≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарський розвиток ”крањни в пер≥од боротьби за державну незалежн≥сть

¬≥дновлювалас¤ розбалансована ф≥нансово-кредитна система ”крањни, вдалос¤ створити державний бюджет. «аконом в≥д 9 травн¤ встановлювалас¤ нац≥ональна грошова одиниц¤ - карбованець, становище ¤кого зм≥цнилось. ¬≥н забезпечувавс¤ природними багатствами крањни. ” гетьманськ≥й держав≥ допускавс¤ неконтрольований об≥г рос≥йських рубл≥в та "керенок", н≥мецьких марок та австро-угорських крон.

√етьманське правл≥нн¤ п≥шло на б≥льш≥ поступки н≥мецько-австр≥йськ≥й в≥йськов≥й адм≥н≥страц≥њ. “ак, зг≥дно з економ≥чним договором в≥д 10 вересн¤ 1918 р. на 1918-1919 господарський р≥к ур¤д ”крањнськоњ держави дозволив вивезти 100 млн. пуд≥в хл≥ба, худоби до 11 млн. пуд≥в (у жив≥й мас≥), овець Ч 300 тис. гол., птиц≥ Ч 2 млн. штук, до 400 тис. пуд≥в сала, масла, сиру, близько 200 тис. пуд≥в м'¤сних консерв≥в, ковбаси ≥ м'¤сних товар≥в (за м≥с¤ць), 2,5 млн. пуд≥в цукру, а також багато ≥ншого продовольства та промисловоњ сировини.

“ривало подальше скороченн¤ промислового виробництва. Ќа металург≥йних заводах ѕ≥вдн¤ з 63 доменних печей на к≥нець травн¤ 1918 р. працювало 4, а на к≥нець серпн¤ - 2. ¬осени 1918 р. ≥з 102 мартеновських печей у д≥њ були т≥льки 7, працювало лише 7 прокатних стан≥в. ѕор≥вн¤но з 1913 р. виплавка чавуну скоротилас¤ в 11 раз≥в, стал≥ Ч в 13, виробництво прокату Ч в 15, видобуток зал≥зноњ руди Ч в 17, марганцю - у 10 раз≥в. ¬есь г≥рничопромисловий ≥ металург≥йний рег≥он ƒонбасу та  ривор≥жж¤ був суц≥льним промисловим кладовищем.

ћасового характеру набуло безроб≥тт¤. “ак, за далеко неповними даними, у 1918 р. т≥льки у 23 м≥стах ”крањни нал≥чувалос¤ 180,6 тис. безроб≥тних.

Ѕули п≥д≥рван≥ продуктивн≥ сили с≥льського господарства. „ерез скороченн¤ в 1918 р. пос≥вних площ майже наполовину, пор≥вн¤но з довоЇнним пер≥одом, зменшилас¤ товарна маса зерна. ¬насл≥док цього зросла спекул¤ц≥¤. ÷≥ни на продукти харчуванн¤ та товари масового вжитку р≥зко зросли. –об≥тники великих м≥ст ≥ промислових центр≥в одержували, ≥ то не щодн¤, лише по фунту хл≥ба на день

” грудн≥ 1918 р. √етьманат був повалений ƒиректор≥Їю. 26 грудн¤ 1918 р. вона видала ƒекларац≥ю, в ¤к≥й за¤вила про св≥й нам≥р експропр≥ювати церковн≥ та велик≥ приватн≥ землеволод≥нн¤ дл¤ перерозпод≥лу њх серед сел¤н. ”р¤д брав на себе зобов'¤занн¤ бути представником ≥нтерес≥в роб≥тник≥в, сел¤н ≥ "трудовоњ ≥нтел≥генц≥њ".

” зв'¤зку з критичним пол≥тичним та воЇнним становищем, в ¤кому з самого початку д≥¤ла ƒиректор≥¤ ”Ќ–, звужувалась њњ соц≥альна база. Ќов≥й украњнськ≥й влад≥ не вдалос¤ налагодити управл≥нн¤ економ≥кою.

” р¤д≥ галузей промисловост≥ ”крањни, внасл≥док загальноњ розрухи, посиливс¤ процес роздробленн¤ виробництва. «росла частка середн≥х ≥ невеликих п≥дприЇмств. ¬ умовах господарськоњ розрухи вони ви¤вилис¤ б≥льш життЇздатними.

«меншувалис¤ ресурси важливих дл¤ державного господарства матер≥ал≥в, продукт≥в, сировини. ” 1918 р. було видобуто 34,8% вуг≥лл¤ пор≥вн¤но з 1913, а в 1919 р. - лише 20,5%.

Ќадзвичайно загострювалас¤ паливна ситуац≥¤ в крањн≥. «ал≥зорудна та марганцева промислов≥сть у 1919 р. повн≥стю припинила свою д≥¤льн≥сть. –≥зко скоротила виробництво машинобуд≥вна промислов≥сть ”крањни. “ак, випуск паровоз≥в у 1918 р. проти 1917 р. зменшивс¤ в 2,5 рази, а в 1919 р. - в 15 раз≥в. ≤стотно зменшилось виробництво цукру. якщо у 1918 р. було вироблено т≥льки половину випуску 1913 року, то в 1919 р. - п'¤ту частину. ¬ такому становищ≥ перебували й ≥нш≥ галуз≥ харчовоњ промисловост≥. ¬се це надзвичайно негативно в≥дбилос¤ на матер≥альному становищ≥ населенн¤, особливо м≥ського.

”крањнське сел¤нство, ¤ке на початку боротьби проти гетьманщини п≥дтримало ƒиректор≥ю, почало ви¤вл¤ти невдоволенн¤ њњ економ≥чною пол≥тикою. ѕоштовхом до поглибленн¤ конфл≥кту став земельний закон ƒиректор≥њ, опубл≥кований 8 с≥чн¤ 1919 р. ƒекларувавши л≥кв≥дац≥ю приватноњ власност≥ на землю, закон не в≥дпов≥дав на головне питанн¤: коли ж сел¤нство одержить землю? «емельна власн≥сть ≥ноземних (польських, австр≥йський, н≥мецьких) землевласник≥в була оголошена недоторканою, њњ долю мав вир≥шити спец≥альний закон. Ќедоторканими залишалис¤ 15-дес¤тинн≥ господарства. ¬се це й обумовило втрату ƒиректор≥Їю п≥дтримки сел¤нства.

«г≥дно ≥з законом ƒиректор≥њ в≥д 4 с≥чн¤ 1919 р., хоча ≥ з великим зап≥зненн¤м, украњнськ≥ грош≥ було визнано Їдиним законним засобом виплат на територ≥њ ”крањни. ≤ хоч украњнська влада швидко втратила б≥льшу частину територ≥њ, все-таки украњнськ≥ грош≥ мали б≥льшу куп≥вельну варт≥сть, н≥ж "керенки", б≥льшовицьк≥ рубл≥ чи "ден≥к≥нки". ”крањнський карбованець зазвичай вим≥нювали за чотири рад¤нськ≥ чи ден≥к≥нськ≥ карбованц≥. ўоб п≥дн¤ти функц≥ональне значенн¤ украњнських грошей ≥ дов≥ру до них у населенн¤, тогочасний м≥н≥стр ф≥нанс≥в Ѕ. ћартос випускав на ринок час в≥д часу значну к≥льк≥сть цукру, борошна, спирту та ≥нших продукт≥в, ¤к≥ були у розпор¤дженн≥ ур¤ду.

¬елик≥ економ≥чн≥ втрати, ¤ких зазнало господарство ”крањни в результат≥ першоњ св≥товоњ в≥йни та революц≥йних под≥й, були справд≥ катастроф≥чними. “ис¤ч≥ роб≥тник≥в, р¤туючись в≥д голодноњ смерт≥, т≥кали з м≥ст у село. “орг≥вл¤ набула спотворених форм. Ќайб≥льших руйнувань зазнали галуз≥ важкоњ промисловост≥. „аста зм≥на пол≥тичноњ влади зривала роботу з налагодженн¤ виробництва.

≈коном≥чна пол≥тика рад¤нськоњ влади

‘актично одночасно з пад≥нн¤м гетьманату розпочавс¤ новий етап боротьби за владу в ”крањн≥ м≥ж б≥льшовиками ≥ украњнськими нац≥онально-демократичними силами в особ≥ ƒиректор≥њ. Ќаступ рад¤нських в≥йськ почавс¤ 8 грудн¤ 1918 р., а вже 3 с≥чн¤ 1919 р. вони ув≥йшли в ’арк≥в, а 5 лютого 1919 р. - в  ињв. –ад¤нська влада вдруге була встановлена в ”крањн≥. ƒо травн¤ 1919 р. „ервона арм≥¤ вз¤ла п≥д св≥й контроль майже всю територ≥ю ”крањни в межах колишньоњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

ƒо революц≥њ буд≥вництво нового сусп≥льства у¤вл¤лос¤ б≥льшовикам ¤к процес створенн¤ економ≥ки, що базуЇтьс¤ на неринкових в≥дносинах. як зразок пропонувалось використати досв≥д ѕаризькоњ  омуни. ¬важалось, що п≥сл¤ революц≥њ в крањн≥ не буде арм≥њ, пол≥ц≥њ, вс≥ чиновники будуть виборними ≥ п≥дзв≥тними перед народом, а державою зможе управл¤ти будь-¤ка людина. ¬ перех≥дний пер≥од буд≥вництва комун≥стичного сусп≥льства на м≥сце буржуазноњ держави прийде диктатура пролетар≥ату, ¤ка зможе зд≥йснити дв≥ основн≥ функц≥њ: придушити оп≥р буржуаз≥њ ≥ зд≥йснити кер≥вництво масами.

ѕередбачалось, що в перех≥дний пер≥од в економ≥ц≥ буде в≥дсутн¤ приватна власн≥сть, буде проведене повне усусп≥льненн¤ виробництва, будуть сформован≥ господарськ≥ зв'¤зки, заснован≥ на адм≥н≥стративному розпод≥л≥ продукц≥њ з Їдиного економ≥чного центру. ѕ≥сл¤ революц≥њ рад¤нський ур¤д почав активно впроваджувати ц≥ теоретичн≥ настанови в господарську практику. ≤ ¤кщо уважно проанал≥зувати ≥стор≥ю рад¤нського пер≥оду, то можна стверджувати, що б≥льша частина цих настанов д≥¤ли упродовж дек≥лькох дес¤тил≥ть.

ѕостаЇ запитанн¤: "„ому б≥льшовикам вдалось швидко реал≥зувати таку модель?". “ут сл≥д пам'¤тати, що в –ос≥йськ≥й держав≥ на прот¤з≥ в≥к≥в державна власн≥сть традиц≥йно займала пров≥дне становище. ƒержавне втручанн¤ в економ≥ку було надзвичайно сильним, що створювало в≥дпов≥дн≥ передумови дл¤ функц≥онуванн¤ надцентрал≥зованоњ системи управл≥нн¤ господарством, ¤ка Ї характерною дл¤ тотал≥таризму. ѕор¤д з тим, у масов≥й св≥домост≥ переважали прим≥тивн≥ у¤вленн¤ про соц≥альну справедлив≥сть, про зр≥вн¤льний розпод≥л власност≥, ≥ перш за все земл≥ (що й об≥ц¤ли б≥льшовики). “ому основна частина населенн¤ всюди п≥дтримувала перш≥ кроки –ад¤нськоњ влади.

‘ормуванн¤ командноњ економ≥ки ознаменувалось систематичною боротьбою б≥льшовик≥в проти приватноњ власност≥, л≥кв≥дац≥¤ ¤коњ розпочалась з ƒекрету про землю, де було записано, що право приватноњ власност≥ на землю втрачають вс≥ верстви сусп≥льства, кр≥м сел¤н.

Ќа початку 1918 р. було покладено початок реал≥зац≥њ ƒек-рета про землю, у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким сел¤нам було надано б≥льше 150 млн. га уд≥льних, пом≥щицьких, монастирських та ≥н. земель, що було р≥внозначно конф≥скац≥њ цих земель.  р≥м земл≥ ≥ ≥нших уг≥дь, до рук сел¤н передавалось все рухоме ≥ нерухоме майно, приблизно на 300 млн. крб. Ѕуло л≥кв≥довано величезн≥ щор≥чн≥ платеж≥ пом≥щикам ≥ с≥льськ≥й буржуаз≥њ за оренду земл≥ (приблизно на суму 700 млн. крб. золотом).

¬ лютому 1918 р. було прийн¤то «акон про соц≥ал≥зац≥ю земл≥, ¤кий проголошував перех≥д земл≥ ≥з приватноњ власност≥ в загальнонародну. ¬ основу закону було покладено есер≥вський принцип зр≥вн¤льного розпод≥лу земл≥ м≥ж сел¤нами, а фактично - перед≥л земл≥ на користь б≥дноти.

¬ травн≥ 1918 р. ур¤д оголосив про введенн¤ продовольчоњ диктатури, що означало перех≥д до пол≥тики жорстокого тиску на заможне сел¤нство, до насильного вилученн¤ хл≥бних запас≥в. Ќа село були послан≥ багатотис¤чн≥ озброЇн≥ продовольч≥ загони (продзагони) ≥з роб≥тник≥в ≥ солдат, ¤к≥ займались пр¤мою конф≥скац≥Їю продовольства. ¬ ц≥й д≥¤льност≥ продзагони спирались на ком≥тети сел¤нськоњ б≥дноти, њм було доручено розпод≥л¤ти серед б≥дн¤к≥в хл≥б, с≥льськогосподарське знар¤дд¤, промислов≥ товари, надавати допомогу м≥сцев≥й влад≥ по вилученню надлишк≥в хл≥ба у куркул≥в. јле на практиц≥ ком-б≥ди привласнювали соб≥ набагато б≥льше повноважень. «окрема, вони брали активну участь в перед≥л≥ земл≥ м≥ж сел¤нами. Ќаприк≥нц≥ 1918 - на початку 1919 р. комб≥ди були об'Їднан≥ з волосними ≥ с≥льськими –адами, оск≥льки ур¤д побачив у њх д≥¤льност≥ перевищенн¤ повноважень ≥ про¤в "двовладд¤" на сел≥.

« другоњ половини 1918 р. почала утверджуватись жорстко централ≥зована соц≥ально-економ≥чна система, ¤ка отримала назву "воЇнний комун≥зм". ¬ цей пер≥од держава сконцентрувала в своњх руках майже вс≥ трудов≥, ф≥нансов≥ ≥ матер≥альн≥ ресурси, змушуючи њх працювати на принципах в≥йськового п≥дпор¤дкуванн¤; була проведена широка нац≥онал≥зац≥¤ промислових п≥дприЇмств, включаючи ≥ др≥бн≥. ¬с≥ оборонн≥ п≥дприЇмства ≥ зал≥зничний транспорт були переведеш на в≥йськовий стан.

1	2	3	4	5

Ќазва: √осподарський розвиток ”крањни в пер≥од боротьби за державну незалежн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3390 прочитано)