Ѕ∆ƒ > √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
Ќе краще становище л≥с≥в й на ѕ≥вн≥чно-јмериканському,
™вропейському та јз≥атському континентах. якщо тут њх
ц≥леспр¤мовано не випалюють та не вирубують (це було зроблено
стол≥тт¤м ран≥ше), то залишки л≥сових масив≥в гинуть в≥д кислотних
дощ≥в (30% - у јвстр≥њ, 50% - ” Ќ≥меччин≥, ѕольщ≥) та випадкових
пожеж, спричинених людиною. ќсновними заходами захисту л≥с≥в Ї так≥ ¤к: обмежене њх
вирубуванн¤, повна переробка деревини й супутньоњ сировини,
рац≥ональне використанн¤ й збереженн¤ ¤г≥дних, кормових, л≥карських,
техн≥чних рослин, створенн¤ полезахисних ≥ водоохоронних л≥сосмуг та
≥н. ѕроблеми тваринного св≥ту. ¬ир≥шенн¤ проблеми покращенн¤ еколог≥чного стану б≥осфери
потребуЇ нового п≥дходу до тваринного св≥ту. —ьогодн≥ п≥д загрозою
знищенн¤ знаходитьс¤ вже близько 600 вид≥в птах≥в ≥ 120 вид≥в ссавц≥в,
велика к≥льк≥сть риб, земноводних, комах. «а останню тис¤чу рок≥в з лиц¤ «емл≥ зникло понад 100 вид≥в
тварин, 140 вид≥в птах≥в. ” вс≥х куточках «емл≥, на вс≥х континентах
нин≥ загострюЇтьс¤ проблема знищенн¤ ареал≥в ≥снуванн¤ тварин.
Ќайактуальн≥шою вона Ї дл¤ вологих троп≥чних л≥с≥в, але вже в≥домо
багато район≥в в ≥нших зонах, ¤к≥ за станом тваринного св≥ту можна
назвати районами еколог≥чного лиха. ¬еликоњ шкоди тваринам завдають не лише антропогенн≥
забрудненн¤ та пожеж≥, але й бурхлива активн≥сть браконьЇр≥в (за
останн≥ роки ц≥на на слонов≥ бивн≥ зросла в дес¤ть раз≥в, на р≥г носорога
Ц 21 раз), ¤к≥ вбивають в≥д 65 до 75 тис¤ч слон≥в (“анзан≥¤, ен≥¤,
«амб≥¤, «ањр, онго, —удан). ™ велик≥ рег≥они —в≥тового океану, де останн≥м часом через
деградац≥ю середовища й хижацький вилов риби майже повн≥стю
зникли 25 вид≥в найб≥льш ц≥нних промислових риб, де щор≥чно
винищують до 250 тис. особин дельф≥н≥в, сотн≥ тис¤ч акул, а кити давно
знаход¤тьс¤ п≥д загрозою вимиранн¤. –≥чки “юмен≥ забруднен≥ нафтою так, що вс¤ риба давно вимерла.
јзовське море, колись найбагатше в св≥т≥ рибою, нин≥ перезабруднене,
його екосистема на гран≥ повноњ деградац≥њ. ” 1988 роц≥ через
забрудненн¤ нафтопродукиами в ѕ≥вн≥чному мор≥ загинуло близько 3
тис¤ч тюлен≥в. ј ск≥льки тис¤ч птах≥в, риби загинуло п≥сл¤ авар≥й
танкер≥в-нафтовоз≥в у океанах!Е Ќин≥ встановлено, що швидк≥сть вимиранн¤ тварин зростала
майже пропорц≥йно зб≥льшенню к≥лькост≥ людей, ≥ максимальних
значень дос¤гла за останн≥ сто рок≥в. —еред найважлив≥ших заход≥в щодо охорони тварин сл≥д назвати
так≥: по-перше - вихованн¤ природоохоронноњ св≥домост≥ у людей з
дитинства; по-друге - найсувор≥ша боротьба з браконьЇрством,
посиленн¤ ≥нспекторського контролю в л≥сах, степах, на водоймах ≥
р≥чках; по-третЇ - допомога зв≥р¤м (охорона в≥д еп≥дем≥й ≥
антропогенних забруднень, контроль за к≥льк≥стю хижак≥в ≥ т.≥.). р≥м того необх≥дн≥ ретельне досл≥дженн¤ р≥дк≥сних ≥ зникаючих вид≥в,
причин њх вимиранн¤, розробка наукових основ дл¤ покращенн¤
ситуац≥њ, еколог≥чних прогноз≥в на основ≥ еколог≥чного мон≥торингу.
ћ≥жнародний аспект проблеми еколог≥чноњ безпеки пов`¤заний з
двосторонн≥м або багатосторонн≥м сп≥вроб≥тництвом ≥ часто
ор≥ЇнтуЇтьс¤ на розв`¤занн≥ рег≥ональних еколог≥чних проблем ¤к на
ур¤довому так ≥ на неур¤довому р≥вн≥. ѕри чому в глобальному
масштаб≥ важливу координац≥йну роль в≥д≥граЇ ѕрограма ќќЌ з
навколишнього середовища (ёЌ≈ѕ). —ьогодн≥ обговорюЇтьс¤
можлив≥сть створенн¤ добров≥льного м≥жнародного фонду еколог≥чноњ
безпеки, в≥драхуванн¤ в ¤кий мали б ≥ти за рахунок конверс≥њ та
скороченн¤ асигнувань по в≥йськов≥й потреб≥ держав. “ак, з ≥н≥ц≥ативи
ёЌ≈ѕ висунута пропозиц≥¤ направл¤ти засоби, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤
крањнами, що розвиваютьс¤, дл¤ сплати своњх борг≥в по ц≥л≥ еколог≥чноњ
безпеки. √лобальний характер еколог≥чноњ безпеки включаЇ кор≥нний
перегл¤д вс≥х м≥жнародних зв`¤зк≥в ≥ в≥дносин, реал≥зац≥ю глобально-
гуман≥стичного мисленн¤. Ќеобх≥дно домагатись встановленн¤ м≥жнародного еколог≥чного
пор¤дку, ¤кий би пердбачав: - введенн¤ обов`¤зкових дл¤ вс≥х крањн середн≥х меж гран≥чно-
допустимих концепц≥й х≥м≥чних речовин ≥ м≥жнародний контроль за њх
дотриманн¤м; - м≥жнародну еколог≥чну експертизу вс≥х нових крупних проект≥в
природокористуванн¤; - форми в≥дпов≥дальност≥ крањни за знищенн¤ екосистем, ¤к≥
в≥дбуваютьс¤ нав≥ть в межах власних територ≥й; - забезпеченн¤ адекватною концепц≥Їю державами, ¤к≥
експлуатують своњ нев≥дновлюван≥ природн≥ ресурси в ≥нтересах
св≥тового ринку; - створенн¤ м≥жнародного механ≥зму стимулюванн¤, поширенн¤ ≥
впровадженн¤ чистих технолог≥й. ¬елику роль в висв≥тленн≥ питанн¤ глобальних еколог≥чних
проблем сучасност≥ в≥д≥граЇ м≥жнародно-правова охорона
навколишнього середовища. ћ≥жнародно-правова охорона навколишнього середовища - це
сукупн≥сть принцип≥в ≥ норм м≥жнародного права. ¬они складають
специф≥чну галузь ц≥Їњ системи права та регулюють д≥¤льн≥сть суб`Їкту
(в першу чергу держав) по попередженню обмежень та встановленню
шкоди навколишньому середовищу в≥д р≥зноман≥тних джерел, а також
по рац≥ональному еколог≥чно обумовленому використанню природних
ресурс≥в. ќстаннЇ було проголошено ¤к пол≥тична вимога у
—токгольмськ≥й декларац≥њ ќќЌ 1972 року. –озвиток м≥жнародного права навколишнього
середовища в≥дбуваЇтьс¤ в основному догов≥рним шл¤хом.
«а даними ѕрограми ќќЌ по навколишньому середовищу
(ёЌ≈ѕ), у тепер≥шн≥й час зареЇстровано 152
багатосторонн≥х договори у ц≥й област≥. –¤д рег≥ональних договор≥в спр¤мован≥ на захист м≥жнародних
пр≥сноводних басейн≥в: ƒогов≥р про нав≥гац≥ю та економ≥чне
сп≥вроб≥тництво м≥ж державами басейну р≥чки Ќ≥гер (1963 р≥к);
онвенц≥¤ про захист р≥чки –ейн в≥д забрудненн¤ х≥м≥чними
речовинами (1976 р≥к); ƒогов≥р про сп≥вроб≥тництво у басейн≥ р≥чки
јмазонки (1978 р≥к); ”года про план д≥њ по економ≥чно-рац≥ональному
використанню «агальноњ системи р≥чки «амбез≥ (1987 р≥к) та ≥нш≥. ¬ област≥ захисту морського середовища в≥д забрудненн¤ та
використанн¤ ресурс≥в —в≥тового океану д≥ють: онвенц≥¤ про
запоб≥ганн¤ забрудненн¤ мор≥в скидами в≥дход≥в та ≥нших матер≥ал≥в
(1972 р≥к); онвенц≥¤ про запоб≥ганн¤ забрудненн¤ мор≥в з суден (1973
р≥к); онвенц≥¤ ќќЌ про морське право (1982 р≥к); онвенц≥¤ про
охорону морських живих ресурс≥в јтлантики (1982 р≥к) тощо.
Ќа захист атмосфери в≥д забрудненн¤ сп¤мован≥ ¬енська
конвенц≥¤ про охорону озонового шару (1985р≥к) та ћонреальський
протокол до нењ (1987 р≥к). онкретний зв`¤зок еколог≥чних проблем, ¤к показуЇ практика,
найб≥льш усп≥шно дос¤гаЇтьс¤ на рег≥ональному р≥вн≥.
Ѕагато договор≥в укладен≥ п≥д угодою ™вропейськоњ економ≥чнолњ
ком≥с≥њ ќќЌ (™≈ ): онвенц≥¤ про трансграничне забрудненн¤ пов≥тр¤
на велик≥ в≥дстан≥ (1979 р≥к); онвенц≥¤ про оц≥нку д≥њ на навколишнЇ
середовище в трансграничному контекст≥ (1991 р≥к); онвенц≥¤ про
трансграничну д≥ю промислових авар≥й (1992 р≥к); онвенц≥¤ про
охорону та використанн¤ трансграничних водоток≥в та м≥жнародних
озер, ≥ багато ≥нших. јвстрал≥йська програма "ћ≥ль¤рд дерев", розпочата в 1991 роц≥,
передбачаЇ в≥дновленн¤ л≥с≥в континенту в найближч≥ дес¤ть рок≥в
(планувалос¤ в≥дновити понад 10 млн га л≥су); в≥дома орган≥зац≥¤ ќјј
(—Ўј, Ќац≥ональна асоц≥ац≥¤ з вивченн¤ океану та атмосфери) в 1991
роц≥ лише на вивченн¤ м≥д≥й ¤к прекрасного ≥ндикатора забрудненн¤
океан≥чного середовища вид≥лила понад 11 млн долар≥в на два
найближч≥ роки; з 1995 року япон≥¤ плануЇ щор≥чно витрачати майже
80 млрд долар≥в`на зменшенн¤ та утил≥зац≥ю в≥дход≥в, а —Ўј на
охорону навколишнього середовища вид≥л¤тимуть щор≥чно з 1992 року
80-100 млрд долар≥в. ”се це - ¤скрав≥ приклади практичного сучасного
п≥дходу до вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем, ¤к≥ мають надихнути на
важлив≥ справи й наших ур¤довц≥в, ≥ вс≥х людей доброњ вол≥ в усьому
св≥т≥. Ќин≥ настав час серйозного переосмисленн¤ людством
ставленн¤ до природи, час об`Їднанн¤ зусиль нац≥й ≥ народ≥в у боротьб≥
за вр¤туванн¤ б≥осфери планети, адже «емл¤ у нас вс≥х одна; зд≥йсненн¤
нових локальних, рег≥ональних ≥ м≥жнародних програм подальшого
розвитку та вживанн¤, ¤к≥ повинн≥ базуватис¤ на нових соц≥ально-
пол≥тичних засадах, еколог≥чн≥й основ≥, глибоких еколог≥чних знанн¤х ≥
п≥двищен≥й загальнолюдськ≥й еколог≥чн≥й св≥домост≥. “¤гар цих турбот маЇ л¤гти на вс≥ крањни. “≥ з них, що
розвиваютьс¤, перш за все повинн≥ вир≥шувати демограф≥чн≥ проблеми,
проблеми опустелюванн¤, знищенн¤ л≥с≥в, фауни та флори, в свою
чергу розвинен≥ крањни повинн≥ також дбати про насл≥дки
суперурбан≥зац≥њ, перезабрудненн¤ довк≥лл¤ промисловими ≥
с≥льськогосподарськими в≥дходами, особливо токсичними,
понадвиробництва та понадспоживанн¤, кислотних дощ≥в та
дем≥л≥таризац≥њ. ¬с≥ крањни повинн≥ брати участь у збереженн≥ св≥ту,
виправленн≥ еколог≥чноњ системи... ƒл¤ майбутнього всього людства наступн≥ два дес¤тир≥чч¤
будуть визначальними: або сп≥вдружн≥сть нац≥й вир≥шить найголовн≥ш≥
еколог≥чн≥ проблеми, або почнетьс¤ незворотна деградац≥¤ б≥осфери ≥
поступова загибель цив≥л≥зац≥њ. ѕланета вже не витримуЇ
антропогенного тиску: подвоЇнн¤ населенн¤ всього за к≥лька дес¤тир≥чь
та його концентрац≥¤ головним чином у м≥стах; п`¤ти- , дес¤тикратний
прир≥ст економ≥чноњ активност≥ менш н≥ж за стол≥тт¤; некероване
зростанн¤ р≥зних перетворень у с≥льському господарств≥, енергетичних
≥ промислових системах; суперм≥л≥таризац≥¤ сусп≥льства та
накопиченн¤ великоњ к≥лькост≥ глобально небезпечноњ ¤дерноњ та
х≥м≥чноњ зброњ (додаток 4).
Ќазва: √лобальнi eкологичн≥ проблеми людства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21246 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
