≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕредмет ≥ завданн¤ курсу ≤стор≥¤ економ≥чних вчень

ѕредмет ≥ завданн¤ курсу ≤стор≥¤ економ≥чних вчень

1. ѕредмет курсу

≈коном≥чне житт¤ сусп≥льства Ї надзвичайно багатогранним. …о≠го вивчаЇ система економ≥чних наук, ¤к≥ включають науки про за≠гальн≥ закони економ≥чного розвитку, галузев≥ економ≥чн≥ науки, науки, що розгл¤дають конкретн≥ економ≥чн≥ процеси та ¤вища, на≠уки про народне господарство.

 ожна з них маЇ св≥й предмет, своЇ коло досл≥джуваних питань. ѕерш≥сть серед ус≥х економ≥чних наук належить економ≥чн≥й теор≥њ (пол≥тичн≥й економ≥њ). ѕол≥тична економ≥¤ ¤к наука склалась у XVII ст. ¬она Ї результатом тривалого ≥сторичного розвитку еконо≠м≥чноњ думки,

≈коном≥чна думка зародилась у глибок≥й давнин≥ ≥ пройшла складний шл¤х в≥д емп≥ричного розум≥нн¤ економ≥чних ¤вищ до формуванн¤ наукових теор≥й. ќчевидно, уже в перв≥сному сусп≥ль≠ств≥ люди замислювались над економ≥чними ¤вищами. јле ц≥ њхн≥ погл¤ди ще не складалис¤ в будь-¤ку систему. ѕерш≥ спроби систе≠матизац≥њ економ≥чних погл¤д≥в можна в≥днести до стародавньоњ до≠би й середньов≥чч¤. ѕроте й вони ще не склались у науков≥ системи.

≈коном≥чн≥ знанн¤ стали самост≥йною галуззю досл≥джень у XVIЧXVII ст. Ч в епоху меркантил≥зму, хоч ≥ тод≥ досл≥дники за≠ймалис¤ анал≥зом т≥льки окремих економ≥чних проблем.

¬идатний економ≥ст …озеф Ўумпетер писав, що меркантил≥зм був не ст≥льки науковим напр¤мом, ск≥льки практичною пол≥тикою. “ак само ≥ л≥тература меркантил≥ст≥в була вторинним ¤вищем ≥ м≥с≠тила лише зачатки науки.

“аку оц≥нку меркантил≥зму заперечуЇ в≥домий англ≥йський еко≠ном≥ст M. Ѕлауг. ¬≥н пише, що не можна, насл≥дуючи Ўумпетера, Ђзводити меркантил≥зм лише до другор¤дноњ теч≥њ поступального розвитку економ≥чного анал≥зуї. ” меркантил≥стськ≥й л≥тератур≥ вже м≥стилис¤ основн≥ елементи класичного п≥дходу, п≥дкреслюЇ Ѕлауг.

ћеркантил≥ст≥в ц≥кавили, зокрема, питанн¤ визначенн¤ сут≥ ба≠гатства, ¤ке вони ототожнювали ≥з золотом ≥ ср≥блом, регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ з метою забезпеченн¤ припливу дорогоц≥нних метал≥в у крањну, заохоченн¤ експорту, протекц≥он≥стськ≥ тарифи на ≥мпортн≥ товари тощо.

«розум≥ло, що в добу пануванн¤ торгового кап≥талу основними були питанн¤, зв'¤зан≥ з торг≥влею. ≤ще не ≥снувало науки, ¤ка б грунтувалась на економ≥чних законах ≥ охоплювала вс≥ сфери люд≠ськоњ економ≥чноњ д≥¤льност≥. ѕочатки такоњ науки було закладено ј. —м≥том Ч представником класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ. —аме ј. —м≥т створив першу систему пол≥тичноњ економ≥њ, узагальнивши нагромаджен≥ до нього окрем≥ економ≥чн≥ знанн¤.

ѕосл≥довники й учн≥ ј. —м≥та розвивають теор≥ю, внос¤ть в нењ нов≥ ≥дењ. «годом з'¤вл¤Їтьс¤ критична теч≥¤ у пол≥тичн≥й економ≥њ, представники ¤коњ (зокрема —. —≥смонд≥, котрий називав 'себе учнем ј. —м≥та) виступають ≥з критикою Ђеконом≥чноњ ортодокс≥њї. ÷¤ критика забезпечила по¤ву нових напр¤м≥в економ≥чноњ думки.

‘ормуютьс¤ соц≥ал≥стичн≥ ≥дењ. ¬иникаЇ утоп≥чний соц≥ал≥зм, з'¤вл¤Їтьс¤ марксизм, ¤кий проголошуЇ себе науковим соц≥ал≥змом.

” 70-х роках XIX ст. економ≥чна думка була репрезентована, з одного боку, ≥сторичною, а з ≥ншого Ч суб'Їктивно-психолог≥чною школою, ¤ка ознаменувала розвиток пол≥тичноњ економ≥њ на нових, маржинальних (граничних) засадах. Ќа цих засадах наприк≥нц≥ XIX ст. формуЇтьс¤ неокласичний напр¤м економ≥чноњ думки, з по≠¤вою ¤кого зв'¤зане становленн¤ м≥кроеконом≥ки.

Ќовим етапом розвитку пол≥тичноњ економ≥њ стала по¤ва у 30-х роках так званого кейнс≥анства.

 ейнс≥анц≥, на в≥дм≥ну в≥д неокласик≥в Ч прихильник≥в економ≥≠чного л≥берал≥зму, на перший план висувають проблему регулюван≠н¤ ефективного попиту. « по¤вою кейнс≥анства зв'¤зане також фор≠муванн¤ нового розд≥лу економ≥чноњ науки Ч макроеконом≥ки.

Ќеокласичний напр¤м ≥ кейнс≥анство з моменту њхньоњ по¤ви ≥ до наших дн≥в пройшли складний еволюц≥йний шл¤х, по черз≥ виход¤≠чи на перший план ≥ в економ≥чн≥й теор≥њ, ≥ в економ≥чн≥й пол≥тиц≥.

—воЇр≥дним напр¤мом економ≥чноњ думки Ї ≥нституц≥онал≥зм, ¤кий виник наприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. ÷ей напр¤м, ¤кий за предмет свого досл≥дженн¤ вз¤в переважно позаеконом≥чн≥ фак≠тори, розширив поле анал≥зу економ≥чних наук, ≥нтегрував економ≥≠чну теор≥ю з ≥ншими сусп≥льними науками.

«начний внесок у розвиток економ≥чноњ думки зробили соц≥ал-реформ≥стськ≥ концепц≥њ. «нанн¤ цих концепц≥й Ї практично ц≥нним дл¤ формуванн¤ ринковоњ економ≥ки в пострад¤нських крањнах.

«рештою, не можна обминути процес ≥сторичного розвитку еко≠ном≥чноњ думки в наш≥й крањн≥. “ривалий час украњнська економ≥чна думка взагал≥ не досл≥джувалась, а видатн≥ украњнськ≥ економ≥сти оголошувались рос≥йськими ≥ вивчались у в≥дпов≥дному контекст≥ Їдиного сусп≥льно-економ≥чного простору.

ѕроцес розвитку економ≥чних погл¤д≥в та ≥дей ≥ Ї предметом ≥с≠тор≥њ економ≥чноњ думки. ÷ей курс охоплюЇ також економ≥чн≥ по≠гл¤ди, ¤к≥ не склалис¤ в систему.

—кладовою частиною його Ї ≥стор≥¤ економ≥чних учень, тобто економ≥чних погл¤д≥в, ¤к≥ об'Їднувались у певну систему. “аким чином, ≥стор≥¤ економ≥чних учень Ї пон¤тт¤м вужчим, н≥ж ≥стор≥¤ економ≥чноњ думки. ј ≥стор≥¤ пол≥тичноњ економ≥њ, у свою чергу, Ї основою ≥стор≥њ економ≥чних учень.

«розум≥ло, що цей розпод≥л Ї досить умовним. Ѕудь-¤кий п≥друч≠ник з ≥стор≥њ економ≥чних учень розгл¤даЇ, власне, ≥стор≥ю економ≥≠чноњ думки, досл≥джуЇ процес виникненн¤ й розвитку економ≥чних погл¤д≥в та ≥дей, починаючи з≥ стародавнього св≥ту. “обто ≥стор≥¤ економ≥чноњ думки та ≥стор≥¤ економ≥чних учень ототожнюютьс¤.

‘ранцузьк≥ економ≥сти Ў. ∆≥д ≥ Ў. –≥ст у п≥дручнику з ≥стор≥њ економ≥чних учень2 ¤к синон≥м≥чними користуютьс¤ терм≥нами: ≥с≠тор≥¤ економ≥чних учень, ≥стор≥¤ економ≥чних ≥дей, ≥стор≥¤ економ≥ч≠ноњ думки, ≥стор≥¤ пол≥тичноњ економ≥њ.

“е саме стосуЇтьс¤ ≥ вже згадуваного п≥дручника з ≥стор≥њ еконо≠м≥чноњ думки англ≥йського економ≥ста ћ. Ѕлауга. ¬≥н уживаЇ терм≥≠ни: ≥стор≥¤ економ≥чноњ думки, ≥стор≥¤ економ≥чноњ науки, ≥стор≥¤ економ≥чноњ теор≥њ. ”се це даЇ п≥дстави зробити висновок, що йдеть≠с¤, власне, про ≥стор≥ю економ≥чноњ науки в б≥льш чи менш широких межах.

ўодо методико-методолог≥чних засад анал≥зу ≥стор≥њ економ≥ч≠ноњ думки, то вони можуть бути р≥зними залежно в≥д того, ¤коњ мети бажаЇ дос¤гти досл≥дник. ” л≥тератур≥ вид≥л¤ють, в основному, два принципи, два методи: ≥сторичний, або хронолог≥чний, ≥ лог≥чний. ≤сторичний п≥дх≥д передбачаЇ розгл¤д ≥дей, теор≥й у пор¤дку њхнього виникненн¤ та формуванн¤. ¬≥н даЇ змогу проанал≥зувати сукуп≠н≥сть погл¤д≥в, ≥дей на певному етап≥ сусп≥льного розвитку й дальшу еволюц≥ю цих ≥дей. “акий п≥дх≥д може поЇднуватис¤ з анал≥зом со≠ц≥ально-економ≥чних умов, що в них формувалис¤ ц≥ погл¤ди та ≥дењ.

Ћог≥чний метод грунтуЇтьс¤ на досл≥дженн≥ еволюц≥њ концепц≥й чи теор≥й, без достатнього урахуванн¤ њхнього зв'¤зку з ≥ншими тео≠р≥¤ми та з ≥сторичними умовами. ” такому раз≥ досл≥джуютьс¤ сам≥ т≥льки теор≥њ, концепц≥њ, лог≥ка њхнього розвитку. ƒосить часто оби≠два методи поЇднують.

¬арто згадати ≥ так званий мотивац≥йний, або класовий, метод, коли анал≥з економ≥чноњ думки п≥дпор¤дковуЇтьс¤ економ≥чн≥й мо≠тивац≥њ. ¬изначаютьс¤ класи, ¤к≥ ведуть боротьбу за в≥дпов≥дну част≠ку к≥нцевого продукту, а в≥дтак Ч класова позиц≥¤ теоретик≥в, ≥део≠лог≥в того чи того класу. ÷ей метод використовував  , ћаркс ≥ його посл≥довники.

Ќе заперечуючи на¤вност≥ такоњ боротьби, треба, проте, урахову≠вати, що це лише одна з≥ складових характеристик сусп≥льства, а њњ теоретичне обгрунтуванн¤ Ч одна з≥ складових економ≥чноњ теор≥њ. ќчевидно, р≥ч у т≥м, щоб теоретично вир≥шувати передовс≥м питан≠н¤ ефективного функц≥онуванн¤ економ≥ки.

ћоже застосовуватись ≥ територ≥альний метод, що передбачаЇ до≠сл≥дженн¤ ≥стор≥њ економ≥чноњ думки в певних крањнах.  ожний метод маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки. «астосовуЇтьс¤ той чи той метод, ¤к уже зазначалось, залежно в≥д того, ¤к≥ завданн¤ ставить перед собою до≠сл≥дник. ћоже використовуватись поЇднанн¤ р≥зних метод≥в, особли≠во у раз≥ навчальних, а не безпосередньо наукових завдань.

« проблемою методико-методолог≥чних засад досл≥дженн¤ й ви≠кладу матер≥алу безпосередньо зв'¤зане питанн¤ пер≥одизац≥њ ≥стор≥њ економ≥чноњ думки та визначенн¤ пр≥оритет≥в, що п≥дл¤гають анал≥зу.

≈коном≥чн≥ теор≥њ та школи можна досл≥джувати в≥дпов≥дно до ≥сторичноњ посл≥довност≥ њхнього виникненн¤ й розвитку, тобто ко≠ристуватись ≥сторичним методом досл≥дженн¤. —аме таку пер≥оди≠зац≥ю подано в цьому п≥дручнику. “ут досл≥джуЇтьс¤ ≥стор≥¤ еконо≠м≥чноњ думки —тародавнього св≥ту та середньов≥чч¤, теор≥¤ меркантил≥зму, що охоплюЇ XVЧXVII ст., класична пол≥тична еко≠ном≥¤ та њњ еволюц≥¤ у XVIII Ч перш≥й половин≥ XIX ст., а також виникненн¤ критичного напр¤му в пол≥тичн≥й економ≥њ ≥ формуван≠н¤ соц≥ал≥стичних ≥дей (перша половина XIX ст.).

ƒруга половина XIX ст. характеризуЇтьс¤ формуванн¤м марксиз≠му, виникненн¤м маржинал≥зму, розвитком ≥дей ≥сторичноњ школи та становленн¤м неокласичного напр¤му. ” рамках XX ст. анал≥зуЇтьс¤ виникненн¤ та еволюц≥¤ основних напр¤м≥в сучасноњ економ≥чноњ ду≠мки: неокласичного, кейнс≥анства та ≥нституц≥онал≥зму. ѕредметом досл≥дженн¤ Ї також соц≥ал-реформ≥зм ≥ рад¤нська економ≥чна думка. ќтже, в даному раз≥ пер≥одизац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за ≥сторико-хроноло-г≥чною ознакою. ѕроте ≥сторичн≥ меж≥, етапи розвитку економ≥чноњ думки виокремлюютьс¤ в≥дпов≥дно до пан≥вних економ≥чних теор≥й.

” марксистськ≥й л≥тератур≥ застосовувавс¤ класовий принцип пер≥одизац≥њ в поЇднанн≥ з формац≥йним. јнал≥зувалась економ≥чна думка —тародавнього св≥ту, середньов≥чч¤ (феодал≥зму), доби кап≥≠тал≥зму й соц≥ал≥зму. ” рамках кап≥тал≥зму економ≥чна думка под≥≠л¤лась на буржуазну класичну (наукову) та буржуазну вульгарну (ненаукову). –озгл¤далась також др≥бнобуржуазна економ≥чна думка.

1	2	3

Ќазва: ѕредмет ≥ завданн¤ курсу ≤стор≥¤ економ≥чних вчень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5389 прочитано)