≤стор≥¤ економ≥чних вчень > –озвиток пол≥теконом≥њ в ”крањн≥

—початку ћ. “уган-Ѕарановський був прихильником ћаркса. јле згодом в його прац¤х з'¤вл¤ютьс¤ критичн≥ нотки. ¬≥н не сприйн¤в трудовоњ теор≥њ вартост≥, назвав Ђф≥кц≥Їюї трудову вар≠т≥сть ≥ Ђмалозначущоюї категор≥ю додатковоњ вартост≥. ћ. “уган-Ѕарановський заперечував марксистське положенн¤, що нова вар≠т≥сть створюЇтьс¤ робочою силою. ƒжерелом прибутку в≥н називаЇ весь кап≥тал. ѕроте в≥н не в≥дкидаЇ марксизм, а прагне розвивати його науков≥ елементи.

¬изнаючи методолог≥ю ћаркса, його ≥дењ про визначальну роль економ≥чних ¤вищ у розвитку сусп≥льства, ћ. “уган-Ѕарановський критикуЇ ћаркса за економ≥чний детерм≥н≥зм, за ≥гноруванн¤ пси≠холог≥њ людей, њхньоњ морал≥.

” багатьох досл≥дженн¤х: Ђ”ченн¤ про граничну корисн≥сть господарських благї (1890), Ђќсновна помилка абстрактноњ тео≠р≥њ кап≥тал≥зму  . ћарксаї (1898), ЂЌариси з нов≥тньоњ ≥стор≥њ пол≥тичноњ економ≥њ ≥ соц≥ал≥змуї (1903), Ђ“еоретичн≥ основи марксизмуї (1905), Ђќснови пол≥тичноњ економ≥њї (1909) Ч уче≠ний намагавс¤ переор≥Їнтувати пол≥теконом≥ю в –ос≥њ ≥ в ”крањн≥ на позиц≥њ суб'Їктивно-психолог≥чноњ школи та неокласицизму. ”же 1890 р. у Ђ¬ченн≥ про граничну корисн≥сть господарських благ, ¤к причину њхньоњ ц≥нност≥ї в≥н зробив пор≥вн¤льний анал≥з класичноњ та австр≥йськоњ шк≥л ≥ за¤вив про можлив≥сть њхнього синтезу. Ќа «аход≥ цю ≥дею зд≥йснив ћаршалл у прац≥ Ђѕринципи економ≥чноњ наукиї (1890), що ознаменувала початок неокла≠сичного напр¤мку в пол≥тичн≥й економ≥њ. ’оч п≥дходи до такого синтезу в “уган-Ѕарановського ≥ ћаршалла не були ц≥лком ≥ден≠тичними, вони св≥дчили про Їдн≥сть наукового пошуку обох визначних економ≥ст≥в.

¬елику увагу прид≥лив ћ.“уган-Ѕарановський питанню розвитку кап≥тал≥зму в –ос≥њ, що в останнЇ дес¤тир≥чч¤ XIX ст. стало головним теоретичним питанн¤м у крањн≥. ” 1898 p. було опубл≥ковано його до≠кторську дисертац≥ю Ђ–ос≥йська фабрика в минулому та сучасному. ≤сторико-економ≥чне досл≥дженн¤ї. ÷¤ прац¤ здобула високу оц≥нку зах≥дноЇвропейських економ≥ст≥в (зокрема ≤. Ўумпетера).

«агальновизнаним у св≥тов≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ Ї внесок ћ.“уган-Ѕарановського в розробку таких проблем, ¤к теор≥¤ розпо≠д≥лу, теор≥¤ кооперац≥њ, теор≥¤ соц≥ал≥зму та ≥н.

—в≥товим визнанн¤м користувались досл≥дженн¤ украњнських економ≥ст≥в, представник≥в математичного напр¤му в пол≥тичн≥й економ≥њ, ¤к≥ намагалис¤ синтезувати ≥дењ класичноњ ≥ психолог≥ч≠ноњ шк≥л.

1902 p. в≥домий украњнський економ≥ст-математик ћ. —тол¤ров за допомогою диференц≥йного обчисленн¤ намагавс¤ довести слуш≠н≥сть запропонованоњ ћ. “уган-Ѕарановським економ≥чноњ формули про пропорц≥йн≥сть граничноњ корисност≥ господарських благ, що в≥льно в≥дтворюютьс¤'. –озробл¤ючи цю проблему, ћ. —тол¤ров зум≥в не лише подолати певну обмежен≥сть формули ћ. “уган-Ѕарановського, що пол¤гала у суто суб'Їктивному трактуванн≥ ко≠рисност≥, а й сформулював функц≥ю сусп≥льноњ корисност≥.

ѕершим у –ос≥њ й ”крањн≥ глибоке обгрунтуванн¤ принцип≥в за≠стосуванн¤ математичних метод≥в з позиц≥й психолог≥чноњ школи дав уже згадуваний нами ќ. Ѕ≥лимович. ¬≥н зробив висновок про обмежен≥ можливост≥ використанн¤ математичних метод≥в дл¤ еко≠ном≥чних досл≥джень ≥ вважав за доц≥льне використовувати матема≠тику переважно дл¤ ≥люстрац≥њ викладу.

≈коном≥ко-математичний метод досл≥дженн¤ застосовував також –. ќрженцький, розвиваючи ≥дењ в≥домого рос≥йського економ≥ста-математика ¬. ƒмитр≥Їва щодо теор≥њ ц≥ни, теор≥њ попиту тощо.

Ќайб≥льш видатним економ≥стом-математиком, ¤кий справив ве≠личезний вплив на розвиток сучасних економ ≥ ко-математичних до≠сл≥джень, був ™. —луцький (1880Ч1948), викладач  ињвського ко≠мерц≥йного ≥нституту (1913Ч1926)2. ¬≥н зробив визначний внесок у розвиток математичних, математико-статистичних досл≥джень. …о≠го тв≥р Ђ“еор≥¤ корел¤ц≥њ ≥ елементи вченн¤ про крив≥ розпод≥луї (1912) був тривалий час найл≥пшим пос≥бником з математичноњ ста≠тистики. 1915 року ™. —луцький опубл≥кував в ≥тал≥йському журнал≥ статтю Ђƒо теор≥њ збалансованого бюджету споживачаї, ¤ку лише 1963 p. було передруковано в ћоскв≥. ” ц≥й статт≥ вчений показав зв'¤зок м≥ж функц≥Їю корисност≥ ≥ рухом ц≥н ≥ грошових доход≥в на≠селенн¤. ÷¤ прац¤ вважаЇтьс¤ основоположною серед сучасних економ≥ко-математичних досл≥джень проблем попиту ≥ взаЇмозв'¤зку м≥ж функц≥Їю попиту, рухом ц≥н та доход≥в.

”же в 30-т≥ роки ц¤ прац¤ здобула високу оц≥нку заруб≥жних економ≥ст≥в, зокрема –. јллена ≥ ƒж. ’≥кса, ¤к≥ ви¤вили њњ в ≥та≠л≥йському журнал≥. ≤дењ ™. —луцького л¤гли в основу книжки ƒж. ’≥кса Ђ¬арт≥сть ≥ кап≥талї (1939). ” н≥й ’≥кс високо оц≥нюЇ науков≥ розробки ™. —луцького й наголошуЇ, що в≥н був першим економ≥стом, котрий зробив значний крок наперед пор≥вн¤но з Ђнеокласикамиї ≥ з ѕарето. ’оча ’≥кс ≥ д≥знавс¤ про статтю —лу≠цького т≥льки тод≥, коли основн≥ ≥дењ його власноњ прац≥ були опу≠бл≥кован≥ в журнал≥ ЂEconomicaї(1934), це не завадило йому ви≠знати, що Ђтеор≥¤, ¤ку буде викладено в цьому ≥ двох наступних розд≥лах (прац≥ Ђ¬арт≥сть ≥ кап≥талї), належить, по сут≥, —луцькому...ї.

ѕро величезний вплив праць ™. —луцького на розвиток економ≥≠чноњ науки ≥, зокрема, економетрики писав –. јллен. ўе 1936 p. в≥н опубл≥кував працю, присв¤чену —луцькому, в ¤к≥й дав високу оц≥н≠ку його теор≥њ повед≥нки споживача .

1950 p. јллен в журнал≥ Ђ≈конометрикаї опубл≥кував нову стат≠тю, присв¤чену —луцькому. ¬≥н писав, що прац≥ —луцького мали ве≠ликий ≥ сталий вплив на розвиток економетрики у двох важливих напр¤мах: теор≥њ повед≥нки споживач≥в ≥ анал≥з≥ часових р¤д≥в.

¬исоко оц≥нюють економ≥сти ≥ внесок —луцького в розробку ос≠нов праксеолог≥њ. ¬ Ђ≈тюд≥ до проблеми будуванн¤ формально-праксеолог≥чних засад економ≥киї, що його було опубл≥ковано украњнською ≥ н≥мецькою мовами3, —луцький уперше в св≥тов≥й л≥≠тератур≥ поставив питанн¤ про необх≥дн≥сть формуванн¤ особливоњ науки Ч праксеолог≥њ, ¤ка б розробл¤ла принципи рац≥ональноњ по≠вед≥нки людей за р≥зних умов.

≤дењ ™. —луцького, з дещо модерн≥зованим математичним апара≠том, широко використан≥ у творах заруб≥жних економ≥ст≥в –. јлле≠на, ƒж. ’≥кса, ’ауттакера, ƒебре, ≈рроу та ≥нших.

ѕ≥дсумовуючи цей короткий огл¤д розвитку пол≥тичноњ економ≥њ в ”крањн≥, сл≥д ще раз наголосити на його певних особливост¤х. ”крањнськ≥ вчен≥ не т≥льки запозичували економ≥чн≥ ≥дењ, теор≥њ за≠х≥дних економ≥ст≥в ≥ розвивали њх з урахуванн¤м соц≥ально-еконо≠м≥чних особливостей розвитку ”крањни, а й створювали науков≥ тео≠р≥њ, ¤к≥ стали надбанн¤м св≥товоњ економ≥чноњ думки.

1	2	3	4

Ќазва: –озвиток пол≥теконом≥њ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4976 прочитано)