≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

≈коном≥чне п≥днесенн¤ 20-их рок≥в у —Ўј справедливо називають роками Ђпроспер≥т≥ї Ч процв≥танн¤. ќднак у цей же пер≥од в економ≥ц≥ почали про¤вл¤тис¤ ¤вища, ¤к≥ згодом вилилис¤ у найб≥льшу в ≥стор≥њ —Ўј кризу.

≈коном≥ка јнгл≥њ на в≥дм≥ну в≥д —Ўј розвивалас¤ пов≥льн≥ше. Ћише в к≥нц≥ 20-их рок≥в було дос¤гнуто передвоЇнного р≥вн¤ розвитку. –¤д галузей промисловост≥ (металург≥йна, вугледобувна, суднобуд≥вна, текстильна) переживали спад. ƒержава вкладала значн≥ ≥нвестиц≥њ в ав≥ац≥йну, автомоб≥льну, електротехн≥чну та де¤к≥ ≥нш≥ галуз≥, завд¤ки чому вони усп≥шно розвивалис¤. Ќов≥ галуз≥ давали, однак, всього 10% обс¤гу промислового виробництва крањни, —потер≥галос¤ техн≥чне в≥дставанн¤ р¤ду галузей, що призвело до зб≥льшенн¤ соб≥вартост≥ та зниженн¤ конкурентоспроможност≥ англ≥йських товар≥в на св≥товому ринку. ¬еликобритан≥¤ залежала в≥д ≥мпорту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та промисловоњ сировини, що також негативно позначалос¤ на економ≥ц≥ крањни.

‘ранц≥¤ вступила в пер≥од економ≥чного п≥днесенн¤ у 1924 р. ѕромислове виробництво перевищило довоЇнне, а його р≥чний прир≥ст до 1930 р. складав у середньому 5 в≥дсотк≥в. Ўвидкому економ≥чному зростанню спри¤ло: поверненн¤ ≈льзасу ≥ Ћотар≥нг≥њ з њх металург≥йними ≥ текстильними п≥дприЇмствами; окупац≥¤ —аару; величезне буд≥вництво у розорених районах; репарац≥њ з Ќ≥меччини (8 млрд. золотих марок).

”сп≥шно розвивалис¤ нов≥ галуз≥ виробництва: автомоб≥льна, ав≥ац≥йна, електротехн≥чна, рад≥отехн≥чна, х≥м≥чна. ‘ранц≥¤ перетворилась на ≥ндустр≥ально-аграрну крањну. ¬ажливим прибутком крањни залишалось лихварство. “ак, у 1929 р. вс¤ промислов≥сть дала прибуток 10,5 млрд. фр., а ц≥нн≥ папери Ч у « рази б≥льше.

ћ≥ль¤рдн≥ репарац≥њ спри¤ли стаб≥л≥зац≥њ франка, що спри¤ло росту кап≥таловкладень. “емпи зростанн¤ промилового виробництва у ‘ранц≥њ були найвищими серед розвинутих крањн.

Ќ≥меччина на початку 20-их рок≥в переживала пол≥тичну та економ≥чну дестаб≥л≥зац≥ю. ¬она втратила зовн≥шн≥ ринки, занепало промислове ≥ с≥льськогосподарське виробництво, зазнала краху кредитно-ф≥нансова система. ќднак реал≥зац≥¤ плану ƒауеса вже незабаром дала в≥дчутн≥ результати.

¬еличезн≥ кап≥таловкладенн¤, висока господарська культура ≥ нац≥ональна самосв≥дом≥сть н≥мецького народу спри¤ли стаб≥л≥зац≥њ господарського житт¤ крањни. Ѕуло оновлено основний кап≥тал важкоњ промисловост≥, в ¤ку вкладалос¤ найб≥льше кап≥тал≥в. ѕоступово Ќ≥меччина стала випереджати јнгл≥ю з експорту машин та ≥ндустр≥ального обладнанн¤. ѕрискореними темпами розвивалис¤ х≥м≥чна та електротехн≥чна галуз≥ промисловост≥.

япон≥¤ вийшла ≥з повоЇнноњ економ≥чноњ кризи у 1924 р. ”сп≥шно переведено економ≥ку на мирн≥ рейки. ѕоступово нарощувалос¤ промислове виробництво. ¬иплавка чавуну та стал≥ до к≥нц¤ 20-х рок≥в подвоњлас¤. ÷ьому спри¤ло освоЇнн¤ родовищ кам'¤ного вуг≥лл¤ та зал≥зноњ руди в  орењ та ћанчжур≥њ, окупованих япон≥Їю.

“екстильна галузь, продукц≥¤ йкоњ складала 40% промислового виробництва, також усп≥шно розвивалас¤, а ¤понськ≥ текстильн≥ вироби не поступалис¤ знаменитим англ≥йським.

” 20-их роках спостер≥галас¤ ≥нтенсивна концентрац≥¤ виробництва ≥ кап≥тал≥в, подальша монопол≥зац≥¤ економ≥ки. ќсоблив≥сть монопол≥й япон≥њ пол¤гала у њх т≥сному зв'¤зку з державою, ≥мператорською родиною, ¤к≥ вкладали в економ≥ку велик≥ ≥нвестиц≥њ, спри¤ли впровадженню нов≥тн≥х дос¤гнень науково-техн≥чноњ революц≥њ.

—в≥това економ≥чна криза 1929-1933 рр.

Ќаступний цикл≥чний спад виробництва на злам≥ 20-30-их рок≥в виливс¤ у справжню економ≥чну катастрофу, найб≥льшу в ≥стор≥њ ≥ндустр≥ального господарства.

—Ўј.  риза розпочалас¤ р≥зким пад≥нн¤м ц≥н акц≥й на ньюйоркськ≥й б≥рж≥ наприк≥нц≥ жовтн¤ 1929 р. Ѕ≥ржовий крах розорив багато тис¤ч власник≥в ц≥нних папер≥в. ќдразу ж почавс¤ цебачений в ≥стор≥њ спад промислового виробництва ≥ торг≥вл≥. “ак випуск автомоб≥л≥в, виплавленн¤ чавуну ≥ стал≥ скоротилис¤ на 80%. ¬ ц≥лому промислове виробниц ≥ во ≥ торг≥вл¤ скоротилис¤ вдв≥ч≥. «ароки кризи збанкрутували 130 н≥с. ф≥рм, 19 зал≥зничних компан≥й, 5760 банк≥в. ћ≥льйони громад¤н постраждали, втративши своЇ майно, нагромадженн¤, робоч≥ м≥сц¤.  риза призвела до небаченого росту безроб≥тт¤. Ќа околиц¤х м≥ст виросли Ђгуверв≥л≥ї Ч селища ≥з халуп, у ¤ких жили безроб≥тн≥ та њх с≥м'њ (назван≥ в Ђчестьї президента —Ўј √ерберта  .√увера (1929-1933 рр.). «ростала к≥льк≥сть голодуючих, жебрак≥в. ћав м≥сце масовий рух безроб≥тних, Ђголодн≥ походиї на ¬ашингтон. Ѕезроб≥тт¤ дос¤гло астроном≥чноњ цифри Ч 17 млн. чолов≥к.

≈коном≥чна криза в —Ўј поглиблювалас¤ й невпевненими д≥¤ми ур¤ду, ¤кий в≥дмовивс¤ в≥д втручанн¤ в економ≥чне житт¤.

Ќ≥меччина. ƒл¤ нењ криза мала катастроф≥чн≥ насл≥дки. Ќезважаючи на величезн≥ економ≥чн≥ здобутки, зумовлен≥ Ђдаусизац≥Їюї, крањна опинилас¤ у глибок≥й криз≥. –≥зко скоротилос¤ промислове виробництво, з'¤вилас¤ велика к≥льк≥сть банкрутств (б≥л¤ «ќ тис. виробник≥в). ѕрипинили свою роботу нав≥ть окрем≥ галуз≥ (сталеплавильна).  атастроф≥чне зменшивс¤ експорт. якщо у 1929 р. в≥н оц≥нювавс¤ у 13483 млн. марок, то у 1934 р. впав до 4167 млн.  ≥льк≥сть безроб≥тних у Ќ≥меччин≥ дос¤гла 8 млн. чолов≥к. Ќ≥меччина не мала змоги виплачувати репарац≥њ.

ѕлан ёнга. —турбован≥ катастроф≥чним становищем Ќ≥меччини, ур¤ди —Ўј, јнгл≥њ, ‘ранц≥њ та де¤ких ≥нших крањн вир≥шили надати њй допомогу. Ѕуло розроблено новий репарац≥йний план, названий у честь творц¤ ≥менем ќ.ёнга, американського банк≥ра. «атвердили його на √аазьк≥й конференц≥њ у с≥чн≥ 1930 р. ѕлан ёнга передбачав зменшенн¤ розм≥р≥в щор≥чних репарац≥й та платеж≥в (на 20%), л≥кв≥дац≥ю вс≥х форм ≥ вид≥в контролю над економ≥кою ≥ ф≥нансами Ќ≥меччини. ” 1930 р., достроково, було припинено окупац≥ю –ейнськоњ област≥. ѕроте вже у 1931 р. Ќ≥меччина, у зв'¤зку з поглибленн¤м кризи, в≥дмовилас¤ взагал≥ в≥д сплати репарац≥йних платеж≥в. ” тому ж роц≥ план ёнга припинив своЇ ≥снуванн¤, що й п≥дтвердила Ћозанська конференц≥¤ у 1932 р.

≈коном≥чна криза у Ќ≥меччин≥ тривала до початку 1934 р., коли нам≥тились ознаки стаб≥л≥зац≥њ. ¬насл≥док кризи у Ќ≥меччин≥ до влади прийшов один ≥з найжорсток≥ших в ≥стор≥њ людства пол≥тичних режим≥в Ч нацистський.

јнгл≥¤. ≈коном≥чна криза розпочалас¤ дещо п≥зн≥ше (в к≥нц≥ 1929р.). Ќайб≥льш≥ труднощ≥ виникли у зв'¤зку з перевиробництвом, з реал≥зац≥Їю товар≥в. ≤снувала проблема кредит≥в. «упин¤лис¤ тис¤ч≥ п≥дприЇмств, зростала к≥льк≥сть безроб≥тних. ” 1932 р. промислове виробництво скоротилос¤ на 25% пор≥вн¤но з 1929 р.

јнгл≥йський ур¤д своЇчасно вжив ц≥лий р¤д заход≥в, спр¤мованих на подоланн¤ кризових ¤вищ ≥ оздоровленн¤ економ≥ки. ѕри спри¤нн≥ держави зд≥йснювалас¤ концентрац≥¤ виробництва, встановлювавс¤ контроль за випуском продукц≥њ, њњ реал≥зац≥Їю та ц≥нами. ¬се це робилос¤ з допомогою примусових санкц≥й, кредитних прив≥лењв тощо. ѕ≥д час кризи виникли ≥ д≥¤ли зм≥шан≥ державно-приватн≥ п≥дприЇмства.

¬иходу ≥з кризи спри¤ла зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика держави. ” 1931 р. було створено Ђстерл≥нговий блокї 25-й держав. —аме вони допомогли јнгл≥њ подолати економ≥чну кризу. ќздоровленню економ≥ки спри¤ла також л≥кв≥дац≥¤ у 1931 р. золотого стандарта фунта стерл≥нга.

‘ранц≥¤ у 1929 р. зум≥ла уникнути руйн≥вноњ д≥њ св≥товоњ економ≥чноњ кризи. ѕроте у 1930 р. Ђвелика депрес≥¤ї торкнулас¤ њњ економ≥ки.

≈коном≥чна криза у ‘ранц≥њ була зат¤жною ≥ тривала до 1936 р. Ќайб≥льшого удару зазнала легка промислов≥сть, п≥дприЇмства ¤коњ знаходились у приватному сектор≥. ¬иробництво вовн¤них ≥ шовкових тканин скоротилос¤ вдв≥ч≥.  риза промисловост≥ переплелас¤ з аграрною кризою. –≥зко знизивс¤ (на 10%) р≥вень с≥льськогосподарського виробництва. ” ц≥й крањн≥ особливо в≥дчутними були Ђножиц≥ ц≥нї. ƒе¤к≥ галуз≥ промисловост≥ так ≥ не вийшли ≥з кризи, а њх занепад продовжувавс¤ до другоњ св≥товоњ в≥йни.

√осподарство розвинутих крањн св≥ту у 30-их роках.

” друг≥й м≥жвоЇнн≥й декад≥ в господарств≥ розвинутих крањн в≥дбулис¤ важлив≥ зм≥ни, викликан≥ завершальним ходом ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, економ≥чною кризою та њњ насл≥дками. ƒержава в цей пер≥од стала одним ≥з визначальних чинник≥в економ≥чного житт¤, брала на себе дедал≥ б≥льш≥ економ≥чн≥ функц≥њ. ѕочалас¤ зам≥на ринкових структур, ¤к≥ розвалювалис¤ п≥д час кризи, державним регулюванн¤м ≥ нав≥ть плануванн¤м. ћетоди ≥ мета державного втручанн¤ у нац≥ональн≥ господарства в≥др≥зн¤лис¤ у р≥зних крањнах. ” —–—–, наприклад, економ≥чна пол≥тика стала взагал≥ антиподом ринковоњ. ¬ ≥ндустр≥альне розвинутих крањнах справа не д≥йшла до повноњ л≥кв≥дац≥њ ринкових в≥дносин, а ступ≥нь державного регулюванн¤ суттЇво в≥др≥зн¤вс¤.

1	2	3

Ќазва: √осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5220 прочитано)