≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни в ’≤’ - на поч. ’’ ст.

√осподарство ”крањни в ’≤’ - на поч. ’’ ст.

ѕлан

ѕромисловий переворот в ”крањн≥.

—ел¤нська реформа 1861 р. в –ос≥њ та њњ зд≥йсненн¤ в”крањн≥.

јграрна реформа 1848 р. в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ ≥ в«ах≥дн≥й ”крањн≥

ѕочаток ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в ”крањн≥.

ѕромисловий розвиток зах≥дноукрањнських земель.

—толип≥нська аграрна реформа та њњ зд≥йсненн¤ в ”крањн≥.

” к≥нц≥ XVIII ст. украњнськ≥ земл≥ були вкотре под≥лен≥ ≥ опинилис¤ п≥д владою –ос≥йськоњ та јвстр≥йськоњ ≥мпер≥й, у склад≥ ¤ких вони перебували впродовж XIX Ч на початку XX ст. —тановище украњнських земель на поч. XIX ст. було важким. ≤ рос≥йськ≥, ≥ австр≥йськ≥ володар≥ розгл¤дали ”крањну ¤к колон≥альний сировинний придаток до промислове розвинутих центральних район≥в своЇњ ≥мпер≥њ. ѕромислов≥сть на окрањнах розвивалас¤ вкрай пов≥льно. ѕанщина, кр≥посне право та ≥нш≥ форми експлуатац≥њ сел¤нства гальмували   розвиток промисловост≥, с≥льського господарства та внутр≥шнього ринку.

” цей же час в крањнах «ах≥дноњ ™вропи в≥дбуваЇтьс¤ промислова революц≥¤, ¤ка не могла не позначитис¤ на ход≥ економ≥чного розвитку крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, в т. ч. й ”крањни. Ќа земл¤х Ћ≥вобережноњ та —лоб≥дськоњ ”крањни усп≥шно розвиваЇтьс¤ землеробство, основою ¤кого були др≥бн≥ та середн≥ пом≥щицьк≥ господарства. Ќа ѕравобережж≥ високу ефективн≥сть господарюванн¤ демонструють велик≥ магнатськ≥ маЇтки, ¤к≥ спец≥ал≥зувалис¤ на вирощуванн≥ зернових, бур¤к≥в. Ќайусп≥шн≥ше розвиваютьс¤ господарства —теповоњ ”крањни, де б≥льш≥сть земл≥ перебувала в руках украњнських сел¤н, а також колон≥ст≥в-н≥мц≥в, серб≥в, болгар, Їврењв, в≥рмен≥в, грек≥в та ≥н. ” цьому рег≥он≥ усп≥шно розвивалос¤ також пом≥щицьке тваринництво, особливо кон¤рство, в≥вчарство. « украњнських земель розпочавс¤ вив≥з худоби та ≥нших продукт≥в с≥льського господарства.

¬еличезн≥ прибутки пом≥щикам, особливо ѕравобережноњ ”крањни, давало іуральництво та цукровар≥нн¤, ¤к≥ були на той час дуже Ђмоднимї промислом. ¬ажливе м≥сце у промисловост≥ ”крањни займало сукновиробництво, другор¤дне Ч зал≥зоробна, скл¤на, паперова, кам'¤новуг≥льна та де¤к≥ ≥нш≥ галуз≥, ’арактерною рисою господарства першоњ половини XIX ст. була його рац≥онал≥зац≥¤, що св≥дчило про народженн¤ новоњ епохи Ч епохи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ

ѕромисловий переворот в ”крањн≥.

ѕромисловий переворот започаткував епоху ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. …ого перший етап в≥дбувс¤ у 20-40-их рр. XIX ст. Ќезважаючи на пануванн¤ кр≥посництва в аграрн≥й сфер≥ та де¤к≥ ≥нш≥ перешкоди на шл¤ху до економ≥чного зростанн¤, у перш≥й третин≥ XIX ст. мануфактурне виробництво дос¤гло значних усп≥х≥в. «ростала к≥льк≥сть мануфактур, число найманих роб≥тник≥в. ѕочали використовуватис¤ механ≥чн≥ робоч≥ машини, зросло зац≥кавленн¤ пом≥щик≥в, купц≥в у зб≥льшенн≥ виробництва.

ѕромисловий переворот в ”крањн≥ почавс¤ у харчов≥й галуз≥ промисловост≥. ” 20-их роках з'¤вилис¤ перш≥ паров≥ іуральн≥. ѕарова техн≥ка прискорила виробнич≥ процеси, зб≥льшила вих≥д гор≥лки з одиниц≥ сировини.

” цей же час виникаЇ цукрова промислов≥сть. ѕерший цукровий завод збудував польський пом≥щик граф ≤.ѕон¤товський у 1824 р. в с. “рощин  ан≥вського пов≥ту  ињвськоњ губерн≥њ. ” наступному роц≥ такий же завод збудував кн¤зь ќ.Ѕезбородько (козацького походженн¤) у с.ћакошин на „ерн≥г≥вщин≥. ¬ цукровиробництв≥ почали використовувати машини дл¤ подр≥бненн¤ бур¤к≥в, г≥дравл≥чн≥ преси дл¤ сокодобуванн¤, паров≥ котли дл¤ випарюванн¤ ≥ згущенн¤ цукробур¤кового соку. “аких завод≥в у 20-их роках було небагато, але њх по¤ва св≥дчила про початок промислового перевороту в ”крањн≥.

–обоч≥ машини та механ≥зми, ¤к≥ зам≥нили ручну працю роб≥тник≥в, з'¤вилис¤ на текстильних мануфактурах, перш за все суконних. ќсоблив≥ усп≥хи мали мануфактури посаду  линц≥ на Ћ≥вобережж≥, однак паров≥ машини в ц≥й галуз≥ запроваджувалис¤ пов≥льно.

” 1823 р. в маЇтку графа ¬оронцова у м≥стечку ћошни на „еркащин≥ майстрами-кр≥паками було споруджено перший на ƒн≥пр≥ пароплав, ¤кий назвали ЂЅдж≥лкаї. ћ≥сцевий майстер ¬ернигора встановив на ньому парову машину потужн≥стю 6,5 к≥нських сил. 31835 р. на ƒн≥пр≥ вже д≥¤ла акц≥онерна пароплавна компан≥¤, у власност≥ ¤коњ було к≥лька потужних пароплав≥в.

¬сезростаюч≥ потреби у машинах ≥ механ≥змах зумовили по¤ву машинобуд≥вних завод≥в. ѕерший завод з виробництва с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, г≥дравл≥чних прес≥в, парових котл≥в та ≥ншого обладнанн¤ дл¤ цукрових завод≥в збудував у 1841 р. украњнський пом≥щик  андиба. Ќа час реформи 1861 р. в украњнських губерн≥¤х було б≥л¤ 20 машинобуд≥вних завод≥в. ќднак багато машин ввозилос¤ з-за кордону.

–озвиток машинобудуванн¤ спри¤в зростанню обс¤г≥в металург≥йного виробництва, видобутку кам'¤ного вуг≥лл¤ ≥ хоча потужн≥сть п≥дприЇмств цих галузей була невеликою, проте невпинно зростала.

ѕромислове виробництво базувалос¤ головним чином на примусов≥й кр≥посницьк≥й прац≥. « 13960 роб≥тник≥в у 1828 р. Ч 10385 (74,4%) були кр≥посними ≥ т≥льки 3575 (25,6%) Ч в≥льнонайманими. —коро з'¤сувалос¤, що наймана прац¤, за ¤ку платили гр≥шми, була прибутков≥шою ≥ виг≥дн≥шою, н≥ж дармова кр≥посна, а тому почав зростати попит на в≥льнонайманого роб≥тника. ѕоступово зменшувалас¤ к≥льк≥сть пом≥щицьких ≥, навпаки, зростала чисельн≥сть купецького, кап≥тал≥стичного типу п≥дприЇмств. Ќов≥ фабрики та заводи будувалис¤, починаючи з 40-их рок≥в, в основному в м≥стах.

“аким чином, незважаючи на кр≥посницьк≥ пор¤дки, промисловий переворот проходив усп≥шно, хоч ≥ пов≥льн≥ше, н≥ж у розвинених зах≥дноЇвропейських крањнах.

ƒругий етап промислового перевороту в≥дбувавс¤ п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ кр≥посного права. …ого хронолог≥чн≥ меж≥ (умовно) Ч це 60-80-≥ роки. ” цей час фабрики та заводи остаточно вит≥сн¤ють мануфактурне виробництво.

як ≥ в попередн≥ дес¤тир≥чч¤, основне м≥сце в структур≥ украњнськоњ промисловост≥ займало цукровар≥нн¤. „астка ”крањни у всерос≥йському виробництв≥ цукру у 1880-их роках дос¤гла майже 90%. ¬с≥ основн≥ операц≥њ на цукроварн¤х механ≥зовано, на них використовувалас¤ прац¤ в≥льнонайманих роб≥тник≥в. ƒл¤ цукровар≥нн¤ стала характерною концентрац≥¤ виробництва, р≥ст продуктивност≥ прац≥. “ак≥ ж ¤вища стали притаманними й гор≥лчан≥й промисловост≥. ќбс¤ги виробництва гор≥лки, спирту пост≥йно зб≥льшувалис¤.

 р≥м перел≥чених галузей промисловост≥ усп≥шно розвивалис¤: борошномельне, ол≥йне, текстильне та ≥нш≥ виробництва, в ¤ких ефективно запроваджувалис¤ паров≥ машини та ≥нше обладнанн¤. “ехн≥чний поступ у галуз¤х важкоњ промисловост≥ ширивс¤ пов≥льн≥ше, н≥ж у харчов≥й та легк≥й. ўе у к≥нц≥ 30-их, на початку 40-их рр. ”крањну в≥дв≥дали дв≥ геолог≥чн≥ експедиц≥њ (французька Ч проф. Ће-ѕле, ≥ англ≥йська Ч геолог –.ћерч≥сон), ¤к≥ ви¤вили велик≥ поклади високо¤к≥сного кам'¤ного вуг≥лл¤ в ƒонецькому кр¤ж≥. Ќезабаром в≥дкрито поклади зал≥зноњ руди в околиц¤х  ривого –огу. Ќайближчим результатом цього стало те, що на п≥вдн≥ ”крањни почали виникати шахти ≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства, њхн¤ к≥льк≥сть у пореформенний пер≥од зростаЇ. ” 1880-их роках у ƒонбас≥ нал≥чувалос¤ 197 вуг≥льних шахт, на ¤ких видобувалос¤ 86,3 млн. пуд≥в вуг≥лл¤, що становило 43,1% в≥д усього видобутку вуг≥лл¤ –ос≥њ. ѕост≥йно нарсадували виробництво чавуну, стал≥ ≥ прокату ёз≥вський, —ул≥нський та ≥нш≥ металург≥йн≥ заводи. –азом з тим, њх потужностей було недостатньо.

ѕоступово зростали обс¤ги виробництва машинобуд≥вних ≥ суднобуд≥вних завод≥в. “а найкраще у пореформенний пер≥од розвивавс¤ зал≥зничний транспорт. ” 1863 р. почалос¤ буд≥вництво першоњ зал≥зничноњ л≥н≥њ в≥д Ѕалти до ќдеси, ¤ка згодом була продовжена до  иЇва. Ќа Ћ≥вобережж≥ зал≥зниц¤ з  урська була продовжена до Ѕровар≥в. ” 1870 р., п≥сл¤ буд≥вництва моста через ƒн≥про, вс¤ ”крањна з п≥вноч≥ на п≥вдень була сполучена зал≥зницею. «ал≥зничне буд≥вництво зд≥йснювалос¤ в р≥зних напр¤мках. ¬≥д 1860 до 1890 рр. в ”крањн≥ збудовано 10 тис. км. зал≥зничноњ с≥тки. «ал≥зниц≥ з'Їднали найб≥льш≥ м≥ста ≥ промислов≥ райони ”крањни, спри¤ли розвитку нац≥онального ринку, росту продуктивност≥ прац≥, консол≥дац≥њ украњнськоњ нац≥њ.

“аким чином, п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ кр≥посного права в –ос≥њ ≥ ”крањн≥ прискоривс¤ економ≥чний розвиток, завершивс¤ промисловий переворот. ¬ ”крањн≥ в≥н мав своњ особливост≥. ѕерший етап промислового перевороту в≥дбувавс¤ в умовах пануванн¤ кр≥посницьких пор¤дк≥в, що гальмувало його зд≥йсненн¤. ѕочавс¤ переворот у харчов≥й галуз≥ промисловост≥, причому на пом≥щицьких мануфактурах. ћашинобудуванн¤ в ”крањн≥ мало ¤скраве виражену с≥льськогосподарську спр¤мован≥сть. «ал≥зничне буд≥вництво, ¤к ≥ розвиток господарства в ц≥лому, було п≥дпор¤дковане колон≥заторським, в≥йськово-стратег≥чним м≥ркуванн¤м царського ур¤ду –ос≥њ.

1	2	3

Ќазва: √осподарство ”крањни в ’≤’ - на поч. ’’ ст.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (16980 прочитано)