јрх≥тектура > јрх≥тектура бойк≥вськоњ церкви

ƒо третьоњ групи - багато¤русн≥ розвинен≥ форми - належать дзв≥ниц≥ й церкви з дальшим удосконаленн¤м компонент≥в, таких ¤к опасанн¤, поверхи з галере¤ми, зб≥льшена ступ≥нчаста багато¤русн≥сть ≥ витончено барочн≥ лаг≥дно вигнут≥ переходи-заломи та завершенн¤ у вигл¤д≥ барочних бань ≥ гол≥вок, ув≥нчаних мак≥вками та орнаментованими хрестами.

ƒо ц≥Їњ групи пам'¤ток, розвинених найб≥льше в ’V≤≤-’≤’ стор≥чч¤х, належать найкращ≥ зразки бойк≥вськоњ арх≥тектури, ¤к≥ становл¤ть найвище њњ дос¤гненн¤ в аспект≥ нац≥онального ≥ св≥тового значенн¤.

—аме до ц≥Їњ групи в≥днос¤тьс¤ найхарактерн≥ш≥ трид≥льн≥, тризрубн≥ ≥ завершен≥ трьома багато¤русними вежами (до 8-ми ¤рус≥в) храми з п'¤тьма мальовничими ступ≥нчасто-п≥рам≥дальними вежами.

ƒо четвертоњ групи - р≥зн≥ м≥шан≥ форми - належать дзв≥ниц≥ й церкви, форми ¤ких мають в≥дхиленн¤ в≥д схарактеризованих вище зразк≥в, в≥д того основного шл¤ху розвитку, ¤кий дов≥в церковн≥ веж≥ до 8 ¤рус≥в ≥ спри¤в виробленню найориг≥нальн≥ших ≥ найтонше вик≥нчених, з мистецького погл¤ду, храм≥в.

—еред цих в≥дхилень розр≥зн¤Їмо багато нюанс≥в н≥вел¤ц≥њ трьох традиц≥йних зруб≥в, виведених в≥д земл≥.

ѕом≥чаЇмо об'Їднанн¤ ч≥тких трид≥льних розчленувань в узагальнен≥ об'Їми, в форми, поЇднан≥ сп≥льними покр≥вл¤ми, в загальну форму церкви, основою ¤коњ Ї хата або житловий будинок, з наближенн¤м такоњ форми до базил≥ки, часто на два поверхи.

¬ таких храмах нер≥дко лишаютьс¤ т≥льки нат¤ки на зниклу традиц≥йну тризрубн≥сть за участю ризал≥т≥в центральноњ нави в форм≥ трьох завершень, ¤к≥ не становл¤ть трьох орган≥чних ув≥нчань окремо виведених веж, а Ї штучно надбудованими декоративними формами на звичайних чотирисхильних або восьмисхильних покр≥вл¤х.

“рапл¤ютьс¤ ще й форми церков, под≥бн≥ до двоповерхових будинк≥в з одною маленькою вежею, надбудованою на гребен≥ покр≥вл≥ т≥льки посередин≥, або позначенн¤ трьох пункт≥в на гребен≥ покр≥вл≥ (зах≥дн≥й к≥нець, осередок ≥ сх≥дн≥й к≥нець) за допомогою самих лише трьох хрест≥в.

Ѕувають ≥ форми церков, скомб≥нован≥ з фрагмент≥в звичайного будинку ≥ ц≥лоњ веж≥, виведеноњ в≥д земл≥, та форми церков з р≥зними добудовами з п≥вноч≥ або п≥вдн¤.

ѕам'¤тки нац≥онального г ≥ св≥тового значенн¤ ѕ≥д час численних виклад≥в на академ≥чних форумах про украњнську арх≥тектуру в дерев≥ нам не раз задавали питанн¤ : ¤к≥ саме пам'¤тки цього мистецтва вважаЇмо за так≥, що мають нац≥ональне значенн¤, ≥ ¤к≥ - св≥тове.

¬≥дпов≥дь з нашого боку була, в основних рисах, така:
до нац≥онального Дзолотого фонду" пам'¤ток иародньоњ арх≥тектури зараховуЇмо т≥ зразки буд≥вельноњ майстерности, ¤к≥ п≥дпадають п≥д одну з цих чотирьох категор≥й:
1) давн≥сть, тобто вин¤тково щаслив≥ обставини, в ¤ких певна пам'¤тка з XV або XVI стор≥чч¤ збереглас¤, хоч була збудована з такого нест≥йкого матер≥¤лу, ¤к дерево (що легко загниваЇ або згор¤Ї);
2) характерн≥сть загального образу в розум≥нн≥ в≥рности традиц≥йним нац≥ональним формам;
3)на¤вн≥сть своЇр≥дних м≥сцевих компонент≥в ≥ детал≥в, ¤к≥ збагачують форми нац≥ональноњ буд≥вельноњ майстерности; ≥
4) ц≥нн≥ мистецьк≥ ¤кост≥ пам'¤тки арх≥тектури в ц≥лому або лише певних њњ частин.

«вичайно, в одн≥й пам'¤тц≥ можуть поЇднатис¤ дв≥, три, а то ≥ вс≥ чотири позитивн≥ прикмети дл¤ визначенн¤ њњ ц≥нною з погл¤ду нац≥онального. Ќа жаль, т≥льки п≥сл¤ двох св≥тових воЇн починаЇмо все серйозн≥ше с≥ ввитис¤ до охорони ≥ точного обл≥ку пам'¤ток минулого.

ѕерегл¤даючи зразки дерев'¤них дзв≥ниць, дл¤ ¤ких в ц≥й прац≥ подано ч≥льн≥ проф≥л≥, зупинимос¤ на окремих з них.

¬с≥ п'¤ть дзв≥ниць XVI стор≥чч¤ включаЇмо до нац≥онального фонду не т≥льки через њх давн≥сть, а й з огл¤ду на ¤скраво виражену традиц≥йн≥сть форм: з с.ѕотелича року 1502, з м.  овел¤ - року 1505 та з  оломињ - року 1584, а також, беручи до уваги величну монументальн≥сть оборонно-замкового типу двох ≥з них: з ƒрогобича - 1600 року га з с.–адруж -XVI в≥ку.  ожна з цих пам'¤ток ц≥кава своњми окремими компонентами, серед ¤ких особливо вражають нижн¤ ≥ верхн¤ частини неповторноњ дзв≥ничноњ башти в –адруж≥.

Ќе можна залишити без уваги ≥ ц≥лий р¤д ц≥кавих (давн≥стю, р≥зноман≥тн≥стю та ефектом образу в ц≥лому) дзв≥ниць XVII стол≥тт¤: в  урниках - року 1616, в ƒрогобич≥ - року 1636, в  рехов≥ - року 1638, реставрац≥ю* дзв≥ниц≥ в —оф≥њ  ињвськ≥й - року 1651, в ѕ≥дл≥сках - року 1655, в ≤са¤х - року 1663, реставрац≥ю - в  иЇво-ѕечерськ≥й лавр≥ - року 1674, в “упачах - року 1680, в —тар≥й —ол≥ -з XVII стор≥чч¤, в –ожанц≥ ¬ижн≥й - з XVII стор≥чч¤, в „ортков≥ - з XVII стор≥чч¤ та в яворов≥ - також з XVII стор≥чч¤. ¬се це стар≥ пам'¤тки цього в≥ку, р≥зноман≥тн≥ й приваблив≥ ¤к арх≥тектурн≥ об'Їкти.

« дзв≥ниць XVIII стор≥чч¤ до нац≥онального фонду зараховуЇмо т≥льки з особливою увагою в≥д≥бран≥ пам'¤тки: в с.ѕ≥дг≥рц≥ - з року 1720, що маЇ блискуче поЇднанн¤ традиц≥йноњ форми з бездоганними пропорц≥¤ми; в с.ѕрисл≥п - з року 1729 через своЇр≥дний образ з виразним ≥ витончено елегантним силюетом; в с.“оп≥льниц¤ - з року 1730 за ориг≥нальний ≥ великий образ; в с.ясениц¤ «амкова -з року 1760 за прославлений своњми іалер≥¤ми арх≥тектурний образ; в с.Ѕусовисько - з року 1773 за своЇр≥дно розв'¤заний ≥ тонко вироблений у детал¤х, принадний дл¤ очей образ; в с.ѕозд¤ч - з року 1777, за зовс≥м незвичний, але гарно створений образ високоњ буд≥вл≥; в с.¬елика √орожанка - з року 1790, за ц≥каву розв¤зку верхньоњ частини буд≥вл≥; в  ам'¤нц≥ —трумилов≥й - з XVIII в≥ку, де також, ¤к ≥ в ясениц≥ «амков≥й, майже ц≥ла дзв≥ниц¤ охоплена в≥дкритими іалер≥¤ми, ¤к≥ нагадують театральн≥ лож≥. ќкремо ставимо дзв≥ницю XVIII в≥ку в сел≥ ямне ¤к блискуче розв'¤занн¤ арх≥тектурноњ споруди - традиц≥йноњ ≥ неповторно ориг≥нальноњ з витончено мистецьким силюетом.

«аслуговуЇ на увагу дзв≥ниц¤ в с.—емак≥вц≥ з XVIII стор≥чч¤, в композиц≥њ ¤коњ прогл¤даЇ шуканн¤ нового. ” XVIII в≥ц≥ було багато повторень певних схем ≥ компонент≥в, але було й нове, достойне внесенн¤ до фонду нац≥ональних мистецьких скарб≥в.

” XIX стор≥чч≥ також з'¤вилис¤ дзв≥ниц≥, дос≥ ойн≥ бути зачислен≥ до першор¤дних пам'¤ток украњнськоњ арх≥тектури. —еред них особливо ц≥кав≥ т≥, що внос¤ть нов≥ вар≥¤нти дзв≥ниць, ¤к≥ в основному презентують нац≥ональн≥ риси:простоту форм,добр≥ пропорц≥њ та виразн≥сть образу.

¬же на початку нашого стол≥тт¤ виникла три¤русна струнка й пожвавлена гарними отворами дзв≥ниц¤ з нап≥вокруглими завершенн¤ми - б≥льшими на другому ≥ меншими на третьому поверс≥ - в сел≥ –ожанка ¬ижн¤ з 1804 року. ¬ такому ж род≥ три¤русна дзв≥ниц¤, але в ≥нших пропорц≥¤х, у сел≥  омарники - з 1815 року, з пошуком нових форм в≥конних вир≥з≥в нагор≥.

ƒо ориг≥нальноњ своЇю ст≥йк≥стю загальноњ, поширеноњ внизу, монументальноњ форми належать дзв≥ниц≥ в с.–епель - з 1826 року та особливо в сел≥ „уква - з 1854 року. ўе до виникненн¤ останньоњ, ¤ка становить пережиток сторожовоњ веж≥, збудовано було в сел≥ “рухан≥в у 1830 роц≥ витонченого силюету двоповерхову дзв≥ницю.

ѕринадна не т≥льки своЇю простотою ≥ добрими пропорц≥¤ми двоповерхова дзв≥ничка в сел≥ Ѕарб≥вц≥ з XIX стол≥тт¤. ¬ н≥й внесено нову ≥ чудову з мистецького погл¤ду видовжено ромб≥чну форму чотирьох стовпц≥в з кожного боку другого поверху, на ¤ких тримаЇтьс¤ невисока чотирисхильна п≥рам≥дальна покр≥вл¤.

¬дало передано загальний традиц≥йний образ триповерховоњ дзв≥ниц≥ в сел≥ «абереже з XIX стор[≥чч¤]. ¬ ц≥й пор≥вн¤но недавн≥й пам'¤тц≥ лаг≥дн≥ заокругленн¤ де¤ких елемент≥в (форма консоль першого поверху, окресленн¤ восьмигранноњ бан≥ з заломом, гарноњ форми гол≥вки з хрестом) вказують на те, що в XIX стол≥тт≥ буд≥вельн≥ майстри ”крањни милувалис¤ мальовничими формами пережитого вже козацького барокко.

Ќав≥ть ≥ перечислених вище пам'¤ток досить, щоб признати нац≥ональний фонд украњнських дзв≥ниць, у б≥льш≥й або менш≥й м≥р≥ бойк≥вського походженн¤, достойним високоњ оц≥нки серед св≥тових пам'¤ток арх≥тектури в дерев≥ [...]

ўодо вибраних нами 240 ч≥льних проф≥л≥в дерев'¤них церков, серед ¤ких переважають пам'¤тки б≥льш або менш характерн≥ дл¤ бойк≥вського типу. “о з цього числа вс≥ зразки арх≥тектури XVI в≥ку ≥ значну к≥льк≥сть пам'¤ток XVII стор≥чч¤ треба зарахувати до нац≥онального фонду.

”же так≥ найдавн≥ш≥ церкви, уц≥л≥л≥ до наших дн≥в, тобто поверх чотирьох стор≥чч≥в, будучи збудован≥ з дерева, ¤к в ѕотелич≥ -року 1502,  овел≥ - року 1505 (зовс≥м недавно њњ знесено), в ”люч≥ - року 1510 (або 1517), в —уходолах - року 1580, в  оломињ - року 1587 та в  олодному -XVI в≥ку, - вс≥ вони не т≥льки Дпрад≥ди" п≥зн≥ших дерев'¤них храм≥в на ”крањн≥, але й дуже ц≥нн≥ зразки мистецькоњ композиц≥њ, в ¤ких пролито св≥тло на попередню зниклу вже майстерн≥сть ≥ закладено основи розвиненоњ п≥зн≥ше творчости.  ожна з вищеперечислених церков маЇ зразков≥ пропорц≥њ, св≥й ≥ндив≥дуальний образ ≥ нахил до характерно украњнськоњ мальовничости.

1	2	3

Ќазва: јрх≥тектура бойк≥вськоњ церкви
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2671 прочитано)