≤стор≥¤ економ≥чних вчень > –анн≥й ≥нституц≥онал≥зм

” своњх прац¤х ћ≥тчелл критикував в≥дом≥ теор≥њ цикл≥в за те, що њх не п≥дкр≥плено фактичним матер≥алом, а за визначальну причину циклу вибрано ¤кийсь випадковий фактор. —ам в≥н хот≥в побудувати теор≥ю цикл≥в на п≥дстав≥ анал≥зу емп≥ричного матер≥алу, ¤кий був би перев≥реним по¤сненн¤м д≥йсних факт≥в, а не суто лог≥чною вправою.

≈коном≥чн≥ цикли ћ≥тчелл характеризуЇ ¤к посл≥довну зм≥ну п≥днесень ≥ спад≥в виробництва, котр≥ пер≥одично повторюютьс¤. ÷е не кризи, а своЇр≥дн≥ хвилепод≥бн≥ коливанн¤ кон'юнктури Ч д≥лов≥ цикли. ÷икл≥чний характер кап≥тал≥стичного в≥дтворенн¤ за ћ≥тчел≠лом спричин¤Їтьс¤ д≥Їю багатьох фактор≥в Ђсистеми грошового гос≠подарстваї. ” своњх прац¤х ћ≥тчелл даЇ детальний анал≥з економ≥ч≠ноњ активност≥, докладно описуЇ ¤вища, що в≥дбуваютьс¤ п≥д час цикл≥чного п≥днесенн¤ ≥ спад≥в, досл≥джуЇ статистичн≥ дан≥ щодо ц≥н зароб≥тноњ плати, процентних ставок, грошового об≥гу, банк≥вських операц≥й тощо. ќсновну увагу в≥н звертаЇ на категор≥ю прибутку. ѕ≥днесенн¤ ≥ спади д≥ловоњ активност≥ випливають ≥з праненн¤ одержати прибуток.

÷икл≥чн≥сть не Ї неодм≥нною властив≥стю процесу товарного виробництва. ¬она випливаЇ ≥з Ђгрошового господарстваї, на ¤кому тримаЇтьс¤ вс¤ кап≥тал≥стична економ≥ка. ÷икли, писав ћ≥тчелл, Ч специф≥чне ¤вище, притаманне лише сфер≥ ≥нститут≥в п≥дприЇмництва.

ћ≥гчелл визнаЇ, що цикл≥чн≥ коливанн¤ не Ї випадковими, а мають, регул¤рний характер. —аме ц¤ регул¤рн≥сть, законом≥рн≥сть зумовлюЇ, на його думку, можлив≥сть впливати на цикли ≥ нав≥ть запоб≥гати њм. ‘акторами впливу на економ≥ку в≥н вважаЇ ф≥нанси, грошовий об≥г, кредит тощо. ¬≥н прихильник державного регулюванн¤ економ≥ки. ќдним ≥з важливих метод≥в регулюванн¤, за ћ≥тчелом, Ї плануванн¤. « допомогою плануванн¤ в≥н спод≥вавс¤ вир≥шити складн≥ економ≥чн≥ й соц≥альн≥ проблеми сусп≥льства.,

¬≥дтак можна сказати, що ћ≥тчелл застосовуЇ технолог≥чний п≥дх≥д до анал≥зу законом≥рностей сусп≥льного розвитку. ” ц≥лому погл¤ди ћ≥тчелла були позитивно оц≥нен≥ економ≥стами й соц≥ологами. ѕроте його критикували за описовий характер досл≥джень ≥ брак теоретичного анал≥зу.

ѕогл¤ди економ≥ст≥в, що були розгл¤нут≥, належать до раннього, або ¤к його називають Ђчистого ≥нституц≥онал≥змуї, розкв≥т ¤кого припадаЇ на 20Ч30-т≥ роки XX ст. ≈коном≥чна криза 1929Ч1933 pp. родила кризу неокласицизму, а ≥нституц≥онал≥сти виступили в рол≥ опозиц≥њ цьому напр¤му. ѕроекти реформ, що њх пропонували ≥нституц≥онал≥сти, позначились на економ≥чн≥й пол≥тиц≥ УЌового курсуФ ‘. –узвельта.

1	2	3

Ќазва: –анн≥й ≥нституц≥онал≥зм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3081 прочитано)