≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

Ќ≥меччина. ≈коном≥чна криза призвела до кризи пол≥тичноњ ≥ приходу до влади нацист≥в на чол≥ ≥з ј. √≥тлером. …ого ур¤д вже у перш≥ роки свого правл≥нн¤ п≥шов на нечуване дл¤ мирного часу розширенн¤ державного регулюванн¤ господарського житт¤.

Ќа кошти держави було розгорнуто буд≥вництво автострад, що дозволило в≥дразу р≥зко скоротити чисельн≥сть безроб≥тних та пожвавило буд≥вельну ≥ндустр≥ю.

≤з середини 30-их рок≥в основна увага була зосереджена на прискореному розвитку в≥йськовоњ промисловост≥. «а 1933-1938 роки в≥йськов≥ витрати зросли з 620 млн. до 15,5 млрд. рейхсмарок « метою стимулюванн¤ економ≥чного росту вводилис¤ податкове п≥льги. ѕри одночасному зростанн≥ витрат та зниженн≥ податк≥в виник деф≥цит бюджету, ¤кий покривавс¤ випуском паперових грошей. ўоб не допустити ≥нфл¤ц≥њ та зростанн¤ ц≥н, ур¤д вв≥в контроль над ц≥нами та зарплатою. ѕочавс¤ поступовий перех≥д до картковоњ системи розпод≥лу. ÷е ще б≥льше посилило масштаби державного регулюванн¤ економ≥ки.

ќсоблив≥стю економ≥ки нацистськоњ Ќ≥меччини було те, що вс≥ п≥дприЇмства були об'Їднан≥ в галузев≥ картел≥ ≥ п≥дпор¤дкован≥ ≤мперському м≥н≥стерству господарства. ” 1936 р. було прийн¤то чотирир≥чний план розвитку в≥йськовоњ промисловост≥ Ќ≥меччини а уповноваженим з його реал≥зац≥њ призначено √ермана √ер≥нга —творене ним в≥домство вз¤ло п≥д контроль всю економ≥ку крањни «аводи державного концерну Ђ√ерман √ер≥нгї виплавл¤ли б≥льше 7 млн. т стал≥, на них працювало 600 тис. чол.

Ќацисти встановили жорсткий контроль над ринком робочоњ сили та трудовими в≥дносинами. Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ставились вище ≥нтерес≥в окремих громад¤н. Ѕуло л≥кв≥довано профсп≥лки. ¬водилас¤ загальна трудова повинн≥сть.

Ќапередодн≥ другоњ св≥товоњ в≥йни в економ≥ц≥ було зд≥йснено ще б≥льш≥ радикальн≥ зм≥ни. ѕриватна власн≥сть збер≥галас¤, велик≥ п≥дприЇмц≥ входили до складу кер≥вництва державою, вони ж керували галузевими ≥ територ≥альними органами управл≥нн¤.

ќднак свобода п≥дприЇмництва була суттЇво обмежена. –инок товар≥в ≥ послуг, ринок прац≥ були зам≥нен≥ державною регламентац≥Їю. Ќайкращ≥ умови дл¤ розвитку отримали виробники металу, палива, х≥м≥чних речовин, але не готовоњ продукц≥њ, не товар≥в широкого вжитку. ¬ийшло так, що не виробники к≥нцевоњ продукц≥њ, ¤к≥ сто¤ть найближче до споживача, а виробники сировини (вуг≥лл¤, зал≥зноњ руди) та нап≥вфабрикат≥в (чавуну, стал≥, коксу ≥ т. ≥н.) почали визначати стратег≥ю розвитку н≥мецькоњ економ≥ки. ÷е призвело до занепаду експортних галузей, а зовн≥шн¤ торг≥вл¤ жорстко контролювалас¤. «меншувалас¤ залежн≥сть крањни в≥д ≥мпорту.

ƒоц≥льно в≥дзначити, що такий комплекс заход≥в прискорив вих≥д Ќ≥меччини ≥з кризи. ¬же у 1935 р. було дос¤гнуто докризового р≥вн¤ виробництва, а до 1939 р. значно його перевищено. —коротилос¤ безроб≥тт¤. ќднак в ц≥лому економ≥ка Ќ≥меччини потрапила у зачароване коло: пр≥оритетний розвиток в≥йськових галузей гальмував ≥нш≥, в т. ч. й т≥, що працювали на експорт, що, у свою чергу, п≥дривало позиц≥њ в≥йськових галузей. ≈коном≥чна експанс≥¤ зам≥нювалас¤ в≥йськовою.

—получен≥ Ўтати јмерики. ЂЌовий курсї ‘. –узвельта. ≈коном≥чна катастрофа початку 30-их рок≥в за своњми к≥льк≥сними показниками була у —Ўј не менше глибока, н≥ж у Ќ≥меччин≥. ќднак у —Ўј ресурси дл¤ в≥дновленн¤ ≥ подальшого розвитку господарства ви¤вилис¤ б≥льшими. ѕри цьому ступ≥нь втручанн¤ американськоњ держави в економ≥ку був таким же, ¤к ≥ в Ќ≥меччин≥, проте мета державного втручанн¤, насл≥дки втручанн¤ ви¤вилис¤ зовс≥м ≥ншими.

¬их≥д з економ≥чноњ кризи у —Ўј т≥сно пов'¤заний з ≥менем президента ‘ранкл≥на ƒелано –узвельта, ¤кий чотири рази обиравс¤ американським народом на цей пост. ѕрограма виходу ≥з кризи в≥дома п≥д назвою Ђновий курсї. ‘актично це передвиборна програма ‘.–узвельта. «д≥йснювавс¤ Ђновий курсї упродовж 1933-1938 рр.

ѕерший етап чинност≥ Ђнового курсуї тривав з 1933 по 1934 рр. Ќасамперед проведено реформи у ф≥нансово-кредитн≥й сфер≥. ” березн≥ 1933 р. було закрито вс≥ банки крањни, припинено обм≥н банкнот на золото, ¤ке взагал≥ вилучалос¤ з об≥гу.

‘.–узвельт зд≥йснив екстренну програму пор¤тунку банк≥вськоњ системи, допомагаючи перспективним банкам.  редитним установам —Ўј, м≥ж ≥ншим, заборон¤лос¤ поЇднувати депозитн≥ операц≥њ з торг≥влею акц≥¤ми, чим розмежовувавс¤ ринок довготерм≥нових ≥ короткотерм≥нових кредит≥в. —кладовою частиною банк≥вськоњ реформи було страхуванн¤ др≥бних ≥ середн≥х депозит≥в.

” 1933 р. було прийн¤то закон про в≥дбудову промисловост≥ (Ќ≤–ј). ¬≥н передбачав запровадженн¤ у р≥зних галуз¤х промисловост≥ Ђкодекс≥в чесноњ конкуренц≥њї, ¤к≥ ф≥ксували ц≥ни на продукти, р≥вень виробництва, розпод≥л¤ли ринки збуту, встановлювали розм≥ри зароб≥тноњ платн≥ тощо. ќсновне призначенн¤ кодекс≥в Ч п≥дтримка конкурентоздатного виробництва.

” тому ж роц≥ розпочав д≥¤ти закон про регулюванн¤ с≥льського господарства (јјј), спр¤мований на п≥двищенн¤ ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю. ƒокумент серед ≥нших заход≥в передбачав наданн¤ грошовоњ компенсац≥њ фермерам, ¤к≥ скорочували зернов≥ пос≥ви ≥ погол≥в'¤ худоби. “имчасов≥ труднощ≥ ур¤д компенсував в≥дпов≥дною ф≥нансовою п≥дтримкою. «д≥йснювалис¤ заходи з ≥нтенсиф≥кац≥њ, механ≥зац≥њ с≥льськогосподарського виробництва.

Ќа другому етап≥ чинност≥ Ђнового курсуї (1935-1938 рр.) було прийн¤то важлив≥ акти соц≥ального характеру. ” 1935 р. введено в д≥ю закон про трудов≥ в≥дносини (т. зв. закон ¬агнера). ” ньому ф≥ксувалос¤ право роб≥тник≥в на об'Їднанн¤ у профсп≥лки, проведенн¤ страйк≥в ≥ п≥дписанн¤ колективних угод. ”тому ж роц≥ вперше в ≥стор≥њ —Ўј вступив у д≥ю закон про соц≥альне страхуванн¤ ≥ допомогу безроб≥тним.

” 1938 р. набув чинност≥ закон про справедливий найм робочоњ сили, що встановлював м≥н≥мум зароб≥тноњ плати ≥ максимум тривалост≥ робочого дн¤ дл¤ де¤ких категор≥й роб≥тник≥в. «акон заборонив використанн¤ дит¤чоњ прац≥. ” тому ж 1938 роц≥ було прийн¤то новий закон про регулюванн¤ с≥льськогосподарського виробництва. ћетою державного регулюванн¤ у ц≥й сфер≥ тепер стала боротьба за збереженн¤ родючост≥ грунту. ƒл¤ цього фермерам виплачувалис¤ прем≥њ за скороченн¤ пос≥вних площ, або за введенн¤ с≥возм≥н, ¤к≥ щад¤ть землю. “аким чином зд≥йснювавс¤ ≥ контроль за р≥внем с≥льськогосподарського виробництва.

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки у —Ўј усп≥шно використовувалос¤ ≥ в наступн≥ дес¤тил≥тт¤. ¬оно базувалос¤ на економ≥чн≥й теор≥њ ƒжона  ейнса ("«агальна теор≥¤ зайн¤тост≥, процент≥в ≥ грошейї, 1936 р.). «а його ≥менем державне регулюванн¤ отримало назву Ђкейнс≥анствої.

1	2	3

Ќазва: √осподарство пров≥дних крањн м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5220 прочитано)