≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

√осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

ѕлан.

≈коном≥чн≥ насл≥дки першоњ св≥товоњ в≥йни.

ѕлан ƒауеса та його насл≥дки.

√осподарство розвинутих крањну 20-≥ роки.

—в≥това економ≥чна криза 1929-1933 рр.

√осподарство розвинутих крањн св≥ту у 30-их роках.

≈коном≥чн≥ насл≥дки першоњ св≥товоњ в≥йни.

ѕерша св≥това в≥йна тривала з л≥та 1914 до осен≥ 1918 рр. ¬она принесла людству важк≥ економ≥чн≥, матер≥альн≥ й моральн≥ втрати, призвела до загостренн¤ м≥ждержавних економ≥чних в≥дносин. ћ≥л≥таризац≥¤ економ≥ки воюючих крањн, њх господарська замкнут≥сть, зам≥на ринкових господарських зв'¤зк≥в не ринковими, державне регулюванн¤ економ≥ки дос¤гли небаченого р≥вн¤.

ќсновн≥ бойов≥ д≥њ першоњ св≥товоњ в≥йни в≥дбувалис¤ на Ївропейському континент≥, де були розташован≥ головн≥ центри ф≥нансового житт¤, промислового та с≥льськогосподарського виробництва.

—получен≥ Ўтати јмерики. ¬они ≥з зап≥зненн¤м (6 кв≥тн¤ 1917 р.) вступили у в≥йну. ¬оювали —Ўј на боц≥ крањн јнтанти. «азнали незначних людських втрат. ѕ≥дтримували торговельн≥ в≥дносини з ус≥ма воюючими крањнами. ” зв'¤зку ≥з зростаючим попитом на вс≥ види стратег≥чноњ сировини Ч зброю, боЇприпаси, продукти харчуванн¤, —Ўј перетворилис¤ у економ≥чно найрозвинен≥шу державу св≥ту. “ут сконцентрувалось 1/2 св≥тового запасу золота. ”сп≥шно розвивалась промислов≥сть, с≥льське господарство, ф≥нансово-кредитна система. ≤з крањни-боржника —Ўј перетворилис¤ на найб≥льшого кредитора. ¬трич≥ зр≥с експорт продукт≥в ≥ товар≥в. ” —Ўј продовжувало розвиватис¤ ринкове господарство, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ≥ндустр≥альних крањн, в ¤ких економ≥ка перетворювалас¤ у ринково-регульовану.

јнгл≥¤. Ќалежала до крањн-переможниць, проте в≥йна знесилила њњ економ≥ку, зб≥льшила в≥дставанн¤ в≥д —Ўј. јнгл≥¤ зазнала значних матер≥альних ≥ людських втрат, ≤/« нац≥онального багатства. «б≥льшивс¤ державний борг. —в≥товий ф≥нансовий центр перем≥стивс¤ ≥з Ћондона в Ќью-…орк.

”дв≥ч≥ зменшивс¤ експорт товар≥в, натом≥сть зр≥с ≥мпорт. ѕродовжувалос¤ в≥дставанн¤ в≥д —Ўј у розвитку окремих галузей промисловост≥, особливо у г≥рничодобувн≥й, сталеплавильн≥й, текстильн≥й, суднобуд≥вн≥й, обладнанн¤ ¤ких було застар≥лим. ¬одночас јнгл≥њ вдалос¤ зб≥льшити своњ колон≥альн≥ волод≥нн¤. ¬она частково компенсувала своњ втрати за рахунок н≥мецьких воЇнних репарац≥й.

‘ранц≥¤. ўе б≥льше н≥ж јнгл≥¤ постраждала в роки в≥йни. Ќ≥меччина окупувала найрозвинен≥ш≥ промислов≥ рег≥они ‘ранц≥њ. Ѕуло зруйновано або вивезено фабрично-заводське обладнанн¤, транспортн≥ засоби. ‘ранц≥¤ втратила понад 10% працездатного населенн¤, п≥д н≥мецькою окупац≥Їю опинилис¤ кращ≥ с≥льськогосподарськ≥ райони. ¬идатки на в≥йну п≥д≥рвали стаб≥льн≥сть французькоњ валюти.

–азом з тим, п≥д час в≥йни розпочалас¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ економ≥чно в≥дсталих п≥вденних район≥в ‘ранц≥њ, що не були окупован≥ Ќ≥меччиною. “ут усп≥шно розвивалас¤ промислов≥сть, будувалис¤ електростанц≥њ, в≥йськов≥ п≥дприЇмства. ” п≥вденних департаментах крањни розширювалос¤ с≥льськогосподарське виробництво. Ќестача сировини, енергоресурс≥в змушували промисловц≥в дбати про ≥нтенсиф≥кац≥ю виробничих процес≥в, запроваджувати механ≥зац≥ю, нов≥ технолог≥њ, що п≥зн≥ше дало позитивн≥ результати.

япон≥¤ п≥д час в≥йни зм≥цнила св≥й економ≥чний потенц≥ал. ¬иступаючи на боц≥ јнтанти, вона фактично не брала участ≥ у бойових д≥¤х. «могла розширити своњ колон≥альн≥ волод≥нн¤, нав'¤зала невиг≥дн≥ економ≥чно-торговельн≥ умови  итаю. ¬се це дозволило за роки в≥йни подвоњти промислове виробництво, втрич≥ зб≥льшити експорт промислових товар≥в у  итай та крањни тихоокеанського рег≥ону.

Ќ≥меччина внасл≥док в≥йни опинилас¤ у найважчому становищ≥. ¬ерсальський мирний догов≥р, п≥дписаний м≥ж крањнами јнтанти ≥ Ќ≥меччиною 28 червн¤ 1919 року, став справжньою катастрофою дл¤ крањни та народу. «г≥дно з договором Ќ≥меччина повертала ‘ранц≥њ ≈льзалс-Ћотар≥нг≥ю, значн≥ територ≥њ поверталис¤ чи передавалис¤ Ѕельг≥њ, ѕольщ≥, Ћитв≥, ƒан≥њ, „ехословаччин≥. —аарська область переходила на 15 рок≥в п≥д управл≥нн¤ Ћ≥ги Ќац≥й, а њњ вуг≥льн≥ шахти передавалис¤ у власн≥сть ‘ранц≥њ. Ќ≥меччина була позбавлена вс≥х своњх колон≥й, њњ зобов'¤зали в≥дшкодувати у форм≥ репарац≥й збитки, завдан≥ ур¤дам ≥ окремим громад¤нам крањн јнтанти. –озм≥ри в≥дшкодувань, встановлен≥ спец≥альною –епарац≥йною ком≥с≥Їю, с¤гали суми у 132 млрд. золотих марок.

“аким чином економ≥ка Ќ≥меччини збанкрутувала. ¬же за перш≥ два роки п≥сл¤ завершенн¤ в≥йни держава повинна була виплатити крањнам јнтанти 20 млрд. золотих марок. ќск≥льки таких грошей Ќ≥меччина не мала, то контрибуц≥¤ сплачувалас¤ паровозами, вагонами, фабрично-заводськими верстатами, автомоб≥л¤ми, с≥льськогосподарською сировиною тощо. «азнала краху ф≥нансово-кредитна система. ¬насл≥док цих ¤вищ р≥зко пог≥ршивс¤ життЇвий р≥вень людей. Ќ≥меччина опинилас¤ на гран≥ катастрофи.

ѕлан ƒауеса та його насл≥дки.

—тановище Ќ≥меччини викликало занепокоЇнн¤ ур¤д≥в крањн јнтанти. —аме тому —Ўј, ‘ранц≥¤, јнгл≥¤ вир≥шили допомогти в оздоровленн≥ н≥мецькоњ економ≥ки. ÷ьому спри¤ло те, що господарство крањн јнтанти вийшло ≥з кризи, породженоњ в≥йною, ≥ поступово стаб≥л≥зувалос¤. “ак, з 1922 по 1929 роки економ≥ка —Ўј невпинно зростала, крањна стала процв≥таючою. « 1924 р. усп≥шно розвиваЇтьс¤ господарство јнгл≥њ та ‘ранц≥њ.

Ќовий репарац≥йний план дл¤ Ќ≥меччини був розроблений м≥жнародним ком≥тетом експерт≥в п≥д головуванн¤м „арльза √.ƒауеса, затверджений 16 серпн¤ 1924 р. на Ћондонськ≥й конференц≥њ представниками крањн-переможниць у перш≥й св≥тов≥й в≥йн≥ ≥ прийн¤тий Ќ≥меччиною.

ќсновна мета плану Ч в≥дновленн¤ промислового потенц≥алу Ќ≥меччини ≥ забезпеченн¤ виплат репарац≥й крањнам-переможниц¤м. ѕлан, зокрема, передбачав наданн¤ Ќ≥меччин≥ позики у сум≥ 200 млн. дол., в т. ч. 100 млн. дол. вид≥л¤ли американськ≥ банки. ¬важалос¤, що в≥дбудова, п≥днесенн¤ господарства, оздоровленн¤ ф≥нанс≥в спри¤тиме регул¤рн≥й сплат≥ репарац≥й ‘ранц≥њ та јнгл≥њ, ¤к≥, у свою чергу, покриватимуть заборгован≥сть —Ўј. ѕлан ƒауеса, м≥ж ≥ншим, передбачав, що основна маса н≥мецькоњ промисловоњ продукц≥њ повинна спр¤мовуватис¤ в —–—–, щоб не вит≥сн¤ти англ≥йськ≥ та французьк≥ товари з м≥жнародних ринк≥в. «г≥дно з планом, —–—– повинен був постачати сировину у Ќ≥меччину, ѕлан встановлював розм≥ри платеж≥в Ќ≥меччини на перш≥ п'¤ть рок≥в по 1-1,75 млрд. марок у р≥к, а пот≥м Ч по 2,5 млрд. марок у р≥к. ƒл¤ забезпеченн¤ платеж≥в передбачалос¤ встановити контроль союзник≥в над н≥мецьким держбюджетом, грошовим об≥гом ≥ кредитом, зал≥зниц¤ми.  онтроль зд≥йснювавс¤ спец≥альним ком≥тетом експерт≥в, ¤ку очолював генеральний агент по репарац≥¤х. ÷ей пост займав представник —Ўј, спочатку ќ.ёнг, а згодом ѕ.√≥лберт.

” зв'¤зку з прийн¤тт¤м плану ƒауеса, м≥ж ‘ранц≥Їю ≥ Ѕельг≥Їю з одного боку, ≥ Ќ≥меччиною Ч з другого, було п≥дписано угоду про припиненн¤ окупац≥њ –урського басейну ≥ виведенн¤ зв≥дти французьких ≥ бельг≥йських в≥йськ.

ѕлан ƒауеса д≥¤в до 1929 року. ¬≥н в≥дрегулював репарац≥йн≥ платеж≥, спри¤в ввозу ≥ноземного кап≥талу в Ќ≥меччину. ƒо вересн¤ 1930 р. сума ≥ноземних (головним чином американських) кап≥таловкладень в Ќ≥меччин≥ склала 26-27 млрд. марок, а загальна сума н≥мецьких репарац≥йних платеж≥в за той же пер≥од Ч дещо б≥льше 10 млрд. марок. ÷≥ кап≥тали спри¤ли в≥дновленню промислового виробництва, ¤ке вже у 1927 р. дос¤гло передвоЇнного р≥вн¤. „астка Ќ≥меччини у св≥товому експорт≥ зб≥льшилас¤ з 5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.

¬насл≥док виконанн¤ плану ƒауеса —Ўј отримали велик≥ прибутки у вигл¤д≥ процент≥в в≥д позик ≥ див≥денд≥в в≥д пр¤мих ≥нвестиц≥й у промислов≥сть.

√осподарство розвинутих крањну 20-≥ роки.

—Ўј ран≥ше в≥д ≥нших високо розвинутих крањн вступили у пер≥од стаб≥л≥зац≥њ, а у 1922-1929 рр. економ≥ка —Ўј була на п≥днесенн≥. Ќа к≥нець 20-их рок≥в тут виробл¤ли майже половину промисловоњ продукц≥њ св≥ту, на 10% б≥льше, н≥ж јнгл≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина, япон≥¤ та ≤тал≥¤ разом уз¤т≥. ¬ажливим поштовхом до зростанн¤ виробництва стало поширенн¤ конвейЇрного методу масового виробництва, зам≥на традиц≥йних вид≥в палива (вуг≥лл¤) Ч електрикою ≥ нафтопродуктами. ¬ин¤ткове значенн¤ мала стандартизац≥¤ та ун≥ф≥кац≥¤. ¬исокого р≥вн¤ дос¤гла механ≥зац≥¤ виробництва та побуту американц≥в. ” крањн≥ р≥зко зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть автомоб≥л≥в, з ¤кими почав асоц≥юватис¤ американський спос≥б житт¤.

” 1922-1929 рр. автомоб≥льн≥ заводи —Ўј виготовили (у готовому ≥ нез≥браному вигл¤д≥) понад 39 млн. автомашин.

ѕосилена автомоб≥л≥зац≥¤ спри¤ла бурхливому розвитку р¤ду галузей: буд≥вництва дор≥г, сфери послуг, туризму та ≥н.

≤нтенсивно розвивалис¤ також машинобуд≥вна, електротехн≥чна, х≥м≥чна, ав≥ац≥йна та де¤к≥ ≥нш≥ галуз≥. ѕри зменшенн≥ загальноњ к≥лькост≥ банк≥в (з «ќ до 24 тис.), њхн≥ кап≥тали зб≥льшились на 21 млрд. долар≥в. «начно зр≥с експорт товар≥в, ¤кий у 20-их роках переважав ≥мпорт. јмериканськ≥ кап≥таловкладенн¤ закордономз 1920по 1931 рр. склали 11,6млрд.долар≥в,причому 40% в≥д ц≥Їњ суми припадало на ™вропу, а 22% Ч на Ћатинську јмерику.

1	2	3

Ќазва: √осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5220 прочитано)