≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)

30-т≥ роки, четверта п'¤тир≥чка (1946-1950) дала неоднозначн≥ результати. «усилл¤, спр¤мован≥ на в≥дбудову важкоњ промис≠ловост≥, що поглинули 85% кап≥таловкладень, принесли диво≠вижн≥ усп≥хи. ƒо 1950 р. промислове виробництво на ”крањн≥ перевищило р≥вень 1940 р. Ќа «ах≥дн≥й ”крањн≥, де до в≥йни важкоњ промисловост≥ практично не ≥снувало, прогрес у ц≥й галуз≥ особливо вражав: до 1950 р. промислове виробництво в крањ зросло на 230%. ” 1950-х роках ”крањна знову стала од≠н≥Їю з пров≥дних ≥ндустр≥альних крањн ™вропи. ¬она виплав≠л¤ла б≥льше чавуну на душу населенн¤, н≥ж ¬еликобритан≥¤, «ах≥дна Ќ≥меччина та ‘ранц≥¤, а за видобутком вуг≥лл¤ май≠же зр≥вн¤лас¤ з «ах≥дною Ќ≥меччиною. ќднак, хоч украњнська промислов≥сть пор≥вн¤но з довоЇнним пер≥одом стала нав≥ть потужн≥шою, њњ частка у загальнопромисловому виробництв≥ –ад¤нського —оюзу впала, оск≥льки нов≥ ≥ндустр≥альн≥ центри, що виникли за ”ралом, розвивалис¤ ще б≥льшими темпами.

ѕ≥сл¤воЇнне економ≥чне зростанн¤ в —–—–, ¤к ≥ в ”крањн≥, мало дек≥лька джерел. ѕерш за все, директивна економ≥ка все ще збер≥гала моб≥л≥зац≥йний характер, ¤к у роки перших п'¤≠тир≥чок ≥ в роки в≥йни. ћ≥льйони людей орган≥зовано в≥дправ≠л¤лись на в≥дродженн¤ ƒн≥прогесу, металург≥йних завод≥в  ри≠вор≥жж¤, шахт ƒонбасу, а також на буд≥вництво нових завод≥в, г≥дроелектростанц≥й ≥ т.д.

–ад¤нський —оюз отримав з Ќ≥меччини репарац≥њ на суму 4,3 млрд. дол. ¬ рахунок репарац≥й ≥з Ќ≥меччини та ≥нших крањн, що були њњ союзниками, до –ад¤нського —оюзу вивозилось про≠мислове обладнанн¤, в тому числ≥ ц≥л≥ заводськ≥ комплекси.

ƒо числа джерел економ≥чного зростанн¤ можна в≥днести пол≥тику перерозпод≥лу кошт≥в ≥з соц≥альноњ сфери на користь т¤жкоњ промисловост≥. ўор≥чно населенн¤ повинне було п≥дпи≠суватись на державн≥ займи в середньому в розм≥р≥ 1-1,5 м≥с¤ч≠них зароб≥тноњ плати. ¬сього за 1946-1956 рр. було розм≥щено 11 займ≥в.

як ≥ ран≥ше, основний т¤гар формуванн¤ кошт≥в дл¤ т¤жкоњ промисловост≥ несло на соб≥ с≥льське господарство. ¬тра≠тивши п≥д час в≥йни б≥льшу частину погол≥в'¤ худоби й техн≠≥ки, с≥льське господарство зазнало ще страшн≥ших руйнувань, н≥ж промислов≥сть.  р≥м того, другор¤дне значенн¤, ¤кого на≠давало ц≥й галуз≥ рад¤нське кер≥вництво, ≥ згубна с≥льськогос≠подарська пол≥тика в≥дчутно перешкоджали виправленню ста≠новища на сел≥. ∆орстока засуха 1946 р. ще раз значно п≥д≥рва≠ла економ≥чн≥ сили колгосп≥в ≥ радгосп≥в.

Ќезважаючи на ¤вн≥ хрон≥чн≥ проблеми колгосп≥в, рад¤нське кер≥вництво р≥шуче в≥дновило пол≥тику колектив≥зац≥њ й ста≠ло нав≥ть активн≥ше проводити њњ. ” 1946 р. було вжито за≠ход≥в, щоб в≥д≥брати у сел¤н землю та реманент, ¤к≥ њм вдалос¤ "приватизувати" п≥д час в≥йни. Ќаступного року ћ. ’рущов розпочав на ”крањн≥ гучний проект, спр¤мований на розв'¤зан≠н¤ аграрних проблем. ¬≥н передбачав об'Їднанн¤ колгосп≥в у г≥гантськ≥ "агром≥ста", що теоретично мало спри¤ти високо≠ефективному використанню гостродеф≥цитноњ с≥льськогоспо≠дарськоњ техн≥ки. ¬одночас кожне з них мало забезпечити близько 5 тис. мешканц≥в ус≥ма благами м≥ського житт¤. ѕроект також передбачав л≥кв≥дац≥ю присадибних д≥л¤нок, з ¤ких сел¤ни отримували б≥льшу частину продукт≥в харчуван≠н¤. ѕроте, оголосивши про л≥кв≥дац≥ю крих≥тних, але життЇво необх≥дних дл¤ сел¤н д≥л¤нок, режим зайшов надто далеко: пасивний оп≥р ≥ гучн≥ протести набрали такого розмаху, що ур¤д змушений був в≥дмовитись в≥д проекту "агром≥ст". ѕо≠роджен≥ цим проектом хаос ≥ невдоволенн¤ лише перешкоджали виробництву зерна. Ќа 1950 р. воно дос¤гло близько 60% р≥вн¤ 1940 року.

як ≥ в передвоЇнн≥ роки, товарообм≥н м≥ж м≥стом ≥ селом залишавс¤ неекв≥валентним. ƒержавн≥ закуп≥вельн≥ ц≥ни на основн≥ види продукц≥њ зм≥нювались дуже пов≥льно ≥ не в≥дби≠вали зм≥н у виробничих затратах. “ак, закуп≥вельн≥ ц≥ни на молоко компенсували лише п'¤ту частину затрат на його ви≠робництво, на зерно - дес¤ту частину, на м'¤со - двадц¤ту. ¬с≥ збитки покривались дотац≥¤ми або за рахунок державних кре≠дит≥в, ¤к≥ ¤к правило, не повертались, а списувались.

—ел¤ни, не отримуючи н≥чого на трудодн≥, жили за рахунок власного присадибного господарства. ѕочинаючи з 1946 р., дер≠жава стала зменшувати розм≥ри присадибних д≥л¤нок ≥ обкла≠дати господарства великими грошовими податками.  р≥м цього, кожний сел¤нський дв≥р повинен був здавати ще й натураль≠ний податок м'¤сом, молоком, ¤йц¤ми та ≥ншою продукц≥Їю.

«нову посиливс¤ контроль над господарствами з боку ћ“— та њх пол≥тв≥дд≥л≥в. ћ“— знову отримали право встановлювати планов≥ завданн¤ колгоспам. ¬ищ≥ ≥нстанц≥њ через систему ћ“— диктували господарствам строки с≥вби, збору врожаю та ≥нших агротехн≥чних роб≥т. √олови колгосп≥в, ¤к≥ порушували ц≥ стро≠ки, виход¤чи, наприклад, ≥з погодних умов, могли отримати су≠воре покаранн¤. ћ“— також проводили обов'¤зкову загот≥влю с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, вилучали у колгосп≥в натуральну оплату за виконанн¤ механ≥зованих роб≥т ≥ т. ≥н. ¬се це призвело до того, що с≥льськогосподарське виробництво розвивалось дуже пов≥льно.

ƒо к≥нц¤ 1947 р. в —–—– збер≥галась карткова система на продукти харчуванн¤ ≥ промислов≥ товари дл¤ населенн¤. ¬≥дм≥нити карткову систему планувалось наприк≥нц≥ 1946 р., але через посуху ≥ неврожањ зд≥йснити цього не вдалось. ƒо реч≥, –ад¤нський —оюз був одним ≥з перших, де була в≥дм≥нена карткова система.

јле, перш н≥ж в≥дм≥нити картки, ур¤д встановив Їдин≥ ц≥ни на продукти харчуванн¤, зам≥нивши картков≥ (пайков≥) ≥ ко≠мерц≥йн≥ ц≥ни. ¬насл≥док цього варт≥сть основних продоволь≠чих продукт≥в дл¤ м≥ського населенн¤ виросла. «окрема, ц≥на 1 кг. чорного хл≥ба була 1крб., а стала 3 крб. 40 коп., ц≥на 1 кг. м'¤са виросла з 14 до «ќ крб., цукру - з 5,5 крб. до 15 крб., вершкового масла - з 28 до 66 крб., молока - з 2,5 крб. до 8 крб. ѕри цьому м≥н≥мальна зароб≥тна плата складала 300 крб., середн¤ зароб≥тна плата в 1946 р. становила 475 крб., в 1947 -550 крб. за м≥с¤ць. ѕравда, дл¤ низько- ≥ середньооплачуваних категор≥й роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, одночасно з Їдиними ц≥на≠ми, встановлювались так зван≥ "хл≥бн≥ дотац≥њ" в середньому близько 110 крб. за м≥с¤ць, але ц≥ кошти не вир≥шували за≠гальну проблему прибутк≥в.

¬ цей же час була проведена ≥ грошова реформа, њњ необх≥дн≥сть визначалась повним розбалансуванн¤м грошовоњ системи за роки в≥йни, оск≥льки р≥зке зростанн¤ в≥йськових видатк≥в вимагало пост≥йного випуску в об≥г великоњ к≥лькост≥ грошей, ¤к≥ не забезпечувались споживчими товарами. ¬нас≠л≥док значного скороченн¤ роздр≥бного товарооб≥гу у насе≠ленн¤ ви¤вилось грошей б≥льше, н≥ж того вимагало нормаль≠не функц≥онуванн¤ народного господарства. «а таких обста≠вин куп≥вельна спроможн≥сть грошей занепала.  р≥м того, в крањн≥ було багато фальшивих грошей, ¤к≥ випускались фа≠шистами п≥д час в≥йни.

14 грудн¤ 1947 року була видана постанова ур¤ду "ѕро проведенн¤ грошовоњ реформи ≥ в≥дм≥н≥ карток на продовольч≥ ≥ промислов≥ товари". —тар≥ грош≥ прот¤гом тижн¤ обм≥нюва≠лись на нов≥ ≥з розрахунку 10 : 1. ƒл¤ тих, хто тримав грош≥ на рахунках в ощадних касах, обм≥н був б≥льш п≥льговим. “ак, внески до 3 тис. крб. залишались без зм≥н ≥ не п≥дл¤гали пере≠оц≥нц≥. ¬нески на суму в≥д 3 до 10 тис. крб. обм≥нювались ≥з розрахунку 3 : 2, а внески понад 10 тис. крб. -2:1.

ќдночасно проводилось об'Їднанн¤ вс≥х попередн≥х державних позик в Їдину нову двопроцентну позику, а стар≥ обл≥гац≥њ обм≥нювались на нов≥ у в≥дпов≥дност≥ 3:1, обл≥гац≥њ позики 1930 року - у в≥дпов≥дност≥ 5 : 1. «а допомогою таких метод≥в в≥дбулос¤ вилученн¤ надлишк≥в грошовоњ маси, а сама рефор≠ма набула, в основному, конф≥скац≥йного характеру. « 1 с≥чн¤ 1950 року ур¤д визнав за необх≥дне п≥двищити оф≥ц≥йний курс карбованц¤ по в≥дношенню до ≥ноземних валют ≥ визначив його у в≥дпов≥дност≥ з золотим зм≥стом карбованц¤ (0,222168 г. чистого золота).

«агалом, весь пер≥од перших п'¤тир≥чок, воЇнн≥ ≥ п≥сл¤воЇнн≥ роки були дл¤ крањни пер≥одом екстремального, надзвичайно≠го розвитку. ¬ цей пер≥од життЇв≥ потреби населенн¤ в≥дкла≠дались на пот≥м. ћайже 25 рок≥в економ≥ка працювала з вели≠чезною напругою, на меж≥ своњх можливостей. ¬с≥ дос¤гнут≥ усп≥хи були сплачен≥ надзвичайно високою ц≥ною.

«а даними оф≥ц≥йноњ статистики середн¤ ном≥нальна зароб≥тна плата роб≥тник≥в виросла за 1928-1954 роки б≥льше, н≥ж в 11 раз≥в. «г≥дно з ≥ншими джерелами, в цей же пер≥од варт≥сть житт¤ в –ад¤нському —оюз≥ зросла в 9-10 раз≥в, оск≥льки роздр≥бн≥ ц≥ни пост≥йно зростали.

як ≥ ран≥ше, надзвичайно гостро сто¤ла житлова проблема. Ѕагато роб≥тник≥в з с≥м'¤ми жили в гуртожитках, комунальних квартирах, бараках, п≥двалах. ¬ ц≥ роки буд≥вництво житла ве≠лось в дуже обмежен≥й к≥лькост≥. ќсновн≥ кошти ≥з державного бюджету витрачались на в≥йськово-промисловий комплекс, важку промислов≥сть, енергетичну систему. –ад¤нський ур¤д щедро роздавав дарунки дружн≥м заруб≥жним крањнам у вигл¤д≥ бу≠д≥вель ун≥верситет≥в, госп≥тал≥в, культурних центр≥в, а також у вигл¤д≥ пр¤моњ в≥йськовоњ допомоги.

ѕодальший розвиток економ≥ки —–—– визначавс¤ њњ надзвичайною централ≥зац≥Їю. ¬с≥ економ≥чн≥ питанн¤, велик≥ ≥ мал≥, вир≥шувались т≥льки в центр≥, а м≥сцев≥ господарськ≥ органи мали суворо обмежен≥ права щодо вир≥шенн¤ будь-¤ких пи≠тань. ќсновн≥ матер≥альн≥ ≥ грошов≥ ресурси, що були необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ планових завдань, розпод≥л¤лись через велику к≥льк≥сть бюрократичних ≥нстанц≥й.

ѕ≥сл¤ в≥йни дек≥лька раз≥в проводились р≥зноман≥тн≥ адм≥н≥стративн≥ реформи, але вони не вносили докор≥нних зм≥н в сутн≥сть планово-адм≥н≥стративноњ системи. ¬ березн≥ 1946 року наркомати перетворились в м≥н≥стерства, а наркоми - в м≥н≥стр≥в. ¬ багатьох м≥н≥стерствах була введена обов'¤зкова форма дл¤ службовц≥в. якщо до цього форму носили в≥йськов≥, прац≥вники м≥л≥ц≥њ, держбезпеки, то тепер њњ належало од¤гати р≥чникам, дипломатам, зв'¤зк≥вц¤м, прац≥вникам суду ≥ проку≠ратури.

1	2	3	4

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥сл¤воЇнний розвиток народ≠ного господарства (1939-1953 рр.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5721 прочитано)