јрх≥тектура > јрх≥тектура бойк≥вськоњ церкви

јрх≥тектура бойк≥вськоњ церкви

јрх≥тектурн≥ форми в пейзаж≥.

[...] јрх≥тектурою в дерев≥ Ѕойк≥вщина прославилас¤ не т≥льки на всю ”крањну, а й поза нею. јдже бойк≥вська дерев'¤на арх≥тектура вже тепер займаЇ визначне м≥сце в ≥стор≥њ св≥товоњ арх≥тектури своЇю ориг≥нальн≥стю ≥ багатовар≥aнтн≥стю буд≥вельних тип≥в.  ожний з цих тип≥в маЇ св≥й особливий образ. Ќайб≥льше визначивс¤ мистецькими ¤кост¤ми ступ≥нчасто-п≥рам≥дальний тип бойк≥вськоњ церкви з трьома вежами. јсиметричний ≥ одночасно добре зр≥вноважений, артистично вироблений образ ц≥Їњ найчаст≥ше скомпонованоњ в добрих пропорц≥¤х церкви даЇ ¤кнайб≥льше естетичне задоволенн¤ ≥ створюЇ п≥днесений настр≥й.

ƒавши мистецький огл¤д к≥лькох соток окремих пам'¤ток арх≥тектури з дерева, переходимо до все б≥льш ≥ б≥льш узагальнюючих оц≥нок та висновк≥в.

ƒозволимо соб≥ нагадати ще раз, що виб≥р пам'¤ток арх≥тектури в ц≥й прац≥ не був легкий. Ќасамперед х от≥лос¤ подати ¤кнайб≥льшу к≥льк≥сть пам'¤ток саме з територ≥њ, заселеноњ бойками.¬ цьому, найпершому нашому бажанн≥ в≥дразу ви¤вилас¤ трудн≥сть, бо маЇмо в своЇму розпор¤дженн≥ замало опубл≥кованих, а тому й мало спопул¤ризованих ≥ мало знаних пам'¤ток - таких, ¤к≥ зовс≥м не ф≥гурували ан≥ на виставках,ан≥ у виданн¤х. јбо хоч би й таких, що мало знан≥ самим бойкам ≥ украњнц¤м взагал≥, ¤к≥ тепер перебувають не т≥льки в ”крањн≥, а й по крањнах ц≥лого св≥ту, ≥ тим самим мало знан≥ люд¤м ≥нших нац≥й.

ј все ж таки високу оц≥нку бойк≥вськ≥й арх≥тектур≥ можна дати ≥ на п≥дстав≥ того матер≥¤лу, ¤кий сьогодн≥ доступний дл¤ наукових ≥ мистецьких студ≥й.

 р≥м поданн¤ пам'¤ток з самоњ Ѕойк≥вщини, ви¤вилас¤ ц≥лком лог≥чною потреба анал≥зи ≥ де¤ких пам'¤ток, вз¤тих з-поза територ≥њ, заселеноњ бойками.

÷е зроблено з двох м≥ркувань: поперше, щоб встановити сп≥льн≥сть певних мистецьких мотив≥в в арх≥тектур≥ Ѕойк≥вщини з про¤вами творчости чимсь под≥бноњ ≥ на ≥нших, украњнських земл¤х, а подруге, досл≥джувати розвиток пам'¤ток бойк≥вськоњ арх≥тектури в т≥сному зв'¤зку з еволюц≥Їю творчих звершень в своЇр≥дних формах украњнськоњ арх≥тектури взагал≥. Ѕез такого критер≥ю не може бути мова про широкий погл¤д на мистецтво бойк≥вськоњ арх≥тектури в аспект≥ ≥стор≥њ, теор≥њ та ф≥лософ≥њ мистецтва.

ѕеред тим, ¤к зробити узагальнююч≥ висновки про еволюц≥ю бойк≥вськоњ церковноњ арх≥тектури ≥ дати њй належну оц≥нку, виражену з погл¤ду мистецтва, розгл¤немо бойк≥вську арх≥тектуру не ≥зольовано в≥д навколишнього середовища, а серед краЇвид≥в довк≥льного пейзажу.

ѕошуки в≥дпов≥д≥ па це питанн¤ вже робилис¤, ¤к ≥ спроба поставити висоту бойк≥вськоњ арх≥тектури в залежн≥сть в≥д висоти б≥льш або менш близьких до Ѕуд≥вл≥ г≥р (¬.ўербак≥нський. ÷еркви на Ѕойк≥вщин≥, ДЋ≥топис Ѕойк≥вщини", ч. 3-4 (18-19). - —Ўј -  анада, вересень-грудень., 1970.-—.20).

“ут потр≥бне певне уточненн¤ ц≥Їњ залежности. Ќам здаЇтьс¤, що в цьому питанн≥ Ї два м≥ркуванн¤. ѕерше, практичне, з погл¤ду кл≥мату, зведене до того, що з п≥двищенн¤м г≥р зб≥льшуЇтьс¤ перес≥чна к≥льк≥сть атмосферних опад≥в, отже виникаЇ потреба робити вс¤к≥ покритт¤ високими, з крутими схилами дл¤ полегшенн¤ спливу цих опад≥в дощових вод ≥ сн≥гу з метою зберегти ст≥йк≥сть покр≥вель. ј друге обгрунтуванн¤ чисто естетичне - потреба в певного роду переклику або, ще краще сказати, в упод≥бненн≥ штучних форм, утворених людськими руками, з натуральними формами краЇвиду.

¬ пейзажн≥й арх≥тектур≥ ≥снуЇ два принципи погодженн¤ арх≥тектурних форм з навколишньою природою: принцип асим≥л¤ц≥њ та принцип контрасту.

¬ бойк≥вськ≥й арх≥тектур≥ принцип асим≥л¤ц≥њ, тобто упод≥бненн¤, про¤вл¤Їтьс¤ насамперед у самому буд≥вельному матер≥¤л≥ - дерев≥, з ¤кого збудовано с≥льськ≥ церкви ≥ хати.

Ќатуральна барва брус≥в, з ¤ких укладено ст≥ни буд≥вель (з в≥нц≥в, зарубаних по рогах), а також ≥ пошитт¤ ст≥н, покр≥вель, п≥ддашш≥в ≥ бань у вигл¤д≥ дерев'¤них дощечок, дерев'¤ноњ Дчерепиц≥" та іонти - все це спор≥днюЇ бойк≥вськ≥ буд≥вл≥ з навколишн≥м краЇвидом, не т≥льки з погл¤ду походженн¤ цього буд≥вельного матер≥¤лу, але й щодо загального кольору, близького до барви стовбур≥в ≥ галузз¤ живих дерев.

‘орма п≥рам≥дально-ступ≥нчастоњ веж≥, з мистецького погл¤ду найориг≥нальн≥шого й найкраще виробленого типу бойк≥вських церков, очевидно, виникла поступово - ¤к арх≥тектурний образ в у¤вленн≥ бойк≥вських майстр≥в - п≥д впливом загального вигл¤ду струнких карпатських смерек. —аме ц¤ п≥рам≥дальпо-ступ≥нчаста структура об'ЇднуЇ форму живого дерева з формою веж≥ ¤к арх≥тектурноњ композиц≥њ.

ѕ≥рам≥дальна форма дзв≥ниць ≥ башт архањчного типу церков - ¤к видовжена форма покр≥вл≥ хати з≥ схилами на чотири боки - Ї упод≥бненн¤м цих форм до горб≥в поземелл¤ ≥ нав≥ть завершенн¤м певних високих м≥сць у верховин≥.

≤нший вар≥¤нт насл≥дуванн¤ форм смерек становл¤ть шпил¤ст≥ завершенн¤ особливого типу закарпатських церков з ¤скраво вираженою ≥ високо до неба п≥днесеною вертикаллю. ¬ цих вертикал¤х струп≥нчаст≥сть згладжено, але загальну гостро п≥рам≥дальну форму стрункоњ смереки ви¤влено.

ѕринцип контрасту в бойк≥вських арх≥тектурних формах найб≥льше про¤влений у з≥ставленн≥ геометричне ч≥тких пр¤мих з великою р≥зноман≥тн≥стю контур≥в ≥ форм поземелл¤ вс¤коњ верховини.

Ѕарочн≥ бан≥ церков, ув≥нчан≥ тонко орнаментованими хрестами, дають чудовий - лаг≥дний ≥ гармон≥йний - перех≥д в≥д арх≥тектурного об'Їму до навколишнього в≥льного простору у в≥дкритому краЇвид≥ п≥д склеп≥нн¤м неба. ÷е ув≥нчанн¤ буд≥вл≥ творить найсильн≥ший њњ рел≥г≥йний акцент.

≈волюц≥¤ арх≥тектури з дерева.

ѕоступове виробленн¤ п≥рам≥дально-ступ≥нчастих
форм з трьома вежами.

ѕодамо кл¤сиф≥кац≥ю найголовн≥шого, в чому про¤вила себе бойк≥вська арх≥тектура - основн≥ групи дерев'¤них дзв≥ниць ≥ церков. јн≥ с≥льськ≥ хати ≥ господарськ≥ буд≥вл≥, ан≥ мурован≥ м≥ськ≥ буд≥вл≥ не становл¤ть чогось у так≥й м≥р≥ ориг≥нального, р≥зноман≥тного ≥ своЇр≥дного з погл¤ду нац≥онального ≥ св≥тового мистецтва, ¤к церковн≥ дерев'¤н≥ буд≥вл≥.

Ќаперед треба застерегти, що включенн¤ в ту чи ≥ншу групу пам'¤ток арх≥тектури не може бути абсолютно точним. ќсновним критер≥Їм дл¤ розпод≥лу зразк≥в арх≥тектури групами Ї загальний образ буд≥вл≥ в ц≥лому, ≥гноруючи, в багатьох випадках, де¤к≥ зовс≥м другор¤дн≥ детал≥. ≤ це тим б≥льше, що часто, наприклад, барочн≥ надбудови ≥ дедал≥ додавалис¤ до церковноњ буд≥вл≥ п≥зн≥ше, п≥д впливом новоњ теч≥њ у мистецтв≥ ≥ в процес≥ реставрац≥њ або ремонту буд≥вл≥.

Ќам здавалос¤ найб≥льш рац≥ональним не обт¤жувати нашу кл¤сиф≥кац≥ю н≥¤кими ускладненн¤ми ≥ подробиц¤ми,а т≥льки ви¤вити основн≥ характерн≥ риси кожного етапу в розвитку основного своЇр≥дного арх≥тектурного образу. ѕри цьому треба мати на уваз≥ те, що групи буд≥вель у наш≥й кл¤сиф≥кац≥њ не завжди зб≥гаютьс¤ з попередн≥м . хронолог≥чним поданн¤м пам'¤ток арх≥тектури з метою мистецькоњ анал≥зи кожного зразка дерев'¤ного буд≥вництва зокрема.

ћета нашоњ кл¤сиф≥кац≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб оц≥нювати в бойк≥вськ≥й арх≥тектур≥ найголовн≥ше з погл¤ду мистецтв, тобто признати в н≥й про¤в наймогутн≥шого засобу гармон≥зац≥њ бутт¤ в рел≥г≥йному аспект≥.

¬ основу под≥лу пам'¤ток на групи покладено основн≥ арх≥тектурн≥ форми буд≥вель, ¤к≥ в ц≥лому дають психо-емоц≥ональний образ [...]

¬сю р≥зноман≥тн≥сть дерев'¤них бойк≥вських дзв≥ниць ≥ церков умовно можна под≥лити на так≥ чотири групи:
1. архањчн≥ елементарн≥ форми,
2. частково розвинен≥ форми,
3. багато¤русн≥ розвинен≥ форми,
4. р≥зн≥ м≥шан≥ форми.

¬ першу групу - архањчн≥ елементарн≥ форми - включен≥ дзв≥ниц≥ ≥ церкви з чотиригранними формами та з найпрост≥шими п≥рам≥-дальними завершенн¤ми веж, ¤к≥ уважаютьс¤ найархањчн≥шими.

÷≥ форми виникли дуже давно, мабуть, у перш≥ роки п≥сл¤ прийн¤тт¤ христи¤нства на ”крањн≥-–ус≥ 988 року. ƒо другоњ групи - частково розвиненоњ форми належать дзв≥ниц≥ й церкви з дещо ускладненою будовою веж, або з наростанн¤м у них ¤рус≥в чи поверх≥в, або з по¤вою зам≥сть чотиригранних восьми-гранних елемент≥в ≥ восьмигранних п≥рам≥дальних завершень (у певних випадках з по¤вою ступ≥нчастости, залом≥в тощо).

1	2	3

Ќазва: јрх≥тектура бойк≥вськоњ церкви
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2671 прочитано)