≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарський розвиток ”крањни в пер≥од боротьби за державну незалежн≥сть

√осподарський розвиток ”крањни в пер≥од боротьби за державну незалежн≥сть

√осподарське житт¤ ”крањни в пер≥од ÷ентральноњ –ади. ≈коном≥чне становище в пер≥од √етьманату ≥ ƒиректор≥њ ”Ќ–. ≈коном≥чна пол≥тика рад¤нськоњ влади. √осподарський розвиток зах≥дноукрањнських земель.

√осподарське житт¤ ”крањни в пер≥од ÷ентральноњ –ади

≈коном≥чна ситуац≥¤ на ”крањн≥, ¤к ≥ у вс≥й –ос≥њ, за станом на березень 1917 р. була дуже складною. ƒо першоњ св≥товоњ в≥йни в 9 украњнських губерн≥¤х виробл¤лось 8 з кожних 10 пуд≥в вуг≥лл¤ й цукру, 7 - зал≥зноњ руди та чавуну, б≥льше половини с≥льгоспмашин, майже половина паровоз≥в в≥д ус≥Їњ продукц≥њ ≥мпер≥њ.

—ел¤ни ”крањни напередодн≥ св≥товоњ в≥йни збирали 23,1 млн. тонн зернових, 9,3 - цукрового бур¤ка, 23,2 млн. тонн картопл≥, виробл¤ли 1,1 млн. тонн м'¤са, 4,7 млн. тонн молока, 3 м≥ль¤рди ¤Їць, 14,8 тис¤ч тонн вовни тощо. —≥льськогосподарським виробництвом займалась переважна б≥льш≥сть працездатного населенн¤ - 12 млн. чолов≥к. ћайже 40% експортованоњ з –ос≥њ пшениц≥, половина ¤чменю, б≥льше половини жита, практично весь експортований цукор виробл¤лись в украњнських губерн≥¤х.

¬≥йна суттЇво п≥д≥рвала економ≥чний потенц≥ал ”крањни. « липн¤ 1914 р. по липень 1915 р. –ос≥йська ≥мпер≥¤ витратила на в≥йну 5,3 млрд. крб., з липн¤ 1915 р. по липень 1916 р. - 11,2 млрд. крб,

з липн¤ 1916 р. по липень 1917 р. Ч 18,6 млрд. крб. ќстанн¤ сума Ч це майже половина вс≥х матер≥альних ц≥нностей, створених в крањн≥. «а пер≥од в≥йни р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥ дос¤г нечуваних розм≥р≥в: у 1914 р. щом≥с¤ц¤ друкувалось банкнот на 219 млн. крб., у 1915 р. - 223 млн.крб., у 1916 р. - 290 млн. крб., у перш≥й половин≥ 1917 р. Ч 423 млн. крб., у друг≥й його половин≥ - 832 млн.

”крањнськ≥ п≥дприЇмства ≥ украњнське село були позбавлен≥ 4-х м≥льйон≥в чолов≥к, ¤к≥ були призван≥ до в≥йська, - найб≥льш продуктивноњ ≥ квал≥ф≥кованоњ частини працездатного населенн¤. « цих причин та через гостру нестачу сировини лише у травн≥ 1917 р. на ”крањн≥ було закрито 108 п≥дприЇмств, у червн≥ - 125, у липн≥ - 206 п≥дприЇмств. ¬ результат≥ цього к≥льк≥сть безроб≥тних становила б≥л¤ 100 тис. чолов≥к. Ћише у жовтн≥ 1917 р. закрилось майже 200 шахт. Ќа початку серпн¤ 1917 р. з числа д≥ючих вибуло 23 доменн≥ та 32 мартен≥вськ≥ печ≥, тобто третина, а т≥, що залишились, працювали лише на три чверт≥ потужностей; виплавка чавуну ≥ стал≥ зменшилась майже вдв≥ч≥. Ќа к≥нець червн¤ 1917 р. вибули з ладу 5200, тобто кожний четвертий паровоз, 51 тис¤ча вагон≥в. « села до в≥йська була забрана третина коней. —корочувались пос≥вн≥ площ≥: плантац≥њ цукрового бур¤ку у 1917 р. зменшились майже у п≥втора рази; знижувались врожањ зернових, сон¤шнику, картопл≥, а все це разом р≥зко зменшувало валов≥ збори с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

ѕ≥д≥рване в≥йною украњнське село знаходилось у т¤жкому становищ≥: 45,5% господарств не мало робочоњ худоби, 35,7% - кор≥в, 44,9% - знар¤дь по оброб≥тку земл≥. ¬л≥тку 1917 р. тут нал≥чувалось 625 тис. безпос≥вних сел¤нських двор≥в, 616 тис. - з пос≥вом до одн≥Їњ дес¤тини, 647 тис. - з пос≥вом 1-2 дес¤тини. « 44 млн. с≥льгоспуг≥дь 13 млн. перебували у руках м≥цних господарник≥в, 9,1 млн. Ч у руках середньоможних сел¤н, 5,1 млн. - у руках малоземельного сел¤нства. 16,2 млн. дес¤тин належали двор¤нам, промисловикам, уд≥льному в≥домству та церкв≥. ” середньому на одне пом≥щицьке господарство випадало 1740 дес¤тин, куркульське Ч 25,4, б≥дн¤цьке - 2,2 дес¤тин.

”÷–, особливо у перш≥ м≥с¤ц≥ свого ≥снуванн¤, переважно займалась м≥тингуванн¤м, пол≥тичними питанн¤ми, а економ≥ка в≥дходила при цьому на другий план. Ќа трет≥х загальних зборах ÷ентральноњ –ади —адовський,  овалевський та де¤к≥ ≥нш≥ члени –ади переконливо доводили, що в≥дкладанн¤ економ≥чних проблем взагал≥ ≥ аграрного питанн¤ зокрема, в≥дштовхуЇ в≥д ”÷– народн≥ маси, ≥ особливо сел¤нство. јле й п≥сл¤ цього господарськ≥ питанн¤ не стали пр≥оритетними у д≥¤льност≥ ÷ентральноњ –ади.

« ≥ншого боку, ÷– намагалась розв'¤зати ф≥нансов≥ проблеми. ¬же на початку свого ≥снуванн¤ ”÷– намагалась створити Ќац≥ональний фонд. ” травн≥ 1917 р. вона проголосила про перший в≥льний громад¤нський податок на украњнську справу. ¬≥н повинен був вноситись добров≥льно у будь-¤кому розм≥р≥ роб≥тниками, сел¤нами, кооперативами, земельними управами, земельними продовольчими ком≥тетами тощо.  ошти планувалось направл¤ти на п≥дготовку кадр≥в вчител≥в-украњнц≥в, на придбанн¤ л≥тератури дл¤ украњнських шк≥л.

≤з створенн¤м генерального секретарства ф≥нанс≥в, у склад≥ ¤кого функц≥онували департамент митних збор≥в, департамент простих податк≥в, департамент ƒержавноњ скарбниц≥, науково-статистичний в≥дд≥л,  ом≥тет по народним заощадженн¤м ≥ страхуванню житт¤, ”крањнська експедиц≥¤ заготовки державних папер≥в та ≥нш≥ п≥дрозд≥ли, ф≥нансова д≥¤льн≥сть поступово жвав≥шала. јктив≥зувались украњнськ≥ ф≥л≥њ ѕетербурзького м≥жнародного комерц≥йного банку, ќб'Їднаного банку, јзово-ƒонського банку та ≥нших банк≥в, ¤ких загалом нал≥чувалось б≥л¤ ста. ѕочали надавати кредити, зд≥йснювати грошов≥ розрахунки, операц≥њ з ц≥нними паперами приватн≥ комерц≥йн≥ банки, ”крањнський народний кооперативний банк (”кр≥нбанк). 30 серпн¤ ”÷– створила спец≥альну ф≥нансову ком≥с≥ю, ¤ка мала узагальнювати ≥ розробл¤ти пропозиц≥њ щодо пол≥пшенн¤ ф≥нансовоњ справи.

9 грудн¤ 1917 р. ÷– проголосила, що вс≥ державн≥ податки ≥ прибутки, ¤к≥ збираютьс¤ на територ≥њ ”Ќ–, визначаютьс¤ державним скарбом ”крањни. ” цей же день було засновано √оловну скарбницю ”Ќ–, а вс≥ губернськ≥ ≥ пов≥тов≥ казначейства стали њњ м≥сцевими органами.  ињвська контора ƒержбанку перетворилас¤ на ”крањнський державний банк, а м≥сцев≥ банк≥вськ≥ установи стали його в≥дд≥лами.

“ого ж дн¤ ”крдержбанк одержав дорученн¤ на випуск кредитних б≥лет≥в ”Ќ– на суму 500 м≥льйон≥в карбованц≥в. Ќа думку ÷ентральноњ –ади, саме такий розм≥р в≥дпов≥дав потребам грошового об≥гу у той час. ÷¤ к≥льк≥сть грошових знак≥в, звичайно, не забезпечувалась золотим запасом. ‘ункц≥ю не ≥снуючого золота повинн≥ були виконувати надра, л≥си, зал≥зниц≥ ≥ прибутки

”крањни в≥д монопол≥й п≥сл¤ одержанн¤ на в≥дпов≥дну суму зобов'¤зань √оловноњ скарбниц≥ ”Ќ–. —тавилось також завданн¤, щоб к≥льк≥сть нац≥ональних грошей не перевищувала половини р≥чноњ суми в≥д прибутк≥в по республ≥ц≥ в ц≥лому. ќдин повний карбованець м≥стив 17,424 дол≥ чистого золота ≥ д≥ливс¤ на 200 шаг≥в. ”крањнськ≥ грош≥ мали ходити нар≥вн≥ з золотою монетою ≥ рос≥йськими кредитними б≥летами, њх взаЇмообм≥н був обов'¤зковим дл¤ вс≥х ос≥б ≥ установ.

ѕершого бюджету ”Ќ– за час≥в ÷ентральноњ –ади так ≥ не було складено. ¬с≥ державн≥ видатки проводились на п≥дстав≥ тимчасових кошторис≥в, ¤к≥ надавались в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами на кожний поточний м≥с¤ць через м≥н≥стерство ф≥нанс≥в на затвердженн¤ ”÷–. ћ≥с¤чний бюджет ”крањни складав приблизно 170 млн. карбованц≥в.

¬елик≥ над≥њ у в≥дбудов≥ народного господарства ”крањни покладались на генеральне секретарство торгу й промисловост≥. —аме у цьому в≥домств≥ зосереджувались галузев≥ виконавч≥ органи: фабрично-заводський, техн≥чний, митно-тарифно-трактатний, г≥рничий, паливний департаменти, департамент зовн≥шнього торгу, департамент внутр≥шнього торгу, в≥дд≥л металообробноњ промисловост≥, в≥дд≥л винаход≥в, в≥дд≥л м≥р ≥ ваги тощо. ” губерн≥¤х та пов≥тах м≥н≥стерство представл¤ли головн≥ уповноважен≥, уповноважен≥, ком≥сари з р≥зних галузей ≥ т.п. ƒо початку 1918 р. д≥¤льн≥сть секретарства торгу ≥ промисловост≥ не дуже в≥дчувалась, воно н≥¤к не могло знайти своЇ м≥сце у складн≥й ситуац≥њ, тому переважно видавало "заборонн≥" акти.

ƒещо актив≥зувалась робота м≥н≥стерства у останн≥ два м≥с¤ц≥ перебуванн¤ ÷ентральноњ –ади у  иЇв≥. ƒержава досить жорстко регулювала ц≥ни на значну частину товар≥в. ƒержавною власн≥стю були проголошен≥ вс≥ торф¤н≥ болота, придатн≥ до промисловоњ розробки палива ≥ ≥нших потреб. ћ≥н≥стерство торгу й промисловост≥ надсилало на кордони з –ос≥Їю своњх уповноважених з правами ком≥сар≥в дл¤ контролю за рухом вантаж≥в. ¬они мали право на м≥сц¤х вир≥шувати питанн¤ про дозв≥л чи заборону ввозу ≥ вивозу товар≥в у конкретних випадках.

Ќадзвичайно складною була ситуац≥¤ на зал≥зниц¤х ”Ќ–. ѕочинаючи з листопада 1917 р. кошти на в≥дбудову зал≥зниць майже зовс≥м не вид≥л¤лись, вагони, пот¤ги виходили з ладу. Ќастав хаос ≥ повне ф≥нансове розоренн¤ дор≥г. ћ≥сцевими органами м≥н≥стерства шл¤х≥в були правл≥нн¤ ≥ ради зал≥зниць, управл≥нн¤ по буд≥вництву нових зал≥зниць тощо. ƒержавн≥ зал≥зниц≥ ц≥лком п≥дпор¤дковувались м≥н≥стерству, а приватн≥ Ч частково. ћайже в≥йськовою владою над≥л¤лись головн≥ ком≥сари ѕ≥вденноњ, ѕ≥вденно-«ах≥дноњ та ≥нших великих зал≥зниць, њх накази повинн≥ були виконуватись негайно.

¬раховуючи дуже складну на той час ситуац≥ю з продовольством, а також те, що абсолютна б≥льш≥сть працездатного населенн¤ ”крањни займалась виробництвом продукц≥њ рослинництва ≥ тваринництва, найб≥льшу увагу ÷ентральна –ада прид≥л¤ла проблемам земл≥ ≥ продовольства.

÷ентральна –ада неодноразово доводила, що ”крањна дасть хл≥б ≥ арм≥њ, ≥ голодним рос≥йським губерн≥¤м. јле дл¤ цього вона повинна вз¤ти продовольчу справу у власн≥ руки. ѕетроград, зосередивши ц≥ питанн¤ у центр≥, не знав стану справ на м≥сц¤х, давав погано продуман≥ вказ≥вки. —каж≥мо,  ињвська губерн≥¤ за весь 1916 р. поставила до державних зас≥к 25 млн. пуд≥в хл≥ба, а лише на серпень 1917 р. за вказ≥вкою “имчасового ур¤ду повинна була в≥двантажити 11 млн. пуд≥в.

ѕ≥сл¤ жовтневих под≥й у ѕетроград≥ генеральний ком≥сар≥ат з продовольчих справ роз≥слав вс≥м губерн≥¤м директиву з попередженн¤м загрози голоду на фронт≥ ≥ в тилу. ѕередбачалось, що вс≥ запаси продовольства необх≥дно вз¤ти п≥д найсувор≥ший контроль. “а продовольч≥ справи пог≥ршувались з кожним днем. √енеральний секретар≥ат оц≥нював становище ¤к смертельно небезпечне. ’л≥б проголошувавс¤ власн≥стю ”Ќ–, торгувати ним приватним особам заборон¤лось.  лючем дл¤ розв'¤занн¤ проблеми могла стати негайна земельна реформа, але з ѓѓ впровадженн¤м звол≥кали. Ќа VIII сес≥њ ”÷– було прийн¤то чергову резолюц≥ю про соц≥ал≥зац≥ю земл≥, те саме закр≥плювалось у III ”н≥версал≥, де проголошувалось скасуванн¤ права власност≥ на пом≥щицьк≥, уд≥льн≥, монастирськ≥, каб≥нетн≥, церковн≥ та ≥нш≥ земл≥ нетрудових господарств. ÷е викликало багато непорозум≥нь на сел≥. ќсь чому √енеральний секретар≥ат ≥ земельне секретарство через тиждень п≥сл¤ оприлюдненн¤ ”н≥версалу змушен≥ були видати положенн¤ ÷– про земельну справу. ” циркул¤р≥ вказувалось, що III ”н≥версал лише проголошуЇ загальн≥ п≥двалини дл¤ наступних закон≥в про землю, ¤к≥ мають виробити ур¤д та ”крањнськ≥ ”становч≥ збори. «верталась увага на те, що загальнонародне право власност≥ означаЇ, що вид≥лен≥ земл≥ заборон¤Їтьс¤ продавати будь-кому ≥ншими способами. ƒо ”крањнських ”становчих збор≥в пор¤дкувати на земл¤х мали виборн≥ земельн≥ ком≥тети. —амов≥льне захопленн¤ земл≥ заборон¤лось так само, ¤к ≥ захопленн¤ с≥льськогосподарських машин, л≥с≥в, будинк≥в, коней, кор≥в ≥ ≥ншого добра. –оз'¤снювалось, що майбутн≥ закони про землю ≥ ”становч≥ збори подбають про забезпеченн¤ ≥нтерес≥в вс≥х с≥льськогосподарських роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, визначать пор¤док сплати борг≥в, а також питанн¤ про допомогу тим, хто найб≥льше постраждаЇ в результат≥ земельноњ реформи. ¬с≥ трудов≥ сел¤нськ≥ земл≥ мали залишитись недоторканими. ÷е ж саме стосувалось земель м≥ст, м≥стечок, с≥л, каменоломень, копалень, фабрик, завод≥в.  атегорично заборон¤лось рубати л≥си без дозволу пов≥тових земельних ком≥тет≥в. Ќе зач≥пав ”н≥версал ≥ землевласник≥в, котр≥ обробл¤ли землю своњми руками, тобто, ¤к прийн¤то було говорити тод≥, "у розм≥рах трудового господарства". ≤ншими словами, власн≥сть на землю у межах до 50 дес¤тин не скасовувалась.

1	2	3	4	5

Ќазва: √осподарський розвиток ”крањни в пер≥од боротьби за державну незалежн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3390 прочитано)