Ѕ∆ƒ > √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
л≥мат «емл≥ залежить в≥д багатьох фактор≥в Ц одн≥ зумовлюють
потепл≥нн¤, ≥нш≥ Ц похолоданн¤ (додаток 5). рива природних коливань
кл≥мату нин≥ пр¤муЇ донизу, тобто до похолоданн¤, що перевищуЇ
тенденц≥ю до зб≥льшенн¤ температури за рахунок парникового ефекту.
ѕроте найближчим часом результат взаЇмовпливу цих фактор≥в маЇ
зм≥ститис¤ в б≥к зростанн¤ температури. ќстанн≥м часом тривога вчених з приводу парникового ефекту
зросла. р≥м —ќ2 парниковий ефект викликають де¤к≥ ≥нш≥ гази, ¤к≥
називають малими дом≥шками. ” чому ж небезпека парникового ефекту? як св≥дчать розрахунки
вчених, п≥двищенн¤ середньоњ р≥чноњ температури «емл≥ на 2,50—
викличе значн≥ зм≥ни на «емл≥, б≥льш≥сть ¤ких дл¤ людей буде мати
негативн≥ насл≥дки. ѕарниковий ефект зм≥нить так≥ критично важлив≥
перем≥нн≥ величини, ¤к опади, в≥тер, шар хмар, океанськ≥ теч≥њ, а також
розм≥ри пол¤рних крижаних шапок. ¬нутр≥шн≥ райони континент≥в
стануть б≥льш сухими, а узбережж¤ волог≥шими, зими Ц коротшими й
тепл≥шими, а л≥то Ц тривал≥шим ≥ жарк≥шим (додаток 2). ЌайнеприЇмн≥шими дл¤ людства Ї два насл≥дки парникового
ефекту. ѕерший Ц значне зб≥льшенн¤ посушливост≥ в основних
зернових районах (”крањна, убань та ≥н.). ƒругий Ц це п≥дйом р≥вн¤
—в≥тового океану на 2-3 метри за рахунок таненн¤ пол¤рних льодових
шапок. ÷е викличе затопленн¤ багатьох прибережних д≥л¤нок.
л≥матичн≥ зм≥ни можуть в≥дбуватис¤ ≥ внасл≥док зм≥ни людиною
типу поверхн≥ «емл≥. «ам≥на л≥с≥в культурними плантац≥¤ми призводить
до зниженн¤ випаровуванн¤ й зб≥льшенн¤ пр¤моњ теплов≥ддач≥. р≥м
того людство ще й безпосередньо п≥д≥гр≥ваЇ атмосферу за рахунок
спалюванн¤ великоњ к≥лькост≥ нафти, вуг≥лл¤, торфу, а також роботи
ј≈—. “аким чином, види д≥¤льност≥ людини, що спричинюють
кл≥матичн≥ зм≥ни, мають р≥зн≥ насл≥дки. ќдн≥ з них п≥двищують
температуру, ≥нш≥ Ц знижують њњ ≥ викликають парниковий ефект
(зведенн¤ л≥с≥в, тощо). ќзонова д≥ра в атмосфер≥. як в≥домо озоновий шар атмосфери захищаЇ нас ≥всю б≥осферу
в≥д згубноњ д≥њ короткохвильового ультраф≥олетового випром≥нюванн¤
—онц¤. ќстанн≥м часом вчен≥ надзвичайно занепокоЇн≥, бо спостереженн¤
метеоролог≥в, ¤к≥ працюють у јнтарктид≥, св≥дчать, що озоновий шар
над цим материком почав зменшуватись. ¬ ньому виникла пульсуюча
д≥ра, вм≥ст озону в ¤к≥й менший в≥д звичайного на 40-50%. ÷¤ д≥ра
з?¤вл¤Їтьс¤ антарктичною весною (з серпн¤ по жовтень), а з
антарктичного л≥та зменшуЇ свою площу. ѕроте ≥снуЇ тенденц≥¤ до
зб≥льшенн¤ њњ площ≥ з року в р≥к. Ќин≥ вона не зат¤гуЇтьс¤ вл≥тку, а њњ
площа перевищуЇ площу материка јнтарктиди. “ривожн≥ пов≥домленн¤ надход¤ть з ѕ≥вн≥чноњ п≥вкул≥: тут також
ви¤влено озонову д≥ру (над арх≥пелагом Ўп≥цберген), щоправда,
менших розм≥р≥в н≥ж над јнтарктидою. «ниженн¤ вм≥сту озону в
атмосфер≥ загрожуЇ зменшенн¤м врожањв с≥льськогосподарських
рослин, захворюванн¤ми тварин ≥ людей, зб≥льшенн¤м шк≥дливих
мутац≥й тощо; а ¤кщо озон зникне зовс≥м, буде знищено все живе на
наш≥й планет≥. Ќаск≥льки ж великою Ї така небезпека, ≥ чим спричинена по¤ва та
зб≥льшенн¤ д≥р у озоновому шар≥? Ќа думку вчених, серйозна загроза
зникненн¤ озонового шару спричинить до т¤жких насл≥дк≥в. ўодо
причини по¤вленн¤ озонових д≥р Їдиноњ думки немаЇ. ¬становлено, що
руйнуванню озонового шару спри¤ють де¤к≥ хамачн≥ речовини, ¤к≥
вступають у реакц≥ю з озоном ≥ розкладають його на кисень. ”
результат≥, на «емлю надходить б≥льше ”‘-промен≥в. “ак≥ речовини
широко використовуютьс¤ в промисловост≥ (¤к холодоагенти в
рефрежераторах та ≥н.) та побут≥ (аерозольна упаковка балончик≥в дл¤
фарби, лаку, парфум≥в). ” 1980 роц≥ крањни ѕ≥вн≥чноњ јмерики та
«ах≥дноњ ™вропи випустили аж 5 млрд. таких балончик≥в. ”сього ж в
св≥т≥ щор≥чно виробл¤Їтьс¤ к≥лька м≥льйон≥в тон фреон≥в.
ƒл¤ людини фреони нешк≥длив≥, проте вони надзвичайно ст≥йк≥ Ц
в атмосфер≥ можуть збер≥гатис¤ до 80 рок≥в. ѕари фреон≥в, врешт≥-
решт, з вих≥дними теч≥¤ми пов≥тр¤ потрапл¤ють у стратосферу. ѕ≥д
впливом ”‘-випром≥нюванн¤ —онц¤ њх молекули розпадаютьс¤,
вив≥льн¤ючи атоми хлору. ÷¤ речовина д≥Ї ¤к дуже сильний
катал≥затор, розкладаючи молекули озону до кисню. ѕ≥д загрозою зникненн¤ озонового шару кер≥вники багатьох крањн
вир≥шили вжити енерг≥йних заход≥в. ” 1985 роц≥ у ¬≥дн≥ ур¤дами
б≥льшост≥ крањн св≥ту було п≥дписано конвенц≥ю, а в тому ж роц≥ в
ћонреал≥ Ц протокол про охорону атмосферного озону. «начноњ шкоди озоновому шару завдають також польоти
висотних л≥так≥в, у вихлопних газах ¤ких Ї окиси азоту; а також запуски
косм≥чних апарат≥в, особливо таких, ¤к јмериканськ≥ "—пейс Ўаттл",
що працюють на твердому палив≥ й викидають особливо багато таких
окис≥в. ѕ≥драховано, що 300 запуск≥в "—пейс Ўаттл≥в" п≥др¤д могли б
повн≥стю зруйнувати озоновий шар «емл≥.
ислотн≥ дощ≥. ќкиси с≥рки й азоту, що потрапл¤ють в атмосферу внасл≥док
роботи “≈— ≥ автомоб≥льних двигун≥в, сполучаючись з атмосферною
вологою, утворюють др≥бн≥ капельки с≥рчаноњ та азотноњ кислот, ¤к≥
перенос¤тьс¤ в≥трами у вигл¤д≥ кислотного туману й випадають на
«емлю у вигл¤д≥ кислотних дощ≥в. ÷≥ дощ≥ мають шк≥дливу д≥ю на
фактори навколишнього середовища: - врожайн≥сть багатьох с/г культур знижуЇтьс¤ на 3-8% внасл≥док
ушкодженн¤ лист¤ кислотами; - кисл≥ опади спричинюють вимиванн¤ з грунт≥в кальц≥ю, кал≥ю та
магн≥ю, що веде до деградац≥њ флори ≥ фауни; - деградують ≥ гинуть л≥си; - отруюЇтьс¤ вода озер ≥ ставк≥в, у ¤ких гине риба ≥ численн≥ види
комах; - зникненн¤ комах у водоймах призводить до щезанн¤ птах≥в ≥ тварин,
¤к≥ ними живл¤тьс¤; - зникненн¤ л≥с≥в у г≥рських районах зумовлюЇ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥
г≥рських зсув≥в ≥ селей; - р≥зко прискорюЇтьс¤ руйнуванн¤ пам?¤тник≥в арх≥тектури, житлових
будинк≥в; - вдиханн¤ людьми пов≥тр¤, забрудненого кислотним туманом,
спричинюЇ захворюванн¤ дихальних шл¤х≥в, подразненн¤ очей
тощо. «а даними еколог≥в, у Ўвейцар≥њ в≥д кислотних дощ≥в засихаЇ
третина л≥с≥в, 69% огл¤нутих букових дерев у л≥сах ¬еликобритан≥њ
висихають з верх≥вок. ” Ўвец≥њ 18 тис¤ч озер отруЇно цими дощами, а
у 9 тис¤ч з них риба вже частково вимерла, а в 4 тис¤чах Ц зникла
зовс≥м. ¬еликою загрозою Ї "≥нтернац≥ональний" характер цього
забрудненн¤, адже пов≥тр¤н≥ теч≥њ рознос¤ть кислотн≥ тумани на тис¤ч≥
к≥лометр≥в в≥д м≥сць њх виникненн¤. “≥ ж, наприклд, шведськ≥ озера
були пошкоджен≥ кислотними дощами, що утворилис¤ внасл≥док
викид≥в “≈— ≥ металург≥йних п≥дприЇмств ¬еликобритан≥њ. ѕануюч≥ в
цьому район≥ зах≥дн≥ в≥три рознос¤ть отруту далеко в≥д Ѕританських
остров≥в Ц аж до —кандинав≥њ. ислотн≥ дощ≥ в анад≥ - принесен≥ з
—Ўј, в ”крањн≥ Ц з –умун≥њ тощо. «абрудненн¤ акватор≥й. ” нашому стол≥тт≥ забрудненн¤ акватор≥й стало проблемою
стол≥тт¤. ≤ це не випадково, оск≥льки р≥зко пог≥ршилась ¤к≥сть води р≥к,
озер, що не могло не в≥добразитись на стан≥ навколишнього
середовища, на здоров?њ людей. ћайже три четверт≥ поверхн≥ «емл≥ займають голуб≥ простори
мор≥в та океан≥в. √олуб≥?.. ѕрикро, але вже далеко не вс≥. як писав один
з мандр≥вник≥в: "—еред океану, в≥дкритого дл¤ ™вропи олумбом, тепер
не можна занурити руку в воду, щоб не вимазатись в бруд≥".
¬одн≥ ресурси планети. «апаси води на «емл≥ величезн≥ Ц 1,39х109 км3, що становить
0,023% ус≥Їњ маси «емл≥. ѕроте, абсолютна б≥льш≥сть ц≥Їњ колосальноњ
маси Ц це г≥ркувато-солона морська вода, непридатна дл¤ питт¤ та
техн≥чного використанн¤. ћаса пр≥сноњ води на планет≥ Ц 35х106 км3
(усього 2% њњ загальноњ к≥лькост≥). ѕроблема забезпеченн¤ людства питною водою нин≥ надзвичайно
загострилас¤. «агальносв≥тове споживанн¤ води складаЇ приблизно 9%
сумарного стоку на р≥к. јле не воно викликаЇ в б≥льшост≥ випадк≥в
нехватку пр≥сноњ води в тих чи ≥нших районах земноњ кул≥, а њњ
забрудненн¤ Ц "¤к≥сне виснаженн¤". «абрудненн¤ води. ” результат≥ ≥нтенсивного використанн¤ людством водних
ресурс≥в в≥дбуваютьс¤ значн≥ к≥льк≥сн≥ ≥ ¤к≥сн≥ зм≥ни в г≥дросфер≥.
≥льк≥сн≥ зм≥ни пол¤гають у тому, що в певних районах зм≥нюютьс¤
к≥льк≥сть води, придатноњ дл¤ господарських потреб, водний баланс,
режим р≥чок тощо. як≥сн≥ зм≥ни зумовлен≥ тим, що б≥льш≥сть р≥чок ≥
озер Ї не лише джерелом водопостачанн¤, а й тими басейнами, куди
скидають промислов≥, с≥льськогосподарськ≥ й господарсько-побутов≥
стоки. ÷е призвело до того, що нин≥ на «емл≥ вже практично не
залишилос¤ великих р≥чкових систем з г≥дролог≥чним режимом ≥
х≥м≥чним складом води, не спотворених д≥¤льн≥стю людей.
’≥м≥чне забрудненн¤ води в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док надходженн¤ у
водойми з ст≥чними водами р≥зних шк≥дливих дом≥шок неорган≥чноњ
(кислоти, м≥неральноњ сол≥, луги тощо) й орган≥чноњ природи (нафта й
нафтопродукти, миюч≥ засоби, пестициди тощо). Ѕ≥льш≥сть з них Ї
токсичними дл¤ мешканц≥в водойм. ÷е - сполуки миш?¤ку, свинцю,
ртут≥, м≥д≥, кадм≥ю, хрому тощо. ¬ тканин≥ де¤ких риб концентрац≥¤
отрути може в тис¤чу раз≥в перевищувати њњ концентрац≥ю у вод≥, що
небезпечно дл¤ птах≥в, тварин ≥ людей.
Ќазва: √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21246 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
