≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕредмет ≥ завданн¤ курсу ≤стор≥¤ економ≥чних вчень

ќтже, будь-¤к≥ спроби заперечити зв'¤зок економ≥чноњ теор≥њ та ≥деолог≥њ, створити де≥деолог≥зовану ≥стор≥ю економ≥чноњ думки не мали усп≥ху. ≤ не випадково американський економ≥ст ”оррен ƒж. —емюельс писав: ЂЌеокласична школа, кейнс≥анство, монетаризм, марк≠сизм ≥ ≥нституц≥онал≥зм Ч ус≥ ц≥ напр¤ми економ≥чноњ думки Ї б≥ль≠шою чи меншою м≥рою невизначеними, але в≥дносно в≥дособленими парадигмами. ”с≥ вони функц≥онують ¤к ≥деолог≥¤, виступаючи одно≠часно ¤к п≥знавальн≥ системи ≥ ¤к вираз систем ц≥нностейї3.

ўодо б≥льш широкого аспекту визначенн¤ м≥сц¤ й рол≥ ≥деолог≥њ в науц≥ й усьому духовному житт≥, то тут дл¤ другоњ половини XX ст. можна назвати два етапи, два п≥дходи до вир≥шенн¤ пробле≠ми. ” 50Ч60-т≥ роки, а це був пер≥од економ≥чного п≥днесенн¤ в розвинених кап≥тал≥стичних крањнах, з'¤вл¤Їтьс¤ ц≥лий р¤д концеп≠ц≥й, що проголошували Ђде≥деолог≥зац≥юї зах≥дного сусп≥льства й м≥жнародного житт¤ в ц≥лому.

ќдним ≥з перших, хто заклав основи концепц≥њ Ђде≥деолог≥зац≥њї у прац≥ Ђќп≥ум ≥нтелектуал≥вї (1955), був французький соц≥олог –. јрон. Ќа початку 60-х pp. ц¤ ≥де¤ розробл¤лас¤ в р≥зних вар≥антах американ≠ськими вченими —. Ћ≥псетом, ј. Ўлез≥нгером, “. ѕарсонсом. ƒ. Ѕелл у зб≥рц≥ статей Ђ ≥нець ≥деолог≥њї (1969) пр¤мо за¤вл¤Ї, що традиц≥йн≥ системи вичерпали своњ творч≥ можливост≥ й в≥дход¤ть у минуле.

” 70-т≥ роки зах≥дн≥ теоретики оголосили про Ђоновленн¤ духуї, виникненн¤ Ђновоњ ≥деолог≥њї. ¬они закликали до Ђре≥деолог≥зац≥њї зах≥дного сусп≥льства, тобто в≥дродженн¤ ≥деолог≥зац≥њ. ѕерегл¤да≠ють своњ погл¤ди щодо рол≥ ≥деолог≥њ в сучасному сусп≥льств≥ –. јрон, ƒ. Ѕелл, —. Ћ≥псет, “. ѕарсонс та ≥нш≥. ј зах≥днон≥мецький соц≥олог ™. ’ельце в монограф≥њ Ђ≤де¤ та ≥деолог≥¤ї (1969) за¤вив про необх≥дн≥сть оц≥нювати значенн¤ ≥деолог≥њ в рамках ≥сторичного процесу, в≥дмовитись в≥д концепц≥њ де≥деолог≥зац≥њ ¤к такоњ, що не витримуЇ критики, не п≥дтверджуЇтьс¤ фактами. ¬≥н п≥дкреслював, що ≥деолог≥¤ активно втручаЇтьс¤ в ус≥ сфери житт¤, що нав≥ть саме пон¤тт¤ Ђде≥деолог≥зац≥¤ї уже маЇ ≥деолог≥чне забарвленн¤. ѕо¤ва ц≥Їњ ≥дейноњ хвил≥, що означала посиленн¤ рол≥ ≥деолог≥њ, позначи≠лась на вс≥х напр¤мах сусп≥льноњ думки.

2. «авданн¤ курсу

яким Ї завданн¤ курсу, або дл¤ чого ми вивчаЇмо ≥стор≥ю еконо≠м≥чноњ думки?

ќволод≥нн¤ економ≥чною теор≥Їю потребуЇ знанн¤ маг≥стрально≠го шл¤ху розвитку економ≥чноњ думки. ≤стор≥¤ економ≥чноњ думки розкриваЇ процес виникненн¤ економ≥чних категор≥й, концепц≥й, теор≥й, показуЇ њх спадкоЇмн≥сть ≥ безперервн≥сть процесу.

¬≥домий англ≥йський ≥сторик економ≥чноњ думки ћ. Ѕлауг пише, що вивченн¤ ≥стор≥њ економ≥чноњ науки потр≥бне дл¤ того, щоб л≥п≠ше знати ≥нтелектуальну спадщину, ¤ку нам залишили попередн≥ покол≥нн¤. Ќа п≥дтвердженн¤ своЇњ думки в≥н цитуЇ слова англ≥йсь≠кого поета “. —. ≈л≥ста ≥ нав≥ть бере њх еп≥графом до своЇњ прац≥:

Ђ’тось сказав: "ѕисьменники минулого ще дал≥ в≥д нас тому, що ми знаЇмо значно б≥льше за них". ≤ це правильно: ми знаЇмо б≥льше то≠му, що ми њх читалиї'.

¬ивченн¤ ≥стор≥њ економ≥чноњ думки необх≥дне ≥ дл¤ розум≥нн¤ й розвитку сучасних економ≥чних теор≥й.

¬изнаний авторитет у галуз≥ ≥стор≥њ економ≥чноњ думки ¤понсь≠кий економ≥ст “акаш≥ Ќег≥ш≥ в книжц≥ Ђ≤стор≥¤ економ≥чноњ теор≥њї, ¤к ≥ Ѕлауг, ставить запитанн¤: Ђƒл¤ чого ми вивчаЇмо ≥стор≥ю еко≠ном≥чноњ думки?ї ƒаючи в≥дпов≥дь, в≥н наголошуЇ, що це необх≥дно не лише дл¤ того, щоб дов≥датись, ¤к сприймали ≥ вир≥шували еко≠ном≥чн≥ проблеми в минулому, а й дл¤ розум≥нн¤ сучасних теор≥й, ¤к≥ часто успадковують теор≥њ минулого. Ђѕор≥вн¤льне досл≥дженн¤ економ≥чних теор≥й тепер, Ч пише Ќег≥ш≥, Ч можливе лише на баз≥ визначенн¤ того, ¤к ц≥ р≥зн≥ теор≥њ розвинулись ≥з тих чи ≥нших тра≠диц≥й, що дом≥нували в минулому.  орисна конкуренц≥¤ м≥ж пара≠дигмами стала можливою лише завд¤ки вивченню ≥стор≥њ економ≥ч≠ноњ думкиї'. ≤ справд≥, сучасн≥ неокласичн≥ теор≥њ неможливо зро≠зум≥ти без глибокого усв≥домленн¤ ≥дей класик≥в.  ейнс, наприклад, називаЇ своњми попередниками меркантил≥ст≥в ≥ ћальтуса. ћонета≠ризм, ¤кий в≥д≥граЇ пров≥дну роль у сучасн≥й економ≥чн≥й думц≥, розвиваЇ ≥дењ к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей, започаткованоњ ще в XVII ст.

Ѕлауг писав з цього приводу: Ђ—учасна теор≥¤ вкрита рубц¤ми вчорашн≥х проблем, нин≥ вже вир≥шених, учорашн≥х промах≥в, нин≥ виправлених, ≥ не може бути повн≥стю зрозум≥лою, ¤кщо не розгл¤≠дати њњ ¤к спадщину минулогої.

ясна р≥ч, розвиток економ≥чноњ думки не Ї т≥льки безперервним накопиченн¤м ≥ вдосконаленн¤м економ≥чних ≥дей. ” р≥зн≥ економ≥≠чн≥ епохи вчен≥ досл≥джують р≥зн≥ економ≥чн≥ реальност≥. ≤ економ≥≠чн≥ ≥дењ минулого можуть бути не лише п≥двалинами теор≥њ, а й за≠стереженн¤м в≥д сучасних помилок.

ќтже, глибоке розум≥нн¤ сут≥ сучасних економ≥чних теор≥й по≠требуЇ з'¤суванн¤ джерел њхнього зародженн¤ й розвитку. ј знанн¤ сучасних економ≥чних теор≥й даЇ змогу розум≥ти й формувати еко≠ном≥чну пол≥тику держав, в основу ¤коњ завжди берутьс¤ т≥ чи т≥ економ≥чн≥ теор≥њ. „ому, наприклад, економ≥чно розвинут≥ крањни у своњй економ≥чн≥й пол≥тиц≥ перейшли в≥д кейнс≥анських рецепт≥в до неокласичних теор≥й? як формувалась економ≥чна пол≥тика в коли≠шньому —–—–? яку економ≥чну пол≥тику провод¤ть зараз постра≠д¤нськ≥ крањни, зокрема ”крањна? як≥ теор≥њ лежать в њњ основ≥?

≈коном≥чн≥ проблеми торкаютьс¤ нас ус≥х. Ќ≥хто не лишаЇтьс¤ байдужим до таких категор≥й, ¤к зароб≥тна плата, податки, безроб≥т≠т¤, ≥нфл¤ц≥¤ тощо. ≤ ¤кщо економ≥чно неосв≥чен≥ люди сприймають ц≥ категор≥њ ≥нтуњтивно, то профес≥онали мають не т≥льки глибоко розум≥ти њхню суть, а й знати ≥стор≥ю виникненн¤ й розвитку з тим, щоб впливати на економ≥чну пол≥тику сьогоденн¤.

«нанн¤ ≥стор≥њ економ≥чноњ думки важливе дл¤ оволод≥нн¤ куль≠турою економ≥чного мисленн¤, дл¤ творчого сприйн¤тт¤ й викорис≠танн¤ економ≥чноњ теор≥њ, дл¤ дальшого розвитку економ≥чноњ науки. ≤стор≥¤ економ≥чноњ думки ¤к науки теж маЇ свою ≥стор≥ю. —проби критично осмислити теоретичн≥ доробки попередник≥в трапл¤ютьс¤ вже в прац¤х стародавн≥х мислител≥в:  сенофонта, ѕлатона, јр≥сто-тел¤.  ритичному анал≥зу п≥ддають погл¤ди меркантил≥ст≥в представ≠ники класичноњ пол≥тичноњ економ≥њ.  ритичний анал≥з класичноњ по≠л≥тичноњ економ≥њ маЇ м≥сце у прац¤х представник≥в ≥сторичноњ школи в Ќ≥меччин≥, у прац¤х —≥смонд≥ тощо. “акий п≥дх≥д притаманний ≥ на≠ступним етапам розвитку економ≥чноњ науки. ќтже, прац≥ з пол≥тичноњ економ≥њ завжди м≥стили критичн≥ оц≥нки попередник≥в.

ўодо спец≥альних досл≥джень з ≥стор≥њ економ≥чноњ думки, то початок њм було покладено статт¤ми передовс≥м у Ѕританськ≥й ен≠циклопед≥њ.  ласичною працею з ≥стор≥њ економ≥чноњ думки Ї Ђ“еор≥њ додатковоњ вартост≥ї  . ћаркса.

ѕершим фундаментальним досл≥дженн¤м з ≥стор≥њ економ≥чноњ думки вважають книжку …. Ўумпетера Ђ≤стор≥¤ економ≥чного ана≠л≥зуї (1954), ¤ка здобула високу оц≥нку фах≥вц≥в. «годом з'¤вл¤Їтьс¤ ц≥ла низка праць з ≥стор≥њ економ≥чноњ думки Ч ≈. ∆амса, ћ. Ѕлауга, Ѕ. —ел≥гмена, “акаш≥ Ќег≥ш≥, –. ’ейлбронера та багатьох ≥нших.

¬икладанн¤ курсу ≥стор≥њ економ≥чноњ думки в ун≥верситетах по≠чалось наприк≥нц≥ XIX ст. ѕрот¤гом першоњ половини XX ст. спо≠стер≥галос¤ ¤к пер≥одичне п≥двищенн¤ ≥нтересу до курсу, так ≥ втра≠та такого ≥нтересу.

як пише ћ. Ѕлауг, на початку 60-х pp. ≥стор≥ю економ≥чноњ дум≠ки ¤к предмет викладанн¤ було фактично виключено з програм анг≠л≥йських ≥ американських ун≥верситет≥в. јле в 70-х pp. спостер≥гаЇ≠тьс¤ Ђзлива статей ≥ книжок з ≥стор≥њ економ≥чноњ теор≥њ... не кажучи вже про в≥дновленн¤ читанн¤ курс≥в з ≥стор≥њ економ≥чноњ думки на економ≥чних факультетах усього св≥туї.

” —–—– читали переважно курс Ђ ритика буржуазних економ≥ч≠них теор≥йї, в ¤кому вс¤ буржуазна пол≥тична економ≥¤ (п≥сл¤ кла≠сичноњ) оголошувалась зг≥дно з марксистською формулою вульгар≠ною, тобто ненауковою.

—аме тому такою важливою дл¤ нас тепер Ї в≥дпов≥дна переоц≥н≠ка ц≥нностей.

¬изначаючи роль ≥стор≥њ економ≥чноњ думки дл¤ розум≥нн¤ й роз≠витку сучасноњ економ≥чноњ теор≥њ, зверн≥мос¤ знову до Ѕлауга, ¤кий писав: Ђѕравильно, що не сл≥д вивчати сучасну теор≥ю ц≥ни, не зна≠ючи јдама —м≥та. јле не менш правильно й те, що не сл≥д читати јдама —м≥та до вивченн¤ сучасноњ теор≥њ ц≥ни. ћ≥ж минулим ≥ суча≠сним економ≥чним мисленн¤м ≥снуЇ взаЇмод≥¤, бо незалежно в≥д то≠го, чи вивчаЇмо ми њх коротко чи багатосл≥вне, кожне покол≥нн¤ пе≠реписуватиме наново ≥стор≥ю економ≥чноњ думкиї.

1	2	3

Ќазва: ѕредмет ≥ завданн¤ курсу ≤стор≥¤ економ≥чних вчень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (5389 прочитано)