≤стор≥¤ ”крањни > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

—ередньор≥чн≥ темпи зростанн¤ промисловост≥ ”крањни, ¤к ≥ вс≥Їњ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ, дос¤гли найвищого р≥вн¤. ѕричому важка ≥ндустр≥¤ пор≥вн¤но з легкою розвивалас¤ майже вдвоЇ швидше.

” розвитку металург≥йноњ промисловост≥ ”крањни переломними стали 80Ч90-т≥ роки XIX ст. ” той час на територ≥њ  атеринославськоњ та ’ерсонськоњ губерн≥й було збудовано 17 великих металург≥йних завод≥в. “овариство Ѕр¤нського рейкового заводу, уклавши догов≥р з јкц≥онерним товариством кривор≥зьких зал≥зних руд про постачанн¤ сировини, у 1885 p. розпочало буд≥вництво потужного чавуноливарного п≥дприЇмства поблизу  атеринослава (ќлександр≥вське, п≥зн≥ше Ѕр¤нське). ” травн≥ 1887 p. завершено спорудженн¤ першоњ домни, а ще через р≥к почала д≥¤ти друга п≥ч. ” 1889 p. став до ладу металург≥йний завод з двома домнами в с.  ам'¤нське (нин≥ ƒн≥продзержинськ). ” 1892 p. введено в експлуатац≥ю √данц≥вський, в 1884р. Ч ƒружк≥вський, в 1896 p. Ч ƒонецько-ёр≥њвський, в 1897 p. Ч Ќ≥кополь-ћар≥упольський металург≥йн≥ заводи. ѕ≥вденноукрањнськ≥ металург≥йн≥ п≥дприЇмства були досить великими. Ќа —ул≥нському завод≥ працювало 1200, на ёз≥вському 5Чб тис.,  ам'¤нському Ч близько 3 тис., ќлександр≥вському Ч 4 тис. роб≥тник≥в.

” результат≥ спорудженн¤ нових ≥ зб≥льшенн¤ продуктивност≥ д≥ючих завод≥в на п≥вдн≥ ”крањни було створено велику металург≥йну промислов≥сть. ¬иробництво чавуну зросло з 1,3 у 1880 p. до 8,5 млн пуд≥в у 1889 p. (у 6,5 раза), а прокату Ч в≥дпов≥дно з 1,7 до 5,2 млн пуд≥в (або б≥льше н≥ж у 3 рази). „астка ѕ≥вдн¤ ”крањни у виробництв≥ чавуну в монарх≥њ –оманових за цей пер≥од зб≥льшилас¤ з 5 до 19 %, прокату Ч з 4,5 до 13 %. ” 1913 p. в ”крањн≥ д≥¤в 21 металург≥йний завод. Ќаприк≥нц≥ 90-х рок≥в XIX ст. ”крањна виплавл¤ла 52, у 1913 p. Ч 69 % загально≥мперського виробництва чавуну, 67 % стал≥, 58 % прокату.

” зв'¤зку з розвитком металург≥йноњ промисловост≥ на п≥вдн≥ ”крањни почало швидко зростати видобуванн¤ н≥копольськоњ марганцевоњ руди,

ѕерех≥д металург≥њ на м≥неральне паливо зумовив висок≥ темпи розвитку новоњ галуз≥ важкоњ ≥ндустр≥њ Ч коксового виробництва. “ак, з 1889 по 1899 p. виробництво коксу зб≥льшилос¤ в ”крањн≥ у 10,2 раза. ” загальному виробництв≥ коксу в –ос≥њ частка ”крањни у 1889 p. становила 91, а в 1899 p. Ч вже 99,4 %.

Ќа в≥дм≥ну в≥д кам'¤новуг≥льних копалень коксове виробництво вже на перших металург≥йних заводах ”крањни одразу виникло у вигл¤д≥ великих п≥дприЇмств. ѕродуктивн≥сть коксових установок металург≥йних завод≥в становила 3,5Ч4,5 млн пуд≥в на р≥к, на копальн¤х Ч 0,3Ч18 млн пуд≥в. Ќа металург≥йних п≥дприЇмствах використовувались закрит≥ коксов≥ печ≥, значно економ≥чн≥ш≥ пор≥вн¤но з в≥дкритими, що д≥¤ли на копальн¤х.

–озвиток металург≥йноњ промисловост≥ ”крањни був нерозривно пов'¤заний з освоЇнн¤м  ривор≥зького зал≥зорудного басейну. «а останнЇ дес¤тир≥чч¤ XIX ст. значно зросла к≥льк≥сть зал≥зних рудник≥в у  ривор≥жж≥.

ѕокращилас¤ техн≥чна оснащен≥сть украњнських рудник≥в. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть парових машин, зросла њхн¤ загальна потужн≥сть. «ал≥зорудна промислов≥сть перетворювалас¤ на самост≥йну галузь великого ≥ндустр≥ального виробництва. «б≥льшилась к≥льк≥сть великих рудник≥в, устаткованих паровими машинами.-Ќаприк≥нц≥ XIX ст. велике машинне виробництво в украњнськ≥й зал≥зорудн≥й промисловост≥ давало понад 75 % загального обс¤гу продукц≥њ. “ут було зайн¤то понад 62 % роб≥тник≥в. «ал≥зорудна промислов≥сть ”крањни, ¤к ≥ металург≥йна, розвивалас¤ швидше, н≥ж в ≥нших промислових районах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. „астка ”крањни в загально≥мперському видобутку зал≥зноњ руди зросла з 4,4 % в 1880 p. до 52,9 % у 1899 p.

—формувалос¤ велике кам'¤новуг≥льне виробництво в ƒонбас≥. „астка ƒонбасу в загально≥мперському видобутку вуг≥лл¤ (без  орол≥вства ѕольського) зросла в 1890 p. до 84,6 % ≥ в 1898 p. Ч до 92 %. ¬идобуток вуг≥лл¤ зб≥льшивс¤ з 927 млн пуд≥в у 1909 p. до 1543,8 у 1913 p. (або на 66,5 %). Ќа цей час у вуг≥льн≥й промисловост≥ ”крањни д≥¤ло 1200 шахт, на ¤ких працювало 1684 тис. чол.

ѕеретворенн¤ великих кам'¤новуг≥льних п≥дприЇмств на переважаючу форму виробництва кам'¤новуг≥льноњ промисловост≥ ƒонбасу було пов'¤зане з тим, що вони стали пор≥вн¤но передовими техн≥чно. ќднак техн≥чний прогрес у ц≥й галуз≥ ≥ндустр≥њ не набув широкого розвитку, оск≥льки вона мала велик≥ резерви дешевоњ робочоњ сили.

ѕор≥вн¤но з металург≥Їю, вуг≥льною та зал≥зорудною промислов≥стю машинобудуванн¤ в ”крањн≥, за вин¤тком с≥льськогосподарського, розвивалос¤ пов≥льно. ” 1884 p. “ут було 75 машинобуд≥вних п≥дприЇмств (без “авр≥йськоњ губерн≥њ). ѕрот¤гом 80-х рок≥в сформувалис¤ два райони украњнського машинобудуванн¤ загально≥мперського значенн¤: ’ерсонсько- атеринославський (8,5 % загальнорос≥йського виробництва) ≥  иЇво-’арк≥вський (6,5 %). Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в  атеринославськ≥й губерн≥њ 33 п≥дприЇмства виробл¤ли с≥льськогосподарськ≥ машини ≥ знар¤дд¤, в “авр≥йськ≥й губерн≥њ Ч 19, в ’ерсонськ≥й Ч 16.

¬ ”крањн≥ виробл¤лось б≥льше половини вс≥х с≥льськогосподарських машин, що виготовл¤лис¤ на територ≥њ ™вропейськоњ –ос≥њ. ¬еликим п≥дприЇмством, котре випускало с≥льськогосподарськ≥ машини, був завод √р≥Ївза в Ѕерд¤нську. «аводи ќдеси, ’аркова, ™лизаветграда, Ѕ≥лоњ ÷еркви,  иЇва в≥д≥гравали важливу роль у виробництв≥ с≥льськогосподарських машин, а також апарат≥в, насос≥в дл¤ цукровоњ, винокурноњ, л≥сопильноњ та ≥нших галузей промисловост≥. ” 1876Ч1890 pp. варт≥сть машин, випущених на п≥дприЇмствах чотирьох п≥вденних губерн≥й –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ (ƒонськоњ,  атеринославськоњ, ’ерсонськоњ, “авр≥йськоњ), зросла б≥льше н≥ж у 8 раз≥в, а за наступн≥ чотири роки Ч ще у 2,5 раза. ÷е були найвищ≥ темпи розвитку машинобудуванн¤ в ус≥й монарх≥њ –оманових. ќднак машини, виготовлен≥ украњнськими п≥дприЇмствами, за своЇю варт≥стю ≥ ¤к≥стю поступалис¤ ≥ноземним. ћало виробл¤лос¤ машин дл¤ самоњ промисловост≥, в тому числ≥ дл¤ машинобудуванн¤.

” 1895 p. розпочалось буд≥вництво ’арк≥вського паровозобуд≥вного, а в 1896 p. Ч Ћуганського машинобуд≥вного завод≥в. ”же в 1900 p. ц≥ п≥дприЇмства випустили 233 паровози, що становило 23,3 % загально≥мперського виробництва. ”  атеринославськ≥й губерн≥њ пор¤д з заводами с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ було побудовано вагонобуд≥вний завод у Ќижньодн≥провську. ¬еликим центром машинобудуванн¤ став ’арк≥в. ѕершими машинобуд≥вними заводами, що випускали спец≥альн≥ машини дл¤ г≥рничозаводськоњ промисловост≥, були  раматорський, √орл≥вський ≥  атеринославський.

ѕро розвиток украњнського суднобудуванн¤ досить ¤скраво св≥дчить д≥¤льн≥сть ћиколањвського заводу "Ќаваль". «аснований у 1895 p. Ѕельг≥йським анон≥мним акц≥онерним товариством (з перв≥сним кап≥талом близько 5 млн крб., ¤кий через 2 роки зб≥льшивс¤ вдвоЇ), завод "Ќаваль" до 1900 p. мав 2250 роб≥тник≥в. «агальний випуск продукц≥њ дос¤г 4200 тис. крб. ѕроте при повн≥й завантаженост≥ п≥дприЇмства його р≥чна продуктивн≥сть могла становити понад 8 млн крб. за умови, що тут було зайн¤то 5 тис. роб≥тник≥в.

”сього в ”крањн≥ в 1913 p. нал≥чувалос¤ 450 машинобуд≥вних ≥ металообробних п≥дприЇмств, на ¤ких працювало 57 тис. роб≥тник≥в. ¬ипуск валовоњ продукц≥њ машинобудуванн¤ становив 20,2 % вс≥Їњ продукц≥њ машинобудуванн¤ та металообробноњ промисловост≥ –ос≥њ. ѕроте украњнське машинобудуванн¤ не задовольн¤ло зростаючих потреб ≥ндустр≥ального розвитку крањни. ¬елику к≥льк≥сть машин та верстат≥в, ¤к ≥ ран≥ше, ввозили з-за кордону, зокрема майже половину складних с≥льськогосподарських машин.

Ўвидкими темпами розвивалис¤ в ”крањн≥ харчова, л≥сопильна, швейна та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥.

ѕ≥дприЇмства харчовоњ промисловост≥ ѕравобережж¤ ≥ частково Ћ≥вобережж¤ наприк≥нц≥ XIX ст. виробл¤ли 72 % украњнського цукру. Ќа початку 90-х рок≥в на ѕравобережж≥ та ’арк≥вщин≥ д≥¤ло понад 150 цукрових завод≥в, ¤к≥ виробл¤ли близько 21 млн пуд≥в цукру (85 % загально≥мперського виробництва).

« 1901 до 1917 p. виробництво цукру-п≥ску в ”крањн≥ становило 78Ч85, цукру-раф≥наду Ч 73Ч75 % загально≥мперського виробництва.  ≥льк≥сть д≥ючих в ”крањн≥ цукрових завод≥в за 5 рок≥в перед першою св≥товою в≥йною (1910Ч1914) зросла з 197 до 210, а чисельн≥сть роб≥тник≥в, ¤к≥ працювали на них, Ч з 110 732 до 129 256 чол.

÷ентром борошномельноњ промисловост≥ був п≥вдень ”крањни. Ќа ѕравобережж≥ та Ћ≥вобережж≥ п≥дприЇмства ц≥Їњ галуз≥ працювали у  иЇв≥,  ременчуку, ’арков≥. ÷укрове, борошномельне, спиртогор≥лчане виробництво стали галуз¤ми великоњ промисловост≥ всерос≥йського значенн¤. « галузей, що переробл¤ли тваринницьку продукц≥ю, усп≥шно розвивалас¤ шк≥р¤на.

¬ажливе м≥сце в економ≥ц≥ ”крањни займала винокурна промислов≥сть, ¤ка з кожним роком зб≥льшувала випуск своЇњ продукц≥њ.

” тютюнов≥й промисловост≥ ”крањни пор¤д з невеликими тютюновими п≥дприЇмствами, ¤к≥ к≥льк≥сно переважали, д≥¤ло чимало великих фабрик. Ќа де¤ких з них працювало к≥лька сотень роб≥тник≥в.

¬ажливим фактором ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ”крањни на початку XX ст. був найрозвинен≥ший на той час зал≥зничний транспорт. ” 1881Ч1890 pp. в ”крањн≥ було введено в д≥ю 1093км зал≥зниць, а у 1890Ч1895 pp. Ч ще 1141 km. „астину зал≥зниць було збудовано за рахунок державноњ скарбниц≥, решту Ч великими акц≥онерними товариствами за п≥дтримкою державного кредиту. Ќа початку 90-х рок≥в в ”крањн≥ д≥¤ло 9 зал≥зничних (державних ≥ приватних) маг≥стралей. «агальна прот¤жн≥сть њх становила 7,6 тис. верст, або 1/5 вс≥Їњ зал≥зничноњ мереж≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ” першому дес¤тир≥чч≥ XX ст. темпи буд≥вництва зал≥зниць пор≥вн¤но з 90-ми роками минулого стол≥тт¤ знизилис¤ майже вдвоЇ ≥ п≥двищилис¤ лише напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни у зв'¤зку з промисловим п≥днесенн¤м. ” ц≥лому по –ос≥њ прот¤жн≥сть зал≥зниць зб≥льшилась у 1913 p. до 70 200, у тому числ≥ в ”крањн≥ Ч до 10 900 km.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2078 прочитано)