≤стор≥¤ економ≥чних вчень > Ќова ≥сторична школа та соц≥альний напр¤м

≤ншим пом≥тним представником Ђсоц≥ального напр¤муї був –. Ўтольцман. Ќайб≥льш в≥домими Ї його прац≥ Ђ—оц≥альн≥ кате≠гор≥њї (1896) та Ђћета в народному господарств≥ї (1907). Ўтольц≠ман дотримувавс¤ погл¤ду, що виробництво Ї нейтральним у соц≥≠альному план≥ ≥ не зв'¤заним орган≥чно з конкретним сусп≥льним ладом. …ого основу в≥н бачив у сусп≥льному под≥л≥ прац≥, але роз≠гл¤дав останн≥й ¤к виключно технолог≥чне ¤вище.

” такий самий спос≥б трактував Ўтольцман ≥ суть прац≥. ¬≥н у¤вл¤в њњ лише ¤к речову категор≥ю й обстоював тезу, що за глибо≠кого й посл≥довного анал≥зу соц≥альних в≥дносин треба абстрагува≠тис¤ в≥д прац≥.

ѕогл¤дам Ўтольцмана, ¤к ≥ всьому Ђсоц≥альному напр¤муї, вла≠стиве ≥деал≥стичне трактуванн¤ економ≥чних категор≥й. «окрема, у своњй книжц≥ Ђћета в народному господарств≥ї в≥н виходив з прин≠ципу, що економ≥ку п≥дпор¤дковано моральним ≥деалам ≥ вона Ї за≠собом, ¤кий використовуЇтьс¤ людьми дл¤ моральних ц≥лей. Ќа йо≠го думку, метою кап≥тал≥стичного виробництва Ї реал≥зац≥¤ принципу життЇвого достатку, ¤кий забезпечуЇ ≥снуванн¤ вс≥м чле≠нам сусп≥льства. Ўтольцман доводив, що окрем≥ економ≥чн≥ катего≠р≥њ (варт≥сть, зароб≥тна плата, прибуток), Ї т≥льки засобами дл¤ дос¤≠гненн¤ цього вищого морального принципу. «ароб≥тна плата, стверджував в≥н, маЇ забезпечувати нормальне достойне житт¤ роб≥≠тникам, а прибуток Ч г≥дне ≥снуванн¤ кап≥тал≥стам. ќтже, сучасна економ≥чна система може дати можлив≥сть ус≥м верствам населенн¤ задовольнити своњ життЇв≥ потреби. ƒо реч≥, р≥зницю м≥ж роб≥тни≠ками та кап≥тал≥стами Ўтольцман бачив лише в т≥м, що перш≥ Ї ви≠конавц¤ми, друг≥ Ч орган≥заторами виробництва, а така р≥зниц¤ ≥с≠нуватиме завжди.

Ўтольцман назвав кап≥тал≥ст≥в вожд¤ми нац≥њ, а роб≥тник≥в Ч класом, що перебуваЇ п≥д захистом кап≥тал≥ст≥в.

Ђ—оц≥альний напр¤мї активно захищав права приватноњ власнос≠т≥, обстоюючи, що њњ ≥снуванн¤ в≥дпов≥даЇ не т≥льки ≥нтересам ≥нди≠в≥да, а й сусп≥льства. ƒ≥Їздатне сусп≥льство потребуЇ орган≥затор≥в-кап≥тал≥ст≥в. “ому кап≥тал≥сти повинн≥ отримувати достатню вина≠городу ≥ мати приватну власн≥сть, щоб виконати своњ функц≥њ.

√оловн≥й моральн≥й мет≥ п≥дпор¤дковано й д≥ю закону вартост≥. Ўтольцман розд≥л¤в варт≥сть на два елементи: зароб≥тну плату ≥ прибуток. ќбидв≥ ц≥ частини мають конкретне функц≥ональне при≠значенн¤. Ќа думку Ўтольцмана, суть закону вартост≥ пол¤гаЇ в т≥м, щоб забезпечити нормальне ≥снуванн¤ вс≥х член≥в сусп≥льства, регу≠лювати њхн≥ доходи.

“еоретична спадщина новоњ ≥сторичноњ школи, незважаючи на њњ суперечливий характер, справила значний позитивний вплив на дальший розвиток ¤к консервативного, так ≥ реформ≥стського на≠пр¤м≥в пол≥тичноњ економ≥њ. «аслуга њњ представник≥в пол¤гаЇ в т≥м, що вони започаткували основи економ≥чноњ соц≥олог≥њ, обгрунтува≠вши Їдн≥сть правових, соц≥альних ≥ економ≥чних в≥дносин, доводили необх≥дн≥сть розвитку системи економ≥чних знань та економ≥чноњ осв≥ти, показували значенн¤ статистичних факт≥в, ≥стор≥њ економ≥ч≠ного житт¤, вплив ≥снуючих правових в≥дносин, економ≥чних ≥нсти≠туц≥й на сусп≥льне житт¤.

1	2	3

Ќазва: Ќова ≥сторична школа та соц≥альний напр¤м
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2019 прочитано)