≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ¬иди норм права

¬иди норм права

” будь-¤к≥й держав≥ ≥снуЇ ≥ виникаЇ величезна к≥льк≥сть норм права. ÷≥ норми можна класиф≥кувати (под≥лити) на види за певним критер≥Їм (ознакою).

Ќорми права за предметом правового регулюванн¤ (або за га≠луз¤ми права): норми конституц≥йного, адм≥н≥стративного, кри≠м≥нального, цив≥льного, трудового, еколог≥чного права та ≥н.

≤мперативн≥ Ч норми, що виражають у категоричних розпо≠р¤дженн¤х держави ч≥тко позначен≥ д≥њ ≥ не допускають н≥¤ких в≥дхилень в≥д вичерпного перел≥ку прав ≥ обов'¤зк≥в суб'Їкт≥в. ≤нак≠ше: ≥мперативн≥ норми пр¤мо наказують правила повед≥нки.

ƒиспозитивн≥ Ч норми, у ¤ких держава наказуЇ вар≥ант пове≠д≥нки, але ¤к≥ дозвол¤ють сторонам регульованих в≥дносин са≠мим визначати права й обов'¤зки в окремих випадках. ѓх нази≠вають Ђзаповнювальнимиї, оск≥льки вони заповнюють в≥дсут≠н≥сть угоди ≥ д≥ють лише тод≥, коли сторони регульованих в≥дносин не встановили дл¤ себе ≥ншого правила, не домовилис¤ з даному питанн¤ (розп≥знаютьс¤ через формулюванн¤: Ђза в≥дсутност≥ ≥ншоњ угодиї, Ђ¤кщо ≥нше не встановлено в договор≥ї та ≥н.). ≤накше: диспозитивн≥ норми надають свободу вибору повед≥нки.

«аохочувальн≥ Ч норми, що встановлюють заходи заохочен≠н¤ за вар≥ант повед≥нки суб'Їкт≥в, ¤кий схвалюЇтьс¤ державою ≥ сусп≥льством ≥ пол¤гаЇ в сумл≥нн≥й ≥ продуктивн≥й прац≥ (наприклад, правила щодо виплати прем≥й).

–екомендац≥йн≥ Ч норми, що встановлюють вар≥анти бажаноњ з погл¤ду держави повед≥нки суб'Їкт≥в

Ќорма матер≥ального права Ч норма, що Ї первинним регу≠л¤тором сусп≥льних в≥дносин: м≥стить правило (права, обов'¤з≠ки, заборони), на п≥дстав≥ ¤кого можливо вир≥шенн¤ справи по сут≥. Ќаприклад, не можна вчин¤ти вбивство.

Ќорма процесуального права Ч норма, що встановлюЇ оптимальний пор¤док застосуванн¤ норм матер≥ального права: м≥стить правило, на п≥дстав≥ ¤кого можливо вир≥шенн¤ справи по сут≥. Ќаприклад, пор¤док розсл≥дуванн¤ злочину, пор¤док виклику св≥дк≥в до суду тощо.

ѕризначенн¤ процесуальноњ норми Ч встановити процедуру, Ђрегламентї зд≥йсненн¤ прав або виконанн¤ обов'¤зк≥в, закр≥плених у матер≥альних нормах; спри¤ти дос¤гненню резуль≠тату, передбаченого нормою матер≥ального права.

Ќорми процесуального права поход¤ть в≥д норм матер≥аль≠ного права: процесуальн≥ норми регулюють вже не фактичн≥, а юридичн≥ зв'¤зки, що склалис¤ в соц≥ально-правов≥й сфер≥, у пра≠вов≥дносинах, викликаютьс¤ до житт¤ потребою реал≥зац≥њ норм матер≥ального права.

Ќорми процесуального права мають подв≥йну обумовлен≥сть:

Ч матер≥альними умовами житт¤ сусп≥льства;

Ч особливост¤ми норм т≥Їњ галуз≥ матер≥ального права, ≥з ¤кою вони т≥сно пов'¤зан≥ ≥ потреби ¤коњ обслуговують.

¬с≥ розпор¤дженн¤ процесуальних норм мають процедурний характер, тобто визначаЇтьс¤ найдоц≥льн≥ший пор¤док зд≥йснен≠н¤ правотворчоњ, правозастосувальноњ, правоохоронноњ, устано≠вчоњ ≥ контрольно-нагл¤довоњ д≥¤льност≥ держави. Ѕагато розпо≠р¤джень процесуальних норм визначають пор¤док орган≥зац≥њ орган≥в держави ≥ зд≥йсненн¤ ними своЇњ компетенц≥њ.

–озпор¤дженн¤ процесуальних норм, ¤к правило, адресуютьс¤ суб'Їктам, ¤к≥ над≥лен≥ владними повноваженн¤ми щодо засто≠суванн¤ норм матер≥ального права (сл≥дчим, судд¤м, прокуро≠рам та ≥н.).

“аким чином, норми процесуального права в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д норм матер≥ального права:

Ч зм≥стом, ¤кий виражаЇтьс¤ у сво≥р≥дн≥ст≥ њх розпор¤джень;

Ч особливост¤ми адресата;

Ч структурою побудови.

ѕро суб'Їкт≥в правотворчост≥ див. главу 16 Ђѕравотворч≥стьї.

1 2 3 4 5 Ќазва: ¬иди норм права ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (7006 прочитано)