≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ¬иди норм права
«агальнозакр≥пн≥ норми, або норми-начала Ч норми, що м≥с≠т¤ть положенн¤, ¤к≥ закр≥плюють первинн≥ основи сусп≥льного ≥ державного ладу; в узагальненому вигл¤д≥ виражають певн≥ еле≠менти регульованих в≥дносин. –озвиток цього р≥зновиду норм пов'¤заний з ростом законодавчоњ культури, законодавчих уза≠гальнень, ≥з Ђвинесенн¤м за дужкиї де¤ких загальних момент≥в. Ќаприклад, норми загальноњ частини крим≥нального права вказують на певн≥ однаков≥ ознаки злочину, покаранн¤, умови зв≥≠льненн¤ в≥д покаранн¤ та ≥н. «агальнозакр≥пн≥ норми нер≥дко зб≥гаютьс¤ з фундаторськими (установчими) нормами. ”становч≥ норми, або норми-принципи Ч норми, у ¤ких сфор≠мульован≥ незаперечн≥ вимоги загального характеру, що стосу≠ютьс¤ ус≥х або б≥льшост≥ ≥нститут≥в або норм галуз≥ права. Ќа≠приклад, норми-принципи функц≥онуванн¤ соц≥ально-економ≥≠чного ≥ громадсько-пол≥тичного ладу, взаЇмов≥дносини держави й особи. “ак, нормою-принципом Ї ст.3 онституц≥њ ”крањни, ¤ка проголошуЇ: ЂЋюдина, њњ житт¤ ≥ здоров'¤, честь ≥ г≥дн≥сть, недоторканн≥сть ≥ безпека визнаютьс¤ в ”крањн≥ найвищою со≠ц≥альною ц≥нн≥стюї. ѕрогностичн≥ норми, або норми-ц≥л≥ Ч норми, ¤к≥ м≥ст¤ть про≠гнози розвитку державного або сусп≥льно-пол≥тичного ладу. Ќо≠рми-ц≥л≥ можна вважати р≥зновидом фундаторських норм. –азом вони служать нормами-еталонами, ¤к≥ дозвол¤ють установити в≥дпов≥дн≥сть ц≥лей ≥ засоб≥в конкретних правових розпор¤джень об'Їктивним законом≥рност¤м сусп≥льного розвитку. Ќаприклад, ст. 1 онституц≥њ ”крањни говорить: Ђ”крањна Ї суверенною ≥ не≠залежною, демократичною, соц≥альною, правовою державоюї. ƒекларативн≥ норми, або норми-оголошенн¤ Ч норми, ¤к≥ м≥с≠т¤ть положенн¤ програмного характеру, нормативн≥ оголошенн¤. ƒеф≥н≥тивн≥ норми, або норми-деф≥н≥ц≥њ (визначенн¤) Ч нор≠ми, ¤к≥ м≥ст¤ть визначенн¤ правових категор≥й ≥ пон¤ть. Ќапри≠клад, пон¤тт¤ юридичноњ особи, злочину, угоди та ≥н. “ак≥ ви≠значенн¤ мають загальнообов'¤зкове значенн¤. “ак, у ст. « «а≠кону ”крањни Ђѕро зверненн¤ громад¤нї вказуЇтьс¤: звертанн¤ Ч викладен≥ в письмов≥ або усн≥й форм≥ пропозиц≥њ (зауваженн¤), за¤ви (клопотанн¤) ≥ скарги. —еред спец≥ал≥зованих норм сл≥д вид≥лити. оперативн≥, або норми -≥нструменти | кол≥з≥йн≥, або норми -арб≥три | ѓхн¤ специф≥ка пол¤гаЇ в тому, що вони Ї нормами про норми: ќперативн≥ норми, або норми-≥нструменти Ч норми, роль ¤ких виражаЇтьс¤ у встановленн≥ дати вступу (зм≥ни, припиненн¤) нормативно-правового акта в силу, у його поширенн≥ на нове коло сусп≥льних в≥дносин, на новий строк. ¬они мають назву Ђоперативнихї, тому що забезпечують регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин оперативним шл¤хом: не через виданн¤ нових регул¤тивних норм, а через прийн¤тт¤ нормативно-правових акт≥в, њх зм≥ну, доповненн¤, скасуванн¤, поширенн¤ сфери ≥ строку д≥њ, тобто регулюють њх рух. ол≥з≥йн≥ норми, або норми-арб≥три Ч норми, ¤к≥ у раз≥ на¤в≠ност≥ протир≥чч¤ м≥ж окремими нормативними актами з того самого предмета регулюванн¤, повинн≥ застосовуватис¤ вдано≠му випадку, тобто це норми, що регулюють виб≥р норми. ¬они покликан≥ вир≥шувати кол≥з≥њ (конфл≥кти норм, пов'¤≠зан≥ з особливост¤ми регулюванн¤ тих самих сусп≥льних в≥дно≠син р≥зними правовими актами): 1) м≥ж конституц≥Їю й ≥ншими нормативно-правовими акта≠ми; м≥ж законами ≥ п≥дзаконними актами; м≥ж актами того само≠го органа, виданими в р≥зний час; м≥ж загальним ≥ спец≥альним актом; 2) в ун≥тарн≥й держав≥ з автономними утворенн¤ми, над≥ле≠ними правотворчими повноваженн¤ми Ч м≥ж загальнодержав≠ними актами ≥ актами автономного утворенн¤ (наприклад, ”кра≠њни ≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим); у федеративн≥й держав≥ Ч м≥ж загальнофедеральними актами ≥ актами суб'Їкт≥в федерац≥њ (наприклад, –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ≥ “атарстану); 3) м≥ж р≥зними державами. «деб≥льшого кол≥з≥йн≥ норми вход¤ть до складу м≥жнарод≠ного приватного права (наприклад, Ї кол≥з≥йний механ≥зм регу≠люванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в). ол≥з≥йн≥ норми мають так≥ структурн≥ елементи: г≥потеза (обс¤г) | диспозиц≥¤ (прив'¤зка) | Ч вказуЇ на сусп≥льн≥ в≥дноси≠ни, що нею регулюютьс¤ | Ч вказуЇ на нац≥ональне зако≠нодавство, що маЇ застосовува≠тис¤ при вир≥шенн≥ справ у межах даних сусп≥льних в≥дно≠син | ѕрив'¤зки кол≥з≥йних норм визначаютьс¤ за принципами: Ч Ђвласного законуї (закон громад¤нства та ≥н.); Ч Ђзакону м≥сцезнаходженн¤ реч≥ї; Ч Ђзакону, вибраного особами, що вступають в угодуї; Ч Ђзакону м≥сц¤ вчиненн¤ актаї (закон м≥сц¤ вчиненн¤ до≠говору; закон м≥сц¤ вчиненн¤ угоди; закон м≥сц¤ вчинен≠н¤ зобов'¤занн¤; закон м≥сц¤ вчиненн¤ правопорушенн¤, закон суду та ≥н.). ѕокажемо вс≥ види норм права на схем≥: ¬иди норм права | –егул¤тивн≥: | ќхоронн≥: | дозв≥льн≥ (що надають правомочност≥); заборонн≥ зобов'¤зувальн≥. | | —труктура норми права ≥ норми-розпор¤дженн¤ —труктура, або внутр≥шн¤ форма норми права Ч це внутр≥шн¤ побудова норми права, ¤ка виражаЇтьс¤ у њњ под≥л≥ на складов≥ елементи, пов'¤зан≥ м≥ж собою. ≈лементи норми права: √≥потеза (припущенн¤) Ч частина норми, ¤ка вказуЇ, за ¤ких обставин норма всту≠паЇ в д≥ю. ¬≥дпов≥даЇ на запитанн¤: ƒе? оли? ” ¤кому випад≠ку? ѕри ¤ких умовах? | ƒиспозиц≥¤ (розпор¤дженн¤) Ч частина норми, у ¤к≥й формулюЇтьс¤ саме правило повед≥нки, права ≥ обов'¤зки | —анкц≥¤ (ст¤гненн¤) Ч частина норми, ¤ка встановлюЇ заходи (вид та обс¤г) державного примусу, застосовуван≥ у раз≥ њњ порушенн¤ | ≈лементи класичноњ модел≥ норми права можна умовно зма≠лювати за допомогою такоњ схеми: Ђ¤кщо Ч то Ч а у противному раз≥ї або Ђ¤кщо ЧтоЧа ≥накшеї. ѕриклади. є 1. Ђякщо продавець оформл¤Ї догов≥р куп≥вл≥-продажу (г≥потеза), то в≥н зобов'¤заний при оформленн≥ договору попе≠редити про право трет≥х ос≥б (диспозиц≥¤), ≥накше до нього засто≠совуватимутьс¤ засоби впливу, спр¤мован≥ на захист прав поку≠пц¤ (санкц≥¤)Ф. є 2. якщо адвокату у зв'¤зку з виконанн¤м њм своњх профе≠с≥йних обов'¤зк≥в стали в≥дом≥ дан≥ попереднього сл≥дства (г≥по≠теза), то адвокат зобов'¤заний не розголошувати њх без згоди сл≥дчого або прокурора (диспозиц≥¤), а у противному раз≥ адвока≠ти, винн≥ у розголошенн≥ даних попереднього сл≥дства, несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством (санкц≥¤). є 3. (—т. 364 ”крањни): Ђ«ловживанн¤ владою або служ≠бовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотив≥в чи в ≥нших особистих ≥нтересах, використанн¤ службовою особою влади чи службового становища всупереч ≥нтересам служби (дис≠позиц≥¤), ¤кщо воно запод≥¤ло ≥стотну шкоду охоронюваним за≠коном ≥нтересам або правам, свободам та ≥нтересам окремих гро≠мад¤н, або державним чи громадським ≥нтересам, або ≥нтересам юридичних ос≥б, (г≥потеза), Ч караЇтьс¤ виправними роботами на строк до двох рок≥в або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в. або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, ≥з позбавленн¤м права мати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до трьох рок≥в (санкц≥¤)ї. Ќа в≥дм≥ну в≥д класичноњ (њњ називають лог≥чною нормою), що маЇ трьохелементну структуру, част≥ше використовуЇтьс¤ но≠рма-розпор¤дженн¤, що складаЇтьс¤ з двох елемент≥в: ” регул¤тивних нормах | ¬ охоронних нормах | г≥потеза | диспозиц≥¤ 1 г≥потеза ” крим≥нально-правов≥й норм≥ називаЇтьс¤ той чи ≥нший злочин ≥ вказуютьс¤ його основн≥ ознаки. ќдн≥ вчен≥ називають це дис≠позиц≥Їю, ≥нш≥ Ч г≥потезою. ƒл¤ компетентних правозастосовних орган≥в держа≠ви це Ч г≥потеза. ƒиспозиц≥Їю вона Ї дл¤ громад¤н. | диспозиц≥¤ | санкц≥¤ |
Ќазва: ¬иди норм права ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (7006 прочитано) |