≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство перв≥сноњ доби ≥ стародавн≥х цив≥л≥зац≥й

” –имськ≥й держав≥ усп≥шно розвивалас¤ торг≥вл¤, ¤ка приносила б≥льше прибутк≥в, н≥ж ремесло. ƒобре розвинутою була внутр≥шн¤ торг≥вл¤, зосереджена в м≥стах на м≥сцевих ринках, ¤к≥ згодом стали спец≥ал≥зованими. ѕоступово в м≥стах сформувалис¤ велик≥ ¤рмарки. ѕ≥сл¤ об'Їднанн¤ п≥д владою –иму всього —ередземномор'¤ усп≥шно розвивалас¤ зовн≥шн¤ торг≥вл¤. ÷ьому спри¤ли також географ≥чний под≥л прац≥, усп≥хи у кораблебудуванн≥ та буд≥вництв≥ дор≥г, спец≥ал≥зац≥¤ виробництва та розвиток товарно-грошових в≥дносин. Ќадзвичайно активною морська та караванна торг≥вл¤ з пров≥нц≥¤ми. « —≥р≥њ привозили дорог≥ тканини, скло, ювел≥рн≥ вироби; з ™гипту Ч льн¤н≥ тканини, пшеницю, пап≥рус; з ѕ≥вн≥чноњ јфрики Ч пшеницю, диких зв≥р≥в, слонову к≥стку, золото; з ≤спан≥њ Чср≥бло, олово, зал≥зо, м≥дь; з √алл≥њ Ч виноград, вино, керам≥ку; з √ерман≥њ, Ѕритан≥њ - раб≥в. Ќезважаючи на складн≥ умови (п≥ратськ≥ напади, розб≥й), усп≥шно розвивалас¤ торг≥вл¤ –иму з ≤нд≥Їю та  итаЇм. ѕоступово римськ≥ купц≥ проникли на п≥вн≥ч ™вропи. ¬ ≤≤≤-≤V ст. н. ери в обм≥н з –имом вт¤гуютьс¤ народи ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤, в т. ч. й ”крањни. “орг≥вл¤ спри¤ла впливу високорозвинутоњ римськоњ культури на тогочасний св≥т.

¬ —тародавньому –им≥ ≥снувала досить розвинута грошова система. Ќасл≥дуючи грек≥в, римл¤ни в≥дливали м≥дн≥ монети. ќднофунтова монета називалас¤ ассом, 1/2 фунтова Ч сом≥сом, 1/12 Ч унц≥Їю. ѕоруч з римськими використовувалис¤ ср≥бн≥ монети драхми грецькоњ чеканки з римською печаткою. ¬ III ст. до н.ери з'¤вивс¤ римський ср≥бний денар≥й варт≥стю 10 асс≥в. Ќайпоширен≥шою грошовою одиницею був сестерц≥й, ¤кий дор≥внював 2,5 асса. ¬ останн≥й пер≥од ≥снуванн¤ –имськоњ держави в об≥г були введен≥ золот≥ монети Ч ауерси та сол≥ди.

–им поступово перетворивс¤ у св≥товий центр грошових операц≥й. ”сп≥шно розвивалас¤ банк≥вська справа. –имськ≥ банк≥ри виступали торговельними посередниками, зд≥йснювали вс≥ грошов≥ операц≥њ, використовували чеки, переказн≥ вексел≥, в≥дкривали безгот≥вков≥, поточн≥, активн≥ ≥ пасивн≥ рахунки.

–озвиток товарно-грошових в≥дносин с¤гнув найвищого р≥вн¤ в ≤-≤≤ ст. н.ери. ѕопит на грош≥ пост≥йно зростав, вони ставали потр≥бн≥ вс≥м категор≥¤м населенн¤, що п≥дл¤гало оподаткуванню ≥ змушене було сплачувати грошов≥ податки. ‘≥нансова система –иму була добре розвинена ≥ трималас¤ на експлуатац≥њ римських пров≥нц≥й, в першу чергу не≥тал≥йських.

≤снуЇ багато економ≥чних та ≥нших причин, ¤к≥ зумовили розкв≥т античного –иму. —л≥д вид≥лити де¤к≥ з них. Ѕагатство та сила –имськоњ ≥мпер≥њ були зумовлен≥ ходом ≥сторичного розвитку. –им п≥дкорив соб≥ √рец≥ю, ™гипет, успадкував њх культурну спадщину. Ќаступн≥ завоюванн¤ ще б≥льше посилили його. ¬ажливе значенн¤ мали внутр≥шн≥ фактори: тривале ≥снуванн¤ правовоњ системи, республ≥канського устрою, сильноњ держави, ¤к≥ гарантували права ≥ свободи значноњ частини населенн¤, перш за все право приватноњ власност≥. ¬елике значенн¤ в житт≥ античного –иму мала осв≥та та наука, римл¤ни були найосв≥чен≥шими людьми тогочасноњ доби. Ќе останню роль в економ≥ц≥ –иму в≥д≥грала експлуатац≥¤ рабськоњ сили, що спри¤ло вив≥льненню певноњ частини людей в≥д важкоњ прац≥ ≥ зан¤тт¤м њх наукою, осв≥тою, мистецтвом, л≥тературою, поез≥Їю.

” ≤≤≤-≤V ст. н. ери господарство —тародавнього –иму починаЇ занепадати. ѕричиною кризи стало загостренн¤ суперечностей та конфл≥кт≥в. ¬ичерпала себе рабовласницька система господарюванн¤. ћасов≥ повстанн¤ раб≥в розхитали п≥двалини –имськоњ ≥мпер≥њ. «низилас¤ продуктивн≥сть прац≥. ƒешева, разом з тим малоефективна прац¤ раб≥в стримувала техн≥чний прогрес. –≥зко зросла к≥льк≥сть паразитуючих елемент≥в з в≥льного населенн¤, з м≥ського плебсу, що вимагало додаткових витрат держави ≥, ¤к насл≥док, посиленн¤ податкового пресу.

«азнала краху завойовницька пол≥тика –иму, внасл≥док чого припинилос¤ регул¤рне поповненн¤ господарств рабами. –имська ≥мпер≥¤ об'Їднувала р≥зн≥ народи, поступово почав про¤вл¤тис¤ сепаратизм пров≥нц≥й, ними ставало дедал≥ важче управл¤ти, збирати податки ≥ т. ≥н. –имська ≥мпер≥¤ втрачала свою економ≥чну Їдн≥сть. ѕост≥йно посилювавс¤ натиск варвар≥в.

—тародавн≥ римл¤ни залишили людству величезну спадщину, ¤кою ум≥ло скористалис¤ перш за все Ївропейськ≥ народи. Ќа руњнах —тародавнього –иму виросла згодом Ївропейська христи¤нська цив≥л≥зац≥¤.

1	2	3

Ќазва: √осподарство перв≥сноњ доби ≥ стародавн≥х цив≥л≥зац≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (6605 прочитано)