≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

√осподарство ”крањни м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

ѕлан.

≈коном≥чна пол≥тика украњнських ур¤д≥в доби нац≥онально-визвольноњ революц≥њ (1917-1919 рр. ).

≈коном≥чн≥ експерименти б≥льшовик≥в в ”крањн≥: ЂвоЇнний комун≥змї та неп.

—тал≥нська ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ в ”крањн≥: х≥д, особливост≥, насл≥дки.

 олектив≥зац≥¤ с≥льського господарства та њњ насл≥дки в ”крањн≥.

≈коном≥чний розвиток зах≥дноукрањнських земель у 20-30-их роках.

≈коном≥чна пол≥тика украњнських ур¤д≥в доби нац≥онально-визвольноњ революц≥њ (1917-1919 рр. ).

√осподарство ”крањни доби нац≥онально-визвольних змагань переживало надзвичайно складний ≥ суперечливий пер≥од. ¬насл≥док воЇнних д≥й промислове виробництво охопив парал≥ч, зупин¤лис¤ фабрики ≥ заводи, на вулицю були викинут≥ дес¤тки тис¤ч роб≥тник≥в. Ќа початку осен≥ 1917 р. у ƒонбас≥ не працювало 200 шахт, були зупинен≥ металург≥йн≥ заводи, с≥льськогосподарське виробництво переживало повну деградац≥ю. ÷≥ни на промислов≥ та продовольч≥ товари безперервно зростали, а привид голоду насувавс¤ на м≥ста ≥ роб≥тнич≥ селища.

÷ентральна –ада. «а таких складних умов ÷ентральна –ада, найб≥льш представницький, владний орган в ”крањн≥, не змогла налагодити ефективного державного управл≥нн¤, забезпечити стаб≥льн≥сть ≥ пор¤док, орган≥зувати економ≥чне житт¤. Ћише п≥сл¤ прийн¤тт¤ третього ”н≥версалу ≥ створенн¤ ”Ќ–, тобто ≥з зап≥зненн¤м у к≥лька м≥с¤ц≥в, ÷ентральна –ада обнародувала основн≥ принципи своЇњ економ≥чноњ пол≥тики. «начне м≥сце у третьому ”н≥версал≥ в≥дведено вир≥шенню аграрного питанн¤ Ч найпекуч≥шого у той час дл¤ сел¤нства. ќголошувалос¤ скасуванн¤ приватноњ власност≥ на Ђземл≥ пом≥щицьк≥ й ≥нш≥ земл≥ нетрудових господарств с≥льськогосподарського призначенн¤, а також на уд≥льн≥ монастирськ≥, каб≥нетськ≥ та церковн≥ї. ÷≥ земл≥ мали перейти в руки труд¤щих сел¤н без викупу. ƒл¤ реал≥зац≥њ цього положенн¤ ”н≥версалу ÷ентральна –ада доручила √енеральному —екретар≥ату ≥з земельних справ розробити закон про те, ¤к користуватис¤ цими земл¤ми до остаточного вир≥шенн¤ њх дол≥ на ”крањнських ”становчих «борах.

” третьому ”н≥версал≥ декларувалась необх≥дн≥сть Ђдоброго упор¤дкуванн¤ виробництва, р≥вном≥рного розпод≥ленн¤ продукт≥в споживанн¤ й кращоњ орган≥зац≥њ прац≥ї. « ц≥Їю метою ÷ентральна –ада зобов'¤зала √енеральний —екретар≥ат прац≥ сп≥льно з представниками роб≥тник≥в Ђустановити державний контроль над продукц≥Їю в ”крањн≥ї. ѕроголошувалос¤ введенн¤ восьмигодинного робочого дн¤.

ќднак ур¤д ”Ќ– не ви¤вив посл≥довност≥ й р≥шучост≥ в реал≥зац≥њ нам≥ченоњ трет≥м ”н≥версалом програми. ÷ентральна –ада поступово в≥дмовилась в≥д негайного вир≥шенн¤ аграрного питанн¤. 10 листопада 1917 року на нарад≥ представник≥в пом≥щицьких орган≥зац≥й, кињвських цукрозаводчик≥в ≥ банк≥р≥в, ¬.¬инниченко заспокоњв пом≥щик≥в, за¤вивши, що питанн¤ про землю буде вир≥шене на ”крањнських ”становчих «борах. ј через к≥лька дн≥в –ада опубл≥кувала роз'¤сненн¤ ”н≥версалу з аграрного питанн¤, ¤ке заборон¤ло Ђсвав≥льне захопленн¤ земель та ≥ншоњ власност≥ї. ѕередбачалис¤ покаранн¤ тих, хто порушуватиме встановлений пор¤док. Ќам≥ри ÷ентральноњ –ади спр¤мовувалис¤ на збереженн¤ продуктивност≥ с≥льського господарства, але розходились ≥з прагненн¤ми мало- та безземельних сел¤н.

ћалоефективною ви¤вилась пол≥тика ÷ентральноњ –ади щодо ф≥нанс≥в та промисловост≥.  атастроф≥чне бракувало грошей, нав≥ть дл¤ виплати зарплатн≥. √а зач≥пати царськ≥ банки, ¤к≥ д≥¤ли в ”крањн≥ всупереч ≥нтересам ÷ентральноњ –ади, ур¤д не ризикував. Ќе виконувалас¤ також об≥ц¤нка встановити державний контроль над промислов≥стю. –об≥тники не зрозум≥ли њњ сут≥, а промисловц≥ зустр≥ли взагал≥ вороже.

ќстаточне банкрутство економ≥чноњ пол≥тики соц≥ал≥стичноњ (за переконанн¤ми) ÷ентральноњ –ади стало очевидним п≥сл¤ окупац≥њ ”крањни н≥мецькими та австро-угорськими в≥йськами. –ада ви¤вилас¤ неспроможною гарантувати виконанн¤ умов Ѕрестського мирного договору, тобто забезпечити вивезенн¤ до Ќ≥меччини продовольства. ¬насл≥док цього та ≥нших причин ÷ентральна –ада перестала ≥снувати.

√етьманат. ”р¤д гетьмана ѕавла —коропадського та його оточенн¤ складалис¤ з пом≥рковано-консервативних чиновник≥в, в≥йськових ≥ громадських д≥¤ч≥в дореволюц≥йного часу. ¬они прагнули побудувати нову за формою ”крањнську державу ≥з стаб≥льним устроЇм, що базуватиметьс¤ на засадах приватноњ власност≥. ”р¤д очолив ‘ед≥р Ћизогуб, окт¤брист з украњноф≥льською ор≥Їнтац≥Їю, великий пом≥щик. ¬≥н зум≥в налагодити функц≥онуванн¤ державного апарату в т. ч. й на м≥сц¤х за рахунок використанн¤ царськоњ бюрократ≥њ. ÷е, правда, загрожувало в≥дновленню ”крањнськоњ державност≥, зате забезпечило пор¤док, виконанн¤ союзницьких домовленостей тощо. ¬елик≥ землевласники стали в≥дновлювати свою власн≥сть на землю ≥ майно в ”крањн≥. ѕор¤д з цим ур¤д розпочав розробку аграрного законодавства й опубл≥кував у липн≥ 1918 р. Ђѕроект загальних основ земельноњ реформиї. ѕередбачалос¤ зб≥льшити к≥льк≥сть землевласник≥в за рахунок вид≥ленн¤ сел¤нам державних, уд≥льних, а також викуплених у великих приватних власник≥в земель. «емлею за викуп над≥л¤лис¤ лише заможн≥ господар≥. Ћ≥сов≥ уг≥дд¤ (б≥льше 100 дес.) залишалис¤ за власниками ≥ серед сел¤н не д≥лилис¤. ¬ ц≥лому проект був консервативним ≥ б≥льш≥стю сел¤н не сприймавс¤.

¬≥дновлювалис¤ старорежимн≥ пор¤дки ≥ в промисловост≥. ”р¤д повертав нац≥онал≥зован≥ п≥дприЇмства колишн≥м власникам. ‘абриканти не сприйн¤ли тих зм≥н, що настали п≥сл¤ Ћютневоњ революц≥њ. Ќа виробництв≥ обмежувалась свобода профсп≥лковоњ д≥¤льност≥, р≥вень зарплати визначавс¤ власником фабрики ≥ т.п. ¬насл≥док такоњ пол≥тики вл≥тку ≥ особливо восени 1918 р. ”крањною прокотилас¤ хвил¤ роб≥тничих страйк≥в ≥ сел¤нських заворушень, ¤к≥ разом з ≥ншими причинами призвели до л≥кв≥дац≥њ держави ѕавла —коропадського.

ƒиректор≥¤. ѓњ економ≥чний курс не в≥дзначавс¤ посл≥довн≥стю, особливо у початковий пер≥од д≥¤льност≥, коли активну роль у виробленн≥ пол≥тики в≥д≥гравав ¬.¬инниченко, ¤кий належав до л≥вого крила ”—ƒ–ѕ. ѕризначений головою –ади ћ≥н≥стр≥в ¬.„ех≥вський також був л≥вим украњнським соц≥ал-демократом. —имон ѕетлюра був заклопотаний в≥йськовими справами ≥ особливого впливу на економ≥чну л≥н≥ю не справл¤в.

ƒиректор≥¤ одним ≥з перших своњх заход≥в оголосила про нам≥р л≥кв≥дувати нетрудов≥ господарства в сел≥, монастирське, церковне ≥ казенне землеволод≥нн¤. ”р¤д мав нам≥р встановити в ”крањн≥ нац≥ональний вар≥ант рад¤нськоњ влади, прагнув цим самим вибити з рук б≥льшовик≥в один з найважлив≥ших пропагандистських козир≥в. ¬ладу на м≥сц¤х передбачалос¤ передати “рудовим радам сел¤н, роб≥тник≥в та трудовоњ ≥нтел≥генц≥њ. «аконодавча влада в ”Ќ– належала “рудовому  онгресов≥, ¤кий обирало трудове населенн¤ без участ≥ Ђпом≥щик≥в ≥ кап≥тал≥ст≥вї. ¬насл≥док такоњ пол≥тики ƒиректор≥¤ залишилась без п≥дтримки переважноњ б≥льшост≥ спец≥ал≥ст≥в, промисловц≥в, чиновник≥в державного апарату, Ч вс≥х, без кого нормальне ≥снуванн¤ держави неможливе.

Ќепосл≥довн≥сть курсу ƒиректор≥њ ви¤вилас¤ у розробц≥ аграрноњ пол≥тики. ƒекларуючи вилученн¤ земл≥ у пом≥щик≥в без викупу ≥ цим задовольн¤ючи маси сел¤нства, ƒиректор≥¤ прагнула заспокоњти ≥ пом≥щик≥в. ¬она пооб≥ц¤ла њм компенсац≥ю затрат на агротехн≥чн≥, мел≥оративн≥ та ≥нш≥ вдосконаленн¤, ран≥ше проведен≥ в маЇтках. «а землевласниками залишались будинки, худоба, виноградники та ≥н. Ѕуло також оголошено про недоторкан≥сть земель промислових п≥дприЇмств ≥ цукрових завод≥в.  онф≥скац≥њ не п≥дл¤гали також земл≥ ≥ноземних п≥дданих. Ќарешт≥, в руках заможних сел¤н залишалис¤ д≥л¤нки площею до 15 дес. земл≥. ’оча ц≥ заходи обумовлювалис¤ необх≥дн≥стю зберегти в≥д розпаду економ≥чне житт¤, та все ж в умовах б≥льшовицькоњ аг≥тац≥њ були розц≥нен≥ ¤к пропом≥щицьк≥ та прокуркульськ≥ й в≥дкидалис¤.

ќтже, бойов≥ д≥њ першоњ св≥товоњ в≥йни, хаос ≥ дезорган≥зац≥¤, що панували в ус≥х сферах економ≥чного житт¤, агрес≥¤ з боку б≥лоњ та червоноњ –ос≥њ, непосл≥довн≥сть та нер≥шуч≥сть украњнських нац≥ональних ур¤д≥в у проведенн≥ економ≥чних перетворень були найголовн≥шими причинами поразки нац≥ональноњ революц≥њ ≥ втрати державност≥.

≈коном≥чн≥ експерименти б≥льшовик≥в в ”крањн≥: ЂвоЇнний комун≥змї та неп.

ѕол≥тика ЂвоЇнного комун≥змуї. ¬ир≥шивши збройним шл¤хом питанн¤ про владу в ”крањн≥ на свою користь, б≥льшовики почали докор≥нну ломку вс≥х соц≥ально-економ≥чних в≥дносин. ѕерш за все було вз¤то п≥д парт≥йний контроль ф≥нанси. Ќова влада заборонила д≥¤льн≥сть банк≥в, провела конф≥скац≥ю на користь –ад золота та ≥нших ц≥нностей. ‘≥нансове господарство ”крањни п≥дпор¤дковувалос¤ ф≥норганам –ос≥њ. ѕаралельно в≥дбувалось одержавленн¤ промисловост≥. …ого зд≥йснювала ¬ища рада народного господарства –ос≥њ (¬–Ќ√), утворена 1 грудн¤ 1917 р. ¬ ”крањн≥ були сформован≥ ф≥л≥њ ¬–Ќ√, ¤к≥ не мали н≥¤коњ автоном≥њ. ѕостановою ¬–Ќ√ в≥д 22 с≥чн¤ 1918 р. державною власн≥стю –ос≥йськоњ федерац≥њ були оголошен≥ акц≥онерн≥ товариства Ђѕродаметї ≥ Ђ ровл¤ї. Ѕуло нац≥онал≥зовано ≥ оголошено власн≥стю –ос≥йськоњ федерац≥њ 9315 великих металург≥йних завод≥в ”крањни, ¤к≥ виплавл¤ли 80% чавуну ≥ стал≥. ƒержавною власн≥стю ––‘—– стали 230 великих шахт, суднобуд≥вн≥ заводи ѕ≥вдн¤, р¤д п≥дприЇмств ’аркова,  атеринослава та ≥н. м≥ст,

1	2	3

Ќазва: √осподарство ”крањни м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4766 прочитано)