкового стану.

Ћ ≤ “ ≈ – ј “ ” – ј

ќ.ќ. Ўевченко "≤стор≥¤ держави та права заруб≥жних крањн". - "¬ентур≥"  , 1994.

"»стори¤ государства и права зарубежных стран" ѕод ред. ќ.ј. ∆идкова и Ќ.ј.  рашенинниковой - "Ќорма - »нфра-ћ" ћ., 1998.

"Ёнциклопеди¤ “ретьего –ейха" —ост. —. ¬оропаев. - "Ћокид-ћиф" ћ., 1996.

«.ћ. „ерниловский "¬сеобща¤ истори¤ государства и права". - "ёрист" ћ., 1996.

[1] "»стори¤ государства и права зарубежных стран" ѕод ред. ќ.ј. ∆идкова и Ќ.ј.  рашенинниковой - "Ќорма - »нфра-ћ" ћ., 1998 - „. 2, –. 2, гл. 11, стр. 321.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ашизм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3380 прочитано)