≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни в ’≤’ - на поч. ’’ ст.

¬ останн≥ дес¤тир≥чч¤ XIX ст. у  атеринославськ≥й та ’ерсонськ≥й губерн≥¤х виникли 17 великих металург≥йних завод≥в, 9 з них належали ≥ноземним: англ≥йським, бельг≥йським та французьким п≥дприЇмц¤м. ¬они були збудован≥ на њх кошти: завод ƒжона ёза з роб≥тничим селищем ёз≥вка (нин≥ ƒонецьк); ƒн≥провський завод у   селищ≥  ам'¤нському (нин≥ ƒн≥продзержинськ); √данц≥вський завод б≥л¤  ривого –огу. –ос≥йськ≥ промисловц≥ стали власниками завод≥в: Ѕр¤нського Ч б≥л¤  атеринослава, ƒружк≥вського та ƒонецько-ёр≥њвського у ƒонбас≥.

« 1888 по 1894 рр. в ”крањн≥ створено 22 ≥ноземн≥ акц≥онерн≥ компан≥њ з основним кап≥талом майже 63 млн. крб. ‘ранцузький, бельг≥йський, англ≥йський ≥ н≥мецький кап≥тали значною м≥рою захопили ключов≥ позиц≥њ в кам'¤новуг≥льн≥й, зал≥зорудн≥й та металург≥йн≥й промисловост≥ ”крањни. ” 1900 р. переважно ≥ноземц¤м належали 65 п≥дприЇмств с≥льськогосподарського машинобудуванн¤.

«начним дос¤гненн¤м у процес≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ”крањни стало буд≥вництво ’арк≥вського та Ћуганського паровозобуд≥вних завод≥в, на ¤ких було збудовано до 1900 р. 233 паровози.

ѕроцес монопол≥зац≥њ став особливо активним на початку XX ст., коли виникли так≥ синдикати, ¤к Ђѕродаметї, Ђѕродвагонї, Ђѕродвуг≥лл¤ї та ≥нш≥. ѕ≥дприЇмц≥, в основному чужинц≥, монопол≥зуючи виробництво, встановлювали ц≥ни на готову продукц≥ю, забезпечували висок≥ прибутки шл¤хом жорстокоњ експлуатац≥њ трудового люду. ÷арський ур¤д проводив колон≥заторську пол≥тику щодо ”крањни, мало ц≥кавивс¤ њњ економ≥чними проблемами. ¬иробництво зал≥зничних рейок, ¤ке в ”крањн≥ становило б≥льше 75% в≥д загальнодержавного, переважно обслуговувало –ос≥йську ≥мпер≥ю з њњ найдовшими у св≥т≥ зал≥зниц¤ми. ” к≥нц≥ XIX ст. ”крањна давала 70% ус≥Їњ продукц≥њ добувноњ промисловост≥, тод≥ ¤к в переробн≥й њњ частка становила лише 15%. ќсновним виробником тютюну ≥мпер≥њ була ”крањна, але виробництво цигарок зд≥йснювалос¤ в ѕетербурз≥. ¬елику частину украњнського цукру в≥дправл¤ли на раф≥надн≥ заводи ћоскви, щоб нав≥ть у ц≥й галуз≥ зробити ”крањну залежною в≥д –ос≥њ. “аких приклад≥в було дуже багато.

Ќезважаючи на надзвичайно висок≥ темпи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в ”крањн≥, завершити њњ до початку першоњ св≥товоњ в≥йни не вдалос¤. ”крањна, ¤к ≥ –ос≥йська ≥мпер≥¤ в ц≥лому, залишалас¤ аграрно-≥ндустр≥альною.

ѕромисловий розвиток зах≥дноукрањнських земель.

 олон≥альним аграрно-сировинним придатком до промислове розвинутих центральних та зах≥дних пров≥нц≥й јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ залишилис¤ п≥двладн≥ њй земл≥ —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ «акарпатт¤. “им не менше у 70-80-х роках XIX ст. тут також в≥дбувавс¤ ≥нтенсивний процес формуванн¤ фабрично-заводськоњ промисловост≥. ўоправда, охопив в≥н, головним чином, нафтово-озокеритну, л≥сопильну та борошномельну галуз≥, на ¤ких почали досить широко застосовувати паров≥ двигуни. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств краю належали ≥ноземним власникам: австр≥йським, н≥мецьким, нав≥ть канадським. ” 1890-их роках к≥льк≥сть роб≥тник≥в на п≥дприЇмствах ѕрикарпатт¤ дос¤гла лише « тис. ос≥б, з ¤ких значний в≥дсоток становили пол¤ки. ÷е було св≥дченн¤м низького розвитку промисловост≥ та колон≥альноњ пол≥тики центральних та м≥сцевих (польського походженн¤) властей.

” —х≥дн≥й √аличин≥ розвивалис¤ традиц≥йн≥ галуз≥ ѕромисловост≥: текстильна, шк≥р¤на, сол¤на, тютюнова, паперова, скл¤на, керам≥чна. Ќайпоширен≥шою галуззю залишалос¤ іуральництво, цукровар≥нн¤. ќднак застосуванн¤ передовоњ техн≥ки у цих галуз¤х в≥дбувалос¤ вкрай пов≥льно. ќдн≥Їю ≥з важливих перешкод у цьому був початок промислового перевороту в н≥мецьких та чеських пров≥нц≥¤х јвстр≥њ. –ем≥снич≥ та мануфактурн≥ вироби краю не витримували конкуренц≥њ фабрично-заводськоњ промисловост≥. Ќегативно впливала також колон≥заторська пол≥тика властей, ¤к≥ не були зац≥кавлен≥ у промисловому зростанн≥ зах≥дноукрањнських земель. ¬кладалис¤ кап≥тали у виг≥дн≥ виробництва, що продукували нап≥вфабрикати, видобували сировину, зд≥йснювали њњ первинну обробку тощо.

” 60-70-их роках зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ були з'Їднан≥ зал≥зницею ≥з «аходом. ” 1861 р. завершено буд≥вництво зал≥зничноњ л≥н≥њ  рак≥в-ѕеремишль, а у 1864 р. њњ з'Їднали з≥ Ћьвовом. ” наступн≥ дес¤тил≥тт¤ зал≥зничне сполученн¤ отримали „ерн≥вц≥, —трий, “ерноп≥ль та ≥нш≥ м≥ста ≥ м≥стечка.

«акарпатт¤ мало велик≥ природн≥ ресурси, власниками ¤ких були в основному чужинц≥. Ѕули там величезн≥ л≥сов≥ простори, ¤к≥ забезпечували сировину не лише дл¤ деревообробноњ та буд≥вельноњ, але й дл¤ х≥м≥чноњ галуз≥ промисловост≥. ’≥м≥чну промислов≥сть почали розбудовувати у 1870-их роках коштами п≥дприЇмц≥в —Ўј, јнгл≥њ, Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ. « деревини, зокрема бука, стали виробл¤ти деревне вуг≥лл¤, оцет, метил, алкоголь, ацетон та ≥нш≥ х≥м≥чн≥ продукти.

Ќаприк≥нц≥ XIX ст. на «акарпатт≥ почали видобувати гран≥т, каол≥н, мармур, вогнетривк≥ та гончарн≥ глини, вапн¤к тощо. ¬елике значенн¤ мав видобуток бурого вуг≥лл¤ та кам'¤ноњ сол≥ з осередком у —олотвин≥ Ч найб≥льшоњ сол¤ноњ копальн≥ в ”крањн≥, що давала 200000 т. щор≥чно, тобто майже 20% ус≥Їњ сол¤ноњ продукц≥њ ”крањни. ƒ≥¤ло там дек≥лька нафтових копалень, іуралень, броварень тощо.

” к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. в економ≥чному житт≥ «ах≥дноњ ”крањни в≥дбуваютьс¤ суттЇв≥ зрушенн¤. ѕрискореними темпами почала розвиватис¤ л≥сопильна та деревообробна галуз≥ промисловост≥. Ќа початку XX ст. √аличина експортувала щор≥чно 80-85 тис. вагон≥в л≥соматер≥ал≥в. « 90-их рок≥в XIX ст. з'¤вилис¤ ознаки концентрац≥њ виробництва, одним з ви¤в≥в ¤кого було утворенн¤ у 1892 р. нафтового картел¤. ” 1905 - 1906 рр. виникло понад 50 акц≥онерних компан≥й з видобутку нафти, найб≥льшими з ¤ких були Ђ√алицько- арпатське товариствої, Ђ—х≥дниц¤ї, Ђ√аличинаї.

јкц≥онуванн¤ та монопол≥зац≥¤ стали характерними й дл¤ ≥нших галузей промисловост≥. ¬ ц≥лому промислов≥сть зах≥дноукрањнських земель розвивалас¤пов≥льно. √алузева њњ структура залишалась однобокою ≥ мала колон≥альний характер. Ќезважаючи на значн≥ зрушенн¤ к≥нц¤ XIX Ч початку XX ст., становленн¤ фабрично-заводськоњ промисловост≥ на зах≥дноукрањнських земл¤х ще не в≥дбулос¤.

—толип≥нська аграрна реформа та њњ зд≥йсненн¤ в ”крањн≥.

—толип≥нська аграрна реформа названа ≥менем голови –ади ћ≥н≥стр≥в та м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ –ос≥њ Ч видатного реформатора ѕетра —толип≥на. Ѕув в≥н противником л≥берального й соц≥ал≥стичного рух≥в, прагнув зм≥нити –ос≥йську ≥мпер≥ю шл¤хом економ≥чних ≥ соц≥альних реформ, активно боровс¤ з нац≥онально-визвольними рухами, у т.ч. й украњнським.

Ќайзначн≥шою в д≥¤льност≥ ѕ.—толип≥на була аграрна реформа. ¬она мала на мет≥ розв'¤зати завжди нелегке дл¤ –ос≥њ (≥ ”крањни) земельне питанн¤. ”каз в≥д 9 (22) листопада 1906 р. скасовував обов'¤зков≥ Ђземельн≥ общиниї ≥ надав кожному сел¤нинов≥ право вимагати виходу з общини ≥ вид≥ленн¤ йому земл≥ в одному масив≥. що отримав назву Ђв≥друбї. —ел¤ни могли переносити туди своњ господарськ≥ буд≥вл≥ ≥ створювати Ђхут≥рї (найпоширен≥ший в ”крањн≥). ƒаний зах≥д повинен був служити перебудов≥ земельних в≥дносин, створити стан заможних сел¤н Ч фермер≥в.

≤ншим важливим кроком аграрноњ реформи ѕ. —толип≥на було створенн¤ —ел¤нського земельного банку ≥ наданн¤ йому права вид≥л¤ти сел¤нам виг≥дн≥ кредити на закуп земл≥, реманенту тощо. ÷е спри¤ло також торг≥вл≥ пом≥щицькою землею та придбанн¤ њњ сел¤нами.

ўе один важливий напр¤мок реформи Ч переселенн¤ сел¤н ≥з густозаселених рег≥он≥в Ївропейськоњ частини –ос≥њ (у т.ч. й ”крањни) у —иб≥р, за ”рал та на ƒалекий —х≥д, де був надлишок в≥льноњ земл≥.

«а неповних чотири роки четверта частина господарств в ”крањн≥, що входили до земельних громад, вийшла з них, а прот¤гом 1916-1917 рр. сел¤ни купили, головним чином у пом≥щик≥в, понад 7 млн. дес¤тин земл≥. ¬насл≥док цього напередодн≥ Ћютневоњ революц≥њ 1917 р. в руках сел¤н було вже 65% ус≥Їњ земл≥, й на одне господарство припадало 8,6 га. ” результат≥ реформи на ѕравобережн≥й ”крањн≥ й ѕолтавщин≥, де общинне землеволод≥нн¤ було слабо поширене, майже вс¤ сел¤нська земл¤ стала приватною.

¬ ц≥лому —толип≥нська аграрна реформа мала усп≥х в ”крањн≥. Ќею скористалис¤, перш за все, сел¤ни, ¤к≥ хот≥ли ≥ вм≥ли господарювати.

1	2	3

Ќазва: √осподарство ”крањни в ’≤’ - на поч. ’’ ст.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (16980 прочитано)