≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)

ѕ≥сл¤воЇнна ≥стор≥¤ крањни була б неповною без анал≥зу зовн≥шньоеконом≥чних ≥ зовн≥шньопол≥тичних позиц≥й —–—–. Ќезабаром п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни антиг≥тлер≥вська коа≠л≥ц≥¤ розпалась.  олишн≥ союзники –ад¤нського —оюзу бо¤≠лись розширенн¤ комун≥стичноњ ≥деолог≥њ, тому зд≥йснювали вс≥л¤к≥ заходи дл¤ поверненн¤ соц≥ал≥стичноњ системи в до≠воЇнн≥ кордони. —–—–, в свою чергу, намагавс¤ закр≥пити св≥й вплив у зв≥льнених „ервоною јрм≥Їю крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. ÷е протисто¤нн¤ призвело до ускладненн¤ м≥жнародноњ ситуац≥њ, до стану холодноњ в≥йни.

—Ўј направили зах≥дноЇвропейським крањнам величезну матер≥альну допомогу в розм≥р≥ 12,4 млрд. дол. (так званий "ѕлан ћаршалла"). ÷≥ кошти використовувалис¤ не лише дл¤ п≥сл¤≠воЇнного в≥дродженн¤ економ≥ки, але й дл¤ посиленн¤ в≥йсько≠во-пол≥тичного впливу —Ўј в цьому район≥. ¬ 1949 р. було створено в≥йськовий блок Ќј“ќ, розташовано мережу в≥йсько≠вих баз —Ўј, в≥йськов≥ штаби розробл¤ли плани новоњ св≥товоњ в≥йни проти —–—– з використанн¤м атомноњ зброњ.

¬ ц≥ ж роки –ад¤нський —оюз ≥з свого боку зд≥йснював п≥дтримку комун≥стичних ≥ прорад¤нських режим≥в в так зва≠них "крањнах народноњ демократ≥њ": Ѕолгар≥њ, јлбан≥њ, ѕольщ≥,* –умун≥њ, ”горщин≥, „ехословаччин≥, а також в ѕ≥вн≥чному ¬'Їтнам≥, ѕ≥вн≥чн≥й  орењ,  итањ. ÷им крањнам надавалас¤ ≥нтенсивна матер≥альна, ф≥нансова ≥ в≥йськова допомога. ¬≥до≠мо, що т≥льки у вигл¤д≥ п≥льгових довгострокових кредит≥в в 1945-1952 роках њм було надано 15 млрд. крб. (« млрд. дол.). “ак≥ величезн≥ дл¤ тих час≥в кошти надавалис¤ крањнам за умови проведенн¤ там соц≥ально-економ≥чних перетворень за рад¤нським зразком.

¬ результат≥ цих м≥жнародних под≥й св≥т на довг≥ роки був под≥лений на дв≥ ворогуюч≥ системи, що мало негативн≥ (перш за все в економ≥чному план≥) насл≥дки дл¤ внутр≥шнього жит≠т¤ —–—–. —права в тому, що на рубеж≥ 1940-1950-х рок≥в роз≠винут≥ крањни почали впроваджувати у виробництво дос¤гнен≠н¤ сучасноњ науково-техн≥чноњ революц≥њ, ≥ це зумовило новий, пост≥ндустр≥альний етап њх розвитку. –ад¤нська директивна економ≥ка, через њњ надцентрал≥зац≥ю, в≥дсутн≥сть ≥н≥ц≥ативи ≥ п≥дприЇмливост≥ в р≥зноман≥тних господарських структурах, ви¤вилась нездатною до широкого впровадженн¤ науково-тех≠н≥чних розробок у виробництво (кр≥м в≥йськово-промислового комплексу) ≥ почала стр≥мко в≥дставати в≥д крањн з ринковою економ≥кою. ƒо того ж, ц≥ крањни стали пом≥тно випереджати –ад¤нський —оюз за р≥внем житт¤ населенн¤, за забезпечен≠н¤м р≥зноман≥тних демократичних прав ≥ свобод. —–—–, в≥дго≠роджений в≥д усього св≥ту "зал≥зною зав≥сою", намагавс¤ не допустити впливу «аходу на рад¤нський народ, використовую≠чи репресивний апарат. ¬с≥ культурн≥, громадськ≥, спортивн≥, особист≥ зв'¤зки з заруб≥жними крањнами знаходились п≥д пиль≠ним нагл¤дом в≥дпов≥дних орган≥зац≥й. « 1945 по 1950 роки на 35% скоротивс¤ зовн≥шньоторговий об≥г ≥з зах≥дними крањ≠нами, що пом≥тно вплинуло на рад¤нську економ≥ку, ¤ка була позбавлена новоњ техн≥ки ≥ передових технолог≥й. ќсь чому в середин≥ 1950-х рок≥в –ад¤нський —оюз опинивс¤ перед необ≠х≥дн≥стю глибоких соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних зм≥н.

1	2	3	4

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5721 прочитано)