≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —учасн≥ концепц≥њ праворозум≥нн¤. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки права

—утн≥сть права

—утн≥сть Ч це внутр≥шн≥й зм≥ст предмета, ¤кий виражаЇтьс¤ в Їдност≥ вс≥х його багатоман≥тних властивостей ≥ в≥дносин, це Ї сенсом, суттю ¤вища, поза¤к зм≥ст Ч певна сторона ц≥лого, су≠купн≥сть частин (елемент≥в) предмета. «м≥ст у найзагальн≥шому вигл¤д≥ Ї розвинута в конкретну ц≥л≥сн≥сть сутн≥сть об'Їкта.

—утн≥сть права Ч внутр≥шн≥й зм≥ст права ¤к регул¤тора сусп≥ль≠них в≥дносин, ¤кий виражаЇтьс¤ в Їдност≥ загальносоц≥альних ≥ вузькокласових (групових) ≥нтерес≥в через формальне (держав≠не) закр≥пленн¤ м≥ри свободи, р≥вност≥ та справедливост≥.

ѕ≥д сутн≥стю права в рад¤нськ≥й л≥тератур≥ зазвичай розум≥≠лас¤ п≥дн¤та до закону вол¤ пан≥вного класу, зм≥ст ¤коњ визна≠чавс¤ матер≥альними умовами житт¤ цього класу. ¬ ус≥х визна≠ченн¤х права п≥дкреслювавс¤ його класово-вольовий характер, причому в≥н мав принципове методолог≥чне значенн¤ дл¤ ро≠зум≥нн¤ сутност≥ експлуататорського права ¤к вираженн¤ ≥нте≠рес≥в ≥ вол≥ всього пан≥вного класу, а дл¤ соц≥ал≥стичного пра≠ваЧ¤к вираженн¤ ≥нтерес≥в ≥ вол≥ труд¤щих на чол≥ з роб≥т≠ничим класом. ѕри цьому класов≥ трактуванн¤ держави ≥ права т≥сно змикалис¤.

Ѕуло б неслушним в≥дривати один в≥д одного класовий та соц≥альний аспекти сутност≥ права. ≤ той ≥ ≥нший аспекти скла≠дають Їдину, хоча й внутр≥шньо суперечливу сутн≥сть права ¤к регул¤тора сусп≥льних в≥дносин через державне закр≥пленн¤ м≥ри свободи, р≥вност≥ та справедливост≥.

ѕон¤тт¤м права охоплюютьс¤ два аспекти, ¤к≥ виражають його сутн≥сть:

- ц≥л≥сно-нормативний;

- регул¤тивний.

якщо з ц≥л≥сно-нормативноњ точки зору право Ї м≥рою сво≠боди, р≥вност≥ та справедливост≥ (правом≥рним пор¤дком), то з регул¤тивноњ точки зору Ч спр¤мовано на впор¤дкуванн¤ сусп≥≠льних в≥дносин (динам≥чний, регул¤тивний аспект). Ќа р≥зних етапах розвитку сусп≥льства перший аспект може дом≥нувати, впливати на загальну спр¤мован≥сть правового регулюванн¤, або в≥дступати на другий план. “од≥ в≥н стаЇ н≥бито приглушеним, ви¤вл¤Їтьс¤ у трансформованому, стертому вигл¤д≥. “ак, при феодал≥зм≥ м≥ра свободи, р≥вност≥ та справедливост≥ була одн≥Їю дл¤ пом≥щика, ≥ншою Ч дл¤ кр≥пака (несвобода, в≥дсутн≥сть р≥≠вност≥ Ч формальноњ ≥ фактичноњ, тобто несправедлив≥сть).

—утн≥сть права менше п≥ддаЇтьс¤ зм≥нам, н≥ж його зм≥ст ≥ форма: зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у житт≥ сусп≥льства, спричин¤≠ють собою насамперед зм≥ни в зм≥ст≥ права. ѕроте не можна в≥дкидати зм≥ну сутност≥ права, визнавати дл¤ нењ лише ¤кост≥ статичност≥ та незм≥нност≥ на в≥дм≥ну в≥д зм≥сту та форми. ƒ≥алек≠тичний розвиток сутност≥ права виражаЇтьс¤, насамперед, у зм≥≠н≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж класовими завданн¤ми та загальними справами, розв'¤зуваними правом; м≥ж правом ¤к м≥рою свобо≠ди (Ї показником ¤кост≥ правопор¤дку) ≥ правом ¤к регул¤тором сусп≥льних в≥дносин (Ї ≥нструментом п≥дтримуванн¤ правопо≠р¤дку). ≈тимолог≥¤ сл≥в Ђрозвитокї ≥ Ђзм≥наї дозвол¤Ї розгл¤да≠ти њх у т≥сному зв'¤зку.

” будь-¤кому сусп≥льств≥, ¤ким би воно не було (класово-антагон≥стичним, соц≥альне неоднор≥дним, але демократичним), сутн≥сть права залишаЇтьс¤ незм≥нною в тому, що право було, Ї ≥ буде владним нормативним регул¤тором сусп≥льних в≥дносин, по≠вед≥нки людей.

ƒо категор≥њ сутност≥ мають належати так≥ ¤к≥сн≥ риси, без ¤ких взагал≥ немаЇ того предмета, про сутн≥сть ¤кого йдетьс¤. ƒо сутн≥сних ¤костей права сл≥д в≥днести його нормативн≥сть, предста≠вницько-зобов'¤зуючий характер правових норм, њх зв'¤зок ≥з державою (назван≥ вище ознаки права).

—утн≥сть права щонайкраще розкриваЇтьс¤ через його прин≠ципи, ¤к≥ розвивалис¤, збагачувалис¤ прот¤гом стол≥ть.

ѕринципи права

ѕринципи права Ч об'Їктивно властив≥ праву в≥дправн≥ нача≠ла, незаперечн≥ вимоги (позитивн≥ зобов'¤занн¤), ¤к≥ ставл¤тьс¤ до учасник≥в сусп≥льних в≥дносин ≥з метою гармон≥чного поЇд≠нанн¤ ≥ндив≥дуальних, групових ≥ громадських ≥нтерес≥в. ≤нши≠ми словами, це Ї своЇр≥дна система координат, у рамках ¤коњ розвиваЇтьс¤ право, ≥ одночасно вектор, ¤кий визначаЇ напр¤≠мок його розвитку.

ѕринципи Ї п≥дставою права, м≥ст¤тьс¤ у його зм≥ст≥, висту≠пають ¤к ор≥Їнтири у формуванн≥ права, в≥дбивають сутн≥сть права та основн≥ зв'¤зки, ¤к≥ реально ≥снують у правов≥й систе≠м≥. ” принципах зосереджено св≥товий досв≥д розвитку права, досв≥д цив≥л≥зац≥њ. “ому принципи права можна назвати стриж≠нем правовоњ матер≥њ.

ѕринципи права сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д норм-принцип≥в, тобто принцип≥в, ¤к≥ пр¤мо закр≥плен≥ у нормах права та ¤вл¤ють со≠бою внутр≥шн≥й зм≥ст цих норм.

¬≥дм≥нн≥сть принцип≥в права в≥д норм права:

1	2	3

Ќазва: —учасн≥ концепц≥њ праворозум≥нн¤. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3783 прочитано)