≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами

 урс на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю був слабо п≥дготовлений.  атастроф≥чне бракувало кошт≥в, обладнанн¤, квал≥ф≥кованих кадр≥в ≥ багато ≥ншого. “им не менше, завд¤ки ентуз≥азму простих людей, њх в≥ри у краще майбутнЇ, з'¤вилис¤ сотн≥ великих ≥ середн≥х завод≥в, фабрик, шахт, електростанц≥й. ¬ ц≥лому за 30-≥ роки в ”крањн≥ створено потужну ≥ндустр≥альну базу, що ввела республ≥ку в коло економ≥чно розвинутих крањн св≥ту.

 олектив≥зац≥¤ с≥льського господарства та њњ насл≥дки в ”крањн≥.

 олектив≥зац≥¤ с≥льського господарства служила одним ≥з джерел ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. –азом з тим, вона забезпечувала контроль з боку ¬ ѕ(б) над сел¤нством, стала важливою складовою частиною формуванн¤ тотал≥тарноњ системи.

ѕереходу до колектив≥зац≥њ спри¤ла криза хл≥бозагот≥вель 1927-1928 рр. «а умов зростанн¤ ринковоњ ц≥ни на хл≥б сел¤нство в≥дмовл¤лось продавати держав≥ хл≥б за нижчими ц≥нами. ” с≥чн≥ 1928 р. ѕол≥тбюро ÷  ¬ ѕ(б) прийн¤ло р≥шенн¤ про примусове вилученн¤ у сел¤нства зернових надлишк≥в та необх≥дн≥сть форсованоњ колектив≥зац≥њ с≥льського господарства.

—уц≥льна колектив≥зац≥¤ почала зд≥йснюватись вже у 1929 р.. названому Ђроком великого переломуї. Ѕуло визнано, що ”крањна мала все необх≥дне, щоб попереду ≥нших республ≥к зд≥йснити колектив≥зац≥ю.  ом≥с≥¤, очолена наркомом землеробства —–—– я.яковлевим, встановила терм≥ни суц≥льноњ колектив≥зац≥њ в основних зернових районах. ѕостанова ÷  ¬ ѕ(б) в≥д 5 с≥чн¤ 1930 р. Ђѕро темпи колектив≥зац≥њ ≥ заходи допомоги держави колгоспному буд≥вництвуї в≥днесла ”крањну до групи район≥в, де колектив≥зац≥ю мали завершити восени 1931 р. або навесн≥ 1932 р.

ѕарт≥йно-державний апарат ”крањни виступив з р¤дом власних ≥н≥ц≥атив щодо прискоренн¤ темп≥в колектив≥зац≥њ. ” маси кинуто гасло Ђшалених темп≥в колектив≥зац≥њї. 24 лютого 1930 р. —. ос≥ор п≥дписав лист-директиву м≥сцевим парт≥йним орган≥зац≥¤м ”крањни, в ¤к≥й ставилос¤ завданн¤: Ђ—теп треба ц≥лком колектив≥зувати за час весн¤ноњ пос≥вноњ компан≥њ, а всю ”крањну Ч до осен≥ 1930 р.ї “аким чином, украњнськ≥ парт≥йн≥ вожд≥ зменшили терм≥ни колектив≥зац≥њ на 1-1,5 року.

ѕочаток колектив≥зац≥њ показав, що сел¤ни не бажають в≥дмовл¤тис¤ в≥д своЇњ власност≥ ≥ передавати њњ у колгоспи. јдже усусп≥льнювали не т≥льки засоби виробництва, а й продуктивну худобу, птицю, реманент. ƒос¤гти цього вдавалос¤ лише шл¤хом грубого насильства. —ел¤ни в≥дпов≥ли антиколгоспними, антирад¤нськими виступами локального характеру, ¤к≥ жорстоко придушувалис¤. ѕоставлене у безвих≥дь сел¤нство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. ” 1928-1932 рр. в ”крањн≥ було винищено майже половину погол≥в'¤ худоби, на в≥дновленн¤ ¤кого потр≥бн≥ були дес¤тил≥тт¤.

ѕод≥њ набували загрозливих масштаб≥в. Ќа початку березн¤ 1930 р. газета Ђѕравдаї надрукувала статтю …. —тал≥на Ђ«апамороченн¤ в≥д усп≥х≥вї, в ¤к≥й засуджувалис¤ Ђперегиниї у колгоспному буд≥вництв≥. √оловну в≥дпов≥дальн≥сть за Ђвикривленн¤ партл≥н≥њї —тал≥н перекладав на м≥сцеве кер≥вництво. “аким був маневр —тал≥на та його оточенн¤, ¤к≥, в першу чергу, були винними у скоЇному.

” ход≥ колектив≥зац≥њ, ¤ка у наступн≥ роки дещо меншими темпами продовжувалас¤, стал≥н≥зм скоњв ще один злочин. –озпочав¤ активний наступ проти заможних сел¤н, т.зв. куркул≥в. —початку цей наступ зд≥йснювавс¤ шл¤хом адм≥н≥стративного тиску Ч встановлювавс¤ високий податок, заборон¤лас¤ оренда земл≥ тощо. « грудн¤ 1929 р. влада перейшла до пол≥тики в≥дкритого терору проти заможних сел¤н. Ќа перше червн¤ 1930 р. було Ђрозкуркуленої 90 тис. сел¤нських господарств ”крањни, що становило 1,8% њх загальноњ к≥лькост≥.  онф≥сковано й передано в колгоспи худоби, реманенту, буд≥вель на суму 90-95 млн. крб. ѕ≥д Ђрозкуркуленн¤ї потрапл¤ли не лише заможн≥ господарства, а й т≥, що не хот≥ли йти в колгоспи.  омпан≥¤ Ђл≥кв≥дац≥њ куркульства ¤к класуї була формою репрес≥й щодо всього сел¤нства.

” 1931 р. репрес≥њ продовжувались. ¬сього в ”крањн≥ за роки колектив≥зац≥њ було експропр≥йовано майже 200 тис. сел¤нських господарств, разом з членами с≥мей це становило майже 1,5 млн. ос≥б. Ѕ≥л¤ 800 тис. з них заслали на ѕ≥вн≥ч ≥ —иб≥р, де украњнц≥ масово вмирали або жили ≥ працювали у нелюдських умовах. Ќа њх к≥стках виникли  узбас,  араганда, ѕечора,  олима...

Ќайжорсток≥шим злочином стал≥нського режиму проти украњнського народу був орган≥зований ним голод 1932-1933 рр. ”продовж 1931 р. у сел¤н вилучали все зерно, в т.ч. пос≥вний фонд. ¬есн¤на пос≥вна компан≥¤ 1932 р. не була ефективно проведена, ускладнювала ситуац≥ю колгоспна безгосподарн≥сть. ¬л≥тку 1932 р. розпочавс¤ голод. ѕро цю катастрофу написано чимало. ¬ражають нашу у¤ву випадки людоњдства... Ќеймов≥рними видаютьс¤ загальн≥ втрати, що обчислюютьс¤ у 5-7 млн. чолов≥к. ”р¤д ≥ парт≥¤ злочинно замовчували факт голоду, в≥д допомоги з-за кордону в≥дмовл¤лис¤.

√олод 1932-1933 рр. був насл≥дком злочинноњ антинародноњ пол≥тики б≥льшовицькоњ парт≥њ. ѕримусова колектив≥зац≥¤, репрес≥њ щодо кращоњ частини сел¤нства, штучний голодомор призвели до глибокоњ деградац≥њ с≥льськогосподарського виробництва, ¤ка дорого об≥йшлас¤ украњнському народов≥.

≈коном≥чний розвиток зах≥дноукрањнських земель у 20-30-их роках.

ѕ≥сл¤ розпаду јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ ≥ поразки нац≥онально-визвольноњ боротьби зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ були розд≥лен≥ м≥ж ѕольщею, –умун≥Їю та „ехо-—ловаччиною. ÷≥ крањни значно в≥дставали в≥д промислове розвинених держав «ах≥дноњ ™вропи. «ах≥дноукрањнський рег≥он залишавс¤ аграрно-сировинним придатком, ринком збуту, джерелом сировини й дешевоњ робочоњ сили ≥ноземних крањн.

ѕольський ур¤д под≥лив свою крањну на дв≥ територ≥њ Ч ѕольщу Ђјї ≥ ѕольщу ЂЅї. ƒо першоњ входили кор≥нн≥ польськ≥ земл≥, до другоњ Ч переважно зах≥дноукрањнськ≥. ” ѕольщ≥ УјФ зосереджувалось 80% металообробноњ, електротехн≥чноњ текстильноњ, х≥м≥чноњ, паперовоњ промисловост≥, виробництво цегли, вапна й цукру. ”р¤д св≥домо гальмував промислове буд≥вництво у ѕольщ≥ ЂЅї.

ѕро колон≥альну в≥дстал≥сть галицьких земель св≥дчив стан њх промисловост≥. 85% п≥дприЇмств були др≥бними, на кожному з них працювало в середньому 20 чол. ѕродуктивн≥ сили у крањ розвивалис¤ в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в польськоњ економ≥ки. “ут переважали т≥ галуз≥, що давали висок≥ прибутки без значних кап≥таловкладень, а саме: нафтодобувна, деревообробна, харчова та де¤к≥ ≥нш≥. «бер≥галос¤ ремесло. ѕонад 80% населенн¤ краю займалос¤ с≥льськогосподарським виробництвом.

«ах≥дн≥ украњнц≥ зум≥ли орган≥зувати економ≥чну самооборону проти ≥ноземноњ експлуатац≥њ. ¬же у перш≥ повоЇнн≥ роки було створено широку мережу споживчих, закуп≥вельно-збутових, кредитних, виробничих кооператив≥в. ¬они були об'Їднан≥ у пов≥тов≥ ≥ крайов≥ товариства, серед ¤ких вид≥л¤лис¤ ЂЌародна торг≥вл¤ї, Ђ÷ентросоюзї, Ђ÷ентробанкї, Ђћаслосоюзї. ќчолював украњнську кооперац≥ю в ѕольщ≥ –ев≥з≥йний союз украњнських кооператив≥в.

«акуп≥вельно-збутов≥ кооперативи змогли орган≥зувати загот≥влю с≥льськогосподарських продукт≥в серед своњх член≥в, забезпеченн¤ њх реманентом, нас≥нн¤м. —ел¤нськ≥ кооперативн≥ об'Їднанн¤ налагодили експорт окремих вид≥в продукт≥в за кордон.

¬иробнича кооперац≥¤ займалас¤ переробкою с≥льськогосподарськоњ та ≥ншоњ продукц≥њ. ќсоблив≥ усп≥хи мала молочарська кооперац≥¤, ¤ка змогла вийти на Ївропейський ринок.

 редитн≥ кооперативи займалис¤ моб≥л≥зац≥Їю заощаджень, надавали виг≥дн≥ кредити. ѕри Ђ÷ентробанкуї був створений Ђ‘онд господарськоњ розбудовиї, ¤кий спри¤в буд≥вництву нових виробництв.

 ооперац≥¤ ¤вл¤ла собою ч≥тко налагоджену систему, орган≥зувала основн≥ д≥л¤нки економ≥чного житт¤ ≥ стала важливим його чинником.

Ќа становищ≥ в≥дсталих окрањн –умун≥њ були Ѕуковина ≥ де¤к≥ пов≥ти Ѕесараб≥њ. Ѕуковинська промислов≥сть залишалас¤ нап≥вкустарною. Ќайб≥льшу питому вагу в економ≥ц≥ краю становила харчова промислов≥сть.

—лабо розвивалас¤ промислов≥сть «акарпатт¤, в ¤кому у 1926 р. нал≥чувалось всього 92 п≥дприЇмства, ¤к≥ до того ж були нап≥вкустарними, др≥бними.

¬ умовах ≥ноземного пануванн¤ гальмувавс¤ також ≥ розвиток с≥льського господарства. ”крањнськ≥ сел¤ни страждали в≥д малоземелл¤. јграрн≥ реформи, ¤к≥ проводилис¤, не могли задовольнити потреби украњнського села. ћав м≥сце масовий сел¤нський рух, масова ем≥грац≥¤ за кордон. ≈коном≥ку зах≥дноукрањнських земель пер≥одично потр¤сали кризи.

1	2	3

Ќазва: √осподарство ”крањни м≥ж першою ≥ другою св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4766 прочитано)