≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —истема права ≥ система законодавства

“ривалий пер≥од структура права розгл¤далас¤ ¤к жорстока централ≥зована , ≥Їрарх≥чна модель ,побудована за принципом поглинанн¤ простих елемент≥в б≥льш складними. ¬изначалас¤ читка ≥ безальтернативна вертикаль; галузь права Ц ≥нститут права Ц норма права. ѕравознавство , вс≥ його галузев≥ п≥дрозд≥ли покликан≥ б≥льш ірунтовано впливати на становленн¤ сучасноњ правовой системи ”крањни , розвиток законодавства , п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ судових ≥ правоохоронних орган≥в , зм≥цненн¤ законност≥ та правопор¤дку . –езультатом таких досл≥джень маЇ стати всеб≥чне обірунтуванн¤ особливостей нац≥ональной правовой системи , концептуальне баченн¤ њњ основних параметр≥в , структури, складових елемент≥в , формуванн¤ украњнськоњ правовой науки у повному розум≥нн≥ цього слова .

ѕравознавство, вс≥ його галузев≥ п≥дрозд≥ли покликан≥ б≥льш ірунтовно впливати на становленн¤ сучасноњ правовоњ системи ”крањни, розвиток законодавства, п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ судових ≥ правоохоронних орган≥в, зм≥цненн¤ законност≥ та правопор¤дку. –езультатом таких досл≥джень маЇ стати всеб≥чне обірунтуванн¤ особливостей нац≥ональноњ правовоњ системи, концептуальне баченн¤ њњ основних параметр≥в, структури, складових елемент≥в, формуванн¤ украњнськоњ правовоњ науки в новому розум≥нн≥ цього слова.

¬изначенн¤ структури та механ≥зм≥в функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ правовоњ системи маЇ спонукати науковц≥в прид≥лити значну увагу питанню системи нормативно-правових акт≥в, њх сп≥вв≥дношенн¤, визначенню регул¤тивного потенц≥алу та ефективност≥ њх застосуванн¤. ¬ умовах формуванн¤ засад правовоњ державност≥ в ”крањн≥ особливого значенн¤ набуваЇ теоретична висв≥тленн¤ проблематики законодавства ¤к основного джерела нац≥онального права, проблем формотворчоњ техн≥ки ¤к не в≥дЇмноњ складовоњ ¤кост≥ його зм≥сту

3. ≈лементи системи права.

—истема права--- об´Їктивно зумовлена внутр≥шнн¤ орган≥зац≥¤ права певного сусп≥льства, ¤ка пол¤гаЇ в Їдност≥ ≥ погодженност≥ ус≥х юридичних норм та деференц≥ац≥њ њх за галуз¤ми, ≥нститутами, нормами. ѕравова норма Ц певний елемент системи права .¬она ¤вл¤Ї собою встановлене чи санкц≥оноване державою загальнообов¢¤зкове, формальноЦвизначене правило повед≥нки, пред¢¤вл¤ючи учасникам регулюючих в≥дносин суб¢Їктивн≥ права та накладен≥ на них юридичн≥ обов¢¤зки . ѕравов≥ норми регулюють лише т≥ в≥дносини, котр≥ на даний момент ¤вл¤ютьс¤ дл¤ держави найб≥льш важливими.

√алузь права --- система юридичних норм , ¤к≥ регулюють певну сферу сусп≥льних в≥дносин специф≥чними методами правового регулюванн¤. √алузь права Ї елементом системи права ( об¢Їктивно юридичного права ). ритер≥њ (п≥дстави ) розпод≥лу правових норм за галуз¤ми галузь права так≥ : предмет правового регулюванн¤ ( сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин , ¤к≥ врегульован≥ правом ) ≥ метод правового регулюванн¤( специф≥чний спос≥б владного впливу держави на сусп≥льн≥ в≥дносини, зд≥йснюваний за допомогою правових норм та ≥нших юридичних засоб≥в.). ѕон¤тт¤ предмета правового регулюванн¤ даЇ у¤вленн¤ про те , що саме регулюЇ право, а пон¤тт¤ методу правового регулюванн¤ даЇ в≥дпов≥дь на питанн¤ , ¤к ( ¤ким чином , засобом, способом) держава справл¤Ї нормативний вплив на сусп≥льн≥ в≥дносини. ѕредмет правового регулюванн¤ маЇ так≥ властивост≥ : вольовий (≥деолог≥чний) характер сусп≥льних в≥дносин, здатн≥сть сусп≥льних в≥дносин бути об¢Їктом зовн≥шнього контролю, ≥стотне значенн¤ сусп≥льних в≥дносин дл¤ функц≥онуванн¤ ≥ розвитку держави. ћетод правового регулюванн¤ характеризуЇтьс¤ колом суб¢Їкт≥в, ¤ких держава визнаЇ правоздатними ≥ д≥Їздатними, зм≥стом ≥ обс¤гом правового статусу суб¢Їкт≥в певних в≥дносин, пор¤дком формуванн¤ встановленн¤ юридичних прав ≥ обов¢¤зк≥в, способами (засобами) примусового забеспеченн¤ њх . ¬ище наведенн≥ чинники об¢Їднан¤ юридичних норм у галуз≥ права неоднозначн≥ й нер≥вноц≥нн≥: першим ≥ визначальним серед них Ї предмет правового регулюванн¤ , ¤кий начебто веде за собою метод; ¤к регулювати залежить в≥д того що сл≥д регулювати. —усп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ за њх характером, зм≥стом , взаЇмним положенн¤м суб¢Їкт≥в ( скаж≥мо в≥дносини м≥ж сл≥дчим та обвинуваченим ,та батьк≥в ≥ д≥тей ). Ќеможливо врегулювати тим самим методом. ќсновн≥ галуз≥ сучасного права так≥: конституц≥йне (державне), цив≥льне, с≥мейне, трудове, п≥дприЇмницьке, с≥льськогосподарське, соц≥ально-забезпечувальне, еколог≥чне ,адм≥н≥стративне, ф≥нансове, земельне, цив≥льно-процесуальне , крим≥нально Ц процесуальне .” р≥зних крањнах зм≥ст , обс¤г ≥ назви визначених галузей права можуть ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤. «бер≥гаЇ певне значенн¤ ™вропейський континентальн≥й правов≥ систем≥ под≥л системи права на так зване публ≥чне ( галузь права, що регулюЇ в≥дносини м≥ж особою ≥ владними органами держави) ≥ приватне право ( галузь права, що регулюЇ в≥дноcини м≥ж громад¤нами ≥ р≥зноман≥тними об´Їднанн¤ми, невладними орган≥зац≥¤ми.) √алузь права под≥л¤Їтьс¤, ¤к правило, на ≥нститути права --- системи юридичних норм, ¤к≥ регулюють певну групу однор≥дних сусп≥льних в≥дносин . —еред ≥нститут≥в права розр≥зн¤ють галузев≥ ≥ м≥ж галузев≥. √алуз≥ права под≥л¤ють також на :а) ѕроф≥люючи (традиц≥йн≥);б) процесуальн≥; в) спец≥альн≥.

ѕроф≥люючи галуз≥ утворюють юридичну основу , обов´¤зкову частину системи права ( державне , адм≥н≥стративне , цив≥льне , крим≥нальне право).ѕроцесуальн≥ галуз≥ закр≥плюють пор¤док застосуванн¤ матер≥ального права (цив≥льний, крим≥нальний, адм≥н≥стративний та ≥нш≥ процеси). —пец≥альн≥ галуз≥ на баз≥ проф≥люючих розвивають основн≥ галуз≥ права, ≥ забезпечують спец≥альний правовий режим дл¤ того чи ≥ншого виду сусп≥льних в≥дносин ( трудове , с≥льськогосподарське, еколог≥чне , земельне, с≥мейне , ф≥нансове право та ≥нше.)

ѕ≥дгалузь права--- окрема частина галуз≥ права, що об´ЇднуЇ норми та ≥нститути , ¤к≥ регулюють спец≥альн≥ види сусп≥льних в≥дносин (авторське право в межах цив≥льного). ≤нститут права --- частина галуз≥ права , ¤ка складаЇтьс¤ ≥з сукупност≥ правових норм, що регулюють ¤к≥сно однор≥дн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини. ≤нститути под≥л¤ютьс¤ на галузев≥ та м≥ж галузев≥, прост≥ та складн≥, регул¤тивн≥ та охоронн≥.

ћ≥ж ≥нститутами в нутр≥ галуз≥ можуть ≥снувати в≥дносини субординац≥й, сп≥впор¤дкуванн¤. ќкрем≥ ≥нститути великого ≥нституту утворюють не р≥дко самост≥йн≥ п≥дрозд≥ли, котр≥ називаютьс¤ суб´≥нститутами. Ќаприклад : ≤нститут ф≥нансовоњ дисципл≥ни, дисципл≥ни прац≥, майнова в≥дпов≥дальн≥сть та ≥нш≥.

’арактерн≥ риси системи права:

розкриваЇ внутр≥шню побудову , орган≥зац≥ю права , сп≥вв≥дношенн¤ його структурних елемент≥в;

маЇ об´Їктивний характер, в≥дображаЇ реальний стан сусп≥льних в≥дносин;

складов≥ елементи системи права в≥дпов≥дають ус≥м вимогам системност≥, а також п≥дл¤гають процесам ≥нтеграц≥й та диференц≥ац≥й;

¤к ц≥л≥сне структурне об´Їднанн¤, система права маЇ риси Їдност≥, в≥дм≥нност≥ , взаЇмод≥й , та узгодженост≥ складових елемент≥в, здатност≥ њх до под≥лу, обумовленост≥ матер≥альними умовами житт¤ сусп≥льства, об´Їктивними потребами та ≥нтересами соц≥ального прогресу.

™дн≥сть правових норм , що об´Їднюютьс¤ у складну конструкц≥ю, под≥лену за принципом ≥Їрарх≥њ на певн≥ правов≥ утворенн¤ ,по¤снюЇтьс¤:

1)™дн≥сть державноњ вол≥.

2)™дн≥стю правовой системи.

3)™дн≥стю механ≥зму правового регулюванн¤ та принцип≥в права.

4) ™дн≥стю к≥нцевих ц≥лей та завдань, ¤к≥ сто¤ть перед сусп≥льством.

≈лемент Ц це складова частина складного ц≥лого. « цього випливаЇ що , система передбачаЇ внутр≥шнЇ буд≥вництво, структуру, зв'¤зок, дефферанц≥ац≥ю. ¬ той же час система Ї Їдине ц≥ле, ¤ке складаЇтьс¤ з окремих елемент≥в.

¬с¤ка система передбачаЇ два основних компонента:

1)—труктуру Ц уособленн¤ ≥ Унаб≥рФ в≥дносно самост≥йних елемент≥в в межах ¤когось б≥льш загального ц≥лого ( процеси , ¤вища)

2)¬заЇмод≥¤ елемент≥в структури.

—труктура Ц це ст≥йка Їдн≥сть елемент≥в , закон зв'¤зку елемент≥в, виражаючий упор¤дкован≥сть , ст≥йк≥сть в≥дносин: вона забезпечуЇ збер≥ганн¤ ц≥л≥сност≥, Їдн≥сть ¤вища ¤к системи , створюЇ њњ каркас.

 онституц≥¤ Ї нормативно-правовим актом, ¤кий маЇ найвищу юридичну силу, визначаЇ демократичний вектор розвитку держави ≥ сусп≥льства, правовоњ системи; в њњ приписах вт≥лено загальновизнан≥ ц≥нност≥ та ≥деали, св≥тового конституц≥онал≥зму.

 онституц≥¤ маЇ надзвичайно соц≥альну ц≥нн≥сть ≥ це повинно ч≥тко усв≥домлюватис¤ нашими державними ≥ не державними ≥нституц≥¤ми, перес≥чними громад¤нами. ѓњ особлива ц≥нн≥сть впливаЇ передус≥м ≥з того, що конституц≥йн≥ норми системно випливають на весь комплекс сусп≥льних в≥дносин, Ї базою поточного законодавства.

ƒос≥ д≥Ї частина нормативних акт≥в, ¤к≥ д≥стались ”крањн≥ у спадок в≥д –ад¤нських час≥в, що заважаЇ реформуванню правовоњ системи, порушуЇ системн≥сть законодавства.

Ќезважаючи на зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ закон≥в все ще незадов≥льне њњ сп≥вв≥дношенн¤ з п≥дзаконними, особливо в≥домчими, актами. ѕрийн¤тт¤ останн≥х не р≥дко призводить до порушенн¤ принципу верховенства закону, до зб≥льшенн¤ кол≥з≥й в законодавств≥. ¬загал≥ законодавч≥ кол≥з≥њ Ц≥Їрарх≥чн≥, темпоральн≥, зм≥стовн≥ Цстали поширеним ¤вищем.

” законодавств≥ ”крањни Ї чимало прогалин, недол≥к≥в законодавчоњ техн≥ки.  онче необх≥дним Ї нормативне врегулюванн¤ процесу законотворенн¤ шл¤хом прийн¤тт¤ закону ”крањни про нормативно-правов≥ акти. ÷е спри¤ло б забезпеченню науковоњ обірунтованост≥ закон≥в, формуванню ч≥тких правил щодо законодавчоњ техн≥ки, ≥Їрарх≥чн≥й, суп≥др¤дност≥ (сп≥вв≥дношенн¤) нормативних акт≥в, подоланню негативного впливу на стан законодавства, що випливаЇ з протисто¤нн¤ р≥зних г≥лок державноњ влади.

1	2	3	4	5

Ќазва: —истема права ≥ система законодавства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (7226 прочитано)