≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —истема права ≥ система законодавства

«аконн≥сть Цправовий режим точного виконанн¤ чинних закон≥в ус≥ма субТЇктами права у сфер≥ правотворчост≥ ≥ право реал≥зац≥њ, в ≥нших сферах життЇд≥¤льност≥ людей; режим за ¤кого забезпечуЇтьс¤ права ≥ виконуютьс¤ обовТ¤зки людиною, державою ≥ громадським сусп≥льством.

ѕравосв≥дом≥сть Цвид сусп≥льноњ св≥домост≥, що м≥стить у соб≥ сукупн≥сть погл¤д≥в, почутт≥в, емоц≥й, ≥дей, теор≥й та компетенц≥њ, а також у¤влень ≥ настанов, ¤к≥ характеризують ставленн¤ людини, сусп≥льних груп ≥ сусп≥льства в ц≥лому до чинного чи бажаного права, форм ≥ метод≥в правового регулюванн¤.

ѕравова культура Цце глибок≥ знанн¤ ≥ розум≥нн¤ права, високо св≥доме виконанн¤ його вимог ¤к усв≥домленоњ необх≥дност≥ ≥ внутр≥шньоњ переконаност≥.

«аконн≥сть, правосв≥дом≥сть ≥ правова культура беруть участь на вс≥х стад≥¤х правового регулюванн¤ ≥ мають у механ≥зм≥ правового регулюванн¤ ун≥версальний характер.

ѕравове регулюванн¤ д≥¤льност≥ правових орган≥в.

ѕравове регулюванн¤ д≥¤льност≥ правових орган≥в зд≥йснюЇтьс¤ у таких напр¤мках та сферах: а) проф≥лактичн≥й; б) конституц≥йно-юрисдикц≥йн≥й; в) адм≥н≥стративно-правов≥й та процесуальн≥й; г) цив≥льно-правов≥й ≥ процесуальн≥й; е) арб≥тражно-правов≥й ≥ процесуальн≥й; Ї) оперативно-розшуков≥й; ж) виконавч≥й; з) охоронн≥й та ≥нш≥й.

ќсоблив≥стю правового регулюванн¤ правов≥дносин за участю окремих правоохоронних орган≥в, зокрема прокуратури, орган≥в внутр≥шн≥х справ, служби безпеки, Ї те, що вони мають ≥мперативний характер.

5. —истема законодавства.

—истема законодавства Цц≥л≥сна сукупн≥сть ус≥х упор¤дкованих певним чином нормативно-правових акт≥в, що ¤вл¤ють собою зовн≥шн≥й вираз системи права.

—труктура законодавства Цтеоретична конструкц≥¤, що в≥дображаЇ внутр≥шню побудову законодавства; сукупн≥сть взаЇмод≥ючих та зм≥стовно узгоджених елемент≥в, ¤ка визначаЇтьс¤ системою права, потребами впор¤дкуванн¤ сусп≥льних в≥дносин та р≥внем розвитку юридичноњ техн≥ки.

–озр≥зн¤ють три основних види структурноњ орган≥зац≥њ законодавства: галузеву, субординац≥й ну ≥ федеративну.

√алузева (горизонтальна) Цнормативно-правовий акт, галузевий ≥нститут, п≥дгалузь, галузь, правовий комплекс (комплексна галузь).

—убординац≥йна (вертикальна) Цзумовлено р≥зною юридичною силою нормативно-правових акт≥в.

‘едеративна Црозгл¤даЇтьс¤ ¤к орган≥зац≥йний принцип, що виходить ≥з федеративноњ форми державного устрою, ¤кий передбачаЇ на¤вн≥сть двох основних р≥вн≥в законодавства Цфедеративного (загальнодержавного) та законодавства субТЇкт≥в федерац≥њ.

—истема законодавства ”крањни будуЇтьс¤ за галузевою ≥ субординац≥йною структурами. ¬раховуючи ≥снуванн¤ в ”крањн≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, можна зробити висновок про те, що у побудов≥ украњнського законодавства частково Ї ознаки федеративноњ структури. “акий висновок п≥дтверджуЇтьс¤ нормами розд≥лу ’  онституц≥њ ”крањни. јвтономна –еспубл≥ка  рим Цнев≥дТЇмна складова частина ”крањни ≥ в межах повноважень визначених  онституц≥Їю ”крањни, вир≥шуЇ питанн¤, в≥днесен≥ до њњ в≥данн¤. ¬она маЇ свою  онституц≥ю, ¤ку приймаЇ њњ ¬ерховна –ада ≥ затверджуЇ ¬ерховна –ада ”крањни. Ќормативно-правов≥ акти ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та р≥шенн¤ њњ ради м≥н≥стр≥в не можуть суперечити  онституц≥њ ≥ законам ”крањни та приймаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни, закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та на њх виконанн¤.

√алузь законодавства Цвнутр≥шньо узгоджена сукупн≥сть нормативно-правових акт≥в та окремих припис≥в, що обТЇднюютьс¤ на п≥дстав≥ предмета правового регулюванн¤.

—п≥вв≥дношенн¤ системи права ≥ системи законодавства.

—истема права ≥ система законодавства Цдва аспекти одн≥Їњ сут≥, ¤к≥ виступають ¤к зм≥ст ≥ форма. —истема права Цце внутр≥шн¤ орган≥зац≥¤ та побудова права, система законодавства Цце зовн≥шн¤ форма виразу та закр≥пленн¤ нормативного матер≥алу, сукупн≥сть правових джерел. ѕроте, це не просто сукупн≥сть, а лог≥чно обТЇктивно та субТЇктивно зумовлене поЇднанн¤м компонент≥в (джерел, форм права) на принципах субординац≥њ та координац≥њ. ќдним ≥з принцип≥в формуванн¤ системи законодавства Ї також принцип врахуванн¤ реальних потреб, що виникають у процес≥ державного управл≥нн¤. —истема права ≥ система законодавства Цне тотожн≥ пон¤тт¤. ћ≥ж ними ≥снують де¤к≥ в≥дм≥нност≥, що дають можлив≥сть стверджувати про њх в≥дносну самост≥йн≥сть.

ѕерв≥сним елементом побудови системи права виступаЇ норма права, а перв≥сним елементом побудови системи законодавств Цнормативно-правовий акт. ќбТЇднанн¤ на т≥й чи ≥нш≥й п≥дстав≥ нормативно-правових акт≥в у певну сукупн≥сть даЇ п≥дстави говорити про ≥снуванн¤ таких галузевих утворень, ¤ких немаЇ у рамках системи права (ф≥нансове, еколог≥чне, транспортне, господарське, банк≥вське законодавство).

«а обс¤гом система законодавства ширше, н≥ж система права, тому що зм≥ст включаЇ в себе де¤к≥ нормативн≥ положенн¤ (програмн≥ ц≥л≥, мотиви та причини прийн¤тт¤ документа, констатуюч≥ положенн¤).

ѕредмет системи права в≥др≥зн¤Їтьс¤ б≥льшим ступенем однор≥дност≥ н≥ж предмет системи законодавства.

√алузь системи законодавства формуЇтьс¤ лише за ознакою предмета правового регулюванн¤ ≥ не мають Їдиного метода.

” систем≥ права не враховуЇтьс¤ юридична сила правового матер≥алу.

ѕобудова системи законодавства значною м≥рою залежить в≥д вол≥ законодавц≥в, ¤ка в свою чергу детерм≥нуЇтьс¤ обТЇктивними умовами соц≥ально-економ≥чного розвитку сусп≥льства.

—истематизац≥¤ законодавства Цвпор¤дкуванн¤ та вдосконаленн¤ нормативно-правових акт≥в, приведенн¤ њх до певноњ внутр≥шньоњ узгодженост≥ шл¤хом створенн¤ Їдиних нормативних акт≥в та њх зб≥рник≥в. ≤снують так≥ види систематизац≥њ: кодиф≥кац≥¤, ≥нкорпорац≥¤ ≥ консол≥дац≥¤.

 одиф≥кац≥¤ Цвид систематизац≥њ нормативних акт≥в, що мають сп≥льний предмет регулюванн¤, ¤кий пол¤гаЇ в њх зм≥стовн≥й переробц≥ (усуненн¤ розб≥жностей ≥ суперечностей, скасуванн¤ застар≥лих норм) ≥ створенн¤ зведеного нормативного акта. ’арактерн≥ риси кодиф≥кац≥њ:

кодиф≥кац≥¤ охоплюЇ ¤к зовн≥шню, так ≥ внутр≥шню переробку нормативного матер≥алу. ¬≥дбуваЇтьс¤ таке обТЇднанн¤ нормативних акт≥в, ¤ке даЇ змогу п≥дготувати до прийн¤тт¤ новий Їдиний документ.

«м≥ст нового нормативного акту може бути ≥стотно перероблений в≥дпов≥дно до вимог державно правового регулюванн¤. ¬нос¤тьс¤ додатки, скасовуютьс¤ застар≥л≥ норми, зм≥нюютьс¤ де¤к≥ положенн¤, вимоги, правов≥ принципи тощо.

 одиф≥кац≥йна робота зд≥йснюЇтьс¤ виключно державними органами зг≥дно з њх компетенц≥Їю ≥ маЇ оф≥ц≥йний характер.

ћета кодиф≥кац≥њ Цоновленн¤ законодавства, усуненн¤ суперечностей, прогалин, приведенн¤ до вимог сучасност≥.

¬иди кодиф≥кац≥йних акт≥в: кодекси, статути, регламенти, положенн¤.

 одекс Цкодиф≥кац≥йний акт, що забезпечуЇ докладне правове регулюванн¤ певноњ сфери сусп≥льних в≥дносин ≥ маЇ структурний розпод≥л на частини, розд≥ли, п≥дрозд≥ли, статт≥, ¤к≥ певною м≥рою в≥дображають зм≥ст т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ законодавства.

” сучасному законодавств≥ ≥снують кодекси: крим≥нальний, адм≥н≥стративний, про шлюб ≥ с≥мТю, крим≥нально-процесуальний, земельний, водний, митний.

—татути, регламенти ≥ положенн¤ Цкодиф≥кац≥йн≥ акти, в ¤ких визначаЇтьс¤ статус певного виду державних орган≥зац≥й ≥ орган≥в. ƒо них не належать положенн¤ про ≥ндив≥дуально-визначен≥ органи, що не мають загального характеру.

¬иди кодиф≥кац≥њ:

«агальна Цп≥дготовка зведених кодиф≥кованих акт≥в за основними галуз¤ми права;

√алузева Цсистематизац≥¤ нормативно-правових акт≥в в межах одн≥Їњ галуз≥ або п≥дгалуз≥;

—пец≥альна ЦпередбачаЇ обТЇднанн¤ та переробку нормативного матер≥алу в межах одного або к≥лькох ≥нститут≥в.

≤нкорпорац≥¤ Цвид систематизац≥њ нормативних акт≥в, ¤кий пол¤гаЇ у зведенн≥ њх у зб≥рники у певному пор¤дку без зм≥ни зм≥сту.  ритер≥њ систематизац≥њ: хронолог≥чний або алфав≥тний пор¤док, напр¤м д≥¤льност≥, сфера сусп≥льних в≥дносин, тематика наукового досл≥дженн¤ тощо.

¬иди ≥нкорпорац≥њ:

оф≥ц≥йна ЦпередбачаЇ затвердженн¤ зб≥рник≥в ≥нкорпорованих акт≥в компетентним органам;

неоф≥ц≥йна ЦнемаЇ обовТ¤зкового характеру, зд≥йснюЇтьс¤ науковими установами, навчальними закладами, ≥ншими субТЇктами юридичноњ д≥¤льност≥ дл¤ зручност≥ у користуванн≥ нормативним матер≥алом;

’ронолог≥чна Цзд≥йснюЇтьс¤ у певн≥й посл≥довност≥ за ознакою часу виданн¤ нормативних акт≥в;

ѕредметна Цнормативн≥ акти обТЇднюютьс¤ на п≥дстав≥ сусп≥льних в≥дносин що становл¤ть в≥докремлений предмет правового регулюванн¤.

≤снують також ≥нш≥ види ≥нкорпорац≥й , ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ за такими критер≥¤ми : алфав≥тний пор¤док , галузь права , субТЇкт прийн¤тт¤ нормативного акта, тематика наукового досл≥дженн¤, сфера д≥¤льност≥ , тощо. “аким чином в≥дбуваютьс¤ обТЇднанн¤ ц≥л≥сних нормативно-правових акт≥в , у зб≥рки правового матер≥алу за критер≥Їм , ¤кий обираЇ сам систематизатор.

 онсол≥дац≥¤ Ц окремий вид систематизац≥й, в результат≥ ¤коњ створюютьс¤ зб≥рники нормативних акт≥в, њх окремих частин (розд≥ли, глави, стат≥), що обТЇднюютьс¤ за ознакою њх належност≥ до певного виду д≥¤льност≥ того чи ≥ншого органу , посадовоњ особи або структурного п≥дрозд≥лу. ѕри цьому припускаЇтьс¤ редакц≥йн≥ поправки (усуненн¤ повтор≥в , суперечностей ), матер≥али розм≥щуЇтьс¤ у лог≥чному пор¤дку, але до зм≥сту зм≥ни не внос¤тьс¤.  онсол≥дован≥ акти використовуЇтьс¤ ¤к пос≥бники, директивн≥ документи дл¤ ос≥б, ¤к≥ працюють у в≥дпов≥дних державних або громадських орган≥зац≥¤х . Ќа ц≥ п≥дстав≥ консол≥дац≥¤ набуваЇ актуальност≥ у сфер≥ в≥домчоњ нормотворчост≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: —истема права ≥ система законодавства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (7226 прочитано)