≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)

” 1940 р. утворюютьс¤ перш≥ колгоспи, дл¤ њх техн≥чного обслуговуванн¤ створили 182 машинно-тракторн≥ станц≥њ.  о≠лектив≥зац≥¤ в≥дбувалас¤, ¤к ≥ в —х≥дн≥й ”крањн≥, примусовими методами. «ах≥дноукрањнськ≥ сел¤ни не мали бажанн¤ вступа≠ти в колгоспи, усусп≥льнювати за безц≥нь в≥ками нажите май≠но, знар¤дд¤ прац≥, худобу тощо. “ак≥ обставини викликали репрес≥њ проти сел¤н з боку новоњ влади. ” першу чергу репре≠с≥¤м п≥ддавалис¤ пом≥щики та заможн≥ сел¤ни. Ќаселенн¤ чинило оп≥р таким заходам з боку рад¤нськоњ влади. ” такий спос≥б до середини 1941 р. було колектив≥зовано близько 13% сел¤нських господарств.

Ћ≥кв≥дац≥¤ староњ системи управл≥нн¤ супроводжувалась за≠сланн¤м службовц≥в держапарату, орган≥в суду, прокуратури, пол≥ц≥њ разом з њхн≥ми родинами. ¬≥дразу п≥сл¤ вступу рад¤нсь≠ких в≥йськ почались арешти ≥ депортац≥¤ колишн≥х функц≥онер≥в пол≥тичних парт≥й, власник≥в великих ≥ др≥бних п≥дприЇмств, а також колишн≥х член≥в  ѕ«” ≥ комсомольц≥в «ах≥дноњ ”крањни, ¤к≥ перед тим були пол≥тичними в'¤зн¤ми у польських тюрмах. ∆ертвами стал≥н≥зму стала значна частина ≥нтел≥генц≥њ - адво≠кати, вчител≥, вуз≥вськ≥ викладач≥ ≥ д≥¤ч≥ культури.

ƒепортац≥¤ ¤к метод жорстокого адм≥н≥стративного пока≠ранн¤ чи пол≥тичного пересл≥дуванн¤ набирала широкого роз≠маху. ¬ результат≥ першоњ хвил≥ ≥з «ах≥дноњ ”крањни було де≠портовано близько 1,2 млн. чолов≥к.

ƒруга хвил¤ депортац≥њ прокотилас¤ у кв≥тн≥ 1940 р., коли висел¤ли "куркул≥в"- заможних сел¤н. ¬сього ≥з «ах≥дноњ ”к≠рањни в 1939-1940 роках до —иб≥ру,  азахстану, ѕоволжж¤, на ѕ≥вн≥ч за р≥зними п≥драхунками вивезено в≥д 10 до 20% насе≠ленн¤. “ака жорстока акц≥¤ негативно позначилас¤ на забез≠печенн≥ трудовими ресурсами с≥льського господарства «ах≥д≠ноњ ”крањни напередодн≥ в≥йни.

¬ключенн¤ «ах≥дноњ ”крањни до складу ”крањнськоњ –—–, без сумн≥ву, стало великою ≥сторичною под≥Їю. ¬перше за ба≠гато рок≥в украњнц≥ об'Їдналис¤ в межах одн≥Їњ державноњ структури. ѕроте подальш≥ насильницьк≥ д≥њ рад¤нськоњ вла≠ди на зах≥дноукрањнських земл¤х деформували нац≥онально-визвольну ≥дею.

≈коном≥чний розвиток ”крањни в роки в≥йни ≥ перше повоЇнне дес¤тил≥тт¤

22 червн¤ 1941 р. нацистська Ќ≥меччина неспод≥вано на≠пала на —–—–. ≤з з≥ткненн¤м м≥ж собою двох тотал≥тарних систем розпочалас¤ в≥йна титан≥чних масштаб≥в ≥ небаченоњ жорстокост≥.

Ќайб≥льша частина н≥мецьких сил - група јрм≥й "ѕ≥вдень" п≥д командуванн¤м фельдмаршала  арла фон –ундштедта Ч мала захопити ”крањну. „ерез чотири м≥с¤ц≥ в≥д початку в≥йни н≥мц≥ окупували майже всю республ≥ку. ƒо грудн¤ 1941 р. вони контролювали територ≥ю з населенн¤м 80 млн. чолов≥к, або 42% населенн¤ –ад¤нського —оюзу. Ќа ц≥й територ≥њ до в≥йни знаходилось 47% пос≥вних площ, виробл¤лось б≥льше 30% вс≥Їњ промисловоњ продукц≥њ, б≥льше 40% електроенерг≥њ, добувалось 63% вуг≥лл¤, виплавл¤лось 68% чавуну, 58% стал≥, виробл¤лось 84% цукру.

¬ цей час надзвичайно енерг≥йно про¤вила себе надцентрал≥зована директивна система управл≥нн¤. ѕ≥д надзвичайно жор≠стким кер≥вництвом ƒержавного ком≥тету ќборони (ƒ ќ), що був створений «ќ червн¤ 1941 року, було проведено евакуац≥ю завод≥в, фабрик ≥ переведено цив≥льний сектор економ≥ки на воЇнн≥ рейки. ≤з прифронтовоњ зони було вивезено в ѕоволж¤, на ”рал, до —иб≥ру, —ередню јз≥ю,  азахстан 2593 п≥дприЇм≠ства. ѕри в≥дступ≥ рад¤нська влада застосовувала тактику "спа≠леноњ в≥йни". ¬≥дтак ус≥ промислов≥ п≥дприЇмства, ¤кими мог≠ли б користуватис¤ н≥мц≥, п≥дл¤гали знищенню. Ќаприклад,  ињв зазнав страшн≥ших руйнувань в≥д в≥дступу рад¤нських в≥йськ, ¤к≥ висадили в пов≥тр¤ багато визначних споруд м≥ста, н≥ж в≥д наступу н≥мц≥в. ¬ ƒонбас≥ було затоплено майже вс≥ шахти, було зруйновано г≥гантський комплекс завод≥в в ѕо≠дн≥пров'њ, та вс≥ 54 домни в республ≥ц≥.

Ќа думку ќлександра ƒелл≥на та ≥нших ≥сторик≥в другоњ св≥товоњ в≥йни, "з ус≥х сх≥дних територ≥й, захоплених трет≥м рей≠хом, найважлив≥шою, без сумн≥ву, була ”крањна. ¬она ¤вл¤ла собою найб≥льшу рад¤нську республ≥ку, ц≥лком окуповану н≥мц¤≠ми, ≥ ¤к джерело продукт≥в та робочоњ сили не мала соб≥ р≥вних".

«г≥дно з расовою доктриною нацист≥в ус≥ слов'¤ни були людьми другого сорту, ≥ њхн¤ роль зводилас¤ до того, щоб слу≠жити н≥мецьк≥й рас≥. √≥тлер вважав ”крањну першочерговим об'Їктом н≥мецькоњ колон≥альноњ експанс≥њ, а украњнц≥в Ч май≠бутн≥ми рабами н≥мецьких колон≥ст≥в. “ому, коли настав час призначенн¤ нацистського правител¤ ”крањни, √≥тлер вибрав ≈р≥ха  оха - адм≥н≥стратора, в≥домого своЇю жорсток≥стю й нетерпим≥стю.

” серпн≥-вересн≥ 1941 р. н≥мц≥ стали проводити заходи, що глибоко позначилис¤ на всьому населенн≥ ”крањни. ≤гноруючи поради –озенберга та його штабу,  ох вир≥шив, що найб≥льш ефективно експлуатувати с≥льське господарство ”крањни мож≠на шл¤хом збереженн¤ колгосп≥в Ч хоч цього разу п≥д контро≠лем н≥мц≥в, у дещо зм≥нен≥й форм≥ та п≥д ≥ншою назвою.  ох зменшив прибутки сел¤н ≥ зажадав, щоб вони працювали з≥ св≥танку до смерку. “ака скажена експлуатац≥¤ допомагаЇ по¤снити той факт, що 85% усього постачанн¤ Ќ≥меччини про≠дуктами з окупованих рад¤нських територ≥й припадало на ”крањну.

јнтин≥мецьк≥ настроњ ще б≥льше посилилис¤ п≥сл¤ того, ¤к нацисти вир≥шили використати ”крањну не лише ¤к основно≠го постачальника продукт≥в, а й ¤к джерело примусовоњ прац≥ дл¤ недостатньо забезпеченоњ роб≥тниками промисловост≥ та с≥льського господарства Ќ≥меччини. Ќа початку 1942 р. по≠л≥ц≥¤  оха була вимушена проводити масов≥ облави на база≠рах, при виход≥ з церкви чи к≥нотеатру з метою направленн¤ молод≥ до Ќ≥меччини.

—трах≥тлива жорсток≥сть н≥мецькоњ влади про¤вл¤лас¤ та≠кож у ставленн≥ до м≥ського населенн¤ та ≥нтел≥генц≥њ.  ох р≥зко обмежив надходженн¤ продукт≥в харчуванн¤ в м≥ста, стверджуючи, що украњнськ≥ м≥ськ≥ центри непотр≥бн≥. ” май≠бутньому н≥мц≥ планували перетворити ”крањну на ц≥лком аграрну крањну. ¬ результат≥ цього голод став звичайним ¤ви≠щем дл¤ жител≥в м≥ста.

ѕол≥тика нацист≥в на ”крањн≥ була жорсткою ≥ руйн≥вною. ¬≥дступаючи з ”крањни, фашисти, ¤к ≥ б≥льшовики у 1941 р., вдалис¤ до тактики "спаленоњ земл≥". ” наказ≥ своњм в≥йськам √≥тлер наголошував: "Ќе можна допустити, щоб, в≥дступаючи з ”крањни, ми залишили п≥сл¤ себе хоч одну людину, хоч одну голову худоби чи м≥рку зерна... ¬орогов≥ маЇ д≥статис¤ ц≥лко≠вито спалена ≥ винищена земл¤".

ѕрот¤гом к≥нц¤ л≥та й осен≥ 1943 р. рад¤нськ≥ в≥йська зай≠н¤ли Ћ≥вобережж¤ й ƒонбас, 23 серпн¤ в результат≥ запеклих боњв н≥мц≥ втратили ’арк≥в. ” вересн≥ Ч жовтн≥ „ервона јрм≥¤ прорвала могутню л≥н≥ю н≥мецькоњ оборони на ƒн≥пр≥, а 6 лис≠топада було зв≥льнено  ињв. ƒо жовтн¤ 1944 р. вс¤ етн≥чна украњнська територ≥¤ була зв≥льнена в≥д н≥мц≥в.

Ќав≥ть поб≥жний перел≥к втрат св≥дчить про т≥ страшн≥ насл≥дки, ¤к≥ мала друга св≥това в≥йна дл¤ ”крањни. ўонай≠менше (статистика тепер досл≥джуЇтьс¤ заново) 5,3 млн. чо≠лов≥к, або один ≥з шести мешканц≥в ”крањни загинув у ц≥й в≥йн≥, 2,3 млн. чолов≥к було вивезено дл¤ примусовоњ прац≥ до Ќ≥меч≠чини. ÷≥лком чи частково було зруйновано понад 700 вели≠ких ≥ малих м≥ст та 28 тис. с≥л, унасл≥док чого безпритульними залишилис¤ близько 10 млн. чолов≥к. ќск≥льки в≥йна завдала ”крањн≥ б≥льше руйнувань, н≥ж будь-¤к≥й ≥нш≥й крањн≥ ™вропи, втрати в економ≥ц≥ с¤гали приголомшуючих масштаб≥в. ÷≥лко≠вите чи часткове знищенн¤ понад 16 тис. промислових п≥дприЇмств означало втрату великоњ частини того, що ”крањ≠на здобула великою ц≥ною у 30-х роках. ѕ≥драховано, що за≠гальн≥ збитки економ≥ки ”крањни с¤гали 40%. “аким чином, удруге за ≥сторично короткий пром≥жок часу - трохи б≥льший дес¤ти рок≥в - ”крањна т¤жко постраждала в≥д жорстоких ек≠сцес≥в тотал≥тарних режим≥в.

« 1943 р., по м≥р≥ зв≥льненн¤ ”крањни в≥д окупант≥в, розпо≠чалос¤ в≥дновленн¤ зруйнованоњ економ≥ки. ѕор¤д з цим не≠обх≥дно було зд≥йснити конверс≥ю промисловост≥, оск≥льки в 1945 р. б≥льше половини об'Їму промислового виробництва припадало на в≥йськову продукц≥ю. јле конверс≥¤ носила половинчатий характер, оск≥льки одночасно ≥з скороченн¤м пи≠томоњ ваги бойовоњ техн≥ки, боЇприпас≥в тощо, в≥дбувалась мо≠дерн≥зац≥¤ в≥йськово-промислового комплексу, розробка нових вид≥в озброЇнь.

Ќа визволених в≥д н≥мецьких загарбник≥в украњнських зем≠л¤х почалас¤ в≥дбудова господарства. √оловна увага прид≥л¤≠лас¤ п≥дприЇмствам, транспортним маг≥страл¤м, електростан≠ц≥¤м, ¤к≥ найменше постраждали ≥ могли бути використаними в ц≥л¤х оборони. Ќа в≥дновлювальн≥ роботи держава вид≥лила 18 млрд. крб. Ч суму, звичайно, недостатню. —права ускладню≠валась тим, що реевакуац≥¤ майна п≥дприЇмств, вивезених у тил в 1941-1942 рр., була визнана недоц≥льною. ¬ ”крањну по≠верталис¤ лише њхн≥ колективи, та й то в неповному склад≥.

«агальна продуктивн≥сть прац≥ залишалас¤ невисокою. ќдн≥Їю з основних причин цього було вкрай незадов≥льне ма≠тер≥ально-побутове становище населенн¤: карткова система могла забезпечити лише частково прожитковий м≥н≥мум, ще гостр≥шою була житлова проблема.

«а цих складних умов, коли ”крањна по сут≥ була прифрон≠товою матер≥ально-техн≥чною базою д≥ючоњ арм≥њ, люди ви¤в≠л¤ли мужн≥сть ≥ терп≥нн¤. –езультатом самов≥дданоњ прац≥ украњнського народу було в≥дновленн¤ до травн¤ 1945 р. май≠же 30% довоЇнних виробничих потужностей промисловост≥. ƒещо пов≥льн≥ше зводилис¤ на ноги с≥льське господарство, за≠клади науки й культури, житловий фонд та комунальне госпо≠дарство м≥ст ≥ с≥л.

” насл≥док чотирьох рок≥в найб≥льш руйн≥вноњ в ≥стор≥њ крањни в≥йни, –ад¤нський —оюз постав перед колосальним зав≠данн¤м в≥дбудови господарства. як ≥ в роки перших п'¤тир≥≠чок, основна увага прид≥л¤лась розвитку важкого машинобу≠дуванн¤, металург≥њ, паливно-енергетичного комплексу. як ≥ в

1	2	3	4

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5721 прочитано)