≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —учасн≥ концепц≥њ праворозум≥нн¤. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки права
”с≥ принципи права можна под≥лити на: | загальносощальн≥ | спец≥ально-соц≥альн≥ (юридичн≥) | «агальносоц≥альн≥ принципи права: економ≥чн≥; соц≥альн≥; пол≥≠тичн≥; ≥деолог≥чн≥, морально-духовн≥ та ≥н. | —пец≥ально-соц≥альн≥ (юридичн≥) принципи права: Х «агальн≥ Ч своЇр≥дна система координат, у рамках ¤коњ розвиваЇтьс¤ нац≥ональна правова система, ≥ одночасно век≠тор, що визначаЇ напр¤мок розвитку ц≥Їњ правовоњ сис≠теми. Ќалежать до вс≥х галузей права. | | √алузев≥ Ч своЇр≥дна система координат, у рамках ¤коњ розвиваЇтьс¤ певна галузь права, ≥ одночасно вектор, що визначаЇ напр¤мок розвитку ц≥Їњ галуз≥.¬ластив≥ конкретн≥й галуз≥ права (наприклад, принцип р≥внос≠т≥ стор≥н у майнових в≥дносинах Ч у цив≥льному прав≥; р≥вност≥ держав, поважанн¤ державного суверен≥тету, невтручанн¤ у внутр≥шн≥ справи держави та ≥н. Ч у м≥жнародному публ≥чному прав≥). | | Х ћ≥жгалузев≥ Ч своЇр≥дна система координат, у рамках ¤коњ розвиваютьс¤ к≥лька в≥дпов≥дних галузей права, ≥ одночас≠но вектор, що визначаЇ напр¤мок розвитку цих галузей. ¬ластив≥ к≥льком спор≥дненим галуз¤м права (наприклад, прин≠ципи гласност≥ та змагальност≥ стор≥н судового розгл¤ду Ч в крим≥нально-процесуальному та цив≥льному процесуальному прав≥; принципи недоторканност≥ власност≥, свободи економ≥ч≠ноњ д≥¤льност≥, свободи укладати догов≥р, необх≥дност≥ конку≠ренц≥њ та заборони монопол≥зац≥њ Ч у п≥дприЇмницькому та банк≥вському прав≥). | ѕринципи права мають ≥сторичний характер. ¬они Ї плодом багатов≥кового розвитку людства, результатом осмисленн¤ зако≠ном≥рностей розвитку сусп≥льства в ц≥лому, вт≥ленн¤ њхн≥х демо≠кратичноњ та гуман≥стичноњ традиц≥й. ѕризначенн¤ принцип≥в права: Ч зд≥йснювати узагальнене закр≥пленн¤ засад сусп≥льного ладу; Ч забезпечувати однотипне формулюванн¤ норм права; Ч забезпечувати њх вплив на сусп≥льн≥ в≥дносини шл¤хом правового регулюванн¤ та ≥нших вид≥в правового впливу. Ќезважаючи на багатоман≥тн≥сть тип≥в (с≥мей) правових сис≠тем св≥ту (романс-германська, англо-американська, зм≥шана, рел≥г≥йно-традиц≥йна) та р≥зний њх п≥дх≥д до проблеми принци≠п≥в права (в одних склалос¤ пон¤тт¤ Ђзагальних принцип≥в пра≠ваї, у ≥нших Ч н≥), ус≥ вони в демократичних сусп≥льствах спи≠раютьс¤ на загальну основу принцип≥в права. ѕринципи права згодом набули ун≥версального значенн¤, оформилис¤ в галуз≥ основних прав людини, одержали закр≥пленн¤ на м≥жнародно≠му р≥вн≥. “ак, у ƒоговор≥ про створенн¤ ™вропейського ≈коно≠м≥чного —п≥втовариства (™≈—) загальн≥ принципи, характерн≥ дл¤ права держав Ч член≥в —п≥втовариства, розгл¤даютьс¤ ¤к складова частина права ™≈—, а њх порушенн¤ Ч ¤к п≥дстава дл¤ скасуванн¤ в судовому пор¤дку акт≥в —п≥втовариства. —ьогодн≥ принципи права Ї актуальними насамперед у зв'¤зку ≥з завдан≠н¤м забезпеченн¤ прав людини. ƒати вичерпний перел≥к загальних принцип≥в права важко, тому що вони не мають достатньоњ ч≥ткост≥ та стаб≥льност≥ зм≥с≠ту. ќдне Ї безсумн≥вним Ч в них вт≥люютьс¤ загальнолюдськ≥ ц≥нност≥. «агальн≥ принципи права: 1. ѕринцип свободи означаЇ, що право виступаЇ ¤к м≥ра сво≠боди Ч пол≥тичноњ, економ≥чноњ, ≥деолог≥чноњ. ѕринцип свобо≠ди реал≥зуЇтьс¤ через наданн¤ свободи вибору сусп≥льного ладу та форми правл≥нн¤, забезпеченн¤ захисту прав людини та задо≠воленн¤ основних потреб њњ житт¤, формуванн¤ орган≥в держав≠ноњ влади шл¤хом народного волеви¤вленн¤, створенн¤ умов дл¤ утвердженн¤ в сусп≥льств≥ норм гуман≥стичноњ морал≥, користу≠ванн¤ р≥зними соц≥альними послугами держави та приватних ос≥б та ≥н. 2. ѕринцип справедливост≥ означаЇ, що право виступаЇ ¤к м≥ра справедливост≥, ¤к морально-правова дом≥рн≥сть вкладеного та отриманого в ус≥х сферах життЇд≥¤льност≥ людини та њхнього правового забезпеченн¤. ѕринцип справедливост≥ м≥стить у соб≥ вимогу в≥дпов≥дност≥ м≥ж практичною роллю р≥зних ≥ндив≥д≥в (соц≥альних груп) у житт≥ сусп≥льства та њхн≥м соц≥альним стано≠вищем, м≥ж њхн≥ми правами та обов'¤зками, злочином ≥ пока≠ранн¤м, заслугами людей та њхн≥м сусп≥льним визнанн¤м. ѕрин≠цип справедливост≥ Ї важливим при вир≥шенн≥ конкретних юри≠дичних справ (прим≥ром, при визначенн≥ м≥ри крим≥нального покаранн¤). ¬≥н конкретизуЇтьс¤ у принцип≥ р≥вност≥. 3. ѕринцип р≥вност≥ означаЇ р≥вн≥сть ус≥х перед законом, р≥в≠н≥сть прав та обов'¤зк≥в, незалежно в≥д нац≥ональноњ, рел≥г≥йноњ та ≥ншоњ належност≥, службового та ≥ншого становища, р≥вну в≥д≠пов≥дальн≥сть перед законом, р≥вний захист у суд≥. ¬ажливими складовими елементами принципу р≥вност≥ Ї: Ч Їдн≥сть (взаЇмозв'¤зок) прав ≥ обов'¤зк≥в, тому що говорити про реальн≥сть будь-¤кого права можна лише за на¤вност≥ в≥д≠пов≥дного йому юридичного обов'¤зку (прим≥ром, право грома≠д¤нина на судовий захист реал≥зуЇтьс¤ через обов'¤зок суд≥в зд≥й≠снювати такий захист); Ч взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть держави та особи, тому що вони пов'¤зан≥ взаЇмними правами та обов'¤зками. 4. ѕринцип гуман≥зму, тобто людинолюбства, розкриваЇ одну з найважлив≥ших ц≥нн≥сних характеристик права, дом≥нуванн¤ у формуванн≥ та функц≥онуванн≥ правовоњ системи природних нев≥дчужуваних прав людини. ÷е Ч право на житт¤, здоров'¤, осо≠бисту свободу та безпеку, право на охорону своЇњ чест≥ та репу≠тац≥њ, недоторканн≥сть особи та ≥н.; створенн¤ вс≥х умов, необ≠х≥дних дл¤ нормального ≥снуванн¤ та розвитку особи. 5. ѕринцип демократизму знаходить св≥й про¤в у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю вс≥х ≥ кож≠ного, формуютьс¤ через форми народовладд¤: безпосередню та представницьку демократ≥ю. 6. ѕринцип законност≥ виражаЇтьс¤ у вимогах: а) ¤кост≥ нормативно-правових акт≥в, несуперечност≥ њх один одному (м≥ж ними маЇ бути ≥Їрарх≥чна субординац≥¤ залежно в≥д юридичноњ сили); б) суворого додержанн¤ та виконанн¤ юридичних норм, пра≠вових припис≥в ус≥ма суб'Їктами Ч громад¤нами, њх громадсь≠кими та некомерц≥йними орган≥зац≥¤ми, посадовими особами, державними органами. ѕередбачаЇ також недопустим≥сть зло≠вживанн¤ суб'Їктивним правом (див. І Ђ«ловживанн¤ правомї); в) нев≥дворотноњ в≥дпов≥дальност≥ за вину громад¤н ≥ посадо≠вих ос≥б. —еред основних принцип≥в права де¤к≥ вчен≥ називають пра≠вов≥ презумпц≥њ та акс≥оми. ѕринципи права слугують загальними ор≥Їнтирами у правотворчост≥ та правозастосуванн≥.
Ќазва: —учасн≥ концепц≥њ праворозум≥нн¤. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3783 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
